Рішення № 127904708, 05.06.2025, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №646/1979/25

Провадження №2/639/1070/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2025 року

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Рубіжного С.О.,

за участю секретаря судового засідання Чубенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

10 березня 2025 року до Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», подана її предстаником, до відповідача ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №3798169 від 08.03.2021 у розмірі 13055,45 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 08.03.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №3798169, підписаний відповідачем електронним підписомодноразовим ідентифікатором відправленим відповідачу електронним повідомленням (SMS). Зазначає, що на підставі платіжного доручення відповідачу на картковий рахунок було перераховано 5000 грн.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання.

10.08.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір відступлення прав вимоги №06Т, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «Діджи Фінанс» належні йому права вимоги до відповідача, відповідно до витягу з Додатку до Договору факторингу №06Т від 10.08.2021 р. ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 13055,45 грн., з яких: 2644,00 грн. - сума заборгованості за тілом, 9461,45 грн. - сума заборгованості за відсотками, 950,00 грн. - сума заборгованості за комісією.

У зв`язку з викладеним позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Вказана позовна заява містить відомості про те, що документ сформовано в системі «Електронний суд».

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11 березня 2025 року позовну заяву передано за підсудністю на розгляд до Жовтневого районного суду м. Харкова.

Згідно супровідного листа Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27.03.2025 справа надійшла до Жовтневого районного суду м. Харкова 27.03.2025 року.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2025 року для розгляду вказаної справи було визначено головуючого суддю Рубіжного С.О.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 28.03.2025 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Призначено судове засідання.

Законом України від 26 лютого 2025 року № 4273-IX внесено зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів, який набув чинності 25.04.2025. Зокрема, змінено найменування Жовтневого районного суду міста Харкова на Новобаварський районний суд міста Харкова.

В судове засідання учасники справи не з`явились, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Представник позивача в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимогст. 128 ЦПК Україниу судове засідання не з`явилась в порушення ч. 3ст. 131 ЦПК Українипро причини неявки суд не повідомила, відзив не подала, у зв`язку з чим на підставі ухвали Новобаварського районного суду міста Харкова від 05.06.2025 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК Українина підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до наявної Анкети-заяви на кредит №3798169 створеної 08.03.2021 заявку подано з ІР адреси: НОМЕР_1 . В зазначеній анкеті містяться персональні дані ОСОБА_1 , сума кредиту 5000,00 грн., строк кредиту 15 днів з 08.03.2021 року, сума до повернення 7825,00 грн. (а.с. 10)

Також матеріали справи містять Договір про споживчий кредит №3798169 укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан», від імені якого 08.03.2021 15:21 підписано ОСОБА_2 , що зазначено на самому договорі на першій сторінці у верхньому правому кутку (а.с. 29-32).

Також відповідачем підписано Додаток № 1 до договору про споживчий кредит №3798169 від 08.03.2021, яким визначено Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки. Відповідно до якого, сума кредиту 5000,00 грн., проценти за користування кредитом 1875,00 грн., комісія 950,0 грн. ( а.с. 33).

Згідно п. 2.1 Договору про споживчий кредит №3798169 Кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок.

Пунктом 7.1 Договору визначено, щоякщо зі спливом 3-го дня з моменту укладення цього Договору кредитні кошти не будуть відправленні Товариством та/або не будуть отримані Позичальником у відповідності з визначеним способом надання кредиту, дія цього Договору може бути припинена достроковоз відповідним відображенням в Особистому кабінеті.

Як на підтвердження виконання умов договору представник позивача зазначає, що первісним кредитором на підставі платіжного доручення відповідачу ОСОБА_1 були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 5000,00 грн.

Згідно Платіжного доручення 41115868 долученого позивачем: дата такого доручення 08.03.2021, платником зазначено ТОВ «Мілоан», Банк платника Приватбанк, отримувач ОСОБА_1 , банк отримувача MASTERCARD кредит рах.№ 516874*27, сума 5000,00 грн., призначення платежу: Кошти згідно договору 3798169 (а.с. 36).

Відповідно донаявного вматеріалах справирозрахунку,заборгованість відповідачаза Договором№3798169 від 08.03.2021 року станом на 24.07.2021 у розмірі 13055,45 грн., яка складається: заборгованість по тілу кредиту - 2644,00 грн.; заборгованість по процентам 9461,45 грн.; заборгованість по комісії 950,00 грн. (а.с. 14-16).

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В порядку ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

10.08.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір відступлення прав вимоги №06Т, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «Діджи Фінанс» належні йому права вимоги до ОСОБА_1 , відповідно до витягу з Додатку до Договору факторингу №06Т від 10.08.2021 р. ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 кредитний договір №3798169 від 08.03.2021 (а.с. 18-25).

Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу №06Т від 10.08.2021 року ТОВ «МІЛОАН» відступлено право вимоги заборгованості ТОВ «ТОВ «Діджи Фінанс» доборжника ОСОБА_1 за кредитнимдоговором №3798169 від 08.03.2021 в сумі 13055,45 грн, з них: основна сума боргу 2644,00 грн, сума заборгованості за відсотками 9461,45 грн., сумв заборгованості за комісією 950,00 грн. (а.с. 13).

Відповідно до копій статуту, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Діджи Фінанс» є фінансовою установою має ліцензію для здійснення діяльності з надання фінансових послуг, в тому числі надання послуг з факторингу (а.с.49-55, 12).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та обґрунтованості заявлених вимог, суд застосовує такі положення законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Положенням ч. 1ст. 2 ЦПК Українивстановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Як визначено ч. 1ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положенням ч. 1ст. 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 207 ЦК Україниправочин (договір) вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно дост. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зіст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Приписами ст.530 ЦК Українивизначено, у разі якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Згідно ч. 1ст. 1055ЦК Україникредитний договір укладається у письмовій формі.

Вимогамист. 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зіст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», у чинній на день укладення сторонами Договору редакції (далі Закон № 851-IV), електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 6 Закону№ 851-IV для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч. 1ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги»електронний підпис, електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; електронні дані, будь-яка інформація в електронній формі; засіб електронного підпису чи печатки апаратно-програмний або апаратний пристрій чи програмне забезпечення, які використовуються для створення та/або перевірки електронного підпису чи печатки.

За змістомст. 7 Закону№ 851-IV оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Згідно зіст. 14 Закону№ 851-IV електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу. Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно з загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.

Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 3Закону України «Про електронну комерцію», у чинній на день укладення сторонами Договору редакції, у цьомуЗаконітерміни вживаються в такому значенні: електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 1-3 ст. 100ЦПК Україниелектронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис».Закономможе бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Положенням ч. 13ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»передбачено, що електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно ізст. 64 Цивільного процесуального кодексу України.

Суд зазначає, що зі змісту наданих позивачем документів неможливо достовірно встановити, що вони були підписані сторонами, які зазначені у договорі. Відповідно, відсутні підстави вважати, що позивач не виконав своїх зобов`язань перед ТОВ «Міолан». Водночас суд не заперечує, що внаслідок цифрової трансформації у фінансовій сфері економіки, а також відповідних законодавчих змін, договори можуть бути підписані в електронній формі, проте спосіб їх підписання не може викликати сумніву щодо дійсного волевиявлення сторін, а особливо, позичальника.

Судом не приймається як достатній та достовірний доказ, в розумінні ст. 79, 80 ЦПК України, копія платіжного доручення 41115868 від 08.03.2021 на підтвердження здійснення перерахування коштів, оскільки з її змісту неможливо достовірно ідентифікувати отримувача коштів через відсутність у платіжному дорученні реквізитів рахунку отримувача (на відміну від наявності реквізитів платника).

Суд звертає увагу на те, що ані зміст кредитного договору, ані графік розрахунків, який є додатком до кредитного договору, не містять реквізитів банківського рахунку, на який ТОВ «Мілоан» мало перерахувати кредитні кошти відповідачу.

Відповідно Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою НБУ від 20.01.2004 року №22, в редакції,яка діяла на час виникнення правовідносин, платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

Отже, додане до позовної заяви платіжне доручення, що завірене лише підписом уповноваженої особи та печаткою ТОВ «Мілоан», із зазначенням неповного номера банківської картки, належність якої не встановлено, не є належним і достовірним доказом надання відповідачу кредитних коштів на виконання умов кредитного договору. Також доручення не містить підпису та печатки надавача послуг (банку), дату прийняття до виконання та дату виконання платіжної операції (а.с. 36).

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно дост. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормоюзаконупідставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені обліков0і документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, передбачено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16.09.2020 у справі №200/5647/18, від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц, від 26.05.2021 у справі №204/2972/20, від 13.10.2021 у справі №209/3046/20.

Також у постанові Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 194/329/15 зазначено, що виписка з особового рахунку може бути належним доказом заборгованості відповідача за кредитом, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.

Отже, виписки з рахунку позичальника можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором, проте вони суду надані не були, в зв`язку з чим суд позбавлений можливості перевірити наявність підстав для стягнення заборгованості з відповідача за вищевказаним кредитним договором, укладеним з ТОВ «Мілоан».

Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, сплату тіла кредиту, відсотків, комісії, не є належним доказом наявності заборгованості. Зазначений розрахунок з зазначенням конкретного розміру заборгованості, є документом, що створений самим позивачем, а, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач.

Відповідно до ч. 1ст. 512 ЦК УкраїниКредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст.513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові і відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Водночас, обґрунтованість вимог нового кредитора нерозривно пов`язана із його обов`язком довести перед судом невиконання позивачем своїх зобов`язань перед первісним кредитором. Сам лише факт відступлення права вимоги до нового кредитора не може бути беззаперечним доказом невиконання відповідачем своїх зобов`язань та підставою для задоволення позову.

Положенням ч. 1ст. 79 ЦПК Українипередбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно дост. 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1, 5, 6ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно дост. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відтак судом встановлено, що на момент розгляду справи у матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували обґрунтованість заявлених позивачем вимог як в частині укладення кредитного договору, так і фактичного отримання відповідачем грошових коштів.

Недоведеність обставин, на існуванні яких наполягає позивач, є підставою для відмови у позові.

Статтею 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Стаття 137 ЦПК України вказує, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи,12.02.2025між ТОВ«Діджи Фінанс»та адвокатськимбюро «АнастасіїМіньковської» укладенодоговір пронадання правовоїдопомоги №01/11та додатковаугода №3798169 від 19.02.2025 року до договру № 01/11 про надання правової допомоги від 19.02.2025 року. Складено детальний опис робіт на сумму 4000,00 грн. Вказаними особами підписано акт про підтвердження факту надання правничої допомоги на суму 4 000 грн. (а.с. 26-28,35,17,9)

Статтею 141 ч. 8 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Також ТОВ ««Діджи Фінанс» за подання позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією (а.с.47).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено за безпідставністю, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.4,215,526,530,534,612,625,629,1049,1054 ЦК України, ст.ст.81,128,141,223,247,258,259,263-265,351-355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства зобмеженою відповідальністю«Діджи Фінанс»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджі Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, адреса місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 05.06.2025.

Суддя С.О. Рубіжний