Рішення № 127914942, 05.06.2025, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 червня 2025 рокум. Рівне№460/14444/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕРАГРО" до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий виклад позицій учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕРАГРО» (далі позивач або ТОВ «ПАРТНЕРАГРО») звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду із позовом до Рівненської митниці (далі відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000035/2 від 24.05.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2024/000378.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає про те, що він надав відповідачу усі належні документи для застосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною контракту. Проте, відповідач протиправно, в порушення норм ст. 57 МК України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснив визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, за другорядним методом (резервним). Внаслідок цього відповідачем було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000035/2 від 24.05.2024 та картка відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2024/000378. Позивач вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів контракт та, як наслідок, весь поданий перелік документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки відповідачем не доведено обставин, які б свідчили про існування у митного органу достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Відтак, за твердженням позивача застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару є протиправним, а збільшення такої вартості суттєво порушує права позивача.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позов, де на обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначає про те, що подані позивачем до митного оформлення товару документи містили розбіжності та митний орган володів інформацією щодо іншого цінового рівня товарів, а вказане було безумовною підставою для витребування у декларанта додаткових документів, які надані у повному обсязі не були. Відповідно до частини 5 статті 54 Митного кодексу України та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно було прийнято картку відмови та рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач стверджує, що митну вартість імпортованих товарів було визначено на підставі раніше визначеної митницею митної вартості. Тому, відповідач доводить, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.

Позовна заява подана до суду 25.11.2024 у електронній формі із використанням електронного кабінету підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 26.11.2024.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2024 визначено суддю Максимчука О.О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.

Ухвалою від 02.12.2024 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановив відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та подав 11.12.2024 до суду відзив, в якому виклав свої заперечення проти позову, а також подав клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою від 12.12.2024 суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

08.05.2025 представником позивача адвокатом Дяденчуком А.І. подано заяву про стягнення витрат по оплаті професійної правничої допомоги в розмірі 10000,00 грн.

13.05.2025 представником відповідача Багній А.П. подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).

З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

3. Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши наявні у справі матеріали, з`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.

ТОВ «ПАРТНЕРАГРО» зареєстроване як юридична особа 23.08.2013; основний вид діяльності за КВЕД: оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням; засновник та директор ОСОБА_1 ; керівник Оводюк Сергій Олександрович; представник Оводюк Олександр Сергійович.

29.04.2024 між ТОВ «ПАРТНЕРАГРО» (як покупцем) та Компанією Euro Auctions (UK) Ltd. (як продавцем) укладено Контракт №17/24, відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити згідно інвойсів товар:

1) бувший у використанні колісний навантажувач JCB 416, Model: 416 2011 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_1 за ціною 10075,00 GBP;

2) бувший у використанні навантажувач JCB 560-80WM, Model: НОМЕР_2 , 2018 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_3 за ціною 17250,00 GBP;

3) бувший у використанні навантажувач JCB 541-70 Wasemaster, Model: НОМЕР_4 , 2018 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_5 , за ціною 23400,00 GBP;

4) бувша у використанні щітка гідравлічна з колектором для навантажувача JCB SC240, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_6 , за ціною 935,00 GBP.

Відповідно до пункту 2.1. загальна вартість Контракту №17/24 від 29.04.2024 становить 51660,00 GBP, ціна на товар визначена у відповідному інвойсі (та/або проформа інвойс) і встановлюється в GBP.

У пунктах 2.2-2.3 Контракту №17/24 від 29.04.2024 передбачено, що ціна на товар визначена у відповідному інвойсі (та/або проформа інвойс) і встановлюється в GBP. Інвойс (та/або проформа інвойс) є невід`ємною частиною Контракту, незалежно від наявності чи відсутності в інвойсі (та/або проформа інвойс) посилання на цей Контракт.

Пунктом 2.4 Контракту №17/24 від 29.04.2024 визначено, що інвойс (та/або проформа інвойс) формуються в електронному вигляді, наявність підписів та печаток уповноважених осіб продавця не є обов`язковою.

Покупець здійснює оплату вартості окремої поставки товару, обумовленої сторонами, на умовах 100% передоплати. Оплата здійснюється шляхом банківського переказу на підставі контракту (п.3.1 Контракту №17/24 від 29.04.2024).

Товар буде поставлений згідно правил «Інкотермс 2020». Умови поставки та місце завантаження буде вказано в супровідних документах (інвойс, ЦМР) (п.4.1 Контракту №17/24 від 29.04.2024).

Судом встановлено, що вартість товару відповідно до Контракту №17/24 від 29.04.2024 оплачено позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжним документом від 30.04.2024 на суму 51660,00 GBP та з призначення платежу: оплата за навантажувачі на підставі Контракту №17/24 від 29.04.2024.

Компанією Euro Auctions (UK) Ltd. сформовано комерційний інвойс №СІ_14065426_1 від 27.04.2024 на поставку наступних товарів: бувший у використанні колісний навантажувач JCB 416, Model: 416 2011 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_1 за ціною 10075,00 GBP; бувший у використанні навантажувач JCB 560-80WM, Model: НОМЕР_2 , 2018 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_3 за ціною 17250,00 GBP; бувша у використанні щітка гідравлічна з колектором для навантажувача JCB SC240, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_6 , за ціною 935,00 GBP.

Також в межах укладеного Контракту №17/24 від 29.04.2024 Компанією Euro Auctions (UK) Ltd. сформовано комерційний інвойс №СІ_14065426_2 від 27.04.2024 на поставку бувшого у використанні навантажувача JCB 541-70 Wasemaster, Model: НОМЕР_4 , 2018 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_5 , за ціною 23400,00 GBP.

Загальна вартість товару, що вказаний у комерційний інвойсах №СІ_14065426_1 від 27.04.2024 та №СІ_14065426_2 від 27.04.2024, становить 51660,00 GBP.

Транспортування придбаного товару відбулося на підставі договору №240130 від 30.01.2024, укладеного між позивачем та перевізником FPHU RASTA S.C.

Відповідно до п.1.1 договору №240130 від 30.01.2024 перевізник зобов?язується доставляти довірені йому замовником товари (надалі «вантаж») у пункт призначення за наступною адресою: 35371 Україна, с.Антопіль, Вул., Київська 57б, а замовник зобов?язується цілком оплатити послуги по перевезенню вантажу в розмірі, встановленому даним договором

За змістом п.1.2 договору №240130 від 30.01.2024 укладання даного договору підтверджується складанням і видачею перевізником замовникові акту приймання-передачі або іншого документа на перевезення вантажу.

Товарно-транспортною накладною від 01.05.2024 підтверджується факт здійснення перевезення бувшого у використанні навантажувача JCB 416, Model: 416 211 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_1 . Відправником вказана Компанія Euro Auctions (UK) Ltd (Roall Lane Kellington) (графа 1), отримувачем зазначено ТОВ «ПАРТНЕРАГРО» (вул. Київська, 57В, с. Антопіль, Рівненська область, 35371) (графа 2), місце завантаження товару Roall Lane Kellington (графа 4). Відповідно до рахунку-фактури №015/05/2024 від 15.05.2024 транспортні послуги та завантаження по маршруту: Kellington, United Kingdom Україна, с. Антопіль, CMR від 01.05.2024 становлять: Kellington, United Kingdom п.п. Ягодин 2500,00 EUR; п.п. Ягодин с. Антопіль 500,00 EUR.

Вказаний транспортний засіб ввезено на митну територію України.

23.05.2024 з метою митного оформлення товару та вільного його випуску в обіг на території України, позивачем до митного органу було подано митну декларацію 24UA204020013740U0. Відповідно до митної декларації 24UA204020013740U0 задекларовано бувший у використанні навантажувач JCB модель 416, заводський номер JCB41600P01472277, вживаний, рік випуску 2011, потужність двигуна 97 kW. Митну вартість цього товару заявлено в загальному розмірі 12248,23 GBP (619763,30 грн.), з яких 10075,00 GBP (509795,00 грн.) ціна товару; 2500,00 EUR (109968,30 грн.) витрати на транспортування. Декларантом обрано перший метод визначення митної вартості за ціною договору.

До вказаної митної декларації декларантом долучені наступні документи: копії рахунку-фактури №СІ_14065426_1 від 27.04.2024; автотранспортної накладної від 01.05.2024; декларації про походження товару №СІ_14065426_1 від 27.04.2024; банківського платіжного документу від 30.04.2024; рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг №015/05/2024 від 15.05.2024; договору (контракту) про перевезення №240130 від 30.10.2024; витягу з аукціону; технічної інформації; експортної митної декларації.

За результатами аналізу поданої митної декларації та доданих до неї документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000035/1 від 24.05.2024.

В рішенні про коригування митної вартості вказано, що митна вартість не може бути визнана за визначеними декларантом рівнями, оскільки подані до митного оформлення документи містять неточності: інвойс №СІ_14065426_1 від 27.04.2024 виписаний раніше за зовнішньоекономічний контракт від 29.04.2024 №17/24, що суперечить пункту 2.3 контракту; витяг з аукціону від 27.04.2024 б/н не містить відомостей про аукціон та дату проведення аукціону.

Рівненська митниця володіє ціновою інформацією про вартість схожого за характеристиками фронтального навантажувача 26812 GBP, згідно цінової інформації відкритих джерел Інтернет ресурсу (www.mascus.com.uk) без врахування фактично понесених транспортних витрат. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів: 1) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого транспортного засобу; 2) виписку з бухгалтерської документації.

Митну вартість транспортного засобу визначено на підставі цінової інформації відкритих джерел Інтернет ресурсу (www.mascus.com.uk) 26812 GBP + транспортні витрати. Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 60180,62 GBP, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 1466715,75 грн (26812 GBP * 50,6036 грн/1GBP + 109932,03 грн).

За наслідками прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000035/1 від 24.05.2024 відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2024/000378.

Випуск у вільний обіг товару здійснено за МД від 24.05.2024 №24UA204020013873U8. Сума додатково нарахованих митних платежів внаслідок коригування митної вартості товару становить 148154,42 грн.

Вважаючи протиправними такі картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів та рішення про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся з цим позовом до суду.

4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду.

Встановивши наведені вище фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини, суд вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню такі норми права і висновки Верховного суду про їх застосування.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 1 МК України законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частини 1 та 2 статті 52 МК України).

Відповідно до частин 8-11 статті 52 МК України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина 2 статті 53 МК України).

У разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи (частина 3 статті 53 МК України).

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи (частина 4 статті 53 МК України).

Тобто, стаття 53 МК України містить опис двох підстав, за яких митний орган може зобов`язати декларанта надати додаткові документи:

1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

У першому випадку вимагається надання документів згідно переліку: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У другому випадку вимагається: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно з частиною 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з частиною 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 МК України).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов`язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає Митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така позиція суду, узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України.

Щодо розбіжностей та неточностей, які зазначені відповідачем у його рішенні про коригування митної вартості товарів, суд зазначає таке.

1. У спірному рішенні відповідач зазначає, що інвойс №СІ_14065426_1 від 27.04.2024 виписаний раніше за зовнішньоекономічний контракт від 29.04.2024 №17/24, що суперечить пункту 2.3 контракту.

З матеріалів справи судом встановлено, що в процесі провадження своєї господарської діяльності ТОВ «ПАРТНЕРАГРО» здійснює закупівлю товарів, серед іншого, і на аукціонних майданчиках, одним з яких є аукціон Компанії Euro Auctions (UK) Ltd за інтернет посиланням https://euroauctions.com/en. Позивач зареєстрований на сайті Компанії Euro Auctions (UK) Ltd за номером №6031 (sasha2807, Olexandr Ovodiuk), що підтверджується викопіюванням з його особистого електронного кабінету.

Компанією Euro Auctions (UK) Ltd був проведений аукціон, на якому ТОВ «ПАРТНЕРАГРО» придбано бувший у використанні навантажувач JCB 416, Model: 416 2011 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: JCB416OOP01472277 (лот 2245). Відомості щодо придбаного товару підтверджуються комерційним інвойсом №СІ_14065426_1 від 27.04.2024, в якому зазначено про продаж позивачеві бувшого у використанні навантажувача JCB 416, Model: 416 2011 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_1 (лот 2245). Ціна товару 10075,00 GBP.

З метою документального оформлення придбаного товару 29.04.2024 між ТОВ «ПАРТНЕРАГРО», як покупцем товару, та Компанією Euro Auctions (UK) Ltd, як продавцем товару, було укладено контракт №17/24. Відповідно до пункту 1.1 Контракту №17/24 від 29.04.2024 продавець зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити згідно інвойсів, серед інших товарів, бувший у використанні навантажувач JCB 416, Model: 416 2011 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_1 . Загальна вартість діючого контракту становить 51660,00 GBP (пункт 2.1 Контракту №17/24 від 29.04.2024).

У п. 2.2 - 2.3 Контракту №17/24 від 29.04.2024 передбачено, що ціна на товар визначена у відповідному інвойсі (та/або проформа інвойс) і встановлюється в GBP. Інвойс (та/або проформа інвойс) є невід`ємною частиною Контракту, незалежно від наявності чи відсутності в інвойсі (та/або проформа інвойс) посилання на цей Контракт.

З аналізу положень Контракту №17/24 від 29.04.2024 вбачається, що укладенню контракту передувало складення інвойсу №СІ_14065426_1 від 27.04.2024, що було погоджено сторонами і не суперечить умовам п. 2.3 Контракту №17/24 від 29.04.2024.

Зі змісту поданих до митного оформлення Контракту №17/24 від 29.04.2024 та інвойсу №СІ_14065426_1 від 27.04.2024 вбачається, що ці документи є взаємопов`язаними, підтверджують поставку бувшого у використанні навантажувача JCB 416, Model: 416 2011 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_1 .

Відповідно до інвойсу №СІ_14065426_1 від 27.04.2024 вартість бувшого у використанні навантажувача JCB 416, Model: 416 2011 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_1 , становить 10 075,00 GBP.

Вартість всього товару за Контрактом №17/24 від 29.04.2024 повністю оплачено ТОВ «ПАРТНЕРАГРО», що підтверджується банківським платіжним документом від 30.04.2024. У призначенні платежу банківського платіжного документу вказано, що оплата здійснена за навантажувачі відповідно до Контракту №17/24 від 29.04.2024.

Суд вказує, що поданий до митного оформлення інвойс №СІ_14065426_1 від 27.04.2024 містить вичерпні відомості про транспортні засоби, а саме інформацію щодо продавця та покупця, ціну транспортних засобів, модель та номер шасі транспортних засобів, за якими їх можна ідентифікувати, що є аналогічним з інформацією, яка зазначена в Контракті №17/24 від 29.04.2024. А тому, доводи митного органу в цій частині суд вважає безпідставними.

2. Ще однією підставою винесення відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості було те, що витяг з аукціону від 27.04.2024 б/н не містить відомостей про аукціон та дату проведення аукціону.

Зі змісту витягу із аукціону суд встановив, що Компанія Euro Auctions (UK) Ltd проводила аукціони 24 квітня 2024 року, 25 квітня 2024 року, 26 квітня 2024 року, 27 квітня 2024 року (24th, 25th, 26th, 27th April 2024). Конкретна дата проведення аукціону зазначається Компанією Euro Auctions (UK) Ltd у форматі День 1, День 2, День 3, День 4 (Day 1, Day 2, Day 3, Day 4).

Такі відомості щодо часу проведення аукціону підтверджуються і змістом інвойсу №СІ_14065426_1 від 27.04.2024, в якому зазначено про дати проведення Компанією Euro Auctions (UK) Ltd аукціонів (24th, 25th, 26th, 27th April 2024). Дата проведення аукціону щодо лоту №2245 (бувший у використанні навантажувач JCB 416, Model: 416 2011 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: JCB416OOP01472277) Day 2, тобто 25 квітня 2024 року.

Таким чином, вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

З огляду на викладене, суд зазначає, що при зверненні до митного органу щодо оформлення товарів позивачем були надані усі належні документи, які підтверджують числові значення вартості товарів. Натомість відповідачем жодним чином не обґрунтовано наявність сумнівів у заявленій митній вартості товарів.

Положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни товару, вказаної у документах, які самі по собі вже підтверджують митну вартість товару. Правові висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, від 19.02.2025 у справі №1.380.2019.002530, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

Суд наголошує, що в частині 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено чіткі підстави для наявності у митного органу права вимагати надання додаткових документів, які повинні бути зазначені в графі 33 рішення про коригування митної вартості відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України.

Тому, наявність саме обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 23.07.2019 у справі №1140/3242/18, від 26.06.2024 у справі №1.380.2019.002240, від 27.02.2025 у справі №300/784/24, які відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України враховується судом при ухваленні рішення у даній справі.

На переконання суду, відповідач не довів, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, не вказав на документи, зазначені у частині 2 статті 53 Митного кодексу України, і які подав позивач як декларант при митному оформленні товару, в яких з них наявні розбіжності, ознаки підробки або які не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за товар, всупереч імперативної вимоги закону.

Отже, відповідно до наявних у справі доказів досліджених судом, відповідач взагалі не мав передбачених частиною 3 статті 53 Митного кодексу України підстав для витребування у позивача додаткових документів.

Крім того, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

У графі 33 оскаржуваного позивачем рішення №UA204020/2024/000035/2 від 24.05.2024 про коригування митної вартості товарів зазначено, що Рівненська митниця володіє ціновою інформацією про вартість схожого за характеристиками фронтального навантажувача 26 812 GBP, згідно цінової інформації відкритих джерел Інтернет ресурсу (www.mascus.com.uk).

В розглядуваному випадку митним органом ні в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, ні у відзиві на позовну заяву не наведено пояснень з приводу застосування резервного (шостого) методу, а є лише загальне посилання на наявність цінової інформації з Інтернет ресурсу www.mascus.com.uk.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що формально нижчий рівень вартості імпортованого товару від вартості іншого подібного чи аналогічного товару не може вважатись заниженням митної вартості та бути перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися на інформації сайту www.mascus.com.uk, оскільки порядок використання його даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено.

Крім того, вказана на цьому сайті вартість є ціною пропозиції, а не ціною продажу. Фактично відповідач протиставив відомості документів, виданих у встановленому порядку у зв`язку із виконанням сторонами договірних умов тим, які не мають офіційного характеру.

Більше того, відповідач не надав суду інформацію з сайту www.mascus.com.uk, яку ним було використано для коригування митної вартості оцінюваного товару на рівні 26812 GBP, при тому, що суд вказував на обов`язок суб`єкта владних повноважень надати усі документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Водночас у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №160/4944/19 та від 17.01.2022 у справі №520/2000/19, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару у митній декларації, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено. А тому з огляду на наведене, суд дійшов до висновку про те, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000035/2 від 24.05.2024 не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині 2 статті 2 КАС України, порушує права та законні інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом скасування відповідного рішення суб`єкта владних повноважень.

У свою чергу, картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2024/000378 сформована на підставі вказаного рішення про коригування митної вартості товарів, яке визнане судом протиправним, також є протиправною і підлягає скасуванню.

Разом з тим, Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 01.07.2003 вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні по справі Звежинський проти Польщі (Заява N34049/96) від 19.06.2001 Європейський суд з прав людини підкреслив, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (див. цит. вище рішення у справі «Беєлер проти Італії»). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (пункт 73).

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

За приписами частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для повного задоволення позову.

5. Розподіл судових витрат.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що ТОВ «ПАРТНЕРАГРО» не сплачено судовий збір при поданні позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від №UA204020/2024/000035/2 від 24.05.2024 та картки відмови №UA204020/2024/000378.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За правилами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», з 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Частиною 2 статті 4 Закону №3674-VI встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання позову до адміністративного суду. Так, за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом позовних вимог позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від №UA204020/2024/000035/2 від 24.05.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2024/000378.

Оскаржуваний акт індивідуальної дії (рішення про коригування митної вартості товарів) породжує підстави для зміни майнового стану позивача, зокрема, реалізація такого рішення може призводити до зменшення або збільшення майна особи.

Відповідно, оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна, а відтак, вимога про його скасування є позовною вимогою майнового характеру.

Позивачем заявлено одну позовну вимогу майнового характеру (скасування рішення) та одну позовну вимогу немайнового характеру (скасування картки відмови). Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.06.2020 у справі №820/3942/16 (провадження №К/9901/14711/18).

Згідно з абзацом 1 частини 3 статті 6 Закону України №3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно із підпунктом 1 частини першої статті 276 Митного кодексу України платниками мита є, зокрема, особи, які ввозять товари на митну територію України чи вивозять товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом.

Статтею 294 МК України встановлено, що об`єкт та база оподаткування митними платежами під час переміщення товарів через митний кордон України визначаються відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України. Тобто, при ввезенні на митну територію України товарів на позивача покладається обов`язок сплати встановлених податків та мита, розрахунок яких залежить від суми ввезеного товару.

Відтак, коригування відповідачем митної вартості товару безпосередньо впливає на розмір податків та мита, що підлягають до сплати декларантом. Визначаючи суму податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України (20%) з скоригованої митної вартості товару, відповідач додатково визначив розмір сплати суми податку на додану вартість в розмірі 148154,42 грн. Саме ця додаткова сума митних платежів, визначених митним органом, є ціною позову, тобто грошовим виразом майнових вимог позивача.

Таким чином, позивачу належало сплатити судовий збір з розрахунку 1,5% від ціни майнової вимоги, що становить 3028,00 грн (148154,42 грн х 1,5%), та за немайнову вимогу (скасування картки відмови) позивачу слід було сплатити судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Водночас, сума судового збору у розмірі 6056,00 грн, враховуючи повне задоволення судом позовних вимог та відсутності сплати позивачем в цій частині судового збору, підлягає стягненню з відповідача до Державного бюджету України.

Згідно з приписами частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

При цьому, статтею 134 КАС України передбачає, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2).

Разом з тим, частиною 3 статті 134 КАС України регламентовано, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).

Відповідно до приписів частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Так, судом встановлено, що позивачу було надано правничу допомогу адвокатським об`єднанням. До матеріалів справи представником позивача приєднано копії договору про надання правової допомоги №102 від 31.07.2024 з додатками, платіжної інструкції від 31.07.2024 на суму 10000,00 грн, рахунку №3 від 31.07.2024, акту приймання-передачі від 01.05.2025.

Додатком 2 до договору про надання правової допомоги №102 від 31.07.2024 передбачено, що вартість правової допомоги у справі по оскарженню рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000035/2 від 24.05.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації становить 10000,00 гривень.

Також, позивачем надано для суду акт приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги №102 від 31.07.2024, у пункті 3 якого зазначено, що загальна вартість послуг становить 10000,00 грн.

Вартість правової допомоги у справі по оскарженню рішення про коригування митної вартості №UA204020/2024/000035/2 від 24.05.2024 та картки відмови оплачено позивачем, на підтвердження чого надано платіжну інструкцію від 31.07.2024 на суму 10000,00 грн.

Від відповідача 13.05.2025 надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, яке обгрунтоване тим, що спірні правовідносини регулюються нормами МК України та КАС України, отже спірні правовідносини не передбачають застосування та дослідження великої кількості законів та підзаконних нормативно-правових актів. Відповідач також зазначає, що матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження б яких адвокат витратив значний час, окрім того щодо аналогічних правовідносин існує численна судова практика, де Верховним Судом з окремих питань уже були висловлені відповідні правові позиції. З огляду на вказане, відповідач просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо розміру витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Аналогічна правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду від 26.03.2019 у справі №200/14113/18-а.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Заявлені у заяві про розподіл судових витрат вимоги позивача щодо повернення йому витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 гривень ґрунтуються на тому, що згідно з актом передачі-прийняття наданої правничої допомоги від 01.05.2025 та згідно розрахунку вартості послуг замовнику (клієнту) надані такі послуги: надання юридичних консультацій; вивчення та здійснення юридичної оцінки наданих змовником документів; формування та узгодження з клієнтом правової позиції по захисту його прав, визначення підстав та обґрунтування позовних вимог; детальний аналіз норм матеріального права, яким врегульовані спірні правовідносини сторін; підготовка та подання до Рівненського окружного адміністративного суду позовної заяви.

Надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною 5 статті 134 КАС України, суд враховує те, що ця справа за складом учасників, підставами виникнення спору, позовними вимогами віднесена судом першої інстанції на підставі статті 12 КАС України до справ незначної складності, а тому підготовка позовної заяви по суті у даній справі вимагала середнього обсягу юридичної роботи (проте не надмірного, значного).

При цьому, суд враховує й правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі №826/841/17, згідно із якою суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Крім того, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) вказав, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Відтак, з огляду на встановлені обставини з урахування критеріїв пропорційності, значенням справи для сторони, реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, на переконання суду розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню, становить 6000,00 гривень.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕРАГРО» до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови і рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000035/2 від 24.05.2024.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2024/000378.

Стягнути до спеціального фонду Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судовий збір в сумі 6056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 копійок).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕРАГРО» за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн (шість тисяч гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕРАГРО" (місцезнаходження: вул. Київська, буд. 57 Б, с. Антопіль, Рівненський р-н, Рівненська обл., 35371; код ЄДРПОУ: 38892443);

Відповідач: Рівненська митниця (місцезнаходження: вул. Соборна, буд. 104, м. Рівне, Рівненська обл., 33028; код ЄДРПОУ: 43958370).

Суддя Олександр МАКСИМЧУК