Ухвала суду № 127921681, 03.06.2025, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/1708/25

Провадження № 2-з/626/5/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2025 року м. Берестин

Суддя Берестинського районного суду Харківської області Бєлостоцька О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Билим Олександр Миколайович,прозабезпечення доказів до подання позовної заяви,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Билим О.М., звернувся до суду із заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви, в якій зазначив, що на підставі договору купівлі-продажу частини жилого будинку від 01.09.1999 року, заявник став власником 5/6 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (на даний час адреса цього будинку: АДРЕСА_2 ).

До нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу 5/6 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 , між продавцями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та покупцем ОСОБА_1 , була досягнута згода щодо 1/6 частини цього житлового будинку, яка є спадщиною після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 . Домовленість полягала в тому, що покупцем ОСОБА_1 здійснюється оплата за житловий будинок із врахуванням частки ОСОБА_6 та здійснюється повне володіння, користування цим житловим будинком, постійне в ньому проживання з дати нотаріального оформлення договору купівлі-продажу, а продавці вирішують свої спадкові справи після смерті ОСОБА_6 в нотаріальному порядку, а після оформлення спадщини підтверджують належність 1/6 частини житлового будинку покупцю шляхом укладення договору купівлі-продажу успадкованої частки. Таким чином, станом на 29.09.2025 року заявник юридично має у власності 5/6 частини житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями за адресою: АДРЕСА_2 , постійно в ньому проживає з 01.09.1999 року, користується ним у повному обсязі із врахуванням частки померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , але позбавлений можливості зареєструвати своє право власності на цей житловий будинок в цілому, оскільки не вирішено питання щодо спадщини після смерті ОСОБА_6

Зачепилівська державна нотаріальна контора на адвокатський запит №9 від 15.05.2025 року надала відповідь №181/02-14 від 15.05.2025 року, яким повідомила про неможливість надання інформації про заведення спадкової справи після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , що унеможливлює заявнику вирішити свої цивільні права по належній померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 частини купленого ним житлового будинку; довідки про вчинені нотаріальні дії та документи видаються на письмову вимогу суду, прокуратури, органів дізнання і слідства.

Заявник просить витребувати від Зачепилівської державної нотаріальної контори Харківської області, яка знаходиться за адресою: вул.Центральна, 57/13, с-ще.Зачепилівка, Берестинського району, Харківської області, до канцелярії Берестинського районного суду Харківської області, докази у вигляді інформації про заведення спадкової справи після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , та копію спадкодової справи після смерті ОСОБА_6 , з метою подальшого звернення до суду із відповідним позовом про визнання права власності на 1/6 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої на підставі свідоцтва про право власності від 21.09.1994 року, є померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .

Заявник та його представник в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином.

Дослідивши заяву про забезпечення доказів та поданні в її обгрунтування докази, суд приходить наступних висновків.

Відповідно до ч.ч.1,2, ст.116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів.

Заявлені ОСОБА_1 вимоги по суті є клопотанням про витребування доказів з метою визначення кола відповідачів по справі.

Із змісту заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви та долучених до неї доказів не вбачається, що в даному випадку є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Відповідно до правової позиції, сформульованої Верховним Судом у постанові від від 02 травня 2019 року у справі № Зд/9901/2/19 процесуальний механізм забезпечення доказів це не лише спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати має ґрунтуватися на об`єктивних фактах. Тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Суд вважає за доцільне зауважити, що заявник не позбавлений можливості звернутись до суду з позовною заявою, визначивши відповідача на власний розсуд та одночасно з цим на підставі ч.2 ст.83, ч.1 ст.84 ЦПК України заявити клопотання про витребування доказів, зазначивши причини неможливості самостійного їх отримання, а згодом відповідно до ст.51 ЦПК України порушити перед судом питання про залучення до участі у справі співвідповідача або про заміну неналежного відповідача.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов, що заява про забезпечення доказів до подання позовної заяви шляхом їх витребування задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 116, 118 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Билим Олександр Миколайович,прозабезпечення доказів до подання позовної заяви відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя