Ухвала суду № 127927024, 16.04.2025, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/7221/24

Провадження № 1-кп/359/273/2025

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду з повною аудіо та відео фіксацією кримінального провадження в режимі відеоконференції, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22024101110000505 від 04.07.2024, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

в с т а н о в и л а:

У судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 . В обґрунтуванні клопотання посилається на те, що ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 111 КК України державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: наданні представнику іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану.

Раніше заявлені ризики передбачені п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України при обрані запобіжного заходу не зменшилися та підставами продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, згідно з ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України існувала наявність обґрунтованого обвинувачення.

Також прокурор зазначив, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшились та виправдовують тримання особи під вартою, а саме: існує ризик того, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`ятнадцяти років до довічного позбавлення волі, а тому усвідомлюючи реальність покарання у випадку доведення його винуватості, наявні всі підстави вважати, що без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обвинувачений буде переховуватися від суду та органу досудового розслідування та може продовжити свою злочинну діяльність у разі обрання йому запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою.

На думку прокурора, дані ризики дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення ним зазначених дій.

Таким чином, єдиний запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_6 покладений на нього обов`язків та унеможливить реалізацію вищенаведених ризиків, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор підтримав своє клопотання та наполягав на його задоволенні в повному обсязі.

Захисник та обвинувачений заперечували проти задоволення клопотання. На їхню думку, до обвинуваченого ОСОБА_6 можливо застосувати більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Дослідивши клопотання, заслухавши пояснення учасників судового процесу, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.111 КК України, що згідно ст.12КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`ятнадцяти років до довічного позбавлення волі.

Як роз`яснено Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.17 листа №511-550/0/4-13 від 04.04.2013, розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку в залежності від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).

Практика Європейського суду з прав людини та Конвенція про захист прав та основоположних свобод дозволяє державам застосовувати необхідні засоби для запобігання вчиненню конкретного злочину («Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v United Kingdom), 12244/86; 12245/86; 12383/86, 30 серпня 1990 «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v United Kingdom), 14310/88, 28 жовтня 1994 «Влох проти Польщі» (Wloch v Poland), 27785/95, 19 жовтня 2000. «Степуляк проти Молдови» (Stepuleac v Moldova), 8207/06, 6 листопада 2007).

Прокурор довів про наявність ризиків вказаних вище.

Зважаючи на те, що на час розгляду клопотання розгляд кримінального провадження триває, ця обставина свідчить про те, що кримінальне провадження не може бути завершено до закінчення строку тримання обвинуваченого під вартою.

Запобігання вказанимризикам становитьсуспільний інтерес,який полягаєв організаціїбезперешкодного здійсненнякримінального судочинства.Безумовно,такий суспільнийінтерес маєпревалююче значеннянад принципомповаги досвободи обвинуваченогота цілкомвиправдовує продовження строку його тримання під вартою. Інші запобіжні заходи на даний час, не зможуть забезпечити можливості повноцінного судового розгляду та прийняття відповідних рішень, зважаючи на наявні ризики.

З огляду на це колегія суддів вважає доцільним продовжити строк тримання обвинуваченому ОСОБА_6 під вартою ще на 60 днів.

Відповідно до ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, серед інших, ст.111 Кримінального кодексу України.

Колегія суддів не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого застави.

Керуючись ст.331, ч. 2 ст. 376 КПК України, колегія судів

п о с т а н о в и л а:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 24:00 год. 14.06.2025, та утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів до Київського апеляційного суду.

Повний текст ухвали буде проголошено о 08:35 год. 17.04.2025.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3