Рішення № 127907093, 30.05.2025, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/106/25

Провадження № 2/529/159/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2025 року Диканський районний суд Полтавської області в складі головуючого - судді Чуб К.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК КЕШ ТУ ГОУ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив :

ТОВ "ФК КЕШ ТУ ГОУ звернулося з позовом до суду про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 106545 від 19.01.2020 у розмірі 15660,00 грн, в якому також просить стягнути з відповідача судові витрати у справі - сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. Також представник позивача подав заяву про розподіл судових витрат, якою просив стягнути з відповідачки судові витрати на професійну правову допомогу в сумі 10500,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 19.01.2020 між ТОВ Займер та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 106545, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 3000,00 грн. строком на 30 днів, на умовах сплати процентів за користування кредитом, які є фіксованими у розмірі 2 % вдень.

28.10.2021 між ТОВ "Займер" та ТОВ "ФК КЕШ ТУ ГОУ" укладено договір факторингу № 01 28/10/2021, відповідно до умов якого ТОВ "ФК КЕШ ТУ ГОУ" набуло право грошової вимоги до боржників, в тому числі за кредитним договором № 106454 від 19.01.2020, укладеним між ТОВ "Займер" та ОСОБА_1 .

Відповідачка ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 15660,00 грн., яка складається з заборгованості за основним зобов`язанням 3000,00 грн. та 12660,00 грн заборгованості за відсотками.

19.02.2025 ухвалою судді відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копію ухвали про відкриття провадження відповідачка ОСОБА_1 отримала 24.02.2025, однак у визначений їй строк відзиву на позов або інших клопотань до суду не подала.

Відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 19.01.2020 між ТОВ Займер та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту № 106545. Згідно договору відповідачка отримала кредит у сумі 3000,00 грн., строком на 30 днів, до 17.02.2020, тип процентної ставки фіксована та складає 2 % на добу (а.с. 14-16).

Згідно інформаційної довідки ТОВ "Платежі онлайн" від 10.01.2025 № 587/01 за допомогою плажіного сервісу "Platon" на номер платіжної картки НОМЕР_1 , належної відповідачці, 19.01.2020 проведена успішна транзакція переказу 3000 грн. (а.с. 25).

28.10.2021 між ТОВ Займер та ТОВ ФК КЕШ ТУ ГОУ укладено договір факторингу № 01-28/10/2021, у відповідності до умов якого ТОВ Займер відступає за плату, а ТОВ ФК КЕШ ТУ ГОУ приймає права грошової вимоги за кредитними договорами до Боржників, зазначених у реєстрі боржників (а.с. 17-20).

На виконання умов п. 7 договору № 01-28/10/2021 від 28.10.2021 позивачем здійснено оплату в загальній сумі 1424834,08, що підтверджується платіжними дорученнями № 1653 від 02.11.2021 та № 1672 від 23.11.2021 (а.с. 24).

Крім того, на підтвердження переходу до позивача права вимоги до відповідачки за кредитним договором № 106545 від 19.01.2020 до позовної заяви додано витяг з реєстру боржників, відповідно до якого ОСОБА_1 має заборгованість за договором № 106545 від 19.01.2020 у занальній сумі 15660 грн, які складаються з 3000 грн. залишку по тілу кредиту та 12660 грн. залишку по відсотках (а.с. 9).

Разом з тим, зазначений реєстр є додатком до договору факторингу № 01-17/02/2022 від 17.02.2022.

За приписами ч. 1 ст. 512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Частиною 1 ст.1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Для підтвердження факту відступлення права вимоги позивач повинен надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора.

Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 18.10.2023 № 905/306/17, від 29.06.2021 по справі № 753/20537/18 тощо).

Матеріали справи не містять ні договору факторингу № 01-17/02/2022 та доказів на підтвердження оплати за цим договором, ні реєстру або витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 01-28/10/2021 від 28.10.2021, акта приймання-передачі цього реєстру боржників.

Оскільки матеріали справи не містять відомостей про перехід права вимоги за зобов`язанням до відповідача від первісного кредитора до позивача, суд позбавлений можливості встановити факт дійсного набуття позивачем права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 106545.

За правилами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін.

Принцип змагальності урівноважується із принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом, де збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 26.07.2023 по справі № 760/23205/17).

Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про недоведеність порушеного права позивача, оскільки відсутні докази переходу права вимоги за кредитним договором № 106545, укладеним з відповідачкою, до позивача, а тому у позові слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору та понесених витрат на професійну правову допомогу.

Керуючись ст.ст.4, 5, 10 - 13, 18, 76-81, 83, 89, 133, 141, 247, 258-259, 263 - 265, 268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК КЕШ ТУ ГОУ" до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором- відмовити.

Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його ухвалення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Головуючий: К.В. Чуб