Рішення № 127912540, 05.06.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2025 року Справа№640/15082/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Галатіної О.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АВТОБУДКОМПЛЕКС-К» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОБУДКОМПЛЕКС-К» з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно Постанови на ТОВ «Автобудкомплекс-К» накладено штраф у розмірі 17 000 грн. на підставі Акту № 332026 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажиріві вантажів автомобільним транспортом від 13 січня 2022 року (надалі - Акт). Відповідно до змісту Акту, 13 січня 2022 року посадовими особами Укртрансбезпеки було проведено перевірку транспортного засобу «Вольво» д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 . За результатами перевірки виявлено порушення, за вчинення якого ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» передбачена відповідальність, а саме - відсутність у водія індивідуальної картки до цифрового тахографа щодо обліку режиму праці та відпочинку. Згідно повідомлення Укртрансбезпеки № 16092/29/24-22 від 08.06.2022 року, розгляд справи щодо вказаного в Акті правопорушення призначено на 28 червня 2022 року з 10.00 до 15.00 години. 28 червня 2022 року, в призначений час та місце, представник Позивача з`явився на розгляд Акту та надав відповідне заперечення № 286 від 28.06/2022 року щодо відсутності підстав розгляду Акту. Вказує на те, що незважаючи на подані заперечення відповідачем була винесена спірна постанова.

Вказує на те, що спірна постанова була винесена всупереч строкам визначеним Порядком №1567.

Після подання позивачем скарги на постанову, відповідач листом повідомив, що строки визначені Порядком №1567 не є обов`язковими.

У зв`язку з наведеним позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що при здійсненні перевірки дотримання режиму праці і відпочинку водія, посадовою Укртрансбезпеки було виявлено відсутність картки водія до цифрового тахографу. Отже, автомобільний перевізник не забезпечив належні умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства, що передбачено абз. 7ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», що є підставою для притягнення позивача до відповідальності.

Щодо строків застосування адміністративно-господарського штрафу, відповідач зазначає, що в контексті спірних правовідносин підлягає застосуванню частина перша статті 250 Господарського кодексу України, відповідно до якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Вважає, що спірна постанова прийнята з додержанням вимог законодавства, а відтак, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОБУДКОМПЛЕКС-К» (ЄДРПОУ 33999954, місцезнаходження юридичної особи: 03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 34).

Відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ: 39816845) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

У спірних правовідносинах виступає суб`єктом владних повноважень, який виконує функції, передбачені Положенням про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 року.

13 січня 2022 року посадовими особами Укртрансбезпеки було проведено перевірку транспортного засобу «Вольво» д.р.н. НОМЕР_1 який належить позивачу, під керуванням водія ОСОБА_1 , що сторонами не заперечується.

За результатами перевірки виявлено порушення, за вчинення якого ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» передбачена відповідальність, а саме - відсутність у водія індивідуальної картки до цифрового тахографа щодо обліку режиму праці та відпочинку.

За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 332026.

05.01.2022 повідомленням від 02.02.2022 № 7192/29/24-22, яке було направлено перевізнику рекомендованим листом із штрихкодовим ідентифікатором № 0308304813614, було викликано його для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 01.03.2022.

Згідно повідомлення Укртрансбезпеки № 16092/29/24-22 від 08.06.2022 року, розгляд справи щодо вказаного в Акті правопорушення призначено на 28 червня 2022 року з 10.00 до 15.00 години.

Вказане повідомлення, було отримано позивачем, що сторонами не заперечується.

За результатами розгляду акту №332026 про проведення перевірки контролю транспортного засобу марки «Вольво» д.р.н. НОМЕР_1 , було встановлено порушення абз. 3 част. 1 ст. 60 «про автомобільний транспорт» та винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №326792 від 28 червня 2022 року у розмірі 17000 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначаєЗакон України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року № 2344-III, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до частини дванадцятоїстатті 6 Закону № 2344-IIIдержавному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

В силу частини сьомоїстатті 6 Закону № 2344-IIIцентральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті;контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України.

Приписами частини чотирнадцятоїстатті 6 Закону № 2344-IIIвизначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з частинами першою - другоюстатті 48 Закону № 2344-IIIавтомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Статтею 49 Закону № 2344-IIIпередбачено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначенихперевезень.

Згідно з пунктом 2.4 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженоїнаказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2010 року № 385(далі -Інструкція № 385), транспортні засоби, призначені для перевезення небезпечних вантажів, обладнують тахографами з урахуванням положень пунктів 2.1 - 2.3 цього розділу та відповідно до законодавства щодо встановлення вимог до конструкцій таких транспортних засобів.

Відповідно до пункту 3.3Інструкції № 385водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 1567).

В силу пунктів 21, 22 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Приписами пункту 25 Порядку № 1567 визначено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

В силу частини першоїстатті 60 Закону № 2344-ІІІза порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями39і48цьогоЗакону, передбачено штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу наведених норм слідує, що за відсутності документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, передбаченихстаттею 48 Закону № 2344-IIIзокрема, для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

При цьому, до переліку інших документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, передбачених законодавством віднесено, зокрема, в даному випадку, картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом (п. 3.3Інструкції № 385).

Непред`явлення під час проведення перевірки, зазначених устатті 48 Закону №2344-IIIдокументів, на підставі яких здійснюються внутрішні перевезення вантажів, свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначенихстаттею 60 Закону № 2344-ІІІ.

Отже, законодавець прямо визначає обов`язок водія транспортного засобу, обладнаного цифровим тахографом, мати при собі картку водія та/або роздруківку даних роботи тахографа.

Відповідно до абзацу 3статті 60 Закону № 2344-IIIза порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями39і48цьогоЗакону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що належний позивачу транспортний засіб, який був об`єктом перевірки, обладнаний працюючим та повіреним цифровим тахографом, що не заперечується сторонами.

Обов`язок позивача мати картку водія не спростовано, як і допущення ним порушень законодавства про автомобільний транспорт, з огляду на ненадання до перевірки усіх документів, визначенихст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

При цьому, суд звертає увагу, що в акті перевірки відсутні заперечення водія щодо встановленого порушення та на те, що Позивачем не оспорюються дії Відповідача стосовно встановлених порушень, викладених у акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 13.01.2022.

Таким чином, матеріалами перевірки підтверджено порушення позивачемабзацу 3статті 60 Закону № 2344-IIIта наявність підстав для застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу згідно з абзацом третім частини першоїстатті 60 вказаного Законуу розмірі 17 000,00 грн.

Щодо порушення відповідачем строків розгляду справи, суд зазначає наступне.

Так, зі змісту статті 250 Господарського кодексу України висновується, що законодавець встановив граничні строки застосування уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарських санкцій до суб`єктів господарювання за порушення зазначеними суб`єктами встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Фактично у наведеній статті містяться два строкові обмеження.

Одне з них полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть застосовуватися після закінчення одного року з дня вчинення порушення суб`єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Другий обмежувальний строк, встановлений у вказаній статті, полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть бути застосовані пізніше шести місяців з дня виявлення порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності уповноваженим органом державної влади або органом місцевого самоврядування. Таким чином, другий обмежувальний строк у застосуванні адміністративно-господарських санкцій полягає у тому, що їх не може бути застосовано пізніше шести місяців із дня виявлення правопорушення.

Аналіз приписів наведеної статті дає підстави для висновку, що при виявленні факту вчинення суб`єктом господарювання правопорушення під час здійснення господарської діяльності, суб`єкт владних повноважень, ухвалюючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, встановлених частиною першою статті 250 ГК України. Закінчення будь-якого із встановлених зазначеною статтею строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає застосування таких санкцій.

У справі, що розглядається, акт проведення перевірки складено 13 січня 2022 року, а спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу прийнято 28 червня 2022 року.

Наведене свідчить, що територіальний орган Укртрансбезпеки, фактично порушивши строк розгляду справи, передбаченого пунктом 25 Порядку № 1567, застосував до позивача адміністративно-господарські санкції у строк, який встановлений статтею 250 ГК України.

Варто зауважити, що вказані строки мають принципово різне значення, адже пункт 25 Порядку № 1567 стосується щодо строку розгляду суб`єктом владних повноважень справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а стаття 250 ГК України визначає строк притягнення до відповідальності за таке порушення, який вираховується з дня його виявлення.

Зі встановлених судом обставин слідує, що відповідач застосував адміністративно-господарський штраф в межах шестимісячного строку, передбаченого статтею 250 ГК України (строк спливав 13 липня 2022 року).

Також варто зазначити, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан, який продовжений подальшими Указами Президента України.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що порушення строків розгляду справи не було свавільним, а Відповідач діяв добросовісно, оскільки після нормалізації роботи державного органу (передання повноважень) в умовах воєнного стану вжив заходів до розгляду справи за участі суб`єкта господарювання.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що спірна постанова відділу державного нагляду (контролю) у м.Києві №326792 від 28 червня 2022 року, згідно якої до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000,00 грн за відсутність документів, перелік яких визначенийстаттею 48 Закону №2344-ІІІ, відповідальність за яке передбачена абзацом третім частини першоїстатті 60 вказаного Закону, є правомірною та скасуванню не підлягає.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною першою та другоюстатті 77 КАС Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а відповідач як суб`єкт владних повноважень, на якого частиною другоюстатті 77 КАС Українипокладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, довів суду правомірність оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.

Відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не підлягає відшкодуванню.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОБУДКОМПЛЕКС-К» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інформацію щодо роботи суду можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://adm.dn.court.gov.ua.

Суддя О.О. Галатіна