Рішення № 127939412, 04.06.2025, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/4473/24

провадження № 2/650/417/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого Сікори О.О.,

за участю секретаря Завістовської Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Калинівськоїселищної радиХерсонської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом в якому просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,94 га, кадастровий номер 6520955700:06:012:0024, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,94 га, кадастровий номер 6520955700:06:012:0025, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування позову зазначив, що після смерті батьків, залишилось спадкове майно, позивачу, було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з тим, що відсутні оригінали заповітів померлих.

Отже, оскільки у встановленому законом порядку позивач не може оформити свої права через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу, він змушений звернутися до суду з даним позовом.

На судове засідання позивач не з`явився надав заяву про розгляд справи без його участі позовні вимоги просив задовольнити.

Представник відповідача на судове засідання не з`явився.

Дослідивши надані суду письмові докази, а також проаналізувавши наведені позивачем доводи, суд вважає, що позов необхідно задовольнити з огляду на таке.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (копії свідоцтв про смерть №№ 298228,305139).

Після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відкрилася спадщина за законом та за заповітом.

Батько позивача ОСОБА_3 , залишив заповіт посвідчений Калінінською селищною радою Великоолександрівського району Херсонської області від

25.12.2014 року за р. № 56 на все належне йому майно, на ім я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Мати позивача ОСОБА_2 , залишила заповіт посвідчений Калінінською селищною радою Великоолександрівського району Херсонської області від 25.12.2014 року за р. № 57 на все належне їй майно, на ім я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

20 червня 2024 року державним нотаріусом Мороз Л.В. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно після смерті спадкодавців.

Свою відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно державний нотаріус мотивував тим, що у спадкоємця ОСОБА_1 відсутні оригінали вищевказаних заповітів, і рекомендував звернутися до суду.

Так як, місце проживання спадкодавців було селище Калінінське, Великоолександрівського району Херсонської області, а з 2022 року даний район перебував під окупацією у зв язку з повномасштабним вторгненням російської федерації, то оригінали вищевказаних заповітів було втрачено .

Таким чином, позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на зазначені земельні ділянки, тому єдиним правовим способом захисту законних прав та інтересів позивача, відповідно до п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, є звернення до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Відповідності до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права, одним із способів захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права.

Відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до частин першої та другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Таким чином, системний аналіз наведених положень закону та наданих судами вищих інстанцій роз`яснень дозволяє дійти висновку, що право особи, яка володіє нерухомим майном, втім не може підтвердити своє право власності на нього перед третіми особами, може бути захищене шляхом визнання за ним такого права в судовому порядку. Аналізуючи фактичні обставини справи, а також положення діючого на момент набуття позивачем права на спірне нерухоме майно, суд дійшов висновку про належність на праві власності останнього. Підставою звернення позивача до суду є неможливість доведення перед компетентним органом, свого права власності.

Таким чином, зважаючи на те, що суд встановив належність спірного нерухомого майна на праві власності позивачу, але таке право не визнається, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання права власності за позивачкою в судовому порядку, а отже позов підлягає задоволенню.

Обраний позивачем спосіб захисту невизнаного права відповідає вимогам закону та змісту правовідносин.

Ухвалюючи рішення, суд врахував, що при такому вирішенні спору буде досягнуто справедливий баланс інтересів як позивача, який на законних підставах володіє належним йому нерухомими майном, проте не може це право підвередити перед третіми особами, а отже реалізувати свої пов`язані із цим похідні права, так і відповідача, який не визнаючи права позивача на вказане майно діяв відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої та частини третьої статті 141 ЦПК України судові витрати у виді сплаченого позивачем судового збору суд покладає на позивача, враховуючи при цьому, що право останнього не було невизнане неправомірними діями або бездіяльністю відповідача, вирішення вимоги позову не віднесено до його компетенції, відповідачем позовні вимоги не заперечувалися з приводу підстав та предмету позову.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 12, 13, 141, 200, 209, 259, 263 265, ЦПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Калинівськоїселищної радиХерсонської області провизнання прававласності наземельні ділянкив порядкуспадкування зазаповітом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,94 га, кадастровий номер 6520955700:06:012:0024, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: ___ О.О. Сікора