Рішення № 12791640, 14.09.2010, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

2-8909/2010 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2010 р. м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі :

головуючого - судді Таніча Л.М.

при секретарі Данилко Л.В.

за участю:

представників відповідачів: Білецького О.О.

Нагнибіди Е.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в помешканні Добропільського міськрайонного суду цивільну справу за пазовом ОСОБА_4 до Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Добропільська», до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська», про стягнення моральної шкоди,

У С Т А Н О В И В:

4 серпня 2010 р. ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства „Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Добропільська» (Далі ДП «Добропіллявугілля»), про стягнення моральної шкоди, оціненої ним у розмiрi 40000 грн., у зв'язку з ушкодженням здоров'я на виробництві, пов'язаного з професійним захворюванням.

Ухвалою суду від 3 вересня 2010 р. за клопотанням представника відповідача ДП «Добропіллявугілля» до справи долучено в якості другого відповідача ТДВ «Шахта «Білозерська», оскільки позивач раніше працював на цьому підприємстві.

У судовому засiданнi ОСОБА_4 в обґрунтування позовних вимог зазначив, що він з 1995 року працював на підземних роботах гірничих підприємств, що входили до складу ДП «Добропіллявугілля» на різних керівних посадах. Починаючи з грудня 1995 року по березень 2010 року він працював на шахті «Добропільська», що також входить до складу ДП «Добропіллявугілля», як відособлене підприємство, не маюче статусу юридичної особи.

Внаслідок шкідливих та небезпечних умов праці, що склались на шахті «Добропільська» він отримав професійне захворювання „хронічний бронхіт, пневмослєроз, легеневої недостатності першого-другого ступеню».

15 травня 2010 р.. він пройшов медичне освiдоцтво в МСЕК. У зв'язку з професійним захворюванням йому встановлено 40% втрати професійної працездатності, визнано інвалідом третьої групи безстроково.

3 лютого 2010 р. адміністрацією шахти «Добропільська» його звільнено з роботи на підставі п.2 ст.40 Кзпп України за станом здоров*я.

Вiдповiдач ДП «Добропіллявугілля» в особі ВП «Шахта Добропільська», як роботодавець не бажає добровільно відшкодувати йому спричинену моральну шкоду внаслідок отримання ним цього професійного захворювання.

Позивач вважає, що з отриманням професійного захворювання йому спричинено суттєву моральну шкоду, оскільки він за станом здоров'я був звільнений з роботи, постійно переносить фізичні та душевні страждання, постійно потребує медичної допомоги. З причин втрати здоров'я він не може надати відповідну допомогу своїй сім'ї. Все це в сукупності призвело до втрати нормальних життєвих звязків i вимагає вiд нього додаткових зусиль для органiзацiї свого життя.

Позивач оцінює моральну шкоду в розмiрi 40000 грн. i просити суд стягнути цю суму з вiдповiдача ДП «Добропіллявугілля» на його користь.

На час ухвалення судового рішення, позивач звернувся з письмовою заявою про можливість розгляду справи за його відсутності, і це клопотання судом було задоволено.

Представник вiдповiдача ДП «Добропіллявугілля» виступаючий за довіреністю помічник директора з правових питань шахти «Добропільська» Білецький О.О. позов не визнав i в обґрунтування своїх заперечень зазначив, що позивач ОСОБА_4 не надав у судовому засiданнi достатніх доказів, які пiдтвержують факт спричинення йому моральної шкоди. Позивач не проходив МСЄК для встановлення наявності спричинення йому моральної шкоди з причин профзахворювання. Представник вiдповiдача також вважає, що діючим законодавством не передбачена виплата моральної шкоди, у спосіб визначений позивачем. Крім того він вважає, що позивачем порушено тримісячний строк звернення з позовом до суду і просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник вiдповiдача ТДВ «Шахта «Білозерська» виступаючий за довіреністю Нагнибіда Е.В. позов ОСОБА_4 також не визнав. В обґрунтування своїх заперечень він вказав, що позивач ОСОБА_4 працював на шахті «Білозерська» з 1972р. по грудень 1976 р. На той час шахта «Білозірська» входила до складу ДП «Добропіллявугілля». Наказом Міністерства вугільної промисловості України №619 від 26.11.2008р.діяльність ВП «Шахта «Білозерська» було припинено шляхом виділення зі складу ДП «Добропіллявугілля» з наступним приєднанням до орендаря ТДВ «Шахта «Білозерська». Починаючи з 1995 р. по лютий 2010 р. ОСОБА_4 працював на шахті «Добропільська» що входить до складу «ДП «Добропіллявугілля», яке є належним відповідачем по справі, оскільки хронічне захворювання отримано позивачем під роботи на підприємствах,. що входять до складі цього державного підприємства..

Заслухавши пояснення сторiн, перевіривши доводи позивача та заперечення представників вiдповiдачів, проаналізувавши в сукупності надані сторонами докази та матеріали справи суд вважає позов ОСОБА_4 до ДП «Добропіллявугілля» підлягаючим частковому задоволенню,щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди до ТДВ «Шахта «Білозерська» слід відмовити, виходячи з наступного.

Суд прийшов до висновку про те, що цивільну справу про відшкодування моральної шкоди за позовом ОСОБА_4 до відповідача ДП «Добропіллявугілля» у зв'язку з отриманим професійного захворювання слід розглядати з застосуванням норм статей передбачених Кодексом України про працю, оскільки позивач та відповідач на час виникнення спірних правовідносин, та повязаних з цим професійним захворюванням знаходились у трудових стосунках.

У судовому засiданнi встановлено, що ОСОБА_4 починаючи з 13 грудня 1995 року по 3 лютого 2010 р. працював на підземних роботах у відокремленому підприємстві «Шахта „Добропільська», що входить до складу ДП «Добропіллявугілля» Білицька» у якості начальника зміни,в подальшому начальником дільниці, а перед звільненням гірничим майстром підземним з повним робочим днем у шахті, що підтверджується його копією трудової книжки долученої до справи.(а.с.12,13).

Позивач ОСОБА_4 за час роботи на шахті „Добропільська», у звязку з шкідливими та небезпечними умовами праці, що склались на його робочому місці захворів на „ Хронічний бронхіт 11 в фазі затихаючого загострення, прикореневий пневмосклероз ЛН 1-11 (першого, другого ступенів, що підтверджується висновком Центральної лікарсько-експертної комісії, протокол № 49/1870 від 18.12.09р., проведеної у клініці професійних захворювань Інституту медицини праці Академії медичних наук України. і ці висновки представник відповідача ДП «Добропіллявугілля» у судовому засіданні не спростовував.(а.с.14,15).

Крім того провина відповідача ДП «Добропіллявугілля» в спричиненні моральної шкоди позивачеві підтверджується копією акту №1 форми Н-4 від 15 січня 2010 р., про факт отримання гірничим майстром шахти «Добропільська» ОСОБА_4на цьому підприємстві вищезазначеного професійного захворювання. За висновками акту професійне захворювання виникло внаслідок не ефективних засобів боротьби з пилом, недотримання всього комплексу обезпилювальних заходів, передбачених проектом розвитку шахти та окремих ділянок на шахті «Добропільська».(а.с.4,5).

2 лютого 2010 р.ОСОБА_4 пройшов МСЕК і згідно довідки серії ДОН-07 № 011878 визнаний інвалідом третьої групи безстроково у звязку з професійним захворюванням.(а.с.6,7)

3 лютого 2010 р. наказом № 32 від 26.02.2010р. ОСОБА_4 звільнений з шахти «Добропільська» згідно п.2ст.40 Кзпп України за станом здоров я .(а.с.13).

«ВП «Шахта «Добропільська», як структурний підрозділ, не маючий статусу юридичної особини входить до складу ДП «Добропіллявугілля», який є належним відповідачем по справі.

У відповідності до ч. 2 ст. 153 Кзпп України, забезпечення безпечних і нешкідливих розумів праці покладається на власника або на уповноважений їм орган. При цьому частиною 4 цієї ж статті визначено, що власник або уповноважений ним орган повинен проваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові й забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

У судовому засіданні доведено, що умови праці позивача у ВП « Шахта «Добропільська» ДП «Добропіллявугілля» не відповідали вимогам ст. 153 Кзпп України, оскільки є шкідливими та небезпечними. ОСОБА_4. під час роботи на цій шахті піддавався впливу понищеної запилованості гірничих виробок, в умовах недосконалих заходів пилоподавлення, Зазначені непридатні умови праці стали причиною професійного захворювання на „ Хронічний бронхіт 11 в фазі затихаючого загострення, прикореневий пневмосклероз ЛН 1-11 (першого, другого ступенів,яке було нього виявлено за висновками лікарсько-експертної комісії.

Суд погоджується з доводами ОСОБА_4, що з пошкодженням здоров'я, внаслідок професійного захворювання, спричиненого з вини відповідача ДП «Добропіллявугілля», йому завдано моральну шкоду, яка обумовлена душевними та фізичними стражданнями, погіршенням життєвих звязків, що потребують від позивача додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно зі ст. 237-1 Кзпп України, відшкодування працівнику моральної шкоди в разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, провадиться власником або уповноваженим їм органом у порядку, встановленим законодавством.

Визначаючи розмiр моральної шкоди, судом прийняті до уваги встановлена висновком МСЄК ступінь втрати професійної працездатності потерпілого, суттєвість порушених життєвих звязків позивача, характер додаткових зусиль, необхідних. для органiзацiї свого життя, викликаних спричиненням нещасного випадку, i вважає за необхідне стягнути з ДП «Добропіллявугілля» на користь позивача у відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

Суд не може погодитись з вимогами позивача про стягнення з ДП «Добропіллявугілля» у порядку відшкодування моральної шкоди решту суми 30000 грн, оскільки така вимога не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача, ступеню втрати ним професійної працездатності.

Суд вважає безпідставними ствердження представника відповідача ДП «Добропіллявугілля» про можливий звязок між отриманим позивачем професійним захворюванням, та його роботою на шахті «Білозерська», оскільки ці доводи не найшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Суд також не приймає до уваги заперечення представника відповідача ДП «Добропіллявугілля» про те, що ОСОБА_4 не довів факту спричинення йому моральної шкоди з вини відповідача, оскільки це ствердження спростовується наданим позивачем та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, які відповідачем не спростовані.

Доводи вiдповiдача ДП «Добропіллявугілля» проте, що ОСОБА_4 повинен пройти освiдоцтво в МСЕК на предмет наявності факту моральної шкоди є також безпідставним виходячи з наступного..

У пункті. 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 долі № 1-9/2004 р. зазначено, що ушкодження здоров*я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обовязків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні й фізичні страждання.

Таким чином додаткового проходження освідоцтва в МСЕК на предмет наявності спричинення моральної шкоди не потребується.

Позивач пройшов медичне освідчення в МСЄК, де йому встановлена стійка втрата професійної працездатності, що в сукупності з медичними документами, про його постійні звернення за допомогою до лікарняних закладів, обумовленими цією професійною хворобою, є достатньою підставою вважати доведеним факт спричинення ОСОБА_4 моральних страждань, та обгрунтованність вимог позивача на отримання компенсації за спричинену йому моральну шкоду.

Суд також вважає безпідставними доводи представника відповідача ДП «Добропіллявугілля» про порушення позивачем тримісячного строку звернення з позовом до суду, оскільки за загальним правилом передбаченим ч.1 п.3 ст..268 ЦК України, на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю позовна давність не поширюється.

У відповідності до ст. 88 ч.3 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати суднового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

З урахуванням наведеного, та у відповідності до ст. 79,88 ЦПК України, ст. 3 Декрету Кабінетів Міністрів України «Про державне мито» від 30.04.1993 р., з наступними змінами, з ДП «Добропіллявугілля» на користь держави слід стягнути судовий збір як за позов немайнового характеру в розмірі 8 грн.50 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 50 грн.

Керуючись ст..ст.81,88,208,209,213-215 ЦПК України, на підстав ст..ст. 153, 237-1 Кзпп України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_4 до Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Добропільська» про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі відокремлений підрозділ «Шахта «Добропільська», код ЄДРПОУ 32186934, на користь ОСОБА_4 в рахунок відкодування моральної шкоди 10000 (десять тисяч) грн..00 коп.

В решті позову ОСОБА_4 до Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Добропільська» про стягнення моральної шкоди,- відмовити.

У позові ОСОБА_4 до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозірська», про стягнення моральної шкоди,,- відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Добропіллявугілля», код ЄДРПОУ 32186934, в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Добропільська» на користь держави судовий збір у розмірі 8 (вісім) грн..50 коп., та витрати з інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 50 (п*ятьдесят) грн.

Копію рішення направити за місцем мешкання позивача ОСОБА_4

На рішення суду до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів від дня оголошення рішення.

Позивачем рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів від дня отримання копії рішення.

Складено в нарадчій кімнаті в одному примірнику..

Рішення в повному обсязі складено 16 вересня 2010 р.

Головуючий суддя Л.М.ТАНІЧ.