Рішення № 127915583, 04.06.2025, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3773/25

РІШЕННЯ

іменем України

04 червня 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у проведенні розрахунку та виплати пенсії по втраті годувальника, перерахувавши пенсію ОСОБА_2 у відповідності до ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 №345-VІ у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити розрахунок пенсії по втраті годувальника з 01.03.2025 з розрахунку пенсії годувальника відповідно до вимог ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" в розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію по втраті годувальника згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". У лютому 2025 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії згідно зі статтею 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці". Однак Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило у перерахунку пенсії, пославшись на те, що в довідці від 02.03.1988 №5 відсутня інформація, що померлий годувальник займався видобутком вугілля, залізної руди, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди.

Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача та зазначає, що в період з 24.08.1965 по 02.03.1988 її померлий чоловік, ОСОБА_2 , працював шахтарем на шахті "Комсомольська" в м. Воркута (Російська Федерація), його стаж на підземних роботах становить більше 22 років.

Таким чином, на переконання позивача, при розрахунку її пенсії по втраті годувальника мають застосовуватись положення статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".

Ухвалою суду від 12.03.2025 відкрито провадження у справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений строк не скористався.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з 07.03.2008 отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

10.02.2025 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо перерахунку пенсії у разі втрати годувальника.

Листом від 21.02.2025 позивача повідомлено, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримував пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до норм статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 15.11.2004, як отримувач пенсії по інвалідності згідно Закону.

Згідно з довідкою від 02.03.1988 №5, період його роботи на шахті "Комсомольська" в місті Воркута Російської Федерації з 24.08.1965 по 02.03.1988 становить 22 повних роки, і цей стаж було зараховано до пільгового стажу за Списком №1.

Оскільки в довідці від 02.03.1988 №5 відсутня інформація, що померлий годувальник займався видобутком вугілля, залізної руди, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, підстави для обчислення розміру пенсії позивача з урахуванням статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" відсутні.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Cписком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком №1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці") така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного суду від 21 січня 2020 року у справі № 640/4469/17, від 06 липня 2023 року у справі № 200/5813/20-а.

Суд зазначає, що до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та встановлені пільги, належать працівники, зазначені у Списку №1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.

Згідно із Списком № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота на яких надає право на державну пенсію на пільгових умовах, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956, який діяв до 26.01.1991, розділ 1 «Гірничі роботи» підрозділ 1 «Підземні роботи» передбачав, що право на пенсію на пільгових умовах мають усі робітники, інженерно-технічні працівники та службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди та інших рудних і нерудних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі працівники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні зазначених вище робітників і службовців (медперсонал підземних здоровпунктів, працівники підземного телефонного зв`язку і т. д.).

Відповідно до довідки від 02.03.1988 №5, період роботи ОСОБА_2 на шахті "Комсомольська" в місті Воркута Російської Федерації з 24.08.1965 по 02.03.1988 становить 22 повних роки, і цей стаж було зараховано до пільгового стажу за Списком №1. Крім того, згідно записами трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , позивач працював на шахті повний робочий день під землею.

Судом також встановлено, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримував пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до норм статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Суд зазначає, що статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію. При цьому розмір пенсії обчислюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і під час такого обчислення враховуються відповідні доплати і підвищення, передбачені цим Законом.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 345/763/17, від 12.11.2024 у справі № 160/20101/21.

Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що для перерахунку пенсії відповідно до вищевказаної норми Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» , необхідно мати пільговий стаж на підземних роботах за Списком №1 не менш як 15 років.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зараховано до пільгового стажу за Списком №1 період роботи померлого годувальника, а саме: з 24.08.1965 по 02.03.1988, що становить більше 22 років.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено наявність підземного пільгового стажу за Списком №1 понад 15 років, суд дійшов до висновку про обґрунтованість твердження позивача щодо наявності у неї права на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника з урахуванням ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», починаючи з 01.03.2025.

Посилання відповідача на те, що в довідці від 02.03.1988 №5 відсутня інформація, що померлий годувальник займався видобутком вугілля, залізної руди, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди суд вважає безпідставними, оскільки така довідка містить відомості про те, що ОСОБА_2 працював повний робочий день під землею у шахті та йому було призначено пенсію на пільгових умовах.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

За змістомстатті 134 КАС Українипередбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно дочастини 7 статті 139 КАС Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, умовою відшкодування стороні понесених витрат на правничу допомогу адвоката відповідно до приписів ст. 134 та ст.137 КАС України є встановлення їх розміру згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Однак позивачем не надано будь-яких документальних підтверджень оплати витрат на професійну правничу допомогу (платіжних доручень, актів виконаних робіт/наданих послуг).

Враховуючи те, що позивачем не надано доказів, що підтверджують здійснення оплати витрат на професійну правничу допомогу, підстави для розподілу таких витрат відсутні.

Водночас, у разі дотримання вимог, визначених статтями 134 та 139 КАС України, позивач не позбавлений права звернутись до суду із клопотанням про присудження на його користь витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до положень статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.03.2025 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника з урахуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 04 червня 2025 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя Д.А. Божук