Рішення № 127915293, 05.06.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 червня 2025 р.№ 520/3823/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкових повідомлень-рішень, -

У С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 , звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

- скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 32178-2415-2034 від 31.12.2021 на суму 52561,31 гривень; №32179-2415-2034 від 31.12.2021 на суму 58914,41 гривень; № 0922656-2415-2034 від 30.12.2021 на суму 61122,70 гривень; № 0004301-2405-2034 від 12.01.2023 на суму 84708,00 гривень; № 2212734-2405-2034-UA63120270000028556 від 18.06.2024 на суму 15294,50 гривень; №1925596-2405-2034-UA63120270000028556 від 28.06.2024 на суму 70942,95 гривень; №2579501-2405-2034-UA63120270000028556 від 30.10.2024 на суму 23647,65 гривень про сплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки щодо об`єкту: нежитлове приміщення загальною площею 1411,80 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податкові зобов`язання безпідставно нараховані відповідачем за ставкою 1 % від мінімальної заробітної плати, оскільки для таких об`єктів (промислових будівель та складів) рішенням Харківської міської ради № 542/17 від 22.02.2017 встановлена інша ставка податку у розмірі 0,25 відсотка від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування. З огляну на що, просила суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 відкрито спрощене провадження у вказаній адміністративній справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву, позивачу - відповідь на відзив.

Відповідачем, ГУ ДПС у Харківській області подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що прийняті податкові повідомлення-рішення є правомірними, а позовні вимоги позивача безпідставними. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач, не погодившись з доводами відзиву, надано відповідь на відзив, в яких додатково аргументувала вимоги позовної заяви та просила суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Справа розглянута, з урахуванням строків перебування судді у відпустці.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши викладені сторонами обставини справи та надані на їх підтвердження докази, суд прийшов до наступного.

Позивач, ОСОБА_1 , є власником нежитлової будівлі загальною площею 1411,80 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до технічного паспорту, виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями і спорудами загальною площею 1411,80 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , складаються із:

- нежитлової будівлі літ. «А-1» загальною площею 1094,7 кв.м., до складу якої належить: цех загальною площею 534,5 кв.м., кабінет загальною площею 17,6 кв.м., кабінет загальною площею 11,8 кв.м., підсобне приміщення загальною площею 15,2 кв.м., санвузол загальною площею 1,5 кв.м., вмивальня загальною площею 8,6 кв.м., роздягальня загальною площею 8,3 кв.м., цех загальною площею 128,8 кв.м., цех загальною площею 315,0 кв.м., цех загальною площею 53,4 кв.м.;

- нежитлової будівлі літ. «Б-1», що є складом, загальною площею 12,3 кв.м.;

- нежитлової будівлі літ. «В-1», що є складом, загальною площею 304,8 кв.м.

У відповідь на адвокатський запит, позивачу стало відомо, що контролюючим органом нарахований податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та сформовані податкові повідомлення-рішення на сплату податку на нерухоме майно за 2018-2023 рік, а саме:

- за нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 1 411,80 кв.м сформовано ППР від 31.12.2021 № 32178-2415-2034 на суму 52561,31 грн., від 31.12.2021 № 32179-2415-2034 на суму 58914,41 грн., від 13 30.12.2021 № 0922656-2415-2034 на суму 61122,70 гривень; від 12.01.2023 № 0004301- 2405-2034 на суму 84708,00 грн., від 18.06.2024 № 2212734-2405-2034- UA63120270000028556 на суму 15294,50 грн., від 28.06.2024 № 1925596-2405-2034-UA63120270000028556 на суму 70942,95 грн., від 30.10.2024 № 2579501-2405-2034- UA63120270000028556 на суму 23647,65 грн., за 2019 2023 податкові періоди.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернулася до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 8 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Відповідно до підпункту 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України, об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, їх складові частини, що не є об`єктами житлової нерухомості.

До об`єктів нежитлової нерухомості відносяться: будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; будівлі промислові та склади; будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; інші будівлі.

Згідно із п. 7.1.3 п. 7.1 ст. 7, п. 23.1 ст. 23, п. 24.1 ст. 24 ПК України, під час встановлення податку обов`язково визначаються такі елементи, зокрема, база оподаткування. Базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об`єкта оподаткування. База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об`єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов`язання. Одиницею виміру бази оподаткування визнається конкретна вартісна, фізична або інша характеристика бази оподаткування або її частини, щодо якої застосовується ставка податку.

Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України, платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, встановленим цим Кодексом та законами з питань митної справи, що повністю узгоджується з приписами ст. 19 Конституції України щодо обов`язку кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із ст. 265 ПК України, податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

Відповідно до пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України, об`єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка.

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (пп. 266.1.1 п. 266.1 ст.261 ПК України).

Згідно із пп. 266.3.1 та 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до пп. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПК України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України).

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що для справляння податку у порядку ст. 266 ПК України визначальними кваліфікуючими ознаками кожного окремого об`єкту нерухомого майна (будівлі чи приміщення) як об`єкту стягнення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є: відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; місце розташування об`єкта (тобто адреса будівлі), 3) технічні характеристики об`єкта (тобто тип будівлі чи категорія будівлі, площа об`єкту тощо).

Суд зазначає, що для визначення бази оподаткування необхідно встановити як використовує позивач належні їй приміщення, чи застосовуються до неї пільги, передбачені чинним законодавством.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду, яка викладена по постанові від 07.03.2023 у справі № 140/2387/19.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з пп. 266.7.1 п.266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України).

Рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання Про місцеві податки і збори у місті Харкові від 22.02.2017 №542/17 зі змінами та доповненнями, яке є чинним, відповідно до Податкового кодексу України, на підставі ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, керуючись ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено на території міста Харкова на 2017 рік та наступні роки місцеві податки і збори: п. 1.1. податок на майно, який складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно з пп. 1 - 3 Додатку № 1 до вищезазначеного рішення ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування.

Так, пунктом 5 зазначеного вище Додатку № 1 встановлено ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у таких розмірах: 1) будівлі готельні - 1 відсоток; 2) будівлі офісні - 1 відсоток; 3) будівлі торговельні - 1 відсоток; 4) гаражі - 0,1 відсотка; 5) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки) - 1 відсоток; 6) господарські (присадибні) будівлі - 0 відсотків; 7) інші будівлі - 0,1 відсотка.

Отже, ставка податку коливається в залежності від цільового призначення нежитлового приміщення, яке перебуває у власності особи.

Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17 серпня 2000 року №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Класифікацію будівель залежно від їх функціонального призначення наведено у Державному класифікаторі будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженому та введеному в дію наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року №507, чинний з 01 січня 2001 року (далі - ДК 018-2000).

Відповідно до вказаного ДК 018-2000 об`єктами класифікації є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

У розділі 1 ДК 018-2000 наведено визначення, згідно з яким: споруди - це будівельні системи, пов`язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт; будівлі - це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів; інженерні споруди - це об`ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів та ін.

Відповідно до ДК 018-2000 будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу Будівлі нежитлові група 125 Будівлі промислові та склади клас 1251 Будівлі промисловості.

До будівель промисловості відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 належать до класу 1251 Будівлі промисловості, який у свою чергу включає підкласи: 1251.1 Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості, 1251.2 Будівлі підприємств чорної металургії, 1251.3 Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості, 1251.4 Будівлі підприємств легкої промисловості, 1251.5 Будівлі підприємств харчової промисловості, 1251.6 Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості, 1251.7 Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості, 1251.8 Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості, 1251.9 Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне.

Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Суд зазначає, що ДК 018-2000 використовується у даному випадку не для визначення ставок оподаткування, а виключно для визначення статусу нежитлового приміщення, яке не зазначено у реєстрі прав на нерухоме майно, але визначено у технічній документації будівлі.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права викладений в постанові Верховного Суду від 31.01.2018 у справі № 822/2624/16 та в ухвалі Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 520/2983/22.

Судовим розглядом встановлено, що спірне нерухоме майно належало у відповідному податковому періоді позивачці на праві власності. Сторони вказаної обставини не заперечують.

Відповідно до технічного паспорту, виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями і спорудами загальною площею 1411,80 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Тваринників, 3-Ж, складаються із:

- нежитлової будівлі літ. «А-1» загальною площею 1094,7 кв.м., до складу якої належить: цех загальною площею 534,5 кв.м., кабінет загальною площею 17,6 кв.м., кабінет загальною площею 11,8 кв.м., підсобне приміщення загальною площею 15,2 кв.м., санвузол загальною площею 1,5 кв.м., вмивальня загальною площею 8,6 кв.м., роздягальня загальною площею 8,3 кв.м., цех загальною площею 128,8 кв.м., цех загальною площею 315,0 кв.м., цех загальною площею 53,4 кв.м.;

- нежитлової будівлі літ. «Б-1», що є складом, загальною площею 12,3 кв.м.;

- нежитлової будівлі літ. «В-1», що є складом, загальною площею 304,8 кв.м.

Отже, відповідно до Державного класифікатора ДК 018-2000 у сукупності із даними вищевказаного технічного паспорту слід визначити про приналежність зазначеного об`єкту нерухомості за своїм функціональним призначенням в частині нежитлової будівлі літ. «А-1» до будівель промисловості (клас 1251) «Будівлі промисловості» та в частині нежитлових будівель літ. «Б-1», літ. «В-1» до складів (клас 1252) «Резервуари, силоси та склади», що загалом віднесено до групи 125 «Будівлі промислові та склади».

Таким чином, відповідно до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 № 542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» зі змінами та доповненнями, внесеними рішенням 23 сесії Харківської міської ради 11 скликання «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» від 28.11.2018 № 1284/18: нежитлові приміщення літ. «А-1» загальною площею 1094,7 кв.м., літ. «Б-1», загальною площею 12,3 кв.м., літ. «В-1», загальною площею 304,8 кв.м., які складаються із: виробних будівель та складів підлягають оподаткуванню за ставкою 0,1 відсотка, а не 1 відсоток, як обчислено відповідачем.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд доходить висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача необґрунтовані, у зв`язку з чим підлягають скасуванню. Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено належними та допустимими доказами законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень, надані ним до суду докази отримання позивачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не спростовують доводи позивача про їх отримання в листопаді 2024 року, внаслідок чого висновки про поважність причин пропущення строку звернення до суду є правомірними. При цьому, відповідачем не заперечується факт не направлення всіх оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 32178-2415-2034 від 31.12.2021 на суму 52561,31 гривень; №32179-2415-2034 від 31.12.2021 на суму 58914,41 гривень; № 0922656-2415-2034 від 30.12.2021 на суму 61122,70 гривень; № 0004301-2405-2034 від 12.01.2023 на суму 84708,00 гривень; № 2212734-2405-2034-UA63120270000028556 від 18.06.2024 на суму 15294,50 гривень; №1925596-2405-2034-UA63120270000028556 від 28.06.2024 на суму 70942,95 гривень; №2579501-2405-2034-UA63120270000028556 від 30.10.2024 на суму 23647,65 гривень про сплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки щодо об`єкту: нежитлове приміщення загальною площею 1411,80 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 2937 (дві тисячі дев`ятсот тридцять сім) грн. 54 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО.М. Шляхова