Постанова № 127907368, 05.06.2025, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1547/25

Номер провадження3/541/548/2025

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2025 року м. Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Шатілова Л.Г., за участю ОСОБА_1 , захисника Тимохіної Л.С., прокурора Кольчевського О.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Миргород, Полтавської області, громадянина України, зареєстрованого і проживаючого в АДРЕСА_1 , військового пенсіонера, РНОКПП не встановлено,

за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , будучи звільненим з військової служби в органах Служби безпеки України та виключеним зі списків особового складу з 08.03.2024, відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч. 1 та ч.8 ст. 45 вказаного Закону, несвоєчасно, без поважних причин, тобто після встановленого терміну декларування (не пізніше 06.06.2024), а саме лише о 12 год. 58 хв. 20.09.2024 подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи звільненим з військової служби в органах Служби безпеки України та виключеним зі списків особового складу з 08.03.2024, відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч. 2 га ч.8 ст. 45 вказаного Закону, несвоєчасно, без поважних причин, тобто після встановленого терміну декларування (не пізніше 06.06.2024), а саме лише о 12 год. 00 хв. 21.09.2024 подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи звільненим з військової служби в органах Служби безпеки України та виключеним зі списків особового складу з 08.03.2024, відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч. 1 та ч.8 ст. 45 вказаного Закону, несвоєчасно, без поважних причин, тобто після встановленого терміну декларування (не пізніше 06.06.2024), а саме лише об 11 год. 59 хв. 21.09.2024 подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Від захисника ОСОБА_1 адвоката Тимохіної Л.С. надійшли заперечення в яких остання просила закрити провадження у справі у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст.38 КУпАП, з підстав викладених у них (а.с.105-106).

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, вказав, що декларації ним вчасно не були подані оскільки він перебував на лікуванні.

Захисник Тимохіна Л.С. підтримала раніше подане клопотання, вважала, що є всі підстави для закриття провадження у справі.

Прокурор Кольчевський О.О. зазначив про наявність у діях ОСОБА_1 ознак діяння, передбаченого ч. 1ст. 172-6 КУпАП, та просив застосувати адміністративне стягнення щодо останнього у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1ст. 172-6 КУпАП.

Судом встановлено, що наказом ДВКР СБ України від 12.07.2023 №151-ОС/дск ОСОБА_1 призначено на останню посаду в СБ України. Наказом СБ України від 01.03.2024 №260-ОС/дск ОСОБА_1 звільнено з останньої посади та військової служби з дня виключення зі списків особового складу з 08.03.2024 (а.с.20).

Листком бесіди від 03 лютого 2024 року, згідно з яким начальником Департаменту військової контррозвідки СБ України полковником ОСОБА_2 проведено бесіду із підполковником ОСОБА_1 у зв`язку з поданням ним рапорту про звільнення з військової служби останнього було ознайомлено із роз`ясненнями Національного агентства з питань запобігання корупції від 03.02.2024 №11. Відповідно до Порядку здійснення заходів фінансового контролю в Службі безпеки України стосовно окремих категорій осіб, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 19.07.2019 № 2167/-дск, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.08.2019 за №969/33940, та наказу - 2007/ДСК, ОСОБА_1 має подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у вигляді електронного документа до підрозділу СБУ, відповідального за зберігання декларацій, у спосіб, що унеможливлює розкриття належності до СБУ: не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; наступного за звітним роком, у якому було припинено діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, у період з 01 січня до 31 березня. Також були роз`язнені наслідки несвоєчасного подання декларацій (а.с.21-23).

Листами відділу здійснення заходів фінансового контролю стосовно окремих категорій осіб НАЗК від 18.07.2024 рок у ОСОБА_1 повідомлено про факти неподання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме декларації при звільнення за період з 01.01.2024 по 01.03.2024, щорічні декларації за 2022, 2023 роки (а.с.13-16). Відповідно до інформації з публічної частини офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_1 о 12 год. 58 хв. 20.09.2024 подав до Реєстру щорічну декларацію за 2022 рік, о 12 год. 00 хв 21.09.2024 подав до Реєстру декларації особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями ( при звільненні), об 11 год. 59 хв. 21.09.2024 подав до Реєстру щорічну декларацію за 2023 рік (а.с.34-57).

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ізст. 251 КУпАПдоказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно ч. 2ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

На підставіст. 68 Конституції Україникожен зобов`язаний неухильно додержуватисяКонституції Українита законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Частина 1ст. 172-6 КУпАПпередбачає відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону є посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Рахункової палати, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

Згідно із ст. 19 Закону України «Про Службу безпеки України» на співробітників Служби безпеки України поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції". Співробітники Служби безпеки України зобов`язані подавати щороку до 1 квітня декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", а також дотримуватися інших вимог фінансового контролю, передбачених зазначеним Законом.

Отже, усі співробітники Служби безпеки України у силу закону є суб`єктами декларування.

Підстав уважати, що указані норми законодавства відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про запобігання корупції» допускають неоднозначне (множинне) тлумачення норм щодо прав та обов`язків осіб, на яких поширюється дія цього Закону, немає.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені, зокрема, упункті 1частини 1 статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентствадекларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Відповідно до Закону України від 08.07.2022 № 2381-IX «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо особливостей застосування законодавства у сфері запобігання корупції в умовах воєнного стану», який набрав чинності 03.08.2022, суб`єкт декларування зобов`язаний подати декларацію, кінцевий строк подання якої припадає на період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», протягом дев`яноста календарних днів з дня його припинення чи скасування.

Законом України від 20.09.2023 № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», який набрав чинності 12.10.2023, відновлено декларування у порядку та строки, визначені ст. 45 Закону.

Абзацом 1 пункту 2-7 Розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» установлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб`єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.

Таким чином, з 12.10.2023 здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII Закону України «Про запобігання корупції» (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) відновлено у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону). Строк подання щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 та 2022 рік становить не пізніше 31.01.2024.

Згідно з вимогами ч. 8 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єкти декларування, на яких поширюється діястатті 52-1цього Закону, зобов`язані подати визначені цією статтею декларації не пізніше 90 календарних днів з дня настання першої з таких обставин - припинення чи скасування воєнного стану, звільнення з військової служби або в інший строк, визначений порядком здійснення заходів фінансового контролю, передбаченимабзацом першимстатті 52-1цього Закону.

Таким чином, ОСОБА_1 , як співробітник СБУ, повинен був подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022, 2023 роки до 23 год 59 хв. 31.01.2024, декларацію про припинення діяльності пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями ( при звільненні) не пізніше 90 календарних днів з дня звільнення з військової служби, тобто не пізніше 06.06.2024 року

Проте, в порушення вказаної вимоги закону він подав щорічну декларацію за 2022 рік о 12 год. 58 хв 21.09.2024, декларацію за 2023 рік об 11 год.59 хв 21.09.2024 , декларацію при звільнені об 12 год. 00 хв. 21.09.2024, тобто з порушенням встановленого законом строку.

Щодо тверджень захисника про закриття провадження у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст.252,280 КпАП Українипри розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Конструктивною ознакою цього правопорушення є несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто за наявності останніх відповідальність за аналізованою частиною статті виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Згідно роз`яснень НАЗК від 20.10.2023 року, оприлюднених на офіційному сайті за посиланням «https://nazk.gov.ua», за загальним правилом до 31 січня 2024 року публічні службовці повинні подати: - щорічні декларації (з будь-якою позначкою) за 2021-2022 звітні періоди; - декларацію при звільненні за 2022-2023 роки (якщо обов`язок подання декларації настав до 11.10.2023 включно).

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, підтверджується зібраними та дослідженими судом доказами.

Доводи захисника про те, що на момент винесення постанови закінчився строк накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення, передбачений ч. 4 ст. 38 КУпАП, зокрема шість місяців з моменту виявлення правопорушення, суд визнає безпідставними і такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, з огляду на наступне.

Строк накладення адміністративного стягнення у справах про адміністративні правопорушення це певний період часу, протягом якого дія чи подія мають юридичне значення. Цей строк не поновлюється і не продовжується і є гарантією того, що будь-які дії щодо притягнення особи до відповідальності після його закінчення мають бути припинені.

Слід також зазначити, що встановлення законодавцем обмеженого строку притягнення до відповідальності є однією із умов дисциплінування суб`єкта владних повноважень для належного виконання законодавчо визначених обов`язків.

Під час розгляду справи суд враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 рішення від 09.01.2013 у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від незаявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбаченихстаттею 51тачастинами третьою - шостоюстатті 164-14,статтями 212-15,212-21цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення..

При цьому, аналіз чинного законодавства вказує на те, що певні інформація про обставини та факти адміністративного правопорушення можуть бути відомі будь-кому (безпосередньому керівнику, викривачу, правоохоронному органу тощо). Встановлення і навіть документування ними такої інформації не може вважатися встановленням факту адміністративного правопорушення, оскільки такі особи не наділені правом робити висновок про наявність або відсутність правопорушення, вони лише інформують про певні факти компетентні органи, надають документи тощо.

Виявити правопорушення означає встановити наявність усіх передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак конкретного правопорушення. Право встановлення цього факту і його документування має особа, уповноважена на складання протоколу.

Особа, уповноважена на складання протоколу, у різні періоди часу може отримувати різну інформацію про події та факти, що мають стосунок до вчиненого правопорушення (збір документів, інформації, отримання пояснення тощо).

Висновок про те, що виявлено саме правопорушення (як сукупність усіх передбачених законом ознак - об`єкт, суб`єкт, об`єктивна, суб`єктивна сторона) така особа робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення. При цьому робить це невідкладно - не пізніше 24 години з моменту фактичного встановлення усіх необхідних ознак та участі особи у його отриманні.

Початком обчислення строку виявлення адміністративного правопорушення є момент, коли особою, уповноваженою на складання протоколу, зібрано і проаналізовано необхідні докази та зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, що може свідчити про дату виявлення адміністративного правопорушення. Виявити правопорушення, пов`язане з корупцією, означає установити наявність підстав адміністративної відповідальності за його вчинення, тобто всіх об`єктивних та суб`єктивних ознак відповідного складу правопорушення, що є наслідком складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення.

Дії уповноваженої особи, що має право складати протоколи, до моменту його складання можуть свідчити лише про виявлені окремі ознаки правопорушення, але факт, що виявлене діяння містить склад адміністративного правопорушення, зазначається при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Момент виявлення правопорушення, пов`язаного з корупцією, слід вважати день складання протоколу про таке правопорушення уповноваженою посадовою особою(роз`яснення Верховного Суду за вих. №1089/0/2-21 від 09.04.2021 року).Тому у даному випадку, визначений ч. 4 ст. 38 КУпАП шестимісячний строк з дня виявлення правопорушення, пов`язаного з корупцією, обраховується з 16.04.2025 р. (день складання протоколу про адміністративне правопорушення).

Вищевказане свідчить про те, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строки, передбачені ст. 38 КУпАП, не закінчилися.

Посилання ОСОБА_1 на поважність пропуску своєчасного подання декларацій не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки в матеріалах справи відсутня інформація, що ОСОБА_1 в період з 01.01.2024 по 06.06.2024 перебував на лікуванні або хворів, у зв`язку з чим не мав можливості вчасно подати декларації.

З урахуванням суті та характеру вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, того, що він раніше до адміністративної відповідальності не притягався, відсутність обставин, що обтяжують його відповідальність, наявність обставин, що пом`якшують відповідальність, у сукупності вищевикладених обставин та їх взаємозв`язку, суддя вважає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 вид стягнення, у виді мінімального штрафу, передбаченого санкцією ч. 1ст. 172-6 КУпАП, що сприятиме реалізації принципів, передбачених ст. 23 КУпАП, принципів справедливої адміністративної процедури та не становитиме особистий надмірний тягар для особи у світлі правових позицій Європейського Суду з прав людини.

Крім того, відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір»з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 61 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Закону України «Про запобігання корупції», ст. ст. 7, 172-6, 245, 251, 252, 280, 283,284,289,294 КУпАП,

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, рахунок для сплати штрафу: н/р (IBAN) UA 0589 9998 0314 0805 4200 0016 305, назва отримувача коштів - ГУК у Полт.обл/Миргород р-н/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37959255, код класифікації доходів бюджету 21081100, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998.

Строк пред`явлення до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок (призначення платежу 22030106 Судовий збір; 26436309 (5), П.І.Б платника, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, н/р (IBAN) UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, код ЄДРПОУ суду 26436309 ).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.

Суддя Миргородського

міськрайонного суду Л. Г. Шатілова