Ухвала суду № 127930771, 06.06.2025, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/20288/25

Провадження № 1-кс/947/8354/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2025 року м. Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 його захисника адвоката ОСОБА_5 розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погоджене з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Любимівка Каховського району Херсонської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, має неповнолітню дитину, диспетчеру управління повітряним рухом Одеського РСП Украерорух, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому,-

якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

І. Суть клопотання

06 червня 2025 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

Клопотання обґрунтоване тим, слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025160000000537 від 20.05.2025 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України.

На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

- вчинити інші кримінальні правопорушення;

На думку слідчого застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів та просив взяти підозрюваного під варту з альтернативною заставою в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання з врахуванням необгрунтованості підозри, міцних соціальних зв`язків, активну допомогу ЗСУ.

Заявлені слідчим ризики, на думку адвоката, відсутні, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання. За твердженням захисника, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби здатний забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 ..

2.3. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.3. Оцінка обґрунтованості підозри

Зміст повідомлення про підозру

05.06.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 369КК України.

Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.

В ході досудового розслідування встановлено, що наказом № 345 к/тр від 15.12.2023 громадянина ОСОБА_7 , призначено на посаду інженера з ресурсних показників інженерного бюро технічного відділу товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський авіаційний завод» (далі ТОВ «ОАЗ»).

ТОВ «ОАЗ» відповідно до Статуту на 100% належить Акціонерному товариству «Українська оборонна промисловість», яка у свою чергу на 100 % належить державі в особі Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ст. 18 КК України, службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Згідно примітки до ст. 364 КК України, службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Для цілей статей 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу до державних та комунальних підприємств прирівнюються юридичні особи, у статутному фонді яких відповідно державна чи комунальна частка перевищує 50 відсотків або становить величину, що забезпечує державі чи територіальній громаді право вирішального впливу на господарську діяльність такого підприємства.

Відповідно до посадової інструкції № ТВ-11 інженера з ресурсних показників інженерного бюро технічного відділу ТОВ «ОАЗ», 28.02.2023 затвердженої в.о. директора ТОВ «ОАЗ» ОСОБА_8 , інженер з ресурсних показників у своїй діяльності керується законодавством України, постановами Кабінету Міністрів України, авіаційними правилами України для авіаційної авіації України (Part-21, Part-66, Part-145, Part-M), правилами державної авіації України з питань підтримання льотної придатності (Частина-21В, Частина-66В, Частина-145В, Частина МВ), нормативно-правовими документами Міністерства оборони України відносно розробки та сертифікації, технічного обслуговування та ремонту, організації польотів та експлуатації державної авіації України, ГОСТ, ОСТ. ДСТУ, міжнародними та аерокосмічними стандартами з якості ISO 9001, EN 9100, EN 9110, стандартами НАТО AQAP 2105, AQAP 2110, AQAP 2120, AQAP 2130, політикою і цілями підприємства в області безпеки та якості, стандартами підприємства, наказами і розпорядженнями Генерального директора підприємства, посадовою інструкцією, дорученням головного технолога ТВ.

Відповідно до розділу 2 посадової інструкції № ТВ-11 інженера з ресурсних показників інженерного бюро технічного відділу ТОВ «ОАЗ», покладено наступні завдання та обов`язки:

- Здійснює облік надходження бюлетенів промисловості, щодо зміни ресурсів всіх типів виробів авіаційної техніки, які ремонтуються на ТОВ «ОАЗ».

- Веде окремий облік всіх документів та листування щодо зміни ресурсних показників авіаційної техніки що ремонтується на ТОВ «ОАЗ».

- Здійснює збір та узагальнення даних щодо реальних ресурсних показників авіаційної техніки та її комплектуючих агрегатів, яка надійшла до ремонту з метою визначення необхідності проведення роботи з продовження ресурсних показників.

- Розроблює та впроваджує робочі документи з виконання заходів щодо продовження ресурсних показників авіаційної техніки.

- Бере участь у відпрацюванні звітних документів щодо визначення можливості продовження ресурсних показників авіаційної техніки.;

- Здійснює облік та перевірку внесення змін в керівну та робочу документацію щодо ресурсних показників авіаційної техніки.

- Здійснює взаємодію з ДК «Укроборонпром», Командуванням ПС ЗС України, ДНДІА та представництвом замовника щодо питань пов`язаних з продовження ресурсних показників авіаційної техніки.

- Здійснює облік (по агрегатно) робіт з продовження ресурсних показників авіаційної техніки під час її ремонту на підприємстві.

- Здійснює методичне керівництво інженерами-технологами під час виконання ними завдань пов`язаних з підготовкою та відпрацюванням звітних документів щодо продовження ресурсних показників авіаційної техніки, вчасно знайомить з вимогами керівних документів і т. д.

- Відпрацьовує щоквартальний звіт щодо виконання робіт з продовження ресурсних показників авіаційної техніки що пройшла ремонт на ТОВ «ОАЗ».

- Зберігає передані йому в процесі виробництва товарно-матеріальні цінності.

- Не вчиняє та не бере участі у вчиненні корупційних правопорушень, пов`язаних з діяльністю підприємства

- Утримується від поведінки, яка може бути розціненою як готовність вчинити корупційне правопорушення, пов`язане з діяльністю підприємства.

- Невідкладно інформує безпосереднього керівника або уповноваженого з антикорупційної діяльності про випадки підбурення до вчинення корупційного правопорушення, пов`язаного з діяльністю підприємства, про випадки вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень іншими працівниками підприємства або іншими особами, про виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів.

Так, 20.05.2025 до чергової частини СУ ГУНП в Одеській області надійшов рапорт про виявлення кримінального правопорушення, в якому вказано, що в ході виконання завдань, покладених на Службу безпеки України, встановлено обставини намагання заволодіти у протиправний спосіб майном Міністерства оборони України, а саме копіями дослідно-конструкторської роботи шифр «Політ» (далі - ДКР шифр «Політ»).

Вказані копії ДКР шифр «Політ» знаходяться в ТОВ «ОАЗ», як облікові екземпляри та є службовою документацією, яка знаходиться на підприємстві як розробника та виробника.

У інженера з ресурсних показників інженерного бюро технічного відділу ТОВ «ОАЗ» ОСОБА_7 у зв`язку із займаною посадою, наявний доступ до вищевказаних документів.

В невстановлену дату та час, але не пізніше 10.05.2025 у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел, направлений на надання інженеру ТОВ «ОАЗ» неправомірної вигоди за надання в неправомірний спосіб копій документів дослідно-конструкторської роботи шифр «Політ», з метою використання у власних цілях.

З метою реалізації вказаного злочинного умислу, 10.05.2025 приблизно о 13:00 годині, знаходячись за адресою м. Одеса, вул. Космонавтів, 62/2, поблизу універсаму «ZaEDU», ОСОБА_4 запропонував інженеру з ресурсних показників інженерного бюро технічного відділу ТОВ «ОАЗ» ОСОБА_7 , грошові кошти в розмірі 30 000 (тридцять тисяч гривень) за надання копій креслень рами ІПЛ-39, що є складовою ДКР шифр «Політ».

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, 24.05.2025 об 11 год. 00 хв. під час зустрічі за адресою: м. Одеса, вул. Євгена Танцюри, 9, в ресторані «Профітролі», ОСОБА_4 знаючи, що документи ДКР шифр «Політ» належать Міністерству оборони України, використовуючи заходи конспірації, маючи на меті заволодіти кресленнями (схемами), що є складовою частиною вказаного ДКР шифр «Політ», з метою використання у власних цілях, усвідомлюючи незаконність своїх дій, запропонував інженеру з ресурсних показників інженерного бюро технічного відділу ТОВ «ОАЗ» ОСОБА_7 , надати йому копії вказаних документів в частині схем конструкції «ІПЛ-39», за що Він пообіцяв останньому наперед домовлену суму неправомірної вигоди в розмірі 40 000 грн, яку він погодив з невстановленою особою, та цього ж дня домовився з ОСОБА_7 про наступну зустріч, при якій він наддасть вказані грошові кошти за вказані креслення.

Далі, ОСОБА_4 продовжуючи реалізацію злочинного умислу, направленого на надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в її інтересах дій, з використанням наданого вказаній особі службового становища, 31.05.2025 року об 11.00 годині за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 62/2, керуючи легковим автомобілем марки Lancia модель Delta ORO д.н.з. НОМЕР_1 , зустрів інженера з ресурсних показників інженерного бюро технічного відділу ТОВ «ОАЗ» ОСОБА_7 , та запропонував сісти на пасажирське сидіння вказаного авто. У вказаному автомобілі, який знаходиться у користуванні ОСОБА_4 , останній отримав копії частини документів ДКР шифр «Політ», а саме креслення конструкції «ІПЛ-39» на 12 аркушах, за які ОСОБА_9 передав ОСОБА_7 грошові кошти в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень, а саме 20 купюр номіналом 1000 грн. кожна. Під час вказаної зустрічі ОСОБА_4 домовився із ОСОБА_7 про наступну зустріч 04.05.2025 з метою отримання іншої частини документів (креслень) ДКР шифр «Політ».

Крім цього, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, направленого на надання службовій особі, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в її інтересах дій, з використанням наданого вказаній особі службового становища, 04.05.2025 року о 17 годині 30 хв. за адресою: м. Одеса, вул. Євгена Танцюри, 9, в ресторані «Профітролі», ОСОБА_4 під час зустрічі з інженером з ресурсних показників інженерного бюро технічного відділу ТОВ «ОАЗ» ОСОБА_7 , отримав копії документів ДКР шифр «Політ», а саме креслення конструкції «ІПЛ-39» на 5 аркушах, за які ОСОБА_4 передав ОСОБА_7 грошові кошти в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень, а саме 20 купюр номіналом 1000 грн. кожна.

Після надання інженеру з ресурсних показників інженерного бюро технічного відділу ТОВ «ОАЗ» ОСОБА_7 неправомірної вигоди в сумі 20 000 гривень, ОСОБА_4 відразу був затриманий співробітниками правоохоронного органу, з отриманими в незаконний спосіб копіями вищевказаних документів.

Щодо обґрунтованості підозри

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленого ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:

-Заявою про вчиенння кримінального правопорушення;

-Протоколами допитів свідка ОСОБА_7

- Протоколом огляду місця події від 31.05.2025;

- Протоколом огляду місця події від 04.06.2025;

- Протоколом проведення обшуків за місцем мешкання та автомобіля.;

-Повідомленням про підозру;

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369 КК України.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких ч. 3 ст. 369 КК України.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску. А тому існуючі законодавчі обмеження для виїзду громадян України за кордон, на що звертала увагу сторона захисту, не виключають такої можливості.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ч. 3 ст. 369 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв`язків та маючи значні матеріальні ресурси для тривалого перебування за кордоном, чому буде надано оцінку далі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.

3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.

3.7. Щодо інших ризиків

На переконання слідчого судді, стороною обвинувачення не доведена наявність інших зазначених у клопотанні ризиків.

Доводи сторони обвинувачення про перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, прокурор не навів доводів про можливість їх перебування під контролем підозрюваного.

3.8. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Відповідно до ч. 1 ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Також ч. 2 ст.183КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваної, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшла висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні детектива, а застосування підозрюваній іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначеній ч. 1 ст.197КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

3.9. Щодо можливого застосування іншого запобіжного заходу

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу підозрюваному необхідно врахувати, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам.

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу підозрюваному необхідно врахувати, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам.

Так, особисте зобов`язання не може бути застосовано, у зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст.194КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.

Обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту недоцільно, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

3.11. Щодо визначення розміру застави

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст.182КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Враховуючи встановлені ризики, міцність соціальних зв`язків, попередню діяльність підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що застава в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 60 560 грн. зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених цим Кодексом.

3.12. Щодо покладення на підозрюваного обов`язків

У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.

Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України.

За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погоджене з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 02 серпня 2025 року включно.

Визначити розмір застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят), за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеської області, ОСОБА_4 слід негайно звільнити з - під варти.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки строком до 02серпня 2025 року включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин кримінального правопорушення.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1