Рішення № 127933550, 06.06.2025, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2025 року ЛуцькСправа № 140/3101/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо обмеження розміру пенсії на суму підвищення пенсії, установленого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі Постанова №209); зобов`язання здійснити з 01.03.2025 нарахування та подальшу виплату підвищення пенсії, установленого Постановою №209 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII). Позивач зазначає, що Кабінет Міністрів України прийнявПостанову №209, на виконання якої ГУ ПФУ у Волинській області здійснило нарахування індексації пенсії в розмірі 1500,00 грн, однак її виплату не проводить, посилаючись на те, що розмір пенсії перевищує максимальний, визначений статтею 43 Закону №2262-XII.

Позивач не погоджується із такими діями відповідача, оскільки після прийняттяпісля Конституційним Судом України Рішення від 20.12.2016 №7-рп/2016стаття 43 Закону №2262-ХІІне містить норми про обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав та просив у їх задоволенні відмовити повністю, посилаючись на те, що з 01.03.2025 позивачу проведено підвищення пенсії, однак такий перерахунок не призвів до збільшення, оскільки розмір пенсії перевищує максимальний, визначений статтею 43 Закону №2262-XII.

Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.

Ухвалами Волинського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 у задоволенні клопотань відповідача про залучення до участі у справі третьої особи та про зупинення провадження у справі відмовлено.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 у справі №140/2896/24 зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2024 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням нарахованих індексацій пенсії відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 Про індексацію пенсії та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2022 році, від 24.02.2024 №168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2023 році, від 23.02.2024 №185 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2024 році.

З 01.01.2025 розмір пенсійної виплати (з надбавками та індексаціями за 2022-2024 роки) позивача становить 24147,38 грн, однак з урахуванням максимального розміру пенсії (23610,00 грн) та застосованих коефіцієнтів понижень відповідно до Постанови №1 розмір пенсії (з надбавками), що підлягає до виплати, становив 23878,69 грн (а.с. 29).

З 01.03.2025 позивачу на виконання Постанови №209 перераховану пенсію та встановлено підвищення (індексацію) за 2025 рік у розмірі 1500,00 грн; загальний розмір нарахованої пенсії внаслідок перерахунку становить 25647,38 грн, однак розмір пенсії до виплати не змінився і становить 23878,69 грн (а.с. 11).

ГУ ПФУ у Волинській області листом від 20.03.2025 №3697-2773/М-02/8-0300/25 повідомило, що з 01.03.2025 пенсію позивача було проіндексовано, але це не призвело до збільшення її розміру, оскільки на виконання рішення суду у справі №140/2896/24 розмір пенсії перевищує максимальний, визначений статтею 43 Закону №2262-XII (а.с. 9-10)

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно достатті 43 Закону №2262-XII(в редакціїЗакону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI,який набрав чинності з 01.10.2011) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIIIчастину сьомустатті 43 Закону №2262-XIIдоповнено реченням такого змісту «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016визнано такими, що не відповідаютьКонституції України(є неконституційними), положенняЗакону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частинирішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016положення частини сьомоїстатті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дняухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Згідно з частиною другоюстатті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Правовим наслідком прийняттяКонституційним Судом України рішення від 20.12.2016 у справі №7-рп/2016, є втрата чинності із 20.12.2016 частиною сьомоюстатті 43 Закону №2262-XII.

Приписами частини сьомоїстатті 43 Закону №2262-ХІІ(у редакціїЗакону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017) знову ж таки передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Проте, частина сьомастатті 43 Закону №2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошеннярішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.

Буквальне розуміння змін, внесенихЗаконом №1774-VIII, з урахуваннямрішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-ХІІ є відсутньою частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.

Отже, починаючи із 2017 року,стаття 43 Закону №2262-ХІІне містила норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. ВнесеніЗаконом №1774-VIIIдо частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) є нереалізованими та самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною, зокрема, в постановах Верховного Суду від 30.10.2020 у справі №522/16881/17, від 09.11.2020 у справі №813/678/18, від 31.03.2021 у справі № 815/3000/17.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI(далі - Закон №3668-VI) частину п`ятустатті 43 Закону №2262-ХІІвикладено у такій редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність». Крім того, за змістомстатті 2 Закону №3668-VIмаксимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема,Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Конституційний Суд України у рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідаютьстатті 17 Конституції України, положення частини сьомоїстатті 43 Закону №2262-ХІІ, виходив із того, що норми-принципи частинип`ятоїстатті 17 Конституції Українищодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановленеЗаконом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятоюстатті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставіЗакону №2262-ХІІ, десятьмапрожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в діюЗаконом №3668-VI, яким внесено зміни устаттю 43 Закону №2262-ХІІ, шляхом викладення її в редакціїЗакону №3668-VI.

Тобто, положення частини сьомоїстатті 43 Закону № 2262-ХІІта положення частини першоїстатті 2 Закону №3668-VI(у частині поширення її дії наЗакон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно доЗакону № 2262-ХІІ) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідаєстатті 17 Конституції Україниположення частини сьомоїстатті 43 Закону №2262-ХІІ.

При цьому, положеннястатті 2 Закону №3668-VI(у частині поширення її дії наЗакон №2262-ХІІ), які дублюють зміст частини сьомоїстатті 43 Закону №2262-ХІІ, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. Тобто, наявна колізія міжЗаконом №2262-ХІІз урахуваннямрішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016таЗаконом №3668-VI- у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи. У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18, із посиланням на положення статей1,8,92 Конституції України,а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, застосуванню підлягають нормиЗакону №2262-ХІІз урахуваннямрішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не нормиЗакону №3668-VI.

Вказані висновки щодо застосування норм права викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 27.01.2022 у справі №240/7087/20, від 17.02.2022 у справі №640/11168/20, від 18.05.2022 у справі №380/12337/20, від 29.06.2022 у справі №640/19118/18,від 11.07.2022 у справі №620/613/21, та в силу приписів частини п`ятоїстатті 242 КАС Українивраховуються судом при вирішенні справи.

Відповідачу має бути відомо й те, щоРішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 №7-р(ІІ)/2022 визнано такими, що не відповідаютьКонституції України(є неконституційними), приписистатті 2 Закону №3668-VIзі змінами, що поширюють свою дію наЗакон №2262-ХІІ.

Відповідно до пункту 2рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 №7-р(ІІ)/2022 приписистатті 2 Закону №3668-VIзі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня його ухвалення Конституційним Судом України.

25.02.2025 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №209,відповідно до пункту 1 якої установив, що з 1 березня 2025 року перерахунок пенсій згідно зПорядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.

Підпунктом 1 пункту 2 Постанови №209 установлено, що з 01 березня 2025 року розміри пенсій, призначених відповідно достатей 13,21і36Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно допункту 2постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році,пункту 2постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році тапідпункту 1пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2024 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установленийпунктом 1цієї постанови, з урахуванням положень, передбаченихпунктом 3цієї постанови

Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього підпункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р.№ 713Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб (Офіційний вісник України, 2021 р., № 57, ст. 3525).

Підвищення пенсії на коефіцієнт збільшення, установленийпунктом 1цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2024 р. відповідно доЗакону УкраїниПро пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, та перерахунку пенсії відповідно до зазначеного Закону, крім перерахунків у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.

Абзацами другим та третім пункту 3 Постанови №209 обумовлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 тапідпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень. пенсії, перераховані відповідно до цієї постанови, виплачуються з урахуванням положеньстатті 46Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік і постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 р.№ 1Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану.

Як видно з матеріалів справи, позивачу на виконання Постанови №209 з 01.03.2025 встановлено підвищення пенсії у розмірі 1500,00 грн, проте фактично таке на виплачується з тих підстав, що на виконання судового рішення розмір пенсії перевищує максимальний, визначений статтею 43 Закону №2262-XII.

Суд вважає помилковими доводи пенсійного органу щодо відсутності правових підстав для виплати позивачу у повному розмірі підвищення (індексації) згідно із Постановою №209 з огляду на перевищення пенсійної виплати максимального розміру пенсії у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.

Суд наголошує, що у спірних правовідносинах застосуванню підлягають нормиЗакону №2262-ХІІз урахуваннямрішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, виходячи із наданих частиною другоюстатті 245 КАС Україниповноважень, позовні вимоги необхідно задовольнити у спосіб прийняття судом рішення про визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо обмеження розміру пенсії позивача на суму підвищення пенсії, установленого Постановою №209, та зобов`язання відповідача здійснити позивачу з 01.03.2025 перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) з урахуванням підвищення пенсії, установленого Постановою №209, без обмеження її максимальним розміром.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн, сплачений згідно з квитанцією від 24.03.2025.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 на суму підвищення пенсії, установленого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2025 перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) з урахуванням підвищення пенсії, установленого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», без обмеження її максимальним розміром.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, код ЄДРПОУ 13358826).

Суддя О. О. Андрусенко