Ухвала суду № 127931824, 06.06.2025, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/5677/25

Провадження 2/127/971/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2025 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В.,

за участю секретаря судового засіданняЛевченко А.М.,

представника позивача Лугової Г.А.,

представника позивача Шмігленко І.В.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30.04.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 15 год. 00 хв. 15 травня 2025 року.

Від представника ОСОБА_2 - адвоката Думанського В.О. 15.05.2025 через Електронний суд надійшло клопотання про залишення вказаної справи без розгляду. Клопотання мотивовано тим, що позовна заява містить суттєві недоліки, а саме у позовній заяві заступника керівника Вінницької окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Вінницької міської ради, відсутні документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки), що є порушенням вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України - до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Прокурор Лугова Г.А. просила у задоволенні клопотання відмовити та надала письмові заперечення щодо залишення позовної заяви без розгляду, вказавши, що подане клопотання безпідставне та передчасне на стадії судового розгляду; норма, закріплена у новій редакції ст. 177 ЦПК України покладає додатковий обов`язок на позивача, тобто встановлює нові обов`язки та звужує права, а тому не має зворотної дії в часі; щодо помилковості доводів представника відповідача про визнання відповідача ОСОБА_2 добросовісним набувачем спірного майна; щодо права власника витребувати своє майно у всіх випадках і без будь-яких обмежень при володінні цим майном особо, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, яке передбачене статтею 387 ЦК України; щодо незастосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» в частині умов та порядку компенсації органом державної влади добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна.

Представник позивача Шмігленко І.В. підтримала заперечення прокурора та просила у задоволенні клопотання відмовити.

Відповідач та третя особа у судове засідання не з`явились. Були повідомлені належним чином. Враховуючи положення ч. 11 ст. 187 ЦПК України, а також відсутність заперечень інших учасників справи суд постановив провести судове засідання за відсутності відповідача та третьої особи щодо вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду.

Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» було внесено зміни, зокрема, до ст. 261, 388, 390 і 391 ЦК України. Цей Закон набрав чинності 09.04.2025.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень вищевказаного Закону, положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.

Так, ч. 2 ст. 391 ЦК України передбачено, що якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб`єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 390 ЦК України суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об`єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Суд бере до уваги, що відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦК України якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Під час розгляду цієї справи суду необхідно оцінити наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна, оскільки судове рішення, ухвалене за відсутності перевірки добросовісності/недобросовісності набувача, що має важливе значення як для застосування положень ст. 387, 388 ЦК України, так і для визначення критерію пропорційності втручання у право набувача майна, не зможе вважатися таким, що відповідає нормам справедливого судового розгляду згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України.

З огляду на викладене, внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду є обов`язковою умовою для вирішення спору.

Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» також було внесено зміни, зокрема, до ч. 4 ст. 177 і ч. 2 ст. 185 ЦПК України, доповнивши їх наступним змістом:

«У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви»;

«Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок позивача внести відповідну грошову суму».

Вказані зміни до норм цивільного процесуального закону внесені після відкриття провадження у справі, водночас норми вищевказаних статтей ЦК України, підлягатимуть застосування судом під час ухвалення судового рішення у цій справі, оскільки мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, добросовісність якого, в свою чергу, може бути спростована виключно під час розгляду справи.

З огляду на вказані норми закону, суд дійшов висновку про зобов`язання позивача внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, станом на дату подання позовної заяви 20.02.2025.

Таким чином, після відкриття провадження у справі судом встановлено недоліки позовної заяви, які перешкоджають судочинству, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 390 ЦК України умовою вирішення даного спору є попереднє внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості спірного майна на депозитний рахунок суду.

Суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали (ч. 11 ст. 187 ЦПК України).

З урахуванням викладених обставин суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення недоліків.

Водночас у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду потрібно відмовити.

Керуючись Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», ст. 2, 4, 12, ч. 4 ст. 177, ч. 2 ст. 185, ч. 11 ст. 187, ст. 189, 191, 258-261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Думанського В.О. про залишення справи без розгляду - відмовити.

Зобов`язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, станом на дату подання позовної заяви - 20.02.2025.

Позовну заяву Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки - залишити без руху та надати позивачу п`ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків шляхом надання суду документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви - 20.02.2025.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заява залишається без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її проголошення,

Суддя В. В. Горбатюк