Ухвала суду № 127937098, 03.06.2025, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/5953/23 03.06.2025

н\п 1-кп/490/362/2025

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/5953/23

У Х В А Л А

03 червня 2025 року м.Миколаїв

Колегія Центрального районного суду м.Миколаєва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

під час проведення судового засідання по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023000000000580 від 14 червня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Центрального районного суду м.Миколаєва знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023000000000580 від 14 червня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.

В судовому засіданні прокурором подано клопотання прокурора відділу обласної прокуратури ОСОБА_8 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .. В обґрунтування поданого клопотання прокурором зазначено, що ризики, які були враховані суддями при обранні, а також при продовженні відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати на теперішній час. Вони встановлені з урахуванням того, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`ятнадцяти років до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, а тому може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, сторона обвинувачення вважає, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, зможе перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Застосування до ОСОБА_5 інших запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам з боку обвинуваченого. Прокурор подане клопотання підтримав та просив задовольнити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, оскільки зазначені у клопотанні прокурора ризики, на його думку, перестали існувати.

Обвинувачений ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора, колегія суддів приходить до наступного.

Так, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 17 лютого 2023 року відносно обвинуваченого ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у подальшому неодноразово продовжувався судом, востаннє ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 23 квітня 2025 року до 21 червня 2025 року включно.

Відповідно ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Водночас, ст.17 Закону України від 23.08.2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України").

На думку колегії суддів, обраний відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, та не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Крім цього, колегія суддів враховує, що відповідно до правової позиції викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів та бере до уваги доводи захисника ОСОБА_7 щодо клопотання прокурора, однак не вважає беззаперечно достатніми для зміни запобіжного заходу на більш м`який.

Разом з тим, достатні відомості про усунення та відсутність на теперішній час тих обставин, які раніше стали підставою для обрання та продовження у відношенні ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутні, а отже, підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно нього судом не встановлено.

Так, колегія суддів вважає, що залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_5 , опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, в яких він обвинувачується і щодо яких останньому органом досудового розслідування пред`явлене обвинувачення. Є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_5 з огляду на тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у інкримінованому злочині, зможе ухилитися від суду та не виконувати його процесуальні рішення (ризик переховування), перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

На наявність ризиків, передбачених п.п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, вказує те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді п`ятнадцяти років позбавлення волі або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість інкримінованого йому злочину, будучи обізнаними про покарання, яке загрожує йому в разі визнання винним за вироком суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності може виїхати за межі України, в тому числі, на непідконтрольні на даний час Україні території. На даний час не встановлені усі спільники ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб.

Крім того, ОСОБА_5 , розуміючи, що представники РФ можуть забезпечити його переховування на території РФ, буде вважати, що єдиним способом уникнути кримінальної відповідальності за вчинення вказаних протиправних дій є доведення своїх злочинних намірів до кінця, тому може продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, та вчинити інші протиправні дії, які необхідні для надання допомоги представникам РФ.

Згідно ч.6 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Згідно абзацу 8 ч.4 ст.183 КК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленій ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.

За сукупності таких обставин, з урахуванням вимог ст.178 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та його належну поведінку.

Доводи захисника в обґрунтування заперечень проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд відхиляє, оскільки вони не спростовують обставин, що вказують на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, необхідних для тримання під вартою, та зводяться лише до незгоди з клопотанням прокурора.

Крім того, в судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокатом ОСОБА_7 подано письмове клопотання про проведення по даному кримінальному провадженню комп`ютерно-технічної експертизи мобільного телефону REDMI, модель Note 9, який було вилучено в ході особистого обшуку ОСОБА_5 , в обґрунтування якого зазначено, що під час судового засідання 22.04.2025 року ОСОБА_5 , надаючи покази в якості обвинуваченого, суду пояснив, що надіслав приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , виключно, як об`єкт архітектури. Повідомлення наступних змістів: "Может еще военные будут", "Человек 5 7", "Возле дома кучкуются", "Вояки шастают туда сюда", "Я на месте снимать пока не могу военные стоят" взагалі не направляв. У зв`язку з чим, захисник просив призначити по справі комп`ютерно-технічну експертизу, проведення якої доручити експертам Незалежного інституту судових експертиз, який знаходиться за адресою: 04212, м.Київ, вул.Левка Лук`яненка, 21, корпус 3, офіс 7. На вирішення експертів просив поставити наступні питання:

1) чи міститься на наданому на дослідження мобільному телефоні (REDMI, модель Note 9, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 ) інстальоване програмне забезпечення для віддаленого керування? Якщо так, то чи наявна інформація щодо вхідних підключень?

2) чи відправлялися з наданого на дослідження мобільного телефону в додаток "Telegram" користувачу на ім`я " ОСОБА_9 ", аккаунт " ОСОБА_10 ", який використовує номер стільникового зв`язку НОМЕР_3 наступні повідомлення: 16.02.2023 року о 16:59:19 годин "Может еще военные будут"; 16.02.2023 року о 16:44:23 годин "Человек 5 7"; 16.02.2023 року о 16:43:50 годин "Возле дома кучкуются"; 16.02.2023 року о 16:42:50 годин "Вояки шастают туда сюда"; 16.02.2023 року о 16:40:56 годин "Я на месте снимать пока не могу военные стоят".

Захисник подане клопотання підтримав та просив задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_5 подане клопотання захисника підтримав.

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання захисника про проведення комп`ютерно-технічної експертизи заперечував, посилаючись на те, що мобільний телефон REDMI, модель Note 9, який вилучений в ході особистого обшуку ОСОБА_5 , у подальшому був оглянутий та виявлено відповідне листування. Вважав, що призначення даної експертизи призведе до затягування строків розгляду кримінального провадження.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження та клопотання захисника, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Частиною 1 статті 242 КПК України передбачено, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Частиною 2 статті 332 КПК України встановлено, що суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо:

1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності;

2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу;

3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

Згідно ч.1 ст.243 КПК України, експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження.

Під час судового розгляду досліджено письмові матеріали справи, зокрема, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 16.02.2023 року, складеного у період часу з 21:20 год. по 22:10 год. слідчим у присутності двох понятих та захисника ОСОБА_7 , відповідно до якого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було затримано 16.02.2023 року о 19 год. 27 хв. за адресою: м.Миколаїв, вул.Фалєєвська, 17 (відповідно до ч.1 ст.208, п.6 ч.1 ст.615 КПК України) та в ході здійснення обшуку затриманого ОСОБА_5 було виявлено, у тому числі, мобільний телефон марки "Redmi Note 9", бірюзового кольору із сім-картками з номерами мобільних телефонів НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який було упаковано до поліетиленового сейф-пакету АВ 1166165. Будь яких зауважень чи доповнень до протоколу від учасників його проведення не надходило.

З протоколу огляду від 17.02.2023 року вбачається, що слідчим було оглянуто мобільний телефон марки "Xiaomi" моделі "Redmi Note 9", з ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який був вилучений у ході особистого обшуку затриманого ОСОБА_5 , та зафіксовано інформацію, яка зберігалася в телефоні, у тому числі листування з користувачем месенджеру "Telegram" на ім`я " ОСОБА_9 ", аккаунт " ОСОБА_10 ", який використовує номер стільникового зв`язку НОМЕР_3 .

Як вбачається з протоколу огляду від 03.06.2023 року, дослідженого в судовому засіданні, огляд звіту щодо наявної інформації в мобільному телефоні "Xiаomi Redmi Note 9", ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який був відкритий за допомогою програмного забезпечення "Cellebrite Reader", проводився із залученням спеціаліста - начальника 2 відділення 1 відділу 3 управління досудового розслідування ГСУ СБ України підполковника юстиції ОСОБА_11 .. При цьому спеціалісту роз`яснювались його права і обов`язки у відповідності до вимог ч.ч.4, 5 ст.71 КПК України.

Постановою слідчого 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_12 від 03.03.2023 року у даному кримінальному провадженні було призначено судову комп`ютерно-технічну експертизу мобільного телефону "Redmi" модель "Note 9", ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , на виконання якої Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз надано висновок експерта від 01.12.2023 року №108/2.

Відповідно до ст.84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Експертиза проводиться для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження.

За змістом Закону України "Про судову експертизу", Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5, Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, які затверджені наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5, телефони можуть об`єктами комп`ютерно-технічної експертизи.

Комп`ютерно-технічна експертиза (експертиза комп`ютерної техніки і програмних продуктів) - це різновид інженерно-технічної експертизи, що передбачає дослідження технічних властивостей цифрового обладнання (комп`ютерів, накопичувачів інформації, мобільних телефонів тощо) та програмного забезпечення з метою отримання фактичних даних, що відносяться до обставин скоєного злочину або предмету цивільного позову. Експертиза дозволяє виявити істотні ознаки злочину (інциденту) і створити цілісну доказову базу шляхом дослідження інформації.

Відповідно до підпункту 13.1 пункту 13 розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, до основних завдань експертизи комп`ютерної техніки і програмних продуктів належать:

- установлення робочого стану комп`ютерно-технічних засобів;

- установлення обставин, пов`язаних з використанням комп`ютерно-технічних засобів, інформації та програмного забезпечення;

- виявлення інформації та програмного забезпечення, що містяться на комп`ютерних носіях;

- установлення відповідності програмних продуктів певним версіям чи вимогам на його розробку.

Дослідження експерта, викладене у висновку від 01.12.2023 року №108/2, не містить сумніви та доказів наявності неповноти такого дослідження, його суперечність з іншими матеріалами справи чи наявність інших обґрунтованих сумнівів у його правильності.

Необхідність призначення судом експертизи при розгляді даного клопотання захисника не встановлена.

Крім того, клопотання сторони захисту не містить обґрунтування, яким саме матеріалам справи суперечить наявний у справі висновок експертного дослідження, а також з яких підстав цей висновок слід вважати необґрунтованим.

Оцінка висновку комп`ютерно-технічної експертизи від 01.12.2023 року №108/2 буде надана судом в сукупності з усіма іншими зібраними у справі доказами, які досліджені судом, при постановленні судового рішення за результатом розгляду кримінального провадження.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне у задоволенні клопотання захисника про проведення по даному кримінальному провадженню комп`ютерно-технічної експертизи відмовити.

На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст.176, 177, 178, 183, 194, 197, 242, 331, 332 КПК України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити.

Обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 01 серпня 2025 року включно.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7 про проведення по даному кримінальному провадженню комп`ютерно-технічної експертизи - відмовити.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її оголошення.

Головуючий ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3