Рішення № 127938627, 06.06.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2025 рокусправа № 380/6911/25Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, Бориславського відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в інтересах ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (вул. Січових Стрільців, 11, м. Львів, 79000; ЄДРПОУ 37831493), Бориславського відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (вул. Володимира Великого, 28, м. Борислав, Львівська область, 82306) в якому просить суд:

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області вести облік ОСОБА_2 , за прізвищем, іменем, по-батькові та роком народження, без використання засобів ЄДДР, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ (ред. 2021 р.);

- визнати протиправною відмову Бориславського відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області у видачі ОСОБА_2 , у зв`язку із досягненням ним 15-річного віку, паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ (ред.2021 р.).;

- зобов`язати Бориславський відділ Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області оформити та видати ОСОБА_2 , у зв`язку із досягненням ним 15-річного віку, паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ (ред.2021 р.).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 (далі Позивач), є матір`ю та законним представником неповнолітнього ОСОБА_2 . У зв`язку з релігійними та світоглядними переконаннями Позивач від імені дитини не погоджується на присвоєння УНЗР та обробку персональних даних, що є обов`язковим елементом при оформленні паспорта у вигляді ID-картки. Це унеможливлює отримання дитиною такого паспорта, що підтверджується висновком Європейської групи з етики у науці та нових технологіях (Заключення № 20 від 16.03.2005 ). Позивач неодноразово зверталась до Головного управління ДМС України у Львівській області та до Бориславського відділу ДМС із заявами про оформлення та видачу паспорта у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою ВРУ № 2503-XII від 26.06.1992, та з урахуванням положень Постанови КМУ № 398 від 03.04.2019 і Наказу МВС № 456 від 06.06.2019. Проте відповіді на заяви або не надавались, або містили відмови, попри дотримання всіх встановлених законодавством вимог. Таким чином, бездіяльністю посадових осіб органів ДМС було порушено право неповнолітнього на отримання паспорта зразка 1994 року, що суперечить чинному законодавству та практиці Верховного Суду (Зразкове рішення від 19.09.2018). У зв`язку із вказаним звернулася до суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Кухар Н.А.

Ухвалою судді від 09 квітня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області (далі -Відповідач 1) через канцелярію суд подав відзив (вх.34124 від 24.04.2025) де заперечує позовні вимоги повністю. Вказує що ОСОБА_2 не досяг 16-річного віку є обов`язковою умовою для оформлення паспорта громадянина України. Заява, подана позивачем, не відповідає встановленій формі. Верховний Суд у постанові від 21.08.2020 у справі №?260/99/19 чітко вказав на обов`язковість подання заяви встановленої форми особисто. Також зазначає що з урахуванням вимог Конституції України та Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр…», паспорт видається виключно у формі ID-картки з безконтактним електронним носієм. Просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач подала через канцелярію суду відповідь на відзив (вх.№37745 від 07.05.2025). вказує про те, що подала до міграційних органів заяви, що ґрунтуються на положеннях Конституції України та чинного законодавства, зокрема, на вимозі отримати паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року. Проте Головне управління ДМС у Львівській області надало відмову, обґрунтовуючи її виключно нормами Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр» № 5492-VI, не розглянувши інші викладені в заявах вимоги. Міграційні органи не дотримались вимог Інструкції щодо розгляду звернень громадян, зокрема, не надали письмової мотивованої відмови з посиланням на норми права та не роз`яснили порядок оскарження. Заяви позивачів, а також додані до них документи, фактично залишено без розгляду. Органи ДМС посилаються на норми підзаконного Порядку, ігноруючи норми Конституції України (зокрема, ст.ст. 8, 32, 34, 35) та Законів України «Про захист персональних даних», «Про звернення громадян», «Про громадянство України» та ін., які мають вищу юридичну силу. Посилання на відсутність у Позивачів статусу члена релігійної громади як умови для видачі паспорта книжкового зразка є неправомірним, оскільки судова практика (у т.ч. постанова Великої Палати ВС від 19.09.2018) підтверджує можливість застосування аналогічних рішень у подібних правовідносинах. Просить задовольнити позов.

Бориславський відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Львівській області (далі Відповідач 2 ) у встановлений судом строк відзив на позов не подав. Про розгляд справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення ухвали 21.04.25.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_2 звернувся до Бориславського відділу Головного управління Державної міграційної служби України із заявою про видачу паспорта у зв`язку із досягненням ним 15-річного віку.

04.10.2024 ОСОБА_1 від імені ОСОБА_2 звернувся до Бориславського відділу Головного управління Державної міграційної служби України із заявою про отримання паспорта громадянина України у вигляді паспорта книжечки , згідно Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26.06.1992 №2503- XII (ред.-2012 року).

04.10.2024 ОСОБА_1 від імені ОСОБА_2 звернувся до Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області із заявою про отримання паспорта громадянина України у вигляді паспорта книжечки , згідно Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26.06.1992 №2503- XII (ред.-2012 року).

17.10.2024 ОСОБА_2 звернувся Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області із заявою про видачу паспорта книжечки у зв`язку із досягненням ним 15-річного віку.

Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області Листом №Г-14/6/4616-24/4616.22/408-24 відмовило в оформленні та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України. Підставою для відмови вказано те, що переконання особи, належність до окремих соціальних груп не можуть бути підставною для відмови особи від видачі паспорта громадянина України у вигляді ID-карти.

Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області Листом №Г-1075/6/4601-24/4601.04-01/13737-24 від 17.10.2024 повідомила про розгляд заяви від 04.10.2024 ОСОБА_1 . Вказує про те, що Державна міграційна служба здійснює оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Бориславський відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Львівській області Листом №Г-19/6/4616-24/4616.22/443-24 від 28.11.2024 відмовив в оформленні та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України. Вказує що для видачі документа що посвідчує особу ( незалежно від його вигляду книжка чи карта, що містить безконтактний електронний носій) не можлива без обробки персональних даних.

Позивач вважає дії відповідача протиправними, відтак звернувся із вказаним позовом до суду.

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу оформлення та видачі паспорту громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом а) пункту 1 частини першої статті 13 Закону України від 20 листопада 2012 року № 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі - Закон № 5492-VI) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України.

Згідно з частиною третьою статті 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 14 Закону №5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.

За приписами частин першої - четвертої статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Разом з тим, Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України (далі - Положення № 2503-ХІІ).

Відповідно до пунктів 3, 5, 6, 8 Положення № 2503-ХІІ бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис Україна, нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис Паспорт. На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис Паспорт громадянина України. На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім`я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п`ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев`ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев`ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення. Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.

Водночас, пунктами 1-3 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року № 302 (далі - Постанова № 302), передбачено, що паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт.

03.04.2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302", відповідно до якої пункт 3 Постанови № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», доповнивши його абзацом такого змісту:

«Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року».

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 року № 456, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.06.2019 року за № 620/33591, затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - Тимчасовий порядок №456).

Згідно з пунктами 1, 2 розділу І Тимчасового порядку № 456 цей порядок, розроблений відповідно до абзацу п`ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 398 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302», Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року № 719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.

Паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 року № 353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України».

Підпунктом 2 пункту 1 розділу ІІІ Тимчасового порядку № 456 визначено, що для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі - заявник) подає, зокрема, рішення суду.

Отже, пункт 3 Постанови № 302 та Тимчасовий порядок № 456 підлягає застосуванню лише у випадку оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки на підставі рішення суду, відтак, суд не бере до уваги посилання відповідача у листах на вказані нормативно-правові акти, оскільки вони до спірних правовідносин щодо розгляду вказаних заяв позивача не застосовуються.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 року у зразковій справі № 806/3265/17 вказано на ознаки цієї типової справи: а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ; б) відповідач - територіальні органи ДМС України; в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов`язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.

Отже, за ознаками типової справи, які наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 за результатами розгляду зразкової справи №806/3265/17, цю справу необхідно визнати типовою та у силу приписів ч. 3 ст. 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у цій справі суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у зазначеній постанові.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.09.2018 року дійшла висновку, що норми Закону № 5492-VI на відміну від норм Положення № 2503-XII не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім`я та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID -картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря. Законодавець, приймаючи Закон №1474-VIII, яким внесено зміни до Закону №5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України. Відтак, дії відповідача щодо відмови позивачу видати паспорт громадянина України у формі книжечки визнані Великою Палатою Верховного Суду у вказаній зразковій справі протиправними.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 806/3265/17, суд у цій типовій справі робить висновок про протиправність дій відповідача, що полягають у відмові в оформленні та видачі позивачу паспорту громадянина України у формі книжечки.

Згідно із пунктами 3, 4, 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Оскільки позивач звертався із заявою про оформлення і видачу паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки та листомами відповідачі відмовили в задоволенні таких заяв, суд визнає відмови у видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки протиправними та вважає за необхідне зобов`язати оформити та видати паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки ОСОБА_2 .

При цьому немає необхідності вказувати про заборону використання засобів ЄДДР, позаяк при видачі позивачу паспорта у формі, визначеній Положенням про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України №2503-ХІІ від 26.06.1992, не передбачено внесення будь-даних особи до Єдиного державного демографічного реєстру.

Відповідно до статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Право на захист - це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оскарження останнього.

З аналізу викладеного вбачається, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

У зв`язку із викладеним, у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права. Суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє, а на час звернення до суду з цим позовом права позивача щодо паспортного обліку відповідачем не порушені.

Таким чином, підстави для задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача вести облік позивача за прізвищем, іменем, по-батькові та роком народження, без використання засобів ЄДДР, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII, відсутні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, Бориславського відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Бориславського відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області у видачі ОСОБА_2 , у зв`язку із досягненням ним 15-річного віку, паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ .

Зобов`язати Бориславський відділ Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області оформити та видати ОСОБА_2 , у зв`язку із досягненням ним 15-річного віку, паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Реквізити сторін справи

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в інтересах ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 )

Відповідач 1 Бориславський відділ Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (вул. Володимира Великого, 28, м. Борислав, Львівська область, 82306)

Відовідач 2 Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області (вул. Січових Стрільців, 11, м. Львів, 79000; ЄДРПОУ 37831493).

СуддяКухар Наталія Андріївна