Рішення № 127935799, 06.06.2025, Яремчанський міський суд

Справа № 354/2428/24

Провадження по справі № 2-др/354/10/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

06 червня 2025 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Остап`юк М.В.

при секретарі Крицкалюк Я.М.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яремче заяву представника позивача адвоката Пархомчука С.В. про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат по цивільній справі за позовом ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Яремчанського міського суду Івано-Франківської області перебувала цивільна справа за вказаним позовом.

26.05.2025 року представник ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» - адвокат Пархомчук С.В. подав заяву про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат по вказаній цивільній справі, а саме просив зобов`язати ОСОБА_1 повернути ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» витрати на правову допомогу у сумі 10500гривень 00 копійок.

У судове засідання сторони не з`явилися, проте 26.05.2025 представником позивача адвокатом Пархомчуком С.В. подано заяву про розгляд справи у його відсутності, заяву про ухвалення додаткового рішення підтримує повністю.

Вивчивши письмові матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 20.05.2025 позовні вимоги ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено, стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК«КЕШ ТУГОУ» заборгованість у розмірі 17 361 грн 00 коп.

26.05.2025 до суду надійшла заява представника позивача про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 10 500 грн.

Відповідно до частини третьої статті 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з частиною першою статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У статті 133 ЦПК України зазначається, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частина другої, третьої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Так, до матеріалів справи додано: копію договору про надання правової допомоги від 29 грудня 2023 року; копію акту про отримання правової допомоги від 10 березня 2025 року на суму 10 500,00 грн; детальний опис робіт адвоката.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), «Двойних проти України» (Заява №72277/01), «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у рішенні в справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

На ці ж обставини та критерії посилається Верховний Суд у справі №756/2114/17 від 13 лютого 2019 року, зменшивши розмір судових витрат, зважаючи на те, що заявлений розмір був неспівмірний зі складністю справи.

Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, співмірність складності справи із наданими адвокатом послуг, витраченого представником часу та кількістю судових засідань, а також те, що представник позивача у судових засіданнях не був присутнім, крім того, після відкриття провадження у справі подано лише одне клопотання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, відтак суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 5000,00 грн правової допомоги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.133, 141, 142, 270 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача - адвоката Пархомчука С.В. про стягнення витрат на правову допомогу у цивільній справі за позовом ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» витрати на правову допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на додаткове рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Суддя: Марія ОСТАП`ЮК