Рішення № 127928580, 06.06.2025, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/2900/24

Провадження № 2/639/164/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2025 року

Новобаварський районний суд міста Харкова

у складі головуючого - судді Рубіжного С.О.,

за участю секретаря Чубенко О.С.,

представника позивача Репетун К.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, суд -

ВСТАНОВИВ:

23 травня 2024 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернулвся з позовом ОСОБА_1 , в особі свого представника адвоката Репетун К.В. до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що Позивач ОСОБА_1 є власником 45/100 часток у праві власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Іншим співвласником 55/100 часток була ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на день подання позову, строк для прийняття спадщини після смерті спадкодавця не сплинув, відомості про те чи будуть приймати спадщину невідомі.

Зареєстровані у будинку відповідачки є доньками попереднього власника 45/100 часток ОСОБА_5 , яка перед продажем добровільно знялася з реєстраційного обліку. Відповідачі хоча і зареєстровані в будинку, але не проживають в ньому довгий час, тривалий час мешкають за кордоном, їх особисті речі відсутні, участі в утриманні будинку не приймають, не є членами сім`ї, а ні родичами позивача.

Відповідно до довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 24.05.2024 за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У зв`язку з вищевикладеним позивач і був змушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 28 травня 2024 року прийнято позовну заяву та відкрито спрощене провадження у цивільній справі. Призначено судове засідання.

26 червня 2024 року через канцелярію суду надійшло клопотання представника позивача адвоката Репетун К.В., відповідно до якого просила витребувати з Державної міграційної служби України інформацію щодо громадянства ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Заявлене клопотання задоволено, направлено відповідний запит.

29липня 2024року наелектронну адресусуду надійшлоповідомлення зГоловного управліннядержавної міграційноїслужби Українив Харківськійобласті,відповідно доякого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є громадянкамиУкраїни.Перевіркою встановлено,що заобліками ГУДМС уХарківській областіна громадян,які зверталисьз питанняоформлення виїздуна постійнепроживання закордон,значиться ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,якій 16.02.2007дозволено залишенняна постійнепроживання вНімеччині.

Ухвалою суду від 26 серпня 2024 року клопотання представника позивача ОСОБА_6 про витребування доказів задоволено.

Витребувано з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 26, ЄДРПОУ 37996391) інформацію, чи перетинали кордон України (виїзд з України та в`їзд до України) громадян України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за період з 01травня 2019рокута по теперішній час.

13 вересня 2024 року на адресу суду надійшло повідомлення Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України.

06.11.2024 року представником було направлено клопотання до Жовтневого районного суду м. Харкова про витребування у Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові інформацію щодо актових записів про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дане клопотання було задоволено.

У відповідь на запит Жовтневого районного суду м. Харкова про витребування вище зазначених документів було отримано інформацію, згідно з якою перевіркою облікових даних архівного фонду відділу актових записів про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не виявлено. При цьому запропоновано звернутися за запитуваною інформацією до Четвертого відділу державної реєстрації актів цивільного стану громадян у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі Четвертий ВДРАЦС).

07 січня 2025 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Репетун К.В. про витребування доказів, а саме витребувати у Четвертого відділу державної реєстрації актів цивільного стану громадян у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції витягів про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Законом України від 26 лютого 2025 року № 4273-IX внесено зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів, який набув чинності 25.04.2025. Зокрема, змінено найменування Жовтневого районного суду міста Харкова на Новобаварський районний суд міста Харкова.

01 травня 2025 року на електронну адресу суду надійшла інформація Четвертого відділу ДРАЦ СМУМЮ на запит суду.

Ухвалою суду від 01 травня 2025 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Репетун Катерини Володимирівни про витребування доказів задоволено.

Витребувано з Четвертого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції:

-витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації наданої Четвертим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у зв`язку із внесенням змін до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5,зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24 грудня 2010року № 3307/5), відповідно до наказу Міністерства юстиції України 17.10.2024року №2993/5, змінено порядок витребування інформації (документів) з архіву відділу державної реєстрації актів цивільного стану та/або з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Ухвалою суду від 19 травня 2025 року витребувано з Четвертого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції: копію актового запису про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , копію актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

28 травня 2025 року на виконання ухвали суду від 19.05.2025 року надійшли актові записи про народження.

Представник позивача Репетін К.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, надала пояснення аналогічні викладеним в позові.

Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи відповідачі, згідно вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання повторно не з`явилися, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності та відзивів на позовну заяву не подавали. У зв`язку з цим, суд, згідно вимогам ч.4 ст. 223, ст.ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 29.04.2024 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Жовнір Я.В. за реєстровим №1744, ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_5 45/100 часток у праві власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14-15).

Право власності позивача на майно також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав (а.с. 16).

Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, від 29.04.2024 за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 23).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 55/100 часток у праві власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 (а.с. 28-29).

Як зазначив позивач, та підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 02.01.2024, актовий запис №62, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 83 роки (а.с. 30).

На час пред`явлення позову до суду, строк для прийняття спадщини після смерті спадкодавця ще не сплинув, відомості про те чи будуть спадкодавці приймати спадщину невідомі, а тому фактично співвласники на 55/100 часток у праві спільної часткової власності відсутні.

Зареєстровані в домоволодінні відповідачки не є співвласниками нерухомого майна.

Позивач зазначає, що відповідачі зареєстровані в будинку, але не мешкають в ньому тривалий час, їх особисті речі відсутні, оскільки останні добровільно переїхали в інше місце, наразі проживають за кордоном, що підтверджується долученими до справи копіями паспорту та посвідчення особи (а.с. 24-27).

Положеннями статей 317, 319, 321 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Також, враховуючи ту обставину, що відповідач за місцем реєстрації не проживає, договору найму житлового приміщення не укладено, позивач вважає його таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Отже, відповідно до вказаних положень закону, підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, є відсутність цієї особи без поважних причин протягом встановленого законом строку в жилому приміщенні, право користування яким має ця особа.

Як зазначає позивач, та підтверджується матеріалами справи, відповідачі не є членами його родини, в розумінніст. 3 СК України, а є дочками попереднього власника ОСОБА_5 , що підтверджується копіями актових записів про народження №1263 від 10.09.1985 та № 301 від 17.02.1982 (а.с. 201, 202).

Згідно повідомленняголовного управлінняДержавної міграційноїслужби Українив Харківськійобласті №6301.7-12544/63.2-24від 26.07.2024 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якій 16.02.2007 дозволено залишення на постійне проживання в Німеччині (а.с. 61).

Згідно повідомлення головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України №91-62721/18/24 від 12.09.2024, щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 22.01.2021 19:21 виїзд 1476 Харків-Стамбул. Відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в період з 01.05.2019 по 12.09.2024 в базі даних не виявлено (а.с. 76).

Відповідно до копії паспорта № НОМЕР_2 , виданого 28.06.2023 ГУ МВС Росії по м. Москві ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована з 21.08.2023 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 24-25).

Відповідно до копії посвідчення особи Федеративної республіки Німеччина ОСОБА_8 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , має громадянство Німеччини, адреса: АДРЕСА_3 (а.с. 27-28).

Отже судом встановлено, що в будинку АДРЕСА_1 значиться зареєстрованим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є дочками попереднього співвлансика ОСОБА_5 , яка добровільно знялась з реєстрації, проте не має змоги зняти з реєстрації дочок, які тривалий час мешкають за кордоном, що є підставою вважати його таким, що втратив право користуванняжитловим приміщенням.

Згідностатті 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Аналіз статей71,72 ЖК Українидає підстави для висновку про те, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.

Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавства не встановлює, в зв`язку з чим указане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин справи.

У пункті 4розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»закріплено, що місце проживання (перебування) особи, зареєстроване до дня набрання чинності цим Законом, обліковується в реєстрі територіальної громади, знімається з реєстрації/скасовується у порядку, встановленому для зняття/скасування зняття з реєстрації місця проживання, визначеного цим Законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 24 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»орган реєстрації вносить зміни до реєстру територіальної громади, зокрема, на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Тому, усунення перешкод у здійсненні права користування майном шляхом визнання особи такою, що втратила право користуватися житловим приміщенням є належним способом захисту порушених прав позивача. При цьому, зняття з реєстрації місця проживання відповідача у примусовому порядку залежить від вирішення питання про наявність/відсутність у нього права користування майном

Відповідно до п. 61 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022р. №265 у разі звернення до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) разом із заявою власника житла про зняття особи (осіб) із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) власник житла подає: 1) документ, що посвідчує особу (у разі особистого звернення); 2) документ, що підтверджує право власності на житло, в якому задекларовано/зареєстровано місце проживання (перебування) особи (осіб), що знімається. Така заява може бути подана лише повнолітньою особою або законним представником малолітньої дитини.

Судом встановлено, що позивач набув право власності на відповідні частки у житловому приміщенні, відповідачі є членами сім`ї попереднього власника житла, проте до теперішнього часу зареєстровані у спірному житлі, але не проживають в ньому, тому право позивача підлягаю захисту.

Рішення суду про позбавлення відповідача права користування вказаним житловим приміщенням, є підставою для зняття з реєстрації місця проживання відповідача за вказаною адресою, а тому додатково зазначати про це у судовому рішенні не потрібно.

Згідно до п.2 п. 50 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється на підставі, зокрема, рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою (у такому випадку адміністративний збір не сплачується).

У відповідності до частини другоїстатті 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Пунктом 4ст. 12 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на викладене вище, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог та підстав позову, наданих стороною позивача доказів, та оцінивши наявні у справі докази на предмет їх належності, достовірності та достатності, аналізуючи встановлені у справі обставини, суд приходить до висновку, що звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 обґрунтував свої позовні вимоги належним чином та приходить до висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державахучасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (Проніна проти України, № 63566/00, пр. 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5 , 13, 76-81, ч.4 ст. 223, 228, 230, 243, 244, 259, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 391ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 провизнання особитакою,що втратилаправо користуванняжитловим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_3 , який зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідачі:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 06.06.2025.

Суддя С.О. Рубіжний