Рішення № 127933914, 05.06.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2025 року Справа№640/15758/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джи Ті Лоджистік» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Євгена Коновальця, б. 36, прим. 31, код ЄДРПОУ 41088275)доГоловного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Джи Ті Лоджистік» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.11.2021 №00931350902.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено про безпідставність висновку відповідача про те, що рівнеміри-лічильники не мають позитивного результату повірки та/або оцінки відповідності, оскільки під час перевірки позивачем були надані сертифікати та інші документи на підтвердження проходження повірки рівнемірів-лічильників.

07.05.2025 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив у задоволенні позову відмовити. Відзив мотивований тим, що перевіркою встановлено: ТОВ «Джи Ті Лоджистікс» на акцизному складі з уніфікованим номером 1005413 (за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, буд. 6) використовувало рівнеміри-лічильники в кількості 6 (шість) одиниць, що не мали позитивного результату повірки або оцінку відповідності, чим порушено вимоги п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України.

08.05.2025 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якому зазначено, що позивачем надавалися копії сертифікату відповідності з вказівкою на серійні номери рівнемірів-лічильників, паспорт засобу вимірювальної техніки, дозвіл держпраці та інші супровідні документи вказане не спростоване відповідачем.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2022 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою від 28.09.2022 вирішено виправити описку в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2022.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 3 лютого 2025 року вирішено прийняти до провадження адміністративну справу №640/15758/22, розгляд справи продовжити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 26.05.2025 року витребувано у позивача додаткові докази у справі.

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази і відзив, встановив наступне.

ГУ ДПС у м. Києві на підставі наказу від 07.09.2021 № 6944-п проведено фактичну перевірку ТОВ «Джи Ті Лоджистікс» за адресою: м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 36, кв. приміщення 31, з метою здійснення функцій визначених законодавством у сфері ліцензування, виробництва, придбання, зберігання, реалізації, транспортування та обліку пального, якою, встановлено порушення п. 8 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 481) та п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213, п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215, п. 216.1 ст. 216, п. 222.1.1 п. 222.1 ст. 222, п. 223.1 ст. 223, п. 232.3 ст. 232, п.п. 230.1.2, п. 230.1 ст. 230 ПК України (акт перевірки від 07.10.2021 № 75633/Ж5/26-15-09-02/41088275).

Контролюючий орган в ході перевірки, серед іншого, дійшов висновку, що ТОВ «Джи Ті Лоджистікс» не підтверджено проходження державної метрологічної атестації рівнемірами-лічильниками «LPG LEVEL 04» (зав. № 00212, 00211, 00113, 00112, 00111, 00223), що використовувались на акцизному складі 1005413, за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Біологічна, буд. 6, в період з 01.04.2020 по 02.09.2021.

За наслідком розгляду матеріалів перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.11.2021 №00931350902, яким на підставі п. 128-1 ст. 128-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 120000 грн. (рівнеміри-лічильники 6 шт. * 20000 грн.)

Не погодившись із вказаним податковим повідомлення-рішенням позивачем подано скаргу, за наслідками розгляду якої рішенням ДПС України від 26.08.2022 №9765/6/99-00-06-03-01-06 податкове повідомлення-рішення від 16.11.2021 №00931350902 залишено без змін.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Акцизний склад акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального (підпункт14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Розпорядник акцизного складу - суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (підпункт14.1.224 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Згідно вимог підпункту230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу Україниакцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно зУКТ ЗЕД2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цьогоКодексуакцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Згідно пункту128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу Українине обладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також не обладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

На підтвердження проведення повірки рівнемірів-лічильників типу DELPHI 485/ALU/DP/LPG/K Pipe in Pipe/NTP за серійними №№ 046557, 046559, 046560, 046561, 046562, 046563, 046564 представником позивача надано Сертифікат відповідності від 09.03.2021р. до 08.03.2023р. на рівнеміри серійні (заводські номери) в діапазоні №№046328-046704; Декларацію відповідності № 08F-21; Паспорт засобу вимірювальної техніки заводський номер 046557-046566; Дозвіл Держпраці №567.20.32 на використання рівнемірів Alisinic, моделей Delphi; Сертифікат експертизи № ZETC/07/2020 від 23.03.2020р. на відповідність рівнемірів вимогам ДСТУ; СЕРТИФІКАТ перевірки рівнемірів фірми Alisinic, модель (тип) Delphi від 21.12.2019; Висновок експертизи № 33628558-03-02-004.20 з додатком.

Представниками відповідача ані під час перевірки, ані під час судового розгляду справи не надано заперечень щодо неналежності чи недопустимості вказаних доказів із проведення повірки рівнемірів-лічильників позивача. Крім того, в акті перевірки від 07.10.2021 № 75633/Ж5/26-15-09-02/41088275 відсутні ідентифікуючі ознаки рівнемірів-лічильників, які за висновком контролюючого органу не пройшли повірку в період з 01.04.2020 по 02.09.2021.

Згідно з частиною першоюстатті 9 Кодексу адміністративного судочинства Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другоюстатті 74 Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачено, що обставини справи, які зазакономмають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зістаттею 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, всупереч вимогамзаконув ході розгляду справи суду не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які би свідчили про законність і обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн, суд зазначає таке.

Згідно із частиною першоюстатті 132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьоїстатті 132 КАС Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

За приписами частин першої, другоїстатті 134 КАС Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятоюстатті 134 КАС Українидля цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомоюстатті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятоїстатті 139 КАС Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. Принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 28.04.2021, від 08.02.2022 у справах № 640/3098/20 та № 160/6762/21 відповідно, від 18.08.2022 у справі № 540/2307/21.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.

Позивач на підтвердження витрат на правничу допомогу надав договір про надання правничої допомоги від 03.1.2021 №1/21, укладеного між ОСОБА_1 » та адвокатом Маловічко І.В., виписку із особового рахунку ФОП ОСОБА_2 , з якої вбачається оплату позивачем за договором про надання правничої допомоги від 03.1.2021 №1/21 у сумі 15 000,00 грн.

Суд, враховуючи складність справи, яку розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, не надання представником позивача детального опису виконаних робіт, співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, дійшов висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

З урахуванням наведеного, на користь позивача підлягають до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати в загальному розмірі 6 481 грн. (з них: судовий збір в сумі 2481грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000,00 грн).

Керуючись статтями9,14,73,74,75,76,77,78,90,143,242-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 16.11.2021 №00931350902.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116,код ЄДРПОУ 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джи Ті Лоджистік» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Євгена Коновальця, б. 36, прим. 31, код ЄДРПОУ 41088275) судові витрати в розмірі 6 481 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв