Рішення № 127915393, 05.06.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2025 року № 520/1933/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом Громадської спілки «Всеукраїнська бізнес асоціація традиційного рибальства» до Державного агентства розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 та Приватне підприємство «ЗАБРИБГОСП» про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Громадська спілка «Всеукраїнська бізнес асоціація традиційного рибальства» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державного агентства розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм України, в якому з урахуванням уточнень просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державного агентства розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм України щодо невиконання вимог абзацу дванадцятого частини першої статті 13 Закону України "Про тваринний світ" в частині подання документів з питань надання у користування Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 рибогосподарського водного об`єкта Ладижинського водосховища, органам, які уповноважені приймати рішення про надання у користування такого об`єкту;

- зобов`язати Державне агентство розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм України виконати вимоги абзацу дванадцятого частини першої статті 13 Закону України "Про тваринний світ" в частині подання документів з питань надання у користування Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 рибогосподарського водного об`єкта - Ладижинського водосховища, органам, які уповноважені приймати рішення про надання у користування такого об`єкту;

- визнати протиправною бездіяльність Державного агентства розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм України щодо невиконання вимог абзацу дванадцятого частини першої статті 13 Закону України "Про тваринний світ" в частині подання документів з питань надання у користування Приватному підприємству «ЗАБРИБГОСП» рибогосподарського водного об`єкта Забродівського водосховища, органам, які уповноважені приймати рішення про надання у користування такого об`єкту;

- зобов`язати Державне агентство розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм України виконати вимоги абзацу дванадцятого частини першої статті 13 Закону України "Про тваринний світ" в частині подання документів з питань надання у користування Приватному підприємству «ЗАБРИБГОСП» рибогосподарського водного об`єкта Забродівського водосховища, органам, які уповноважені приймати рішення про надання у користування такого об`єкту.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем, на думку позивача допущено протиправну бездіяльність щодо невиконання вимог абзацу дванадцятого частини першої статті 13 Закону України "Про тваринний світ" в частині подання документів з питань надання у користування Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 рибогосподарського водного об`єкта Ладижинського водосховища, органам, які уповноважені приймати рішення про надання у користування такого об`єкту та щодо невиконання вимог абзацу дванадцятого частини першої статті 13 Закону України "Про тваринний світ" в частині подання документів з питань надання у користування Приватному підприємству «ЗАБРИБГОСП» рибогосподарського водного об`єкта Забродівського водосховища, органам, які уповноважені приймати рішення про надання у користування такого об`єкту.

Відповідач, Державне агентство розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм України, подало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 залучено у справі №520/1933/25 за адміністративним позовом Громадської спілки «Всеукраїнська бізнес асоціація традиційного рибальства» до Державного агентства розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) та Приватне підприємство «ЗАБРИБГОСП» (ЄДРПОУ 41785565, 62103, Харківська обл., Богодухівський р-н., с. Москаленки, вул. Москаленки, будинок 9-А).

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано до суду пояснення, в яких просила задовольнити позовну заяву.

Приватним підприємством «ЗАБРИБГОСП» подано до суду пояснення, в яких просило задовольнити позовну заяву.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що Громадська спілка «Всеукраїнська бізнес асоціація традиційного рибальства» є добровільним об`єднанням юридичних осіб приватного права, що створене на засадах добровільності та об`єднує своїх учасників на основі єдності інтересів для реалізації мети та завдань Спілки, передбачених цим Статутом.

Відповідно до п. 3.2. Статуту Спілки одним із напрямів діяльності Спілки є захист прав, свобод та законних інтересів суб`єктів спеціальних товарних рибних господарств/членів Спілки шляхом звернення до всіх державних органів, установ, організацій, органів місцевого самоврядування, підприємств незалежно від форми власності та підпорядкування, у тому числі шляхом звернення до судів усіх рівнів, будь-якої юрисдикції, передбачених ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» в інтересах членів Спілки.

До Громадської спілки «Всеукраїнська бізнес асоціація традиційного рибальства» із заявами звернулися її члени - ФОП ОСОБА_1 та ПП «ЗАБРИБГОСП» щодо відмови Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм подати документи про надання у користування відповідних рибогосподарських водних об`єктів, органам, які уповноважені приймати рішення про надання у користування такого об`єкту, та прохали звернулися із відповідними заявами/скаргами, в тому числі до Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.

Державне агентство розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм України листом №2-8.3-16/7697-24 від 21.11.2024 на заяву Громадської спілки «Всеукраїнська бізнес асоціація традиційного рибальства» від 23.10.2024 № 1 щодо відмови ФОП ОСОБА_1 та ПП «Забрибгосп» у наданні в користування рибогосподарських водних об`єктів, які використовуються в режимі спеціальних товарних рибних господарств, повідомило, що відповідно до пункту 1 положення про Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №895 (далі - Положення), Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Держрибагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, продовольчого забезпечення, меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об`єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем. Вказано, що основні завдання та функції Держрнбагснтства визначені пунктами 3 та 4 Положення. Зазначено, що основні засади діяльності та державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів, порядок взаємовідносин між органами державної влади, органами місцевого самоврядування і суб`єктами господарювання, які здійснюють рибогосподарську діяльність у водних об`єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах і територіальному морі, континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні України та відкритому морі визначено Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» (далі - Закон). Вказано, що статтею 9 Закону встановлені повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства. Зазначено, що відповідно до статті 9 Закону та Положення не передбачено повноважень Держрибагентства з підготовки та подання документів щодо надання у користування рибогосподарських водних об`єктів органам, які уповноважені згідно з вимогами статті 13 Закону України «Про тваринний світ» приймати такі рішення.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Основні засади діяльності та державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів, порядок взаємовідносин між органами державної влади, органами місцевого самоврядування і суб`єктами господарювання, які здійснюють рибогосподарську діяльність у водних об`єктах (їх частинах), регулює Закон України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" від 8 липня 2011 року №3677-VI (далі - Закон №3677-VI).

За визначенням статті 1 Закону №3677-VI рибогосподарський водний об`єкт (його частина) - водний об`єкт (його частина), що використовується або може використовуватися для цілей рибного господарства.

Державне управління та регулювання у галузі рибного господарства здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства ,та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень, місцеві державні адміністрації (стаття 6 Закону №3677-VI).

За змістом пункту 1 Положення про Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року №895 (далі - Положення №895), Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Держрибагентство) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про тваринний світ» до повноважень уповноважених центральних органів виконавчої влади у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу належить зокрема подання в установленому порядку документів з питань надання у користування мисливських угідь та рибогосподарських водних об`єктів органам, які уповноважені приймати рішення про надання у користування таких угідь та об`єктів.

Таким чином, приписами ст. 13 Закону України «Про тваринний світ» визначено, що реалізація вказаного повноваження повинна здійснюватися в установленому порядку, тобто у визначений законодавством спосіб.

Проте, відсутність порядку та переліку документів з питань надання у користування рибогосподарського водного об`єкта органам, які уповноважені приймати рішення про надання у користування такого об`єкту зумовлюють неможливість виконання вказаного повноваження.

При цьому, позивач, не заперечуючи вказаного, посилався на те, що відповідне повноваження відповідача закріплено у ст. 13 Закону України "Про тваринний світ", проте не відображено у Положенні № 895 чи в іншому нормативно-правовому акті.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання. Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вчинення державним органом чи його посадовою особою дій або невчинення їх у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

У рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

У рішенні Конституційного Суду України від 12.07.2019 № 5-р(I)/2019 Конституційний Суд України висловив думку, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (абзац четвертий пункту 5 мотивувальної частини).

Отже, у разі безпосередньої (прямої) дії закону в часі новий нормативний акт поширюється на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, або до набрання ним чинності і тривали на момент набрання актом чинності.

Якщо під час вирішення суб`єктом владних повноважень певного питання було змінено нормативно-правове регулювання, суб`єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним.

Правова визначеність, як елемент верховенства права, не передбачає заборони на зміну нормативно-правового регулювання. Як стверджує єдиний орган конституційної юрисдикції, особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Однак очікування осіб не можуть впливати на внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів (абзац 4 п. 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018).

Отже, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачами не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Громадської спілки «Всеукраїнська бізнес асоціація традиційного рибальства» (61020, Харківська обл., місто Харків, пр. Малої Любові, будинок 34, квартира 4, ЄДРПОУ 45627238) до Державного агентства розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм України (вул. Січових стрільців, буд.45-А, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 37472282), третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) та Приватне підприємство «ЗАБРИБГОСП» (ЄДРПОУ 41785565, 62103, Харківська обл., Богодухівський р-н., с. Москаленки, вул. Москаленки, будинок 9-А) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.