Рішення № 127922160, 02.06.2025, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/3572/25 2/335/1996/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 червня 2025 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Соболєвої І.П.,

за участі секретаря судового засідання Сідніхіна В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107-б, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представниці адвокатки Череп Марії Олександрівни до Запорізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруприватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Філіпова Лариса Петрівна, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі представниці адвокатки Череп М.О. звернулась до Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя з позовом до Запорізької міської ради, третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Філіпова Л.П., в якому просить визнати права власності на транспортний засіб MERSEDES-BENZ, моделі 230, 1977 року випуску, VIN НОМЕР_1 , д.н. НОМЕР_2 , за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування позовних вимог представниця позивачки зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер син позивачки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У встановлений законом строк позивачка звернулась до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право власності на належний померлому автомобіль марки MERSEDES-BENZ, моделі 230, 1977 року випуску, VIN НОМЕР_1 , д.н. НОМЕР_2 .

Однак, постановою приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Філіпової Л.П. від 05.11.2024 у вчиненні нотаріальної дії було відмовлено.

Як вбачається зі змісту постанови, позивач не надала нотаріусу необхідні документи для вчинення нотаріальної дії на транспортний засіб, а саме відсутній документ, що посвідчує право власності спадкодавця на транспортний засіб.

У зв`язку із тим, що видача свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу у разі його втрати передбачена тільки за заявою власника транспортного засобу, а не його спадкоємців, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Філіпова Л.П. не має можливості видати свідоцтво про право власності на спадщину за законом на вищезазначений транспортний засіб, що належав ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому роз`яснено право на звернення до суду.

Відповідно до листа Територіального сервісного центру МВС № 2341 (ТСЦ МВС № 2341) Регіонального сервісного центру ГМСЦ МВС в Запорізькій області (філія ГСЦ МВС) Головного сервісного центру МВС від 10.08.2024 за № 31/29/234/26-6149-2024 згідно даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів, станом на 10.08.2024 за померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянином України ОСОБА_2 зареєстрований автомобіль марки MERSEDES-BENZ, модель 230, 1977 року випуску, VIN НОМЕР_1 , н.з НОМЕР_2 .

Оскільки у позивача відсутній технічний паспорт на транспортний засіб, вона позбавлена можливості оформити свої спадкові права в іншій спосіб, крім судового.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження із розглядом справи в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання на 21.05.2025, встановлено сторонам строки на подання заяв по суті справи (а.с. 24). Цією ж ухвалою витребувано від приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Філіпової Л.П. належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

23.04.2025 від представниці Запорізької міської ради Мірошниченко О.О. через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача. Також зазначила, що за умови доведення позивачем всіх обставин, на які посилається то у вирішення даної справи покладаються на розсуд суду. Звертає увагу суду на те, що оскільки належним відповідачем у справах про прийняття спадщини є спадкоємці, а у разі їх відсутності, усунення їх від права на спадкування чи неприйняття ними спадщини, формальним відповідачем є територіальна громада в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, просила не застосовувати до Запорізької міської ради нормист. 141 ЦПК Українищодо розподілу судових витрат (а.с. 29).

На виконання вимог Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» 30.04.2025 Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя змінив найменування на Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя.

15.05.2025 від приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Новікова А.В., в порядку замішення приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Філіпової Л.П., надійшла копія спадкової справи № 17/2024 померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також клопотання, відповідно до якого нотаріус, у зв`язку з неможливістю його явки у судове засідання, просив розглядати справу за його відсутності (а.с. 33-66).

Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 21.05.2025 закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті (а.с. 70).

Позивач та її представниця у судове засідання не з`явилися. 02.06.2025 представниця позивачки ОСОБА_1 адвокатка Череп М.О. подала до суду заяву, відповідно до якої просила розгляд справи провести без її участі та участі позивачки ОСОБА_1 . Позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали та з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер син позивачки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_3 , видане Запорізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 29.04.2024 (а.с. 12).

Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина, до складу якої входить транспортний засіб - автомобіль марки MERSEDES-BENZ, моделі 230, 1977 року випуску, VIN НОМЕР_1 , н.з НОМЕР_2 .

Судом доведено родинні відносини позивачки з померлим, позивач є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та спадкоємицею першої черги за законом в розумінні нормист. 1261 ЦК України.

Позивачка звернувся до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Філіпової Л.П. із заявою про прийняття спадщини (а.с. 36), однак постановою від 05.11.2024 нотаріус відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на автомобіль марки MERSEDES-BENZ, моделі 230, 1977 року випуску, VIN НОМЕР_1 , н.з НОМЕР_2 , у зв`язку із неподанням документів, що посвідчують право

Судом встановлено, що позивачка є спадкоємцем за законом першої черги після смерті сина, ОСОБА_2 , вона намагалася переоформити спадщину в позасудовому порядку, проте нотаріусом їй було повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину, оскількине подано документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, які необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ізст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно дост. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За ч. 2ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу.

За ч. 3ст. 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. За ч. 5ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з листа Територіального сервісного центру МВС № 2341 (ТСЦ МВС № 2341) Регіонального сервісного центру ГМСЦ МВС в Запорізькій області (філія ГСЦ МВС) Головного сервісного центру МВС від 10.08.2024 за № 31/29/234/26-6149-2024 згідно даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів, станом на 10.08.2024 за померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянином України ОСОБА_2 зареєстрований автомобіль марки MERSEDES-BENZ, модель 230, 1977 року випуску, VIN НОМЕР_1 , н.з НОМЕР_2 (а.с. 17).

Таким чином, позивачка є спадкоємцем після смерті сина за законом; до неї на підставі вищевикладених положень цивільного законодавства України перейшло право власності на вказаний автомобіль, однак на цей час вона позбавлена можливості отримати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт), оскільки видача свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу у разі його втрати передбачена тільки за заявою власника транспортного засобу, а не його спадкоємців, що в свою чергу позбавляє її можливості вільно користуватися та розпоряджатися своєю власністю.

При цьому, право власності має фундаментальний характер, захищається згідно з нормами національного законодавства з урахуванням принципів ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якого Держави-учасниці Конвенції зобов`язані поважати право кожного на мирне володіння своїм майном та гарантувати його захист передусім на національному рівні. Зазначене положення в Україні закріплено на конституційному рівні принципом непорушності права власності (ст. 41 Конституції України).

Зокрема, згідно з п. 53 Рішення ЄСПЛ у справі Суханов та Ільченко проти України від 26 вересня 2014 року, першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар.

Статтею 317 ЦК Українивстановлено, що зміст права власності складають правомочності щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до положеньст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У рішенні від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

У пункт 75 Рішення ЄСПЛ у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2015 вказується, що засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави

Щодо вимоги «ефективності» способу захисту, який може бути застосовано судом, роз`яснено у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 905/1926/16 від 11 вересня 2018 року, в якій зазначено: «оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування».

Аналогічний висновок викладений і у постанові Верховного Суду України від 4 жовтня 2017 року по справі № 914/1128/16.

Згідно з абз. 11 ч. 2 п. 8 Порядку № 1388, документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку, є копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин.

Способом захисту цивільних прав є, зокрема, визнання права власності.

На підставі викладеного суд вважає, що права позивачки потребують судового захисту, обраний спосіб захисту прав позивачки є ефективним та забезпечить дієве відновлення її прав, а тому беручи до уваги вищевикладене, необхідно визнати за позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на транспортний засіб MERSEDES-BENZ, моделі 230, 1977 року випуску, VIN НОМЕР_1 , д.н. НОМЕР_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 19, 76, 77, 78, 80, 81, 89, 258263265,352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 в особі представниці адвокатки Череп Марії Олександрівни до Запорізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруприватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Філіпова Лариса Петрівна, про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ., ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на транспортний засіб MERSEDES-BENZ, моделі 230, 1977 року випуску, VIN НОМЕР_1 , д.н. НОМЕР_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В повному обсязі рішення складено 2 червня 2025 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач Запорізька міська рада, ЄДРПОУ 04053915, адреса місцезнаходження: 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, б. 206.

Третя особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Філіпова Лариса Петрівна, адреса місцезнаходження: 69075, м. Запоріжжя, вул. Лахтинська, б. 10, свідоцтво МЮ України № 1232 від 13.04.1994, реєстраційне посвідчення № 83 від 19.01.1999.

Суддя І.П. Соболєва