Рішення № 127930002, 05.06.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/9982/22 2-а/760/201/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2025 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.,

за участю секретаря судового засідання Воловіченко Л. В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про скасування постанови про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2022 року Казачук І. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Київської митниці Держмитслужби про скасування постанови про порушення митних правил, в якому просив: визнати незаконною та скасувати постанову Київської митниці Держмитслужби в справі про порушенням митних правил від 23 вересня 2021 року № 2190/10000/21, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених частиною четвертою статті 469 Митного кодексу (далі - МК) України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн, а провадження по справі закрити в зв`язку з порушенням процедури притягнення до адміністративної відповідальності.

Позовні вимоги мотивує тим, що 23 вересня 2021 року відносно позивача винесено постанову у справі про порушення митних правил № 2190/10000/21 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 469 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 грн.

За змістом вказаної постанови 25 жовтня 2016 року позивач ввіз на митну територію України транспортний засіб HYUNDAI SANTA FE, VIN-код НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 у митний режим «транзит», однак в порушення вимог митного законодавства, передав транспортний засіб в користування особі, яка безпосередньо не ввозила його на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим «транзит».

Оскаржувана постанова, на думку позивача підлягає скасуванню, оскільки не відповідає вимогам закону та є необґрунтованою. Зазначає, що станом на дату укладення договору купівлі-продажу за статтею 469 МК України була відсутня заборона щодо передачі транспортного засобу у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзит. ОСОБА_2 , яка проводила митне оформлення транспортного засобу є співвласницею разом із позивачем UAB«VGTRADE». Крім того, у період ввезення транспортного засобу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі. Оскільки транспортний засіб перебував у власності позивача та співвласності особи, яка проводила митне оформлення, з юридичної точки зору передання цього транспортного засобу у володіння, користування та/ або розпорядження особі, яка фактично і до цього володіла такими правомочностями, є неможливим.

Також відповідачем порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме здійснено розгляд за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не повідомлено про розгляд справи. Вказане призвело до обмеження права на захист та позбавлення можливості надати докази на підтвердження своєї позиції. У зв`язку з вищевикладеним, позивач звернувся до суду з указаним позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 серпня 2022 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Ішуніну Л. М.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 15 серпня 2022 року поновлено позивачу строк на звернення до суду з позовом та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до статей 162, 163 КАС України відповідачу був наданий строк для надання суду відзиву на позовну заяву, а позивачу - для надання відповіді на відзив.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2022 року за заявою позивача у справі вжито заходи забезпечення позову, а саме: зупинено стягнення на підставі постанови про порушення митних правил Київської митниці від 23 вересня 2021 року № 2190/10000/21 про визнання винним громадянина ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною четвертою статті 469 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн.

26 жовтня 2022 року представник відповідача - Київської митниці подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Вказав, що 07 липня 2021 року у відділі митного оформлення №1 митного поста «Південний» Київської митниці за митною декларацією типу ІМ 40 АА № UA100230/2021/319336 громадянкою України ОСОБА_2 , на підставі Закону України від 15 квітня 2021 року №1403-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України» оформлено транспортний засіб HYUNDAI SANTA FE, VIN-код НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідно до інформації електронної бази АСМО «Інспектор», транспортний засіб HYUNDAI SANTA FE, VIN-код НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , ввезений на митну територію України 25 листопада 2016 року громадянином України ОСОБА_1 в режимі «транзит», терміном до 10 діб та повинен бути доставлений у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 МК України.

Перевіркою інформації з використанням бази даних АСМО «Інспектор» встановлено, що транспортний засіб особистого користування марки HYUNDAI SANTA FE, VIN-код НОМЕР_1 , з митної території України у строк, встановлений частиною першою статті 95 МК України, не вивозився та у інший митний режим не поміщався.

Таким чином, ОСОБА_1 передав без дозволу митного органу транспортний засіб особистого користування марки HYUNDAI SANTA FE, VIN-код НОМЕР_1 , поміщений у митний режим «транзит», у користування особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не переміщувала його у митний режим «транзит», чим вчинив порушення митних правил, передбачене частиною четвертою статті 469 МК України.

Звернув увагу, що для митного оформлення транспортного засобу HYUNDAI SANTA FE, VIN-код НОМЕР_1 , подано рахунок - фактуру (договір купівлі-продажу) від 21 травня 2021 року, де продавцем виступає UAB «VGTRADE», а покупцем - ОСОБА_2 , тобто передача транспортного засобу без дозволу митного органу відбулася в момент, коли була встановлена відповідальність, передбачена частиною четвертою статті 469 МК України.

31 жовтня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат АО «Казачук та партнери» Казачук І. В. подав відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, особи, які беруть участь у справі не викликались та відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом установлено, що відповідно до постанови у справі про порушення митних правил від 23 вересня2021 року№2190/10000/21, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною четвертою статті 469 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34 000 грн.

Митний орган встановив, що 07 липня 2021 року у відділі митного оформлення № 1 митного поста «Південний» Київської митниці за митною декларацією типу ІМ 40 АА № UA100230/2021/319336 громадянкою України ОСОБА_2 , на підставі Закону України від 15 квітня 2021 року №1403-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України» оформлено транспортний засіб HYUNDAI SANTA FE, VIN-код НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідно до інформації електронної бази АСМО «Інспектор», транспортний засіб HYUNDAI SANTA FE, VIN-код НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , ввезений на митну територію України 25 листопада 2016 року громадянином України ОСОБА_1 в режимі «транзит», терміном до 10 діб та повинен бути доставлений у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 МК України.

Перевіркою інформації з використанням бази даних АСМО «Інспектор» встановлено, що транспортний засіб особистого користування марки HYUNDAI SANTA FE, VIN-код НОМЕР_1 , з митної території України у строк, встановлений частиною першою статті 95 МК України, не вивозився та у інший митний режим не поміщався.

Таким чином, ОСОБА_1 передав без дозволу митного органу транспортний засіб особистого користування марки HYUNDAISANTAFE, VIN-код НОМЕР_1 , поміщений у митний режим «транзит», у користування особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не переміщувала його у митний режим «транзит», чим вчинив порушення митних правил, передбачене частиною четвертою статті 469 МК України.

Відповідно до частини четвертої статті 2 КУпАП - питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до частини другої статті 1 МК України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

Статтею 489 МК України закріплено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1 та 7 статті 494 МК України передбачено, що про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Протокол складається у двох примірниках, один з яких вручається під розписку особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

В статті 498 МК України зазначено, що до прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, крім іншого, віднесено прийняття участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення.

За змістом статті 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Таким чином, в наведених нормах законодавцем чітко закріплено обов`язок органу доходів і зборів вручити (надіслати) особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, примірник протоколу про порушення митних правил, в якому, крім іншого, зазначаються час та місце розгляду справи про порушення митних правил, а у випадку неповідомлення зазначеної інформації під час вручення протоколу - проінформувати поштовим відправленням з повідомленням про вручення.

Судовим розглядом встановлено, що 23 вересня 2021 року справу про порушення митних правил № 2275/10000/21 розглянуто без присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 .

Однак, враховуючи належне повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, митний орган мав достатні підстави для здійснення розгляду без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Частина четверта статті 469 МК України передбачає відповідальність за передачу транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту, за винятком випадків, коли в транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту, а так само використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні.

За змістом статті 380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов`язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

При цьому тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно тими громадянами, які ввезли їх в Україну, для їх особистих потреб, не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності в Україні, бути розкомплектовані, а також відчужені чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

Частиною 5 даної статті на особу, яка тимчасово ввезла транспортний засіб особистого користування, покладено обов`язок вивезти за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, цей транспортний засіб, або помістити у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи оформити для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Таким чином, на особу покладається обов`язок вчинити низку дій з метою дотримання вимог законодавства України.

Відповідно до п.п. 23, 29 статті 4 МК України сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, є митними формальностями.

Виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення визначається як митне оформлення.

Згідно з частиною першою статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Частиною четвертою статті 255 МК України визначено, що митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму.

Таким чином, невиконання особою дій, визначених законодавством України, унеможливлює надання митним органом дозволу на користування та/або розпорядження товарами, щодо яких здійснюється митне оформлення. Митне оформлення в такому випадку не може вважатись закінченим.

Тобто, у разі встановлення фактів відчуження чи передачі у володіння, користування або розпорядження іншим особам транспортних засобів особистого користування, ввезених особами-нерезидентами, є підстави для розгляду питання щодо наявності ознак правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 469 МК України.

Приймаючи оскаржувану постанову митний орган прийшов до висновку та вважав доведеним факт того, що позивач передав вищезазначений транспортний засіб на території України іншій особі, а саме ОСОБА_2 , чим порушив вимоги сатей 93, 380 Митного кодексу України, а тому у його діях вбачаються ознаки порушення митних правил передбачених частиною четвертою статті 469 Митного кодексу України, а саме: передача транспортного засобу поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту.

На підтвердження даного факту надано копію договору купівлі-продажу транспортного засобу HYUNDAI SANTA FE, VIN-код НОМЕР_1 , від 21 травня 2021 року, що укладений між UAB «VG TRADE» та ОСОБА_2 .

Водночас, позивач стверджує, що він та ОСОБА_2 є співвласниками UAB «VG TRADE» та з 25 листопада 2015 року він та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 25 листопада 2015 року.

При цьому, жодних доводів щодо передачі транспортного засобу у користування іншій особі позивач у позовній заяві не наводить, а стверджує, що на нього не розповсюджується дія частини четвертої статті 469 МК України, оскільки ним транспортний засіб був завезений на територію України до її запровадження, з огляду на що, суд зазначає таке.

Відповідачем взагалі не встановлено, коли, кому та за яких обставин відбулася передача транспортного засобу. Однак встановлення такої обставини має істотне значення для вирішення питання щодо наявності підстав для притягнення позивача до відповідальності за частиною четвертою статті 469 МК України, адже вказана норма права була введена в дію вже після ввезення ОСОБА_1 відповідного транспортного засобу на митну територію України.

Так, відповідно до пункту 7 розділу І Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» до статті 469 Митного кодексу України було внесено зміни, а саме - назву статті викласти в такій редакції: «Стаття 469. Неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, або з транспортними засобами особистого користування, тимчасово ввезеними на митну територію України чи поміщеними у митний режим транзиту» та доповнено новою частиною четвертою такого змісту: «Передача транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту, за винятком випадків, коли в транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту, а так само використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Згідно з пунктом 1 розділу II вказаного Закону він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пунктів 7 і 8 розділу І та підпункту 1 пункту 2 розділу II цього Закону, які набирають чинності через 270 днів з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

Тобто, пункт 7 розділу І Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» набирав чинності 22 серпня 2019 року, в той час як транспортний засіб марки HYUNDAI SANTA FE, VIN-код НОМЕР_1 був ввезений на митну територію України позивачем 25 жовтня 2016 року.

Таким чином, відповідачем як суб`єктом владних повноважень не встановлено коли саме, кому та за яких обставин відбулася передача транспортного засобу, що має важливе значення в контексті набрання чинності відповідною законодавчою нормою лише 22 серпня 2019 року.

Порушення митних правил, передбачене частиною четвертою статті 469 Митного кодексу України, не є триваючим порушенням, адже є вчиненим у момент передачі транспортного засобу іншій особі.

Водночас, особа не може бути притягнута до відповідальності за вчинення дій, які на той момент не становили складу адміністративного правопорушення внаслідок відсутності норми права, яка встановлювала міру відповідальності за відповідні дії.

Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Водночас, постулатом адміністративного процесуального законодавства є презумпція винуватості відповідача у справі - суб`єкта владних повноважень (частина друга статті 77 КАС України), що обумовлює покладення обов`язку доказування в митних спорах на контролюючий орган, який у відповідності до принципу офіційного з`ясування обставин справи повинен доводити в суді обставини, що стали підставою для прийняття спірної постанови.

Таким чином, саме на відповідача як суб`єкта владних повноважень покладено обов`язок доказування правомірності постанови про порушення митних правил, у тому числі в частині застосування частини четвертої МК України з урахуванням обмежень, встановлених статтею 58 Конституції України.

Київська митниця такого обов`язку не виконала, адже, в оскаржуваній постанові не визначила момент вчинення порушення митних правил та не надала належних і допустимих доказів, що встановлюють вчинення позивачем адміністративного правопорушення, винність позивача в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та доказів правомірності прийняття оскаржуваної постанови у справі про порушення митних правил.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Згідно із частиною третьою статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до частини першої 1 статті 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне скасувати постанову про порушення митних правил № 2190/10000/21 від 23 вересня 2021 року у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 , а провадження у справі закрити, тобто задовольнити позов.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду із позовом, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Разом із тим, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Розмір судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2022 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2 481 грн, тобто 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 496,20 грн.

Таким чином, при зверненні до суду позивач зобов`язаний був сплатити судовий збір у розмірі 496,20 грн, а тому суд приходить до висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці на користь позивача понесених витрат зі сплати судового збору у розмірі 496,20 грн.

При цьому, суд роз`яснює позивачу його право звернутися до суду із заявою про повернення надмірно сплаченого судового збору у порядку передбаченому пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись статтями 5-7, 9, 72, 77, 90, 139, 229, 241-247, 250, 256, 262, 286, 293, 295 КАС України

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову про порушення митних правил від 23 вересня 2021 року № 2190/10000/21 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 469 Митного Кодексу України.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною четвертою статті 469 Митного Кодексу України закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Київської митниці на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 496,20 гривні.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Київська митниця, ЄДРПОУ 43997555, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 8А.

Суддя Л. М. Ішуніна