Рішення № 127915339, 05.06.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2025 р. № 520/1107/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (61058, м. Харків, вул. Сумська, 61, код ЄДРПОУ 23320813) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, які полягають у відмові у проведенні державної реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , за заявою від 19.07.2024р.;

- зобов`язати Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції провести державну реєстрацію шлюбу між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 .

В обґрунтування позову зазначено, що дії відповідача, які полягають у відмові у проведенні державної реєстрації шлюбу між за заявою від 19.07.2024, є протиправними.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 19 липня 2024 р. звернулися до Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою про реєстрацію шлюбу.

В адміністративному позові позивач посилається на те, що державну реєстрацію шлюбу було призначено на 23.08.2024. Однак 23.08.2024 шлюб зареєстровано не було. Нареченим було пояснено, що тривають перевірки та дату реєстрації шлюбу буде перенесено.

Листом від 23.10.2024р. №4053/5294-24-24-32.24/32.24 позивачці було повідомлено, що 19.07.2024р. Відділом відповідно до ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» направлено запити до уповноважених органів. Станом на 23.08.2024р. відповіді на них не отримано. Повідомлено, що дата реєстрації шлюбу відкладена на 22.11.2024р.

Листом від 22.11.2024р. №4475/32.24/24/24 позивачці було відмовлено у державній реєстрації шлюбу.

У вказаному листі відповідачем зазначено, що за інформацією, яка наголошується під час оперативних нарад з Східним міжрегіональним управління Міністерства юстиції та Міністерством юстиції України, у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні збільшилась кількість осіб, що намагаються ухилитись від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою осіб, які мають інвалідність. Інформацією ГУ ПФУ в Харківській обл. від 05.08.2024р. підтвердження перебування ОСОБА_1 на обліку осіб з інвалідністю. На підставі даної інформації 23.08.2024р. сформований запит до ІНФОРМАЦІЯ_3 для з`ясування вищезазначених обставин. Станом на 22.11.2024р. інформації з ТЦК та СП не отримано. На підставі викладеного підставою відмови в реєстрації нашого шлюбу Відділ вказує, що державна реєстрація нашого шлюбу суперечить вимогам законодавства України та посилається на п.5 глави І розділу ІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000р. №52/5.

Позивачка з такою відмовою відповідача не погодилася, що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків.

Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Приписами ст. 36 Сімейного кодексу України визначено, що шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя. Шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією і законами України.

Частиною 1 статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що для державної реєстрації шлюбу жінкою та чоловіком особисто подається заява до органу державної реєстрації актів цивільного стану за їх вибором. Особи, які подали заяву про державну реєстрацію шлюбу, вважаються нареченими.

Якщо жінка та/або чоловік не можуть через поважну причину особисто подати заяву про реєстрацію шлюбу, таку заяву, нотаріально засвідчену, можуть подати їх представники. Повноваження представника повинні бути нотаріально засвідчені.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» орган державної реєстрації актів цивільного стану, що прийняв заяву про реєстрацію шлюбу, зобов`язаний ознайомити наречених з умовами і порядком державної реєстрації шлюбу, їхніми правами та обов`язками як майбутніх подружжя і батьків, обов`язком повідомити один одному про стан свого здоров`я, попередити наречених про відповідальність за приховання відомостей про наявність перешкод для державної реєстрації шлюбу.

Згідно ч. 6 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» якщо є відомості про наявність перешкод для державної реєстрації шлюбу, керівник органу державної реєстрації актів цивільного стану може відкласти таку реєстрацію, але не більш як на три місяці.

За положеннями ст. 21 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» у державній реєстрації актів цивільного стану може бути відмовлено, якщо: 1) державна реєстрація суперечить вимогам законодавства України; 2) державна реєстрація повинна проводитися в іншому органі державної реєстрації актів цивільного стану; 3) з проханням про державну реєстрацію звернулася недієздатна особа або особа, яка не має необхідних для цього повноважень.

Як передбачено положеннями пункту 2 розділу 2 глави ІІІ Правил № 3307/5 при поданні заяви про державну реєстрацію шлюбу жінка та чоловік пред`являють на посвідчення своєї особи паспорт або паспортний документ.

Разом з тим, пунктом 10 розділу 2 глави ІІІ Правил № 3307/5 передбачено, якщо є відомості про наявність перешкод для державної реєстрації шлюбу, керівник органу державної реєстрації актів цивільного стану може відкласти таку реєстрацію, але не більш як на три місяці.

Про відстрочку державної реєстрації шлюбу повідомляються наречені. Рішення про таке відкладення державної реєстрації шлюбу може бути оскаржене в судовому порядку.

Орган державної реєстрації актів цивільного стану може на прохання зацікавлених осіб або зі своєї ініціативи провести необхідну перевірку. За наявності передбачених законодавством перешкод для державної реєстрації шлюбу орган державної реєстрації актів цивільного стану відмовляє в його реєстрації і повинен викласти причину такої відмови в письмовій формі. Якщо відомості про такі перешкоди не дістануть підтвердження, державна реєстрація шлюбу проводиться на загальних підставах.

Аналогічні положення закріплені в ч. 3 ст. 32 Сімейного кодексу України, якою визначено, що шлюб реєструється після спливу одного місяця від дня подання особами заяви про реєстрацію шлюбу.

За наявності поважних причин керівник органу державної реєстрації актів цивільного стану дозволяє реєстрацію шлюбу до спливу цього строку.

У разі вагітності нареченої, народження нею дитини, а також якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого, шлюб реєструється у день подання відповідної заяви або у будь-який інший день за бажанням наречених протягом одного місяця.

Якщо є відомості про наявність перешкод до реєстрації шлюбу, керівник органу державної реєстрації актів цивільного стану може відкласти реєстрацію шлюбу, але не більш як на три місяці. Рішення про таке відкладення може бути оскаржене до суду.

З аналізу вказаних вище норм вбачається, що відповідач може на прохання зацікавлених осіб або зі своєї ініціативи провести необхідну перевірку наявності перешкод для державної реєстрації шлюбу в тому разі, коли є відомості про наявність таких перешкод.

Судом встановлено, що відповідач листом від 23.10.204 повідомив позивача, що 19.07.2024 Відділом направлено запити до уповноважених органів. Станом на призначену дату державної реєстрації шлюбу, а саме 23.08.2024, відповіді на занити Відділом не отримані. Згідно ч. 3 ст. 32 Сімейного кодексу України якщо є відомості про наявність перешкод до реєстрації шлюбу, керівник органу державної реєстрації актів цивільного стану може відкласти реєстрацію шлюбу, але не більше як на три місяці. Враховуючи викладене, відповідачем повідомлено про відкладення дати реєстрації шлюбу до 22.11.2024.

Листом від 22.11.2024 відповідач повідомив, що за інформацією, яка наголошується під час оперативних нарад з Східним міжрегіональним Міністерством юстиції та Міністерством юстиції України, у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні збільшилась кількість осіб, що намагаються ухилитися від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою осіб, які мають інвалідність. На підставі інформацій територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також правоохоронних органів, однією з підстав відстрочки від військової служби є наявність в сім`ї особи з інвалідністю. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» органи державної реєстрації актів цивільного стану мають право безкоштовно одержувати у встановленому порядку від державних органів, підприємств, установ та організацій необхідні документи і відомості, пов`язані з державною реєстрацією актів цивільного стану.

Так, відповідач у листі зазначив, що інформацією Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.08.2024 підтверджено перебування ОСОБА_1 на обліку осіб з інвалідністю. На підставі наданої інформації 23.08.2024 сформований запит до ІНФОРМАЦІЯ_4 для з`ясування вищезазначених обставин. Станом на 22.11.2024 інформації з територіального центру комплектування та соціальної підтримки Відділом не отримано.

Враховуючи викладене відповідачем повідомлено про відмову у державній реєстрації шлюбу.

Надаючи оцінку вказаним вище листам відповідача суд зазначає, що останні не містять в собі зазначення та посилання на дії та докази, з дослідження змісту яких, відповідач дійшов висновку про наявність сумніву щодо державної реєстрації позивачем та ОСОБА_2 .

В той же час суд зазначає, що відповідачем під час розгляду справи не надано до суду відомостей або доказів, які б вказували на існування обґрунтованого сумніву або законодавчо визначених підстав, які згідно норм законодавства є підставою для не проведення реєстрації шлюбу позивача згідно заяви від 19.07.2024.

З урахуванням вищезазначеного, суд зазначає, що дії Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, які полягають у відмові у проведенні державної реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , за заявою від 19.07.2024р., є протиправними.

Щодо позовних вимог зобов`язати Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції провести державну реєстрацію шлюбу між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Тобто, дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

При цьому, здійснення саме державної реєстрації актів цивільного стану (у тому числі і реєстрацію шлюбу) покладено на відповідний державний орган, яким у даному випадку є Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

В той же час з огляду на встановлення під час розгляду справи обставини порушення прав позивача, яке полягає у протиправній відмові у державній реєстрації шлюбу за відсутності на те законодавчо визначених підстав, суд дійшов висновку, що належним способом їх відновлення є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву від 19.07.2024 щодо проведення державної реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з урахуванням висновків суду у цій справі.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (61058, м.Харків, вул.Сумська, 61, код ЄДРПОУ 23320813) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, які полягають у відмові у проведенні державної реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , за заявою від 19.07.2024.

Зобов?язати Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повторно розглянути заяву від 19.07.2024 щодо проведення державної реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з урахуванням висновків суду у цій справі.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 05 червня 2025 року.

Суддя Н.А. Полях