Ухвала суду № 127938618, 04.06.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

04 червня 2025 рокусправа № 380/7479/25

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Чаплик І.Д.,

секретар судового засідання Драганчук О.В.,

за участі:

представника позивача Жаданов І.Г.,

представників відповідача Палій М.В., Бромберг О.Е.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬЯНС ОЙЛ УКРАЇНА до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в

Товариство з обмеженою відповідальністю АЛЬЯНС ОЙЛ УКРАЇНА (місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Івана Франка, 6; ЄДРПОУ: 34531124) звернулось до суду із позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ЄДРПОУ: 44045187), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення №1052/33-00-07-01 від 24.12.2024, що прийняте Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підставою для винесення зазначеного податкового повідомлення-рішення для ТОВ «АЛЬЯНС ОЙЛ УКРАЇНА» стали порушення податкового законодавства, які викладені у Акті документальної планової виїзної перевірки ТОВ «АЛЬЯНС ОЙЛ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 34531124) № 773/33-00-07-01/34531124 від 17.12.2024. Зокрема, ТОВ «АЛЬЯНС ОЙЛ УКРАЇНА» занизило податок на прибуток приватних пiдприємств за рахунок заниження показника, задекларованого в рядку 01 Податкової декларацiї з податку на прибуток пiдприємства та р.2240 «Iншi доходи» у Фiнансових звiтах за перевiряємий перiод на загальну суму 16 208 846 грн., в т.ч. за 2 кв.2018 в сумi 5978111,0 грн., за 3 кв 2018 в сумi 7734848,0 грн., за 4 кв. 2018 року в сумi 1717753,0 грн., l кв. 2019 в сумi 778134,0 грн, а саме господарськi операцiї по вiдображеншо реалiзацiї ПММ на ТОВ «МЕГА ОПТ ТОРГ» та ТОВ «НАФТО-ГРУП», чим порушило п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1, ст.135 Податкового кодексу України вiд 02.12.2010 № 2755-VІ iз змiнами та доповненнями, Закону України вiд 16.07.1999 №996-XІV «Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi» iз змiнами та доповненнями. Позивач не погоджується з такими висновками, оскільки підставою для прийняття такого рішення контролюючим органом, слугували виключно дані, складені в акті Головного управління ДПС у Запорізькій областi щодо ТзОВ «МЕГА ОПТ ТОРГ» № 278/08-01-05-07/4810024 вiд 19.08.2020 за звiтний перiод з 01.01.2017 по 21.08.2020 з питань проведення фiнансово-господарських операцiй з контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями у зв`язку з не встановленням місцезнаходження ТзОВ «МЕГА ОПТ ТОРГ». Водночас висновки відповідача викладені в Акті про порушення ТОВ «АЛЬЯНС ОЙЛ УКРАЇНА» чинного податкового та інших норм законодавства України у зв`язку з наявністю ознак фіктивності контрагента ТОВ «МЕГА ОПТ ТОРГ» не відповідають дійсності, є протиправними та безпідставними, а тому спірне податкове повідомлення підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 21.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального провадження та призначено підготовче судове засідання на 14.05.2025, яке в подальшому було відкладено на 04.06.2025 в зв`язку з неявкою позивача.

07.05.2025 представником відповідача подано клопотання про закриття провадження у справі на підставі ст.44, 47, п.1 ч.1 ст.238 КАС України, мотивуючи тим, що ТзОВ «АЛЬЯНС ОЙЛ УКРАЇНА» виконано вимоги п.п.69.37 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України та самостійно сплачено суму податкового зобов`язання в розмірі 2 917 593 грн. (згідно платіжного доручення від 24.12.2024 №63150573), визначеного оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, отже визнано визначену суму і правопорушення, а тому подальше оскарження даного податкового повідомлення рішення є неможливим в силу зазначеної норми закону.

13.05.2025 представником позивача подано заперечення на клопотання відповідача про закриття провадження в справі, в якому вказує, що грошове зобов`язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов`язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов`язання, а також як неузгоджене зобов`язання, коли грошове зобов`язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються. У даному випадку, з метою уникнення існування ймовірного податкового боргу та, як наслідок, допущення податкового правопорушення, позивачем було сплачено відповідні нарахування в спірному протиправному податковому повідомленні-рішенні. Вважає, що сплата податкового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні, не позбавляє платника податків права звернутися до суду за оскарженням цього рішення. Верховний Суд у низці постанов підтвердив, що добровільна сплата зобов`язання не означає визнання правомірності нарахованого зобов`язання і не впливає на можливість судового захисту.

Представник відповідача в підготовчому засіданні підтримала клопотання про закриття провадження в справі, посилаючись на те, що законодавцем надано право вибору щодо оскарження податкового повідомлення-рішення, яким позивач не скористався, сплативши суму нарахованого податкового зобов`язання, а тому подальше оскарження цих сум не передбачено в силу вимог п.п.69.37 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України. Представник відповідача також зазначила, що сплата податкового зобов`язання та відповідно скасування податковим органом нарахованих штрафних санкцій свідчить про відсутність предмета спору в даній справі.

Представник позивача заперечив проти заявленого клопотання з підстав, викладених у запереченнях. Наполягає на судовій практиці Верховного Суду щодо не обмеження права на звернення з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення незалежно від сплати визначених ним податкових зобов`язань та статті 55 Конституції України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши думку представників сторін з їх участю на засіданні, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п. 75 ст. 75, ст. 77, п.82.1 ст.82, п. 69.35 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, п. 925 розділу VIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI, із змінами та доповненнями та на підставі наказу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 07 серпня 2024 року №185 проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ОЙЛ Україна» за період з 01 квітня 2018 року по 30 червня 2024 року, з метою дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби та за період діяльності з 01 квітня 2018 року по 30 червня 2024 року щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За результатами перевірки складено акт від 17.12.2024 №773/33-00-07-01/34531124, яким встановлено порушення ТОВ «АЛЬЯНС ОЙЛ УКРАЇНА» п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1, ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», із змінами та доповненнями, МСБО 1 «Подання фінансової звітності», МСБО 12 «Податки на прибуток», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у сумі 2917593,0 грн., в тому числі за: 2 кв.2018 в сумі 1076060,0 грн.; 3 кв. 2018 в сумі 1392273,0грн. 4кв. 2018 в сумі 309196,0 грн. 1кв.2019 в сумі 140064,0 грн..

Заперечення від ТОВ «АЛЬЯНС ОЙЛ УКРАЇНА» на акт перевірки від 17.12.2024 №773/33-00-07-01/34531124 до Західного МУ ДПС по роботі з ВПП не надходило.

На підставі акта перевірки від 17.12.2024 №773/33-00-07-01/34531124 Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було винесено податкове повідомлення-рішення від 24.12.2024 №1052/33-00-07-01 на суму 3 646 991,25 грн. (в т. ч. основний платіж 2 917 593,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 729 398,25 грн.).

ТОВ «АЛЬЯНС ОЙЛ УКРАЇНА» платіжним дорученням від 24.12.2024 №63150573 було сплачено основний платіж 2 917 593,00 грн.

В свою чергу, Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків відповідно до вимог п.п.69.37 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України Висновком Комісії №64/33-00-07-01/34531124 від 14.02.2025 скасовано штрафну санкцію 729 398,25 грн. по податковому повідомленню-рішенню від 24.12.2024 №1052/33-00-07-01.

Водночас не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Також пунктом 7 частини першої статті 4 КАС визначено, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Як встановлено судом, предметом оскарження в даній справі є податкове повідомлення-рішення від 24.12.2024 №1052/33-00-07-01, яким позивачу за результатами проведеної перевірки та встановлених фактів порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1, ст.135 Податкового кодексу України вiд 02.12.2010 № 2755-VІ iз змiнами та доповненнями, Закону України вiд 16.07.1999 №996-XІV «Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi» визначено суму податкового зобов`язання в розмірі 3 646 991,25 грн. (в т. ч. основний платіж 2 917 593,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 729 398,25 грн.).

Відповідно до п.п.69.37 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, встановлено, що тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, у разі сплати платником податків протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення-рішення, суми податкового зобов`язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 1 серпня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), нараховані на суму такого податкового зобов`язання, вважаються скасованими, а пеня не нараховується.

Сума грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні, вважається неузгодженою до моменту повної сплати податкового зобов`язання, визначеного в такому податковому повідомленні-рішенні, але не пізніше ніж протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання платником податків такого податкового повідомлення-рішення.

Сума податкового зобов`язання, сплаченого у порядку, передбаченому цим підпунктом, не підлягає оскарженню.

Норми статей 56 та 57 цього Кодексу застосовуються з урахуванням строків, визначених цим підпунктом.

Судом встановлено, що ТзОВ «АЛЬЯНС ОЙЛ УКРАЇНА» виконано вимоги п.п.69.37 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України та самостійно сплачено суму податкового зобов`язання в розмірі 2 917 593 грн. згідно платіжного доручення від 24.12.2024 №63150573, нарахованої за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки платника податків з питань, що стали предметом оскарження акта документальної планової виїзної перевірки від 17.12.2024 №773/33-00-07-01/34531124.

Даний факт підтверджується витягом з ІКП платника податків ТзОВ «АЛЬЯНС ОЙЛ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 34531124) з податку на прибуток приватних підприємств. В описі операції зазначено: «Зараховано 24.12.2024 [2917593] Сплата грошового зобов`язання, визначеного за результатами документальної/фактичної перевiрки пiдроздiлiв податкового та митного аудиту Платiжне доручення N 63150573 вiд 24.12.2024».

Отже, сплачуючи самостійно суму нарахованого податкового зобов`язання в розмірі 2 917 593 грн., згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 24.12.2024 №1052/33-00-07-01, позивач фактично визнав визначену суму і правопорушення та самостійно відмовився від права на оскарження спірної суми заборгованості.

Доводи позивача про те, що сплата податкового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні, не позбавляє платника податків права звернутися до суду за оскарженням цього рішення, а також наявність правових позицій Верховного Суду про те, що добровільна сплата зобов`язання не означає визнання правомірності нарахованого зобов`язання і не впливає на можливість судового захисту, суд оцінює критично, оскільки така позиція сформована за результатами аналізу статті 56 ПК України і у випадку сплати всіх сум, визначених оскаржуваним рішенням, тобто як основного зобов`язання, так і штрафних санкцій.

Водночас положення п.п.69.37 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, які надають право платнику податку можливість скасування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу), нарахованих на суму такого податкового зобов`язання та не нарахування пені у разі сплати платником податків протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення-рішення, суми податкового зобов`язання, були прийняті саме для податкових зобов`язань, нарахованих за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 1 серпня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, і мета прийняття таких положень пов`язана з наданням платнику податку вибору щодо визнання суми нарахованого податкового зобов`язання і його сплати, отримавши право на скасування нарахованих штрафних санкцій, або невизнання такого шляхом оскарження податкового повідомлення-рішення.

Безпідставними є також доводи позивача щодо узгодженості визначеного оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням податкового зобов`язання, оскільки узгодженим воно стало в момент сплати його платником податку на підставі п.п.69.37 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України за вибором самого позивача. Водночас позивач не був позбавлений оскаржити податкове повідомлення-рішення у випадку незгоди з його прийняттям без сплати визначеного податкового зобов`язання і у випадку його оскарження таке б не набуло статусу узгодженого.

У рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення ч. 2 ст. 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.

Таким чином, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заяви №17160/06 та №35548/06; п. 33).

Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту (висновок, сформований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №802/2474/17-а; провадження №11-1081апп18).

Таким чином, оскільки позивачем самостійно сплачено визначене оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням податкове зобов`язання, а податковим органом внаслідок такої сплати скасовано на підставі п.п.69.37 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України нараховані позивачу штрафні санкції суд приходить до висновку, що цей спір не підлягає розгляду у судовому порядку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на викладені обставини та з урахуванням наведених норм права, суд доходить висновку щодо наявності підстав для закриття провадження у даній справі, передбачених п.1 ч.1 ст.238 КАС України, оскільки сума податкового зобов`язання, сплаченого у порядку, передбаченому п.п.69.37 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, не підлягає оскарженню.

Згідно з ч. 1 ст. 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п.1 ч.1 ст.238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ. Відповідно, суд роз`яснює позивачеві про те, що з огляду на викладені обставини дана справа не підлягає розгляду у судовому порядку взагалі.

Згідно з ч. 2 ст. 239 КАС України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки на час постановлення ухвали про закриття провадження у справі відсутнє клопотання особи, яка його сплатила, питання про повернення судового збору буде вирішуватися після надходження відповідного клопотання.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 19, 238, 239, 241, 243, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в :

провадження у справі №380/7479/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬЯНС ОЙЛ УКРАЇНА (місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Івана Франка, 6; ЄДРПОУ: 34531124) до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ЄДРПОУ: 44045187) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 1052/33-00-07-01 від 24.12.2024 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог п. 3 розділу VI Прикінцеві положення, підп. 15.5 п. 15 розділу VIІ Перехідні положення цього Кодексу.

Повний текст ухвали складено 06.06.2025.

СуддяЧаплик Ірина Дмитрівна