Ухвала суду № 127909459, 02.06.2025, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

про передачу справи на розгляд іншого суду

Справа № 495/3847/25

Номер провадження 2/495/2426/2025

02 червня 2025 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровськийміськрайонний суд Одеськоїобласті у складі:

ГоловуючогосуддіГелла С.В., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Інвест Хаус», третя особа Львівська регіональна філія Державного підприємства «Національні інформаційні системи» про звільнення майна з-під арешту,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із відповідним позовом, в якому просить:

- Припинити та визнати нікчемним обтяження рухомого майна, а саме легкового

автомобіля LEXUS RX 300 2002 р. в., VIN: НОМЕР_1 , номер державної

реєстрації: НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 видане та

зареєстроване 29.12.2006 РЕВ 1-го МРВ ДАІ ГУ-УМВС України в Одеській області в

Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, запис про обтяження за № 16439495,

внесеного реєстратором Новейко-Вадіс Оксаною Георгіївною регіональної філії міста

Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні

системи»;

- Припинити та визнати нікчемним обтяження рухомого майна, а саме легкового

автомобіля LEXUS RX 300 2002 р. в., VIN: НОМЕР_1 , номер державної

реєстрації: НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 видане та

зареєстроване 29.12.2006 РЕВ 1-го МРВ ДАІ ГУ-УМВС України в Одеській області в

Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, запис про обтяження за № 27383574,

внесеного реєстратором Сліпець Оксаною Ярославівною Львовської регіональної філії

державного підприємства «Національні інформаційні системи».

У відповідності до ст.ст. 3-5 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень"обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов`язує виникнення прав і обов`язків щодо рухомого майна.

Обтяження поділяються на публічні та приватні.

Публічним є обтяження рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення суду.

Приватні обтяження можуть бути забезпечувальними та іншими договірними.

Забезпечувальним є обтяження, яке встановлюється для забезпечення виконання зобов`язання боржника або третьої особи перед обтяжувачем.

Предметом обтяження може бути рухоме майно, не вилучене з цивільного обороту, на яке згідно із законодавством може бути звернене стягнення.

Статтею 21 цього ж Законувизначено, що до приватних забезпечувальних обтяжень належить застава рухомого майна згідно з параграфом 6глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору.

За нормами ст.ст. 37-38 цього ж Законувизначено, що до публічних обтяжень належать: 1) податкова застава; 2) накладення арешту на рухоме майно на підставі рішення суду для забезпечення цивільного позову або при порушенні провадження у справі про банкрутство громадянина-підприємця; 3) звернення стягнення на рухоме майно відповідно до рішення суду, винесеного за позовом, який стосується виконання незабезпечених зобов`язань боржника; 5) накладення арешту на рухоме майно на підставі рішень уповноважених органів (осіб) у випадках, встановлених законом; 6) інші обтяження рухомого майна, які кваліфікуються публічними.

При публічному обтяженні обтяжувачем є уповноважений орган (особа). Права і обов`язки суб`єктів публічного обтяження встановлюються законом.

Відповідно до ч. 2ст. 27 ЦПК Українипозови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Частиною 2ст. 30 ЦПК Українипередбачено, що позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

За правиламист. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності. Правила виключної підсудності забороняють застосування при пред`явленні позову норм інших видів територіальної підсудності.

Згідно роз`яснень, що викладені в п. 34 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року за № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ", якщо інше не встановленоЦПК, позови пред`являються до юридичної особи - за її місцезнаходженням, яке визначається за положеннямистатті 93 ЦК України.

ЗгідноКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод,Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Як видно з позовної заяви предметом позову фактично є зняття обтяження у вигляді застави рухомого майна і виключення з запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про приватне обтяження на підставі договору застави.

Отже дане обтяження, яке просить зняти позивач в позовній заяві, є приватним забезпечувальним обтяженням, яке встановлено для забезпечення виконання зобов`язання боржника перед обтяжувачем на підставі договору застави рухомого майна.

В той же час правила ч. 2ст. 30 ЦПК Українищодо виключної підсудності стосуються виключно позовів про зняття арешту з майна.

Арешт майна за нормамиЗакону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень"є публічним обтяженням рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення суду.

З врахуванням викладеного та системного аналізу вищевказаних норм матеріального та процесуального права слід дійти висновку, що правила виключної підсудності, передбачені ч. 2ст. 30 ЦПК України, стосується лише виключно позовів про скасування публічного обтяження рухомого майна у вигляді арешту та не можуть бути застосовані при вирішенні спору про скасування чи зняття приватного забезпечувального обтяження, яке встановлено для забезпечення виконання зобов`язання боржника перед обтяжувачем на підставі договору застави.

В даному випадку, вказавши в нормахЦПК України, що позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна, законодавець чітко визначив, що застосування виключної підсудності може мати місце лише до публічного обтяження майна у вигляді арешту, а не до будь-якого обтяження, в тому числі приватного забезпечувального чи приватного договірного обтяження рухомого майна. В іншому випадку в даній нормі закону мало б зазначатись, що правила виключної підсудності стосується будь-якого виду обтяжень.

Відповідно до нормЗакону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень"приватне забезпечувальне обтяження на підставі договору застави та публічне забезпечення - накладення арешту є окремими видами обтяження рухомого майна, передбаченого Законом, мають окремий правовий режим застосування (підстави виникнення, особа обтяжувача, вимоги, які забезпечують обтяження, права обтяжувача, порядок звернення стягнення на предмет обтяження тощо), виникають з різних правових підстав.

Відповідно до ч.1ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншого суду якщо справа належить до територіальної підсудності (юрисдикції) іншого суду.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним, керуючись вимогамист. 27 ЦПК Україниі враховуючи, що офіційне місцезнаходження відповідача в справі, ТОВ «ФК «Інвест Хаус» площа Солом`янська, 2, офіс 102-Б, місто Київ, передати вказану цивільну справу до Солом`янського районного суду міста Києва.

Керуючись ст.ст.31,353,354 ЦПК України, суд

постановив:

передатицивільнусправу 495/3847/25 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Інвест Хаус», третя особа Львівська регіональна філія Державного підприємства «Національні інформаційні системи» про звільнення майна з-під арешту до Солом`янського районного суду міста Києва.

Ухвала може бути оскаржена до Одеськогоапеляційного суду протягомп`ятнадцятиднів з дня їїскладення.

Учасниксправи, якомуухвала суду не була вручена в день їїскладення, має право на поновленняпропущеного строку на апеляційнеоскарженняухвали суду якщоапеляційнаскарга подана протягомп`ятнадцятиднів з дня врученняйомувідповідноїухвали суду.

Ухвала суду набираєзаконноїсилипіслязакінченнязазначенихвищестроків, абопісля перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщоїї не скасов ано.

Суддя С.В. Гелла