Рішення № 127915183, 02.06.2025, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/7371/24

02 червня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Щепанюк Ю.Ю.

представника позивача Вивюрка С.В.

представника відповідача Ковальов О.В.

представника відповідача Матяшук В.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України Генерального штабу Збройних Сил України Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, Державної казначейської служби України, у якій позивач просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність Міністерства оборони України у формі невнесення даних про його сина ОСОБА_2 до Книги Пам`яті, а також не вміщення прізвища та ініціалів загиблого сина ОСОБА_2 на стіні у Залі Пам`яті.

- зобов`язати Міністерство оборони України вчинити дії, а саме невідкладно внести дані про його сина ОСОБА_2 до Книги Пам`яті, а також вмістити прізвище та ініціали загиблого сина ОСОБА_2 на стіні у Залі Пам`яті;

- стягнути на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 87 408,40 (вісімдесят сім тисяч чотириста вісім грн. 40 коп.) за рахунок держави.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що син позивача перебував у лавах Збройних Сил України та загинув у ході виконання бойового завдання під час захисту України від збройної агресії російської федерації.

ОСОБА_1 звернувся із запитом до Міністерства оборони України, у якому просив упродовж 5 робочих днів надіслати на його адресу наступну інформацію, а саме :

-чи внесені дані про його сина ОСОБА_2 до Книги Пам`яті.

-чи вміщено у вигляді таблиці на стіні у Залі Пам`яті прізвище та ініціали загиблого сина ОСОБА_2 .

Також позивач просив надіслати на його адресу завірену копію витягу з організаційно- розпорядчого документу (наказу, розпорядження тощо ), на підставі якого дані про його сина були внесені до ОСОБА_3 , а також вміщені у вигляді таблиці на стіні у Залі Пам`яті, надіслати фотографію аркушу Книги Пам`яті, на якому вміщено дані про ОСОБА_2 , надіслати фотографію таблиці на стіні у Залі Пам`яті з прізвищем та ініціалами загиблого сина.

У відповідь позивач отримав лист з Міністерства оборони України від 27.11.2024 за №220/13/ВихЗВГ/10237, з якого вбачається, що останнім днем функціонування Зали Пам`яті (в якій знаходиться Книга Пам`яті) Міністерства оборони України стало 24 лютого 2022 року. Станом на зараз цей об`єкт знаходиться на території Генерального штабу Збройних Сил України й доступу до нього немає.

Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернувся із даним позовом в суд.

Ухвалою суду від 18.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово.

14.01.2025 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками із змісту якого слідує, що відповідач повністю заперечує проти задоволення позовних вимог, мотивуючи свою позицію тим, що син позивача, ОСОБА_2 , 2003 р.н. вірний військовій Присязі, приймаючи участь у заходах із забезпечення оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, виявивши стійкість та мужність, 15 жовтня 2022 року вступив у ближній бій з ворогом в районі населеного пункту Берестове Бахмутського району Донецької області та загинув Смертю Героя на полі бою.

Поряд з цим відповідач вказує, що Зала Пам`яті (в якій знаходиться Книга Пам`яті) Міністерства оборони України, яка знаходиться на території Генерального Штабу Збройних Сил України, функціонувала до 24 лютого 2022 року. В період дії воєнного стану оприлюднення внесеної до Книги Пам`яті інформації не здійснюється, а ритуали у Залі Пам`яті не проводяться. Водночас, питання меморіалізації загиблих у цій війні є одним із головних для Міністерства оборони України та нашого суспільства завданням загалом. Наразі, інформація про загиблих військовослужбовців Збройних Сил України зберігається в архіві Національного військово-історичного музею України, структурних підрозділах Міністерства оборони України та органах військового управління Збройних Сил України.

Таким чином відповідач вказав, що ним не відмовлено позивачу у задоволенні заяви, як і не заперечено обов`язку складати ОСОБА_4 та проводити відповідні ритуали у Залі Пам`яті, однак роз`яснено, що така робота буде проведена після закінчення воєнного стану, оскільки відомості про загиблих військовослужбовців які заносяться до вказаної Книги та таблиці на стіні у Залі Пам`яті, містять зокрема, інформацію про військове звання військовослужбовців, найменування підрозділів (частин, установ), у яких вони проходили військову службу, дата та обставини їх загибелі, яка не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану (арк. справи 19-23).

У відповіді на відзив позивачем викладені доводи, які за своєю суттю аналогічні мотивам, викладеним у позовній заяві.

Ухвалою суду від 21.01.2025 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 19.02.2025 о 11:30 год.

Ухвалою суду від 07.02.2025 доручено Тернопільському окружному адміністративному суду забезпечити проведення судового засідання на 19 лютого 2025 року о 11:30 год. в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 19.02.2025, постановленою в судовому засіданні, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) зобов`язано відповідача подати додаткові документи та оголошено перерву до 11.03.2025 о 11:30 год.

Ухвалою суду від 11.03.2025, постановленою в судовому засіданні, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) оголошено перерву до 20.03.2025 о 09:00 год.

11.03.2025 представником відповідача Міністерства оборони України надіслано через електронний суд клопотання про долучення додаткових документів.

Представник позивача 19.03.2025 подав до суду додаткові пояснення.

Ухвалою суду від 20.03.2025, постановленою в судовому засіданні, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) залучено до участі у справі як співвідповідачів Генеральний штаб Збройних Сил України та Державну казначейську службу України та відкладено розгляд справи на 23.04.2025 о 10:00 год.

Представник відповідача Державної казначейської служби України скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов через електронний суд із відповідними письмовими доказами 31.03.2025. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

Належним відповідачем у цій справі є держава, яка повинна брати участь у справі через відповідні органи державної влади (дії якого призвели до завдання позивачу шкоди).

Звертає увагу суду на те, що Казначейство, яке залучено до справи як відповідач, згідно із своїми функціональними обов`язками не є учасником спірних відносин і не має фактичних даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, Казначейство жодних прав та інтересів позивача не порушувало, не вступало у правовідносини з ним і жодної шкоди позивачеві не завдало (до того ж сам позивач не вказує на Казначейство як на порушника своїх прав). На підставі викладеного представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.

Відповідач Генеральний штаб Збройних Сил України скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов через електронний суд із відповідними письмовими доказами 08.04.2025. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові.

Ухвалою суду від 22.04.2025 доручено Тернопільському окружному адміністративному суду забезпечити проведення судового засідання на 23 квітня 2025 року о 10:00 год. в режимі відеоконференції.

22.04.2025 позивачем подано до суду заяву про часткову зміну позовних вимог, а саме:

- визнати неправомірною бездіяльність Генерального Штабу Збройних Сил України у формі непередачі відомостей про загиблого сина ОСОБА_2 до Департаменту військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України (чи в інший структурний підрозділ Міністерства оборони України, відповідальний за ведення та оновлення Книги Пам`яті);

- зобов`язати Генеральний Штаб Збройних Сил України вчинити певну дію, а саме передати відомості про його загиблого сина ОСОБА_2 до Департаменту військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України (чи в інший структурний підрозділ Міністерства оборони України, відповідальний за ведення та оновлення Книги Пам`яті) для вчинення подальших дій щодо внесення імені ОСОБА_2 до Книги Пам`яті.

Позовну вимогу щодо відшкодування моральної шкоди залишити в силі.

Ухвалою суду від 23.04.2025, постановленою в судовому засіданні, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відкладено розгляд справи на 13.05.2025 о 11:00 год.

Ухвалою суду від 13.05.2025, постановленою в судовому засіданні, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) оголошено перерву до 02.06.2025 о 10:00 год.

Представник відповідача Державної казначейської служби України надіслав через електронний суд 13.05.2025 заяву про розгляд справи без їх участі.

Інших заяв, в тому числі по суті справи на адресу суду не надходило.

Представник позивача в судовому засіданні уточнений позов підтримав та просив його задовольнити повністю.

Представник відповідача Міністерства оборони України в судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов, просив у його задоволенні відмовити повністю.

Представник відповідача Генерального штабу Збройних Сил України в судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов, просив у його задоволенні відмовити повністю.

Представник відповідача Державної казначейської служби України в судовому засіданні пояснила, що казначейство не є учасником спірних відносин і не має фактичних даних на підставі яких суд може встановити наявність чи відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Крім того воно може виконати рішення суду незалежно від участі у розгляді справи.

Заслухавши сторін, дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

З матеріалів справи слідує, що син позивача, ОСОБА_2 , 2003 р.н. вірний військовій Присязі, приймаючи участь у заходах із забезпечення оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, виявивши стійкість та мужність, 15 жовтня 2022 року вступив у ближній бій з ворогом в районі населеного пункту Берестове Бахмутського району Донецької області та загинув Смертю Героя на полі бою.

ОСОБА_1 звернувся із запитом до Міністерства оборони України, у якому просив упродовж 5 робочих днів надіслати на його адресу наступну інформацію, а саме :

-чи внесені дані про його сина ОСОБА_2 до Книги Пам`яті.

-чи вміщено у вигляді таблиці на стіні у Залі Пам`яті прізвище та ініціали загиблого сина ОСОБА_2 .

Також позивач просив надіслати на його адресу завірену копію витягу з організаційно- розпорядчого документу (наказу, розпорядження тощо ), на підставі якого дані про його сина були внесені до ОСОБА_3 , а також вміщені у вигляді таблиці на стіні у Залі Пам`яті, надіслати фотографію аркушу Книги Пам`яті, на якому вміщено дані про ОСОБА_2 , надіслати фотографію таблиці на стіні у Залі Пам`яті з прізвищем та ініціалами загиблого сина.

У відповідь позивач отримав лист з Міністерства оборони України від 27.11.2024 за №220/13/ВихЗВГ/10237, з якого вбачається, що останнім днем функціонування Зали Пам`яті (в якій знаходиться Книга Пам`яті) Міністерства оборони України стало 24 лютого 2022 року. Станом на зараз цей об`єкт знаходиться на території Генерального штабу Збройних Сил України й доступу до нього немає.

Вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, позивач звернувся із даним позовом в суд.

Також позивач вважає, що відповідачем Міністерством оборони України своєю бездіяльністю завдана йому моральна шкода, яку він оцінив в розмірі 87 408,40 (вісімдесят сім тисяч чотириста вісім гри. 40 коп.). Також позивач зазначив, що завдана моральна шкода по категорії відноситься до норми п.2 ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України і полягає у душевних стражданнях, яких він як фізична особа зазнав, у зв`язку з протиправною бездіяльністю Міністерства оборони України. У позивача загинув за Україну син, а до даного часу заслуги сина офіційно не виконані Міністерством оборони України. Позивач, як батько, зазнав морально-психологічних страждань. Його син пожертвував своїм життям за Україну, а Держава в особі Міністерства оборони України виявляє бездушність, байдужість і упродовж двох з половиною років офіційно не визнає заслуг його сина, ОСОБА_2 шляхом внесення даних про ОСОБА_2 до Книги Пам`яті, а також вміщення прізвища та ініціалів загиблого сина ОСОБА_2 на стіні у Залі Пам`яті.

Відтак, позивач просив стягнути в його користь моральну шкоду в розмірі 87 408,40 (вісімдесят сім тисяч чотириста вісім гри. 40 коп.). Відшкодування провести за рахунок Держави.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства оборони України №86 від 04.03.2019 «Питання вшанування пам`яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України та під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки», який зареєстровано у Міністерстві юстиції за №312/33283, у відповідності до Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, затвердженого Законом України №550-XIV від 24.03.1999, Стройового статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №549-XIV від 24.03.1999, з метою організації проведення заходів із вшанування пам`яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України та під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки, затверджено:

Порядок щоденного проведення заходів щодо вшанування пам`яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України та під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки;

Положення про Книгу пам`яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України та під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки;

Порядок інформаційного супроводження щоденного проведення заходів щодо вшанування пам`яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України та під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки;

Розподіл представництва керівництва Міністерства оборони України у щоденних заходах щодо вшанування пам`яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України та під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки.

Так, згідно Порядку щоденного проведення заходів щодо вшанування пам`яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України та під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки, заходи щодо вшанування пам`яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України та під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки (далі - Заходи) проводяться щодня в ранковий час о 08:55 у Меморіальному комплексі, розташованому на території військового містечка № НОМЕР_1 (м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6).

До складу Меморіального комплексу входять:

мала архітектурна форма «Експозиція книги пам`яті загиблим військовослужбовцям Збройних Сил України під час проведення антитерористичної операції» (далі - Зала пам`яті);

мала архітектурна форма «Пам`ятний знак загиблим воїнам Збройних Сил України» (далі - Пам`ятний знак);

плац для проведення урочистих церемоніальних заходів.

У Залі пам`яті зберігається виставлена для експонування Книга пам`яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України та під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки.

На Пам`ятному знакові встановлено дзвін пам`яті.

До проведення Заходів залучаються: керівництво Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України; особовий склад Роти Почесної варти Міністерства оборони України (далі - Почесна варта); черговий сигналіст та барабанщик від оркестру Почесної варти; особовий склад структурних підрозділів Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, підпорядкованих їм органів військового управління, а також вищих військових навчальних закладів, навчальних підрозділів закладів вищої освіти, Київського військового ліцею імені Івана Богуна (далі - військові навчальні заклади) та військових частин гарнізону міста Київ; представники військових засобів масової інформації; члени сімей загиблих військовослужбовців та відвідувачі.

До проведення Заходів у святкові дні, під час відзначення державних свят та урочистих подій може залучатися хор Ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України для виконання «Молитви за Україну» (Духовного Гімну України) та священнослужителі (військові капелани) для проведення молитовного заходу.

Щодня, за 30 хвилин до початку Заходів до Меморіального комплексу прибувають: підрозділ Почесної варти; 2 розвідних та 4 чатових від Почесної варти; черговий сигналіст та барабанщик від оркестру Почесної варти; черговий Зали пам`яті від Національного військово-історичного музею України; представник Комендатури Міністерства оборони України; особовий склад структурних підрозділів Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, підпорядкованих їм органів військового управління, а також військових навчальних закладів та військових частин гарнізону міста Київ відповідно до затверджених в установленому порядку календарних розподілів участі (планів-графіків участі); керівництво Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України відповідно до затвердженого в установленому порядку розподілу представництва.

За 5 хвилин до початку Заходів усі посадові особи, які беруть у них участь, займають визначені місця згідно зі Схемою щоденного проведення заходів щодо вшанування пам`яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України та під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки.

Вказаним Порядком також передбачено, що вхід відвідувачів до Зали пам`яті дозволено щодня з боку проспекту Повітрофлотський з 08:40 до 18:00. Допуск відвідувачів до Пам`ятного знака здійснюється щодня з 08:40 до 09:30 для участі у Заходах.

Також, зазначеним Наказом Міністерства оборони України №86 від 04.03.2019 затверджено Положення про Книгу пам`яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України та під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки.

Так, Книга пам`яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України та під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки (далі - Книга пам`яті), видається у Міністерстві оборони України з метою увічнення пам`яті загиблих військовослужбовців Збройних Сил України.

Книга пам`яті, як символ честі і гідності Збройних Сил України, виготовляється в одному примірнику і є відкритим книжковим виданням. Внесення до Книги пам`яті відомостей про загиблих військовослужбовців є публічним визнанням їх подвигів та героїчних вчинків.

Книга пам`яті оновлюється та доповнюється за потреби один раз на рік до 01 вересня (пункт 1 Положення).

До Книги пам`яті заносяться прізвище, ім`я та по батькові, дата народження, військове звання військовослужбовців, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України та під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки, а також найменування підрозділів (частин, установ), у яких вони проходили військову службу, дата та обставини їх загибелі.

До Книги пам`яті заносяться дані про військовослужбовців, які:

загинули внаслідок безпосереднього зіткнення з противником (уражені зброєю противника);

померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов`язаних із виконанням обов`язків військової служби в районі бойових дій, у тому числі й тих, які померли, перебуваючи в полоні або в заручниках, а також будучи інтернованими в нейтральних державах.

Занесення до Книги пам`яті здійснюється на підставі відомостей Генерального штабу Збройних Сил України про загиблих військовослужбовців, які щороку до 05 серпня подаються до структурного підрозділу апарату Міністерства оборони України, призначеного для реалізації державної гуманітарної та соціальної політики в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України.

Прізвища та ініціали загиблих військовослужбовців, чиї імена занесено (прийнято рішення про занесення) до Книги пам`яті, розміщуються також у вигляді табличок на стінах у Залі пам`яті. Оновлення таких табличок за потреби відбувається щотижня на підставі відомостей Генерального штабу Збройних Сил України про загиблих військовослужбовців, які подаються на наступний після загибелі військовослужбовця день (пункт 2 Положення).

Книга пам`яті виставляється для загального доступу та зберігається у Залі пам`яті (пункт 3 Положення).

Опис Книги пам`яті, порядок її ведення, оновлення та виготовлення визначаються наказом директора Департаменту військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України (пункт 4 Положення).

На виконання пункту 4 Положення про Книгу пам`яті, наказом директора Департаменту військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України №11 від 27.05.2019 затверджено Опис, порядок ведення, оновлення та виготовлення Книги пам`яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України та під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки (далі Опис) (арк. справи 104-106).

У розділі ІІІ Опису вказано, зокрема, що внесення відомостей до Книги пам`яті здійснюється після розгляду їх Комісією з внесення відомостей про загиблих військовослужбовців до Книги пам`яті, яку очолює заступник директора - начальник відділу гуманітарної політики Департаменту військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України. Визначено, що до Книги пам`яті заносяться прізвище, ім`я та по батькові, дата народження, військове звання військовослужбовців, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України та під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки, а також найменування підрозділів (частин, установ), у яких вони проходили військову службу, дата та обставини їх загибелі.

До Книги пам`яті заносяться дані про військовослужбовців, які під час проходження військової служби у Збройних Силах України:

загинули внаслідок безпосереднього зіткнення з противником (уражені зброєю противника);

померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов`язаних із виконанням обов`язків військової служби в районі бойових дій, у тому числі й тих, які померли, перебуваючи в полоні або в заручниках, а також будучи інтернованими у нейтральних державах.

При цьому, до Книги пам`яті не заносяться імена військовослужбовців Збройних Сил України які:

загинули поза районом ведення бойових дій, а також померли від захворювання та з інших причин, не пов`язаних з участю в бойових діях;

покінчили життя самогубством;

загинули (померли) від необережного поводження зі зброєю, через порушення заходів безпеки, внаслідок позастатутних відносин та інших протиправних дій, в аваріях, катастрофах та інших випадках, не пов`язаних з виконанням завдань командування і бойових завдань;

загинули (померли) після демобілізації (звільнення з військової служби у Збройних Силах України.

Так, з матеріалів справи слідує, що син позивача, ОСОБА_2 , 2003 р.н. вірний військовій Присязі, приймаючи участь у заходах із забезпечення оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, виявивши стійкість та мужність, 15 жовтня 2022 року вступив у ближній бій з ворогом в районі населеного пункту Берестове Бахмутського району Донецької області та загинув Смертю Героя на полі бою.

Таким чином, зважаючи на вимоги Положення про Книгу пам`яті, вимоги встановленого Опису, у Міністерства оборони України наявні правові підстави для внесення імені загиблого сина позивача до Книги Пам`яті, а також для його вміщення на стіні у Залі Пам`яті.

Вказане зазначено і відповідачами у відзиві на позовну заяву.

Як було зазначено вище, Порядок щоденного проведення заходів щодо вшанування пам`яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України та під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки, передбачає здійснення заходів щодо вшанування пам`яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України та під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки проводяться щодня в ранковий час о 08:55 у Меморіальному комплексі, розташованому на території військового містечка № НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), виконання таких заходів передбачає залучення великої кількості осіб, в тому числі особового складу структурних підрозділів Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, підпорядкованих їм органів військового управління, а також вищих військових навчальних закладів, навчальних підрозділів закладів вищої освіти, Київського військового ліцею імені Івана Богуна, Почесної варти, представників військових засобів масової інформації; членів сімей загиблих військовослужбовців та відвідувачі.

Поряд з цим, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» №389-VIII від 12.05.2015, з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введений воєнний стан. Вказаний Указ Президента України затверджено Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022. В подальшому, відповідними Законами України «Про затвердження Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжувався і діє дотепер.

Генеральний штаб Збройних Сил України, листом №300/1/C/9257 від 21.02.2024 повідомив заступника Міністра оборони України про те, що ним розглянуто питання щодо відновлення функціонування Меморіального комплексу «Зала пам`яті» та проінформовано, що ритуал зі вшанування пам`яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України після 24.02.2024 не проводився. Станом на 24.02.2022 на пілонах Меморіалу позначені лише імена військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули під час проведення антитерористичної операції та операції Об`єднаних сил, у період з 18.03.2014 по 24.02.2022. Разом з тим, обмежений доступ на територію військового містечка №64 з урахуванням загрози ракетних та повітряних ударів унеможливлює поновлення відвідування Меморіалу громадянами. Враховуючи вищезазначене, відновлення функціонування Меморіалу на цей час вважається недоцільним.

Згідно статті 20 Закону України «Про інформацію», за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України «Про інформацію», до інформації з обмеженим доступом належить, зокрема, таємна та службова інформація.

При цьому, статтею 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

В свою чергу, Наказом Міністерства оборони України №605 від 17.10.2023, у відповідності до Законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію» №736 від 19.10.2016, затверджено Перелік відомостей Міністерства оборони України, які містять службову інформацію (ПСІ-2023).

Згідно пунктів 9.14 та 9.15 Переліку відомостей Міністерства оборони України, які містять службову інформацію, до них віднесено, серед іншого, узагальнені відомості про військовослужбовців, державних службовців та працівників Збройних Сил України, які загинули, зникли безвісти (потрапили в полон) під час дії правового режиму воєнного стану і ведення бойових дій, а також відомості та анонси про проведення заходів культурологічної роботи та концертної діяльності із зазначенням дати, часу та місця їх проведення під час правового режиму воєнного стану, ведення бойових дій та в особливий період.

З наведеного слідує, що інформація про військовослужбовців, державних службовців та працівників Збройних Сил України, які загинули, зникли безвісти (потрапили в полон) під час дії правового режиму воєнного стану і ведення бойових дій, а також відомості та анонси про проведення заходів культурологічної роботи та концертної діяльності із зазначенням дати, часу та місця їх проведення під час правового режиму воєнного стану, ведення бойових дій та в особливий період, - віднесена у передбачений законом спосіб до інформації з обмеженим доступом, оскільки така є службовою.

Наведене дає суду підстави для висновку про те, що в умовах дії на всій території України воєнного стану, необхідно дотримуватись режиму обмеження доступу до службової інформації, зокрема, тієї що стосується військовослужбовців, державних службовців та працівників Збройних Сил України, які загинули, зникли безвісти (потрапили в полон) під час дії правового режиму воєнного стану і ведення бойових дій.

Однак, абзацом 1 пункту 2 Положення про Книгу пам`яті військовослужбовців Збройних Сил України, ведення Книги Пам`яті передбачено, зокрема, внесення до Книги Пам`яті прізвища, ім`я та по батькові, дати народження, військового звання військовослужбовців, які загинули, а також найменування підрозділів (частин, установ), у яких вони проходили військову службу, дата та обставини їх загибелі. При цьому, пунктом 2 вказаного Положення визначено, що занесення до Книги пам`яті здійснюється на підставі відомостей Генерального штабу Збройних Сил України про загиблих військовослужбовців, які щороку до 05 серпня подаються до структурного підрозділу апарату Міністерства оборони України, призначеного для реалізації державної гуманітарної та соціальної політики в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України.

Згідно розділу ІІІ Опису, порядку ведення, оновлення та виготовлення Книги пам`яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України та під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки, - до Книги пам`яті заносяться прізвище, ім`я та по батькові, дата народження, військове звання військовослужбовців, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України та під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки, а також найменування підрозділів (частин, установ), у яких вони проходили військову службу, дата та обставини їх загибелі.

З матеріалів справи слідує, що інформація про загиблих військовослужбовців Збройних Сил України зберігається в архіві Національного військово-історичного музею України, структурних підрозділах Міністерства оборони України та органах військового управління Збройних Сил України.

Також з матеріалів справи слідує, що Генеральним штабом України, не подано до структурного підрозділу апарату Міністерства оборони України, призначеного для реалізації державної гуманітарної та соціальної політики в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, відомостей про загиблих військовослужбовців для занесення їх до Книги пам`яті.

Поряд з цим, на переконання суду, слід зобов`язати Генеральний штаб Збройних Сил України подати до структурного підрозділу апарату Міністерства оборони України, призначеного для реалізації державної гуманітарної та соціальної політики в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, відомості про загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 для занесення до Книги пам`яті.

Щодо позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, то суд зазначає наступне.

Позивач зазначає, що бездіяльністю відповідача йому завдана моральна шкода, яку він оцінив в розмірі 87 408,40 ( вісімдесят сім тисяч чотириста вісім гри. 40 коп.). Також зазначає, що завдана йому моральна шкода по категорії відноситься до норми п. 2 ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України і полягає у душевних стражданнях, яких як фізична особа, зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою щодо нього самого.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншими ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Вирішуючи питання щодо наявності спричинення позивачу моральної шкоди та визначення розміру шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача, слід врахувати роз`яснення пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», що під моральною шкодою слід розуміти втрати не майнового характеру в наслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяні фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, згідно з приписами п.6.4 «Методичних рекомендацій» (лист Міністерства юстиції від 13.05.2004 року №35-13/797), враховуються вимоги розумності і справедливості, оскільки моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки не має (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу, душевного болю, спокою, честі та гідності особи.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зав`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо) яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власного ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації.

При цьому, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

В обґрунтовані вимоги про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

В п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 25.05.2001 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди») зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

При цьому, в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Так, суд зазначає, що позивачем не подано жодного, у тому числі належного та допустимого доказу на підтвердження заподіяння йому моральної шкоди внаслідок дій (бездіяльності) відповідача, а також відсутній причинний зв`язок між діями відповідача та спричиненням моральної шкоди, не надано доказів у чому полягає моральна шкода та чим керувався позивач, визначаючи розмір відшкодування.

Отже, позивач повинен довести не лише протиправність поведінки (бездіяльності) відповідача, але й наявність самої моральної шкоди та причинний зв`язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.

Таким чином, позивачем не доведено, що на таку суму йому завдано шкоду та не надано об`єктивного та обґрунтованого розрахунку.

Відтак, суд вважає, що слід відмовити в задоволенні даної позовної вимоги.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом статті 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати Генеральний штаб Збройних Сил України подати до структурного підрозділу апарату Міністерства оборони України, призначеного для реалізації державної гуманітарної та соціальної політики в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, відомості про загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 для занесення до Книги пам`яті.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 05 червня 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач:

- Міністерство оборони України (місцезнаходження/місце проживання: просп. Повітряних Сил, 6,м. Київ,03049 код ЄДРПОУ/РНОКПП 00034022).

- Генеральний штаб Збройних Сил України (місцезнаходження/місце проживання: просп. Повітрофлотський, 6,м. Київ,03168 код ЄДРПОУ 22991050).

- Державна казначейська служба України (місцезнаходження/місце проживання: вул. Бастіонна, 6,м. Київ,01601 код ЄДРПОУ 37567646).

Головуючий суддяПодлісна І.М.