Рішення № 127933772, 06.06.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2025 рокуСправа №160/3077/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Суть спору: 31 січня 2025 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

- стягнути податковий борг з ОСОБА_1 до бюджету у розмірі 136 488,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що у відповідача наявний податковий борг на загальну суму 136 488, 00 грн, а саме заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Зазначена заборгованість виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань. Інформація щодо оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень, за наслідками винесення яких виникла заборгованість, у контролюючого органу відсутня. З цих підстав позивач просить стягнути з відповідача податковий борг та задовольнити позовну заяву.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

24 лютого 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти заявлених позовних вимог. Вказує, що з 06.06.2018 він не проживає за адресою АДРЕСА_1 , на яку позивачем надсилалися податкові повідомлення-рішення. Відповідач також зазначив, що з 2018 року він перебуває за межами України. З огляду на відсутність доказів отримання податкових повідомлень-рішень №0693876-2413-0461- UA12020250000010438 від 24.04.2024, №0693874-2413-0461-UA12020250000010438 від 24.04.2024 та №0693871-2413-0461-UA12020250000010438 від 24.04.2024 відповідач заперечує свою обізнаність з наявністю податкових зобов`язань, які виникли у зв`язку з винесенням зазначених податкових повідомлень-рішень. Відповідач наголошує, що не мав можливості оскаржити вказані податкові повідомлення-рішення та фактично був позбавлений можливості захисту свої законних прав та інтересів. Звертає також увагу суду на те, що при подачі адміністративного позову податковий орган не подав до суду копії вказаних вище податкових повідомлень-рішень, на підставі яких виник спірний податковий борг. Так, до адміністративного позову додано лише копії корінців податкових повідомлень-рішень №0693876-2413-0461-UA12020250000010438 від 24.04.2024, №0693874-2413-0461-UA12020250000010438 від 24.04.2024, №0693871-2413-0461- UA12020250000010438 від 24.04.2024. З цих підстав просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про продовження строку на надання відповіді на відзив задоволено.

04 березня 2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказано, що фізичні особи - платники податків зобов`язані надавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки. Так, відповідно до п. 1 розділу IX Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення, протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою №5ДР або Заяви за формою №5ДРП відповідно. Крім того, позивач зазначив, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за будь-якими офіційно вказаними адресами будь-то електронної пошти або адресою місцезнаходження. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатися на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку із цим негативних для такого платника податків наслідків. Податковий орган наголосив на дотриманні ним процедури вручення (направлення) податкових повідомлень-рішень. Натомість, відповідачем ОСОБА_1 не було повідомлено контролюючий орган про зміну своїх облікових даних. Отже, відповідач вважається належним чином повідомленим про винесення податкових повідомлень-рішень, а, відтак, і з наявністю грошових зобов`язань, за наслідком несплати яких виник податковий борг, який стягується в цій справі. Позивач звернув увагу, що у спорах за позовом податкового органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягає факт узгодженості грошового зобов`язання, зокрема, факт оскарження платником податку у передбаченому ПК України порядку податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати узгодженого грошового зобов`язання, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу, тощо. З цих підстав наполягає на задоволенні позовних вимог.

17 березня 2025 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. Так, відповідач зазначає, що позивач не надає жодного документального підтвердження того, що зазначений ним у відповіді на відзив об`єкт житлової нерухомості є об`єктом оподаткування податком на майно. Відповідач звертає увагу, що у справі відсутні належні докази, з яких би було зрозуміло, щодо якого об`єкту нерухомого майна здійснено нарахування податку, яка ставка податку застосована позивачем. Також, в матеріалах справи відсутній детальний розрахунок розміру податку, пред`явленого до сплати. З цих підстав відповідач вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та не підтвердженими доказами.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) є платником податків, зборів (обов`язкових платежів) і перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Станом на день звернення до адміністративного суду з даним позовом за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 136 488,00 грн., а саме: заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань, згідно з такими податковими повідомленнями-рішеннями:

- №0693876-2413-0461-UA12020250000010438 від 24.04.2024 на суму 44 215,00 грн.;

- №0693874-2413-0461-UA12020250000010438 від 24.04.2024 на суму 45 816,00 грн.;

- №0693871-2413-0461-UA12020250000010438 від 24.04.2024 на суму 46 456,75 грн.

З урахуванням вимог ст. 56, 57 ПК України, у зв`язку з несплатою ОСОБА_1 у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Відповідно до вимог статті 59 Податкового кодексу України, у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформовано та направлено на адресу боржника податкову вимогу від 16.10.2024 №0027455-1306-0436, яка була направлена на адресу платника податків засобами поштового зв`язку та повернулася на адресу контролюючого органу з причини - «за закінченням терміну зберігання».

Докази оскарження відповідачем податкової вимоги та її скасування відсутні.

Оскільки, вжиті позивачем заходи стягнення не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, це стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення податкового боргу з фізичної особи ОСОБА_1 .

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законом

Згідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст.36 ПК України податковим обов`язком платника податку визнається його обов`язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Такий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (п.54.1 ст.54 ПК України).

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (п.56.11 ст.56 ПК України).

Положеннями пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.54.5 ст.54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Порядок узгодження грошових зобов`язань, визначених контролюючим органом, врегульовано ст.56 ПК України. Так, згідно п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.2 статті 56 ПК України визначено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Відповідно до п.56.3 ст.56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою (п.56.15 ст.56 ПК України).

Згідно п.56.17 ст.56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується: днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги; днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику; днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань що оскаржувались. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Приписами п.56.18 ст.56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (п.58.3 ст.58 ПК України).

Пунктом 42.2 статті 42 ПК України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до п.42.5 ст.42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення та податкова вимога №0027455-1306-0436 від 16.10.2024 на суму 136 488, 14 грн. були надіслані відповідачу на його адресу: АДРЕСА_1 та повернулися з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Вказані податкові повідомлення-рішення та податкова вимога №0027455-1306-0436 від 16.10.2024 не були оскаржені відповідачем в адміністративному або судовому порядку. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Отже, визначене податковим органом грошове зобов`язання набуло статусу узгодженого.

Пунктами 59.1, 59.5 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Повертаючись до обставин цієї справи, суд вважає за необхідне надати оцінку дотриманню позивачем порядку направлення відповідачу податкових-повідомлень рішень та податкової вимоги, за наслідками яких ОСОБА_1 було визначено грошові зобов`язання.

Відповідно до пунктів 42.2, 42.4 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Також, суд враховує висновок, наведений у постанові Верховного Суду від 08.04.2021 у справі №812/821/17. Зокрема, Верховний Суд вказав, на пункт 42.2 статті 42 ПК України, у якому закріплено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Пунктом 70.7 ст. 70 ПК України встановлено фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 1 розділу IX Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою № 5ДР (додаток 12) або Заяви за формою № 5ДРП (додаток 13) відповідно та документа, що посвідчує особу (після пред`явлення повертається). Заява може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення змін до Державного реєстру (після пред`явлення повертається).

Отже, саме на платника податків-фізичну особу покладено обов`язок щодо повідомлення контролюючого органу про зміну облікових даних, в тому числі адреси (місцезнаходження, податкової адреси).

Як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення та податкова вимога надсилалися відповідачу за адресою, наявною в ІКС «Податковий блок». Так, відповідно до даних ДРФО податковою адресою ОСОБА_1 є така адреса: АДРЕСА_1 .

Натомість, ОСОБА_1 до контролюючого органу із заявою про зміну облікових даних не звертався. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Суд погоджується з позицією податкового органу про те, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за будь-якими офіційно вказаними адресами будь-то електронної пошти або адресою місцезнаходження.

У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатися на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку із цим негативних для такого платника податків наслідків.

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 24.09.2019 у справі №825/1109/16, від 20.10.2020 у справі №140/30/20, від 14.07.2022 у справі №120/479/21-а.

Відтак, не знайшли підтвердження в ході розгляду справи обставини недотримання податковим органом процедури вручення (направлення) податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги.

Отже, відповідач вважається належним чином повідомленим про винесення податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, а, відтак, і з наявністю грошових зобов`язань, за наслідком несплати яких виник податковий борг, який стягується в цій справі.

Щодо зауважень відповідача до складених позивачем податкових повідомлень-рішень.

Суд звертає увагу, що у спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15.06.2023 у справі 3160/13436/22, від 04.02.2020 у справі №817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі №2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі №804/8630/16, від 12.07.2022 у справі №160/7345/20 та інших.

При цьому, в межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, що визначені (нараховані) платнику податковим повідомленням - рішенням, аналогічно суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати і оцінку правильності нарахування грошових зобов`язань. Правомірність та правильність такого нарахування має здійснюватися судом також у провадженні саме за позовом платника податків про оскарження дій контролюючого органу з нарахування грошових зобов`язань, пені, або у межах справи про стягнення податкового боргу, де заявлено зустрічний позов.

Суд також наголошує, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв`язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог. Вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг виник за наслідком несплати відповідачем грошових зобов`язань за винесеними позивачем податковими повідомленнями-рішеннями, які направлялися відповідачу в порядку, визначеному ПК України.

Доказів оскарження зазначених рішень позивача, а також погашення наявного податкового боргу відповідачем не надано.

З урахуванням вищевказаного правового регулювання спірних правовідносин та встановлених обставин у справі, зокрема, що за відповідачем обліковується податковий борг, зокрема, у сумі 136488, 00 грн., та доказів сплати якого також надано не було, при цьому контролюючим органом дотримано порядок стягнення такого боргу, зокрема було направлено податкову вимогу, яка не оскаржена відповідачем, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог контролюючого органу та стягнення такої заборгованості в сумі 136488,00 грн.

Суд відхиляє доводи відповідача з приводу неправильності нарахування податковим органом сум податкового боргу за податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки ці обставини не є предметом розгляду у цій справі.

Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст. 77, 90, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49005, м.Дніпро вул. Сімферопольська, буд.17-а; ідентифікаційний код: 44118658) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_2 ) про стягнення податкового боргу, - задовольнити.

Стягнути податковий борг з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_2 ) до бюджету у розмірі 136 488, 00 гривень (сто тридцять шість тисяч чотириста вісімдесят вісім гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя А.О. Сластьон