Рішення № 127915213, 05.06.2025, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1676/25

05 червня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду, через представника позивача Нюню О.І., надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів UA403020/2025/000010/1 від 21.01.2025.

Позов обґрунтовано тим, що з метою митного оформлення ввезеного на територію України вантажного автомобіля марки Mercedes Benz, модель: Sprinter 315 CDI, позивачем подано до митного органу електронну митну декларацію № 25UA403020000645U8 від 21.01.2025 з вартістю товару 17450 євро.

Проте митний орган прийняв спірне рішення UA403020/2025/000010/1 від 21.01.2025, яким скоригував митну вартість товару за резервним методом визначення вартості згідно зі статтею 64 Митного кодексу України (далі - МК України) до суми 21600 євро.

Позивач з такими рішеннями не погоджується та вважає його протиправним, так як декларантом подано митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни товару (вантажного автомобіля бувшого у користуванні марки Mercedes Benz, модель: Sprinter 315 CDI), і зазначені документи не містять розбіжностей щодо вартості та вказують, що їх дані піддаються обчисленню, а митний орган не встановив обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Позивач зазначає, що у відповідача не було підстав для витребування додаткових документів у відповідності до частини третьої статті 53 МК України. Визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її у сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 26.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово.

09.04.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти позову заперечує. В обґрунтування своєї позиції наводить положення законодавства, що підлягають до застосування у спірних правовідносинах, та вказує, що з метою митного оформлення ввезеного на територію України товару: "Автомобіль вантажний, бувший у користуванні марки Mercedes Benz, модель Sprinter 315 CDI, 2022 року випуску" уповноваженою особою позивача, було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ №25UA403020000645U8 з вартістю товару 17450 євро.

Під час здійснення митного контролю поданої декларації митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено:

до митного оформлення не подано банківські платіжні документи або чеки, які б підтверджували факт оплати згідно рахунку фактури від 15.01.2025 №FV/18/2025. Таким чином, у митного органу виникає сумнів щодо заявлення рівня митної вартості товару;

у висновку від 20.01.2025 №20/01-2025-1 аналіз ціни здійснюється на підставі порівняльного підходу (методу). В даному конкретному випадку - прямого заміщення і запропоновано виключно інформацію щодо даного транспортного засобу на рівні 17247 євро. Водночас, на долучених декларантом скріншотах витягу з особистого кабінету (документ під кодом « 9000» у графі 44 ЕМД від 20.01.2025) зазначена ціна 18000 євро;

у фактурі від 12.12.2024 №FV24090576 зазначений термін оплати - 15.12.2024. Згідно з платіжним документом від 20.01.2025 товар проплачений JAGELLON AUTO SPOLKA Z OGRANICZONA 17.12.2024 з протермінуванням (можливе нарахування пені).

Таким чином, на думку відповідача перелічені вище фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.

В зв`язку із цим, митницею було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів. Уповноваженою особою декларанта, окрім тих документів, які вже були подані до митної декларації, додатково не було надано жодного документа.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА403020/2025/000010/1 від 21.01.2025, у графі 33 якого зазначено: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу зі схожими технічними характеристиками: Вантажний автомобіль марки MERCEDES-BENZ SPRINTER, календарний рік виготовлення 2022, тип двигуна дизельний, об`єм двигуна - 1950 см3, обрахованого згідно митного оформлення, яке здійснено в попередньому періоді за ЕМД від 12.12.2024 № UA205170/2024/32518 на рівні 21600 євро.

Представник відповідача вказує, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства та обґрунтовано, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

10.04.2025 до суду надійшла відповідь на відзив, якій представник позивача просить позовні вимоги задовольнити.

Суд ухвалою від 22.04.2024 відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд даної судової справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

З метою митного оформлення ввезеного на територію України товару, 21.02.2025 уповноваженою особою позивача було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ № 25UA403020000645U8, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: «Автомобіль вантажний, бувший у користуванні: - марка MERCEDES-BENZ; модель: SPRINTER 315 CDI; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; тип двигуна: дизельний, № двигун а: не визначений; - робочий об`єм: 1950 см3; потужність 110 кВт; календарний рік виготовлення: 2022; модельний рік виготовлення: 2022; колісна формула: 4х2; загальна кількість місць для сидіння, включаючи місце водія 3; вантажопідйомність: 1033кг; маса вразі максимального завантаження: 3500 кг; категорія т/з: N1; автомобіль викуплено на автоаукціоні ee.bca-europe; пошкоджено ЛФП по периметру кузова, забруднено та потерто салон і сидіння, показник одомерта становить 195640 т.км.; відсутні отвори, пристосування в підлозі для можливого встановлення сидінь та встановлення пристроїв безпеки; виготовлений не на базі кузова легкового автомобіля; призначений для використання по дорогах загального користування, для перевезення вантажів Торговельна марка: MERCEDES-BENZ. Виробник: MERCEDESAG - Німеччина/DE.».

Як слідує з матеріалів справи та з інформації, що міститься в графі 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення подано наступні документи:

рахунок-фактура (інвойс) - Facture ee.bca-europe FV24090576 від 12.12.2024;

рахунок-фактура (інвойс) №FV/18/2025 від 15.01.2025;

декларація про походження товару № 2023AG81006 від 26.01.2023;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 26.01.2023;

платіжний документ, що підтверджує вартість товару №б/н від 20.01.2025;

документ, що підтверджує вартість перевезення товару заява №б/н від 20.01.2025;

висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20/01-2025-1 від 20.01.2025;

внутрішній договір (контракт) доручення № НТО 786922 від 15.01.2025;

договір про надання послуг митного брокера № 26 від 15.01.2025;

паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НОМЕР_3 від 14.09.2013;

витяг з особистого кабінету ee.bca-europe Б/Н від 20.01.2025;

заява на видачу посвідчення від 21.01.2025;

фото Т/З Б/Н від 20.01.2025;

копія митної декларації країни відправлення №25PL4010100008NIB9 від 15.01.2025;

сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.013.425076-25 від 20.01.2025;

паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України FN 523228 від 23.04.2018.

Під час здійснення митного контролю поданої декларації митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено:

до митного оформлення не подано банківські платіжні документи або чеки, які б підтверджували факт оплати згідно рахунку фактури від 15.01.2025 №FV/18/2025;

у висновку від 20.01.2025 №20/01-2025-1 аналіз ціни здійснюється на підставі порівняльного підходу (методу). В даному конкретному випадку прямого заміщення і запропоновано виключно інформацію щодо даного транспортного засобу на рівні 17247 євро. Водночас, на долучених декларантом скріншотах витягу з особистого кабінету (документ під кодом « 9000» у графі 44 ЕМД від 20.01.2025) зазначена ціна 18000 євро;

у фактурі від 12.12.2024 №FV24090576 зазначений термін оплати 15.12.2024. Згідно з платіжним документом від 20.01.2025 товар проплачений JAGELLON AUTO SPOLKA Z OGRANICZONA 17.12.2024 з протермінуванням (можливе нарахування пені).

В зв`язку із цим, митницею було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до частини третьої статті 53 МК України надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Уповноваженою особою декларанта, окрім тих документів, які вже були подані до митної декларації, додатково не було інших документів.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА403020/2025/000010/1 від 21.01.2025, у графі 33 якого зазначено: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару:

Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно статті 64 МКУ.

За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу зі схожими технічними характеристиками: Вантажний автомобіль марки MERCEDES-BENZ SPRINTER, календарний рік виготовлення 2022, тип двигуна дизельний, об`єм двигуна - 1950 см3, обрахованого згідно митного оформлення, яке здійснено в попередньому періоді за ЕМД від 12.12.2024 № UA205170/2024/32518 на рівні 21600 євро.

Також, Тернопільською митницею винесено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403020/2025/000025, відповідно до якої декларанту відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з причин зазначених у рішенні про коригування митної вартості товарів.

Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Частиною першою статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з частинами другою-п`ятою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі, якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Як передбачено частинами першою-третьою, шостою та сьомою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частинами першою-четвертою статті 57 МК України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Суд зазначає, що обов`язок доведення митної ціни товару покладено на позивача. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені МК України заборонено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Такі висновки відповідають правовій позиції в подібних правовідносинах, які викладені в постановах Верховного Суду від 12.03.2019 року №820/8016/15, від 24.01.2019 року №820/636/17 та Верховного Суду України від 31.03.2015 в справі №21-127а15,

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару «автомобіль вантажний, бувший у користуванні: - марка MERCEDES-BENZ; модель: SPRINTER 315 CDI; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; тип двигуна: дизельний, робочий об`єм: 1950 см3; потужність 110кВт; календарний рік виготовлення: 2022; модельний рік виготовлення: 2022; колісна формула: 4х2; загальна кількість місць для сидіння, включаючи місце водія 3; вантажопідйомність: 1033 кг; маса вразі максимального завантаження: 3500 кг; категорія т/з: N1; автомобіль викуплено на автоаукціоні ee.bca-europe; пошкоджено ЛФП по периметру кузова, забруднено та потерто салон і сидіння, показник одомерта становить 195640 т.км.; Торговельна марка: MERCEDES-BENZ. Виробник: MERCEDESAG - Німеччина/DE.» за ціною 17450 євро, з яких 17350 євро фактурна вартість товару (транспортного засобу) та 100 євро транспортні витрати, пов`язані з доставкою транспортного засобу з Польщі до кордону з Україною.

При цьому, позиція відповідача полягає у тому, що до митного оформлення не подано банківські платіжні документи або чеки, які б підтверджували факт оплати згідно рахунку фактури від 15.01.2025 №FV/18/2025; на долучених декларантом скріншотах витягу з особистого кабінету (документ під кодом « 9000» у графі 44 ЕМД від 20.01.2025) зазначена ціна 18000 євро; у фактурі від 12.12.2024 №FV24090576 зазначений термін оплати 15.12.2024. Згідно з платіжним документом від 20.01.2025 товар проплачений JAGELLON AUTO SPOLKA Z OGRANICZONA 17.12.2024 з протермінуванням (можливе нарахування пені), тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці, на рівні 21600 євро.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом декларант позивача подав наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) - Facture ee.bca-europe FV24090576 від 12.12.2024; рахунок-фактура (інвойс) №FV/18/2025 від 15.01.2025; декларація про походження товару № 2023AG81006 від 26.01.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 26.01.2023; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №б/н від 20.01.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - заява №б/н від 20.01.2025; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20/01-2025-1 від 20.01.2025; внутрішній договір (контракт) доручення № НТО 786922 від 15.01.2025; договір про надання послуг митного брокера № 26 від 15.01.2025.

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Так, згідно рахунку фактури (інвойс) FV/18/2025 від 15.01.2025 позивач придбала у ТзОВ Jagellon Auto Sp.z o.o. транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ; модель: SPRINTER 315 CDI; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 за ціною 17350,00 євро, форма оплати - готівка (арк.справи 12).

Як встановлено судом, обґрунтовуючи рішення про коригування митної вартості відповідач зазначив, що позивачем до митного оформлення не подано банківські платіжні документи або чеки, які б підтверджували факт оплати згідно рахунку фактури від 15.01.2025 №FV/18/2025.

У свою чергу, позивач зазначає, що платіжні документи, які підтверджують вартість товару відсутні, оскільки вартість товару сплачено безпосередньо готівкою, що підтверджується записом в інвойсі FV/18/2025 від 15.01.2025.

З цього приводу суд зауважує, що аргументи позивача є переконливими, оскільки згідно пунктів 4-5 частини 1 статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Разом з тим, відповідно до частин 1, 3 статті 368 МК України для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, банківських виписках, електронних повідомленнях з інтернет-магазинів, інших документах, які містять відомості про вартість таких товарів.

Особа, яка декларує товари, вправі довести достовірність відомостей, представлених для визначення їх фактурної вартості.

Інвойс, засвідчений підписом та скріплений печаткою, є допустимим засобом доказування митної вартості, допоки орган доходів і зборів не доведе, що такий інвойс отримано з порушенням закону.

Крім того, в експортній декларації продавцем і відправником також є компанія ТзОВ Jagellon Auto Sp.z.o.o, статистична вартість товару вказана 73960,00 польських злотих, що в перерахунку за курсом обміну 4,25280 становить 17350 євро (арк.справи 10).

Отже, при митному оформленні позивачем було надано достовірні відомості, представлені для визначення фактурної вартості товару (транспортного засобу), які містять інформацію, що підтверджує вартість товару, а саме запис щодо сплати суми готівкою, який зазначено у інвойсі FV/18/2025 від 15.01.2025.

Крім того, як зазначено в позовній заяві, вказаний транспортний засіб був придбаний позивачем через посередника ТзОВ Jagellon Auto Sp.z.o.o, яке займається викупом авто.

Так, згідно рахунку фактури FV240905 від 12.12.2024, ТзОВ Jagellon Auto Sp.z o.o. придбало товар (транспортний засіб MERCEDES-BENZ; модель: SPRINTER 315 CDI; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) у компанії BCAuto-Encheres, вартість товару становить 17247,00 євро, термін оплати до 15.12.2024. У вартість товару включено: вартість автомобіля - 15000,00 євро, експортні витрати - 125,00 євро, комісяч за продаж - 702,00 євро, обовязковий транспорт Q-Car -1420,00 євро (арк.справи 13).

Згідно з платіжним документом від 20.01.2025 ТзОВ Jagellon Auto Sp. z o.o. сплатило на рахунок компанії BCAuto-Encheres 17247,00 євро (арк.справи 11).

Суд критично оцінює аргументи відповідача про те, що ТзОВ Jagellon Auto Sp.z o.o. товар проплачений з протермінуванням, внаслідок чого можливе нарахування пені, оскільки це відноситься до внутрішніх процедур продавця і жодним чином не впливає на задекларовані та підтверджені відповідними документами числові значення митної вартості, з якої обраховуються та справляються митні платежі.

Щодо мотивів відповідача про те, що з долучених позивачем скріншотів витягу з особистого кабінету (документ під кодом « 9000» у графі 44 ЕМД від 20.01.2025) зазначена ціна 18000 євро, суд зазначає, що витяги з аукціону не є документами в розумінні статті 53 Митного кодексу України, які підтверджують складові митної вартості товару заявленого до митного оформлення.

Відносно тверджень відповідача, що у поданому декларантом висновку від 20.01.2025 №20/01-2025-1 про оцінку вартості колісного транспортного засобу, запропоновано виключно інформацію щодо даного транспортного засобу на рівні 17247 євро, суд зауважує, що автотоварознавче дослідження транспортного засобу - вантажний фургон MERCEDES - BENZ SPRINTER, 2022 р.в., VIN НОМЕР_1 проведено оцінювачем ФОП ОСОБА_2 , який діяв на підставі кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ № 318 виданого 13 грудня 2014 року виданого Фондом державного майна України, згідно Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затвердженої наказом Міністерства юстиції України і Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003) із змінами; Національного стандарту оцінки №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (затвердженим Постановою Кабінету міністрів України №1440 від 10 листопада 2003 року).

Варто вказати, що дана Методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (надалі по тексту також - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ.

Відповідно до розділу III пункту 3.1 Методики 3.1. основним підходом до визначення ринкової вартості КТЗ с порівняльний підхід.

Порівняльний підхід ґрунтується на аналізі цін продажу (пропозиції) КТЗ, ідентичних або аналогічних оцінюваному на первинному чи вторинному ринках КТЗ, з відповідним коригуванням, що враховує відмінності між об`єктом порівняння та об`єктом оцінки.

Отже, у висновку від 20.01.2025 №20/01-2025-1 про оцінку вартості колісного транспортного засобу на вирішення якого ставилось питання дослідження вартості транспортного засобу - вантажний фургон MERCEDES - BENZ SPRINTER, 2022 р.в., VIN НОМЕР_1 , здійснювалось відповідно до вимог Методики порівняльним підходом.

Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Так, Верховний Суд у постановах від 14.08.2018 у справі № 820/9195/15, від 28.08.2018 у справі № 810/3879/17, від 21.12.2018 у справі №815/1670/17 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові від 09.11.2022 у справі № 815/2162/17 Верховний Суд зазначив про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.

Наведені обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зауважив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

З урахуванням вказаного, на переконання суду, позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за резервним методом.

Правильність визначення митної вартості позивачем відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Протиправність рішень Митниці, на переконання суду, обґрунтовується наданням декларантом документів, які є достатніми для визначення митної вартості товару та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів UA403020/2025/000010/1 від 21.01.2025 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, то його слід визнати протиправним та скасувати, а позов належить задовольнити повністю.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що суд задовольняє позов повністю, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь позивача понесених витрат пов`язаних з перекладом документів у розмірі 1000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1, 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.(частини 3, 5 статті 137 КАС України).

Судом встановлено, що позивач скористалась послугами перекладача щодо здійснення перекладу письмових доказів з польської та французької мови на українську мову. Такі докази були надані до суду з метою доведення своєї правової позиції щодо протиправності рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів UA403020/2025/000010/1 від 21.01.2025.

На підтвердження наданих послуг з перекладу та їх оплати позивачем долучено до позовної заяви наступні документи: рахунок №106 від 25.03.2025, акт прийому-передачі виконання робіт (наданих послуг) від 25.03.2025 з перекладачем ФОП ОСОБА_3 та платіжну інструкцію від 25.03.2025.

Аналізуючи все вищенаведене суд вказує на те, що з наданими доказами у повній мірі підтверджено судові витрати позивача за переклад документів у розмірі 1000,00 грн.

З огляду на доведеність позивачем фактичного розміру понесених витрат на залучення перекладача та здійснення ним перекладу документів наявних у матеріалах справи, суд дійшов до висновку про наявність підстав стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача суми сплачених витрат понесених по оплаті послуг з перекладу документів в розмірі 1000,00 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів UA403020/2025/000010/1 від 21.01.2025

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп. та витрати на здійснення перекладу документів на суму 1000 (одна тисяча) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 05 червня 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 );

відповідач:

- Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, 46004. код ЄДРПОУ 43985576).

Головуючий суддяМірінович У.А.