Постанова № 127921721, 29.05.2025, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/522/25

провадження № 3/631/304/25

П О С Т А Н О В А

І МЕ НЕ М У КР АЇ НИ

29 травня 2025 року селище Нова Водолага

Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Трояновська Тетяна Михайлівна, розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених частиною 1 статті 122-2, статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

До Нововодолазькогорайонного судуХарківської областівід відділенняполіції №3Харківського районногоуправління поліції№ 1Головного управлінняНаціональної поліціїв Харківськійобласті надійшлиадміністративні матеріали,складені відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122-2 та статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 257519, складеного 09 травня 2025 року інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Калашником Василем Віталійовичем, убачається, що 09 травня 2025 року о 20 годині 26 хвилин в Харківській області, Харківський район, селище Нова Водолага, вулиця Березова, поблизу будинку № 42, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «АUDI А6», державний номерний знак НОМЕР_2 , та після зупинки транспортного засобу, під час перевірки документів не виконав законну вимогу поліцейського залишатися на місці, намагався втекти з місця події, а саме забігти у свій двір, чим вчинив злісну непокору законному розпорядженні поліцейського. Дана подія зафіксована на портативний відеореєстратор TECSAR, інвентаризаційний номер 1113057280-7.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення як злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

Крім того, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 839812, складеного 09 травня 2025 року інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Калашником Василем Віталійовичем, убачається, що 09 травня 2025 року о 20 годині 26 хвилин в Харківській області, Харківський район, селище Нова Водолага, вулиця Березова, поблизу будинку № 42, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «АUDI А6», державний номерний знак НОМЕР_2 , не виконав вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискових маяків синього і червоного кольорів та із застосування звукових сигналів та гучномовця, ігноруючи проїхав 200 метрів та зупинився після блокування службовим транспортним засобом.

Як зазначено у протоколі, своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою судді Нововодолазького районного суду Харківської області від 29 травня 2025 року відповідно до положень статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначені вище матеріали об`єднані в одне провадження та присвоєно справі єдиний унікальний № 631/522/25 (провадження № 3/631/304/25).

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 122-2 та статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення визнав в повному обсязі, підтвердив обставини вчиненого, як зазначено у протоколах, у скоєному щире розкаявся та запевнив суд, що у подальшому буде запобігати вчиненню правопорушень Правил дорожнього руху.

Суддя, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.

Положення частин 1 та 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до приписів частини 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушенняадміністративне правопорушення (проступок) це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 Кодексу України про адміністративне правопорушення).

Положеннями статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях247 та 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями283,254 Кодексу України про адміністративні правопорушення.У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушеннявстановлено, що доказами, в справі проадміністративне правопорушенняє будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюютьсяпротоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,потерпілих,свідків, висновкомексперта, речовими доказами, показаннями технічних приладівта технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі,чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючимив автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом провилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, диспозиція статті 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, передбачає настання адміністративної відповідальності за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Слід зазначити, що злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов`язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки.

Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов`язків. Тобто, виражається у відмові від обов`язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок. Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням тощо.

Правопорушення, передбачене статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обов`язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні службових обов`язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим.

Виходячи з диспозиції вказаної статті, для наявності в діях особи складу зазначеного правопорушення, необхідна сукупність обов`язкових елементів, таких, як перебування працівників поліції при виконанні службових обов`язків, законність розпорядження або вимоги поліцейського, злісна непокора.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 7 своєї Постанови № 8 від 26 червня 1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів», злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Саме на таке тлумачення посилається й Конституційний Суд України у своєму рішенні від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011.

При цьому, злісну непокору законному розпорядженню або вимозі необхідно відрізняти від захисту особою своїх прав.

Відповідно до статті 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення підставою для притягнення до адміністративної відповідальності повинна бути злісна непокора лише законному розпорядженню або вимозі працівника поліції. Отже, непокора розпорядженню або вимозі, що суперечать закону або не передбачені ним, не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У статті 31 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ «Про Національну поліцію» визначено, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи: 1) перевірка документів особи; 2) опитування особи; 3) поверхнева перевірка і огляд; 4) зупинення транспортного засобу; 5) вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території; 6) обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю; 7) проникнення до житла чи іншого володіння особи; 8) перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ; 9)застосуваннятехнічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису; 10) перевірка дотримання обмежень, установлених законом стосовно осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, та інших категорій осіб; 11) поліцейське піклування. Під час проведення превентивних поліцейських заходів поліція зобов`язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.

Крім того, приписами пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюються Правилами дорожнього руху,затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі Правила дорожнього руху), пункт 1.3 яких передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до пункту 1.4 Правил дорожнього руху, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9 Правил дорожнього руху).

Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху, водій особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

На вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також:

а) пред`явити для перевірки документи, зазначені впункті 2.1;

б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу;

в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю (пункт 2.4 Правил дорожнього руху).

Згідно з пунктом 8.9 «б» Правил дорожнього руху, вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою ввімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.

Частина 1 статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

У даному випадку, окрім визнання своєї провини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 122-2 та статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення підтверджується даними, що містяться у:

протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 257519, складеному 09 травня 2025 року інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Калашником В. В., в якому зафіксовано, що 09 травня 2025 року о 20 годині 26 хвилин в Харківській області, Харківський район, селище Нова Водолага, вулиця Березова, поблизу будинку № 42, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «АUDI А6», державний номерний знак НОМЕР_2 , та після зупинки транспортного засобу, під час перевірки документів не виконав законну вимогу поліцейського залишатися на місці, намагався втекти з місця події, а саме забігти у свій двір, чим вчинив злісну непокору законному розпорядженні поліцейського. Дана подія зафіксована на портативний відеореєстратор TECSAR, інвентаризаційний номер 1113057280-7. Вказаний протокол складений у присутності ОСОБА_1 та містить його особистий короткий підпис, без зазначення будь-яких зауважень;

протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 839812, складеному 09 травня 2025 року інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Калашником В. В., в якому зафіксовано, що 09 травня 2025 року о 20 годині 26 хвилин в Харківській області, Харківський район, селище Нова Водолага, вулиця Березова, поблизу будинку № 42, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «АUDI А6», державний номерний знак НОМЕР_2 , не виконав вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискових маяків синього і червоного кольорів та із застосування звукових сигналів та гучномовця, ігноруючи проїхав 200 метрів та зупинився після блокування службовим транспортним засобом. Даний протокол містить особистий короткий підпис ОСОБА_1 . Із наданням пояснень: «маячки були ввімкнені перед переїздом та за переїздом зупинився, оскільки зупинка не переїзді заборонена»;

копії рапорту працівника відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області про те, що 09 травня 2025 року о 20 годині 23 хвилини надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 09 травня 2025 року о 20 годині 23 хвилини за адресою: Харківська область, Харківський район, селище Нова Водолага, вулиця РЕС, водій автомобіля марки «АUDI», чорного кольору, державний номерний знак не видно, їздить по вулиці у стані алкогольного сп`яніння. Заявник: номер телефону НОМЕР_3 . Даний подія «102» зареєстрована за № 230177006 та у Журналі єдиного обліку як порушення Правил дорожнього руху за № 2395 від 09 травня 2025 року;

копії рапорту інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції Калашника В. В., який доповів начальникові відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області полковнику Аркадію Глущенку, що в ході відпрацювання виклику ЖЄО № 2395 від 09 травня 2025 року, ним спільно з іншими працівниками сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області під час несення служби на добовому чергуванні 09 травня 2025 року о 20 годині 26 хвилин було виявлено транспортний засіб, який підходив під опис, який вказаний у повідомленні на лінію «102» та було прийнято рішення про зупинку даного транспортного засобу марки «АUDI А6», державний номерний знак НОМЕР_2 , за допомогою проблискових маяків синього і червоного кольорів та гучномовця, але водій не реагував. Після цього було прийнято рішення про блокіровку транспортного засобу за допомогою службового автомобіля. Автомобіль марки «АUDI А6», державний номерний знак НОМЕР_2 , був зупинений через 200 метрів від початку переслідування. Водія автомобіля встановлено як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який під час спілкування намагався залишити місце події та втекти, але його було зупинено та під час подальшої перевірки у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: порушення мови, виражений запах алкоголю з порожнини рота. У зв`язку з чим водієві було запропоновано пройти освідування на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Аlcotest 6820», але водій відмовився та останньому було запропоновано пройти огляд у найближчому медичному закладі, на що водій погодився та пройшов освідування у Комунальному некомерційному підприємстві «Нововодолазька центральна лікарня».

Також зматеріалів справиустановлено, що 09 травня 2025 року о 20 годині 26 хвилин в Харківській області, Харківський район, селище Нова Водолага, вулиця Березова, будинок № 42, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «АUDI А6», державний номерний знак НОМЕР_2 , та в ході перевірки документів водій не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії, а також документи, що посвідчують особу, чим порушив пункт 2.1 Правил дорожнього руху, за що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4693172 від 09 травня 2025 року був притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладання адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 гривень 00 копійок.

Крім того, у судовому засіданні були досліджені та відтворені відеозаписи, з автомобільного відеореєстратора 70 mai Dash Cam Pro Plus А500, інвентаризаційний номер 1113057442-8, портативний відеореєстртор TECSAR BDC-53-02, інвентаризаційний номер 1113057280-8, портативний відеореєстртор TECSAR BDC-53-02, інвентаризаційний номер 1113057280-2, портативний відеореєстртор TECSAR BDC-53-02, інвентаризаційний номер 1113057280-6, портативний відеореєстртор TECSAR BDC-53-02, інвентаризаційний номер 1113057280-7, які долучені до матеріалів справи та на яких відображено перебіг подій, що мали місце 09 травня 2025 року. Так, із досліджених відеозаписів убачається, як 09 травня 2025 року о 20 годині 26 хвилин працівники поліції рухаються за транспортним засобом марки «АUDI А6», темного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , та намагаються його зупинити за допомогою увімкнених проблискових маяків синього і червоного кольорів та за допомогою гучномовця. Водій транспортного засобу ігнорує вимоги та продовжує рух далі. В подальшому водій автомобіля був зупинений працівниками поліції за залізним переїздом шляхом блокування транспортного засобу автомобілем працівників поліції. Після зупинки транспортного засобу працівники поліції повідомляють водієві про причину зупинки, а також про те, що відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» ведеться відеофіксація, просять останнього заглушити автомобіль та залишатись на місці події, а також надати посвідчення водія відповідної категорії. Водій, особу якого згодом встановлено як ОСОБА_1 , намагається ходити вздовж працівників поліції та транспортного засобу, на що працівники поліції повторно просять залишатись на місці події та надати посвідчення водія. На такі неодноразові вимоги працівників поліції ОСОБА_1 не реагує та о 20 годині 28 хвилин намагається втекти з місця зупинки. За водієм побігли працівники поліції та зупинили останнього біля прибудинкової території, після чого повернули на місце події, зробили зауваження та ще декілька разів просили залишатись на місці та надати документи для перевірки. Також під час спілкування, водій поводив себе зухвало, виражався нецензурною лайкою, на контакт з працівниками поліції не йшов.

Таким чином із досліджених у судовому засіданні відеозаписів встановлено, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом марки «АUDI А6», державний номерний знак НОМЕР_2 , самостійно не зупинився на вимогу працівників поліції, не виконував їх законні вимоги та намагався покинути місця події. Ніякого фізичного чи психологічного тиску з боку працівників поліції до ОСОБА_1 застосовано не було.

Будь-яких порушень при проведенні фіксації вчинених адміністративних правопорушень та збирання доказів, судом не встановлено. Відеозапис працівниками поліції вівся безперервно. Підстав уважати, що відеозаписи, які долучені до матеріалів справи, є змонтовані з метою неправомірного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у суду немає та останнім не доведено. Ознак фальсифікації вказані записи не містять. До того ж, на відеозаписах чітко зафіксовані обставини справи згідно викладених у протоколах суті правопорушень.

Поряд з цим, належить взяти до уваги й те, що протоколи про адміністративні правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. Однак, ОСОБА_1 не скористався своєю процесуальною можливістю та не звернувся із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі, або до суду.

В цілому протоколи про адміністративні правопорушення складені з дотриманням вимог статтей 254 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, будь-яких істотних недоліків при їх складанні, які б тягли за собою визнання цих протоколів недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколах, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколів.

На переконання суду протоколи про адміністративні правопорушення не містять істотних розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи, порушень вимог статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не встановлено.

Відтак, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених статтею 185 та частиною 1 статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також невиконання водієм вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу, судді не надано.

Отже, оцінивши матеріали справи та наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, своєчасному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як невиконання водієм вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу, а також правопорушення, передбаченого статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, доведеним, а тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

Суддя також вважає за необхідне зазначити, що в рішенні Європейського суду з прав людини від 29 червня 2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom» заяви № 15809/02 і № 25624/02), яке з урахуванням положень статей 8 та 9 Конституції України є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує таке.

Згідно з частиною 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При накладенні стягнення за адміністративні правопорушення, суддя враховує характер їх вчинення, ступінь вини, майновий стан, особу правопорушника, а також наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

В силу пункту 1 частини 1 статті 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення суддя визнає обставиною, яка пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , є щире розкаяння винного.

Обставин, що обтяжують відповідальність, відповідно до статті 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддею із матеріалів справи не встановлено.

Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити ОСОБА_1 суддя зазначає наступне.

Адміністративна відповідальність має подвійну мету захист правопорядку і виховання громадян у дусі поваги до закону та правил співжиття. Зазначену мету можна конкретизувати через дві основні функції адміністративної відповідальності.

Перша репресивно-каральна («штрафна») полягає в тому, що адміністративна відповідальність є, по-перше, актом відплати держави правопорушнику, а по-друге, - засобом, який попереджає нові правопорушення.

Друга функція запобіжно-виховна тісно пов`язана з попередньою. Вона покликана забезпечити формування в адресатів адміністративно-правових норм мотивів, які б спонукали їх дотримуватись вимог законів, поважати права і законні інтереси інших осіб.

Тобто, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, що і матиме місце в цій ситуації

Статтею 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень, адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Відтак, керуючись принципом верховенства права, з урахуванням вимог статей 33, 245, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень та досягнення мети адміністративного покарання, беручи до уваги характер скоєних адміністративних правопорушень, особу правопорушника та ступень його вини, суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкцій частини 1 статті 122-2 та статті 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, з урахуванням вимог статтей 34, 35 та 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Саме ця міра покарання, на думку суду, буде достатньою для виправлення порушника та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень.

В порядку частини 5 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд вирішує питання про стягнення судового збору з особи, на яку накладається адміністративне стягнення.

Відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у провадженні по справі про адміністративнеправопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідноз частиною 1 та пунктом 5 частини 2 статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі, яка дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому він справляється.

Статтею 7 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб в сумі 3028 гривень 00 копійок.

В зв`язку з вищевикладеним, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у розмірі 605 гривень 60 копійок, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9 11, 23, 24, 33 36, частиною 2 статті 38, статтею 40-1, частиною 1 статті 122-2, статтею 185, статтями 245, 246, 249 252, частиною 1 статті 255, статтею 266, частиною 2 статті 268, частиною 2 статті 277, статтями 280, 283 285, частиною 2 статті 287, статтями 294, 298, частинами 1 і 2 статті 299 та частиною 1 статті 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених частиною 1 статті 122-2 та статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення за статтею 185 Кодексу про адміністративні правопорушення у виді штрафу у розмірі восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,що становить136 (сто тридцять шість) гривень 00 копійок, за частиною 1 статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі дев`яти неоподаткованих мінімумівдоходів громадян,що дорівнює 153 (сто п`ятдесят три) гривні 00 копійок.

Остаточне адміністративне стягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити з урахуванням положень статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі дев`яти неоподаткованих мінімумівдоходів громадян,що дорівнює 153 (сто п`ятдесят три) гривні 00 копійок, який стягнути на користь держави (номер рахунку (IBAN): UA 168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) електронне адміністрування податку).

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП електронне адміністрування податку), номер рахунку (IBAN) UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

В разі не сплати штрафу у строк встановлений частиною 1 статті 307Кодексу України про адміністративні правопорушення у порядку примусового виконання постанови стягується штраф у подвійному розмірі, що буде складатиме 306 гривень 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до відповідальності, її законним представником, захисником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова набираєзаконної сили після закінчення строку оскарження,а у випадку такого оскарження з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження.

Суддя Т. М. Трояновська