Рішення № 127897304, 02.06.2025, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2025м. ДніпроСправа № 904/1450/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (50027, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Джохара Дудаєва, буд. 6А; ідентифікаційний код 03341316)

до Обслуговуючого кооперативу "Восток-36" (50093, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Лісового, буд. 37; ідентифікаційний код 21909252)

про стягнення 170 387 грн. 92 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№1407/25 від 27.03.2025) про стягнення з Обслуговуючого кооперативу "Восток-36" 170 387 грн. 92 коп., що складає 159 537 грн. 65 коп. - заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення, отримані за договором від 25.01.2006 №194 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, 2 660 грн. 32 коп. - інфляційних нарахувань, 800 грн. 91 коп. - 3% річних та 7 389 грн. 04 коп. - пені.

Також просить стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 208 грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Слід відзначити, що ухвалу суду від 01.04.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі було доставлено до електронного кабінету відповідача 01.04.2025 о 22:45 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, долученою судом до матеріалів справи (а.с. 52).

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Так, ухвалою суду від 01.04.2025, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 02.06.2025 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Отже, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів сплати нарахованих позивачем штрафних санкцій, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, між позивачем - Комунальним підприємством "Кривбасводоканал", як виконавцем, та відповідачем - Обслуговуючим кооперативом "Восток-36", як споживачем, було укладено договір від 25.01.2006 №194 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення (надалі - Договір) (а.с. 11-13).

За умовами пункту 1.1 Договору виконавець зобов`язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води (водопостачання) і водовідведення, а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором. Орієнтовний об`єм послуг, згідно з заявкою - розрахунку споживача: централізоване постачання холодної води - 29964,0 м3/рік, в тому числі по групам: - населення 28512,0 м3/рік; - власні потреби - 549,0 м3/рік; - інші - 900 м3/рік; водовідведення - 29658,0 м3/рік, в тому числі по групам: - населення 28542,0 м3/рік; - власні потреби - 246,0 м3/рік; - інші - 900 м3/рік.

Зміни договірного об`єму холодної води та водовідведення (зменшення, збільшення) проводяться згідно з довідкою споживача про кількість проживаючих, пільгову категорію населення, орендарів та інших, наявності засобів обліку, поливальну площу та об`єми на власні потреби, яку споживач подає один раз на квартал і яка є невід`ємною частиною даного договору (пункт 1.2 Договору).

Згідно з пунктом 1.4 Договору холодна вода подається виконавцем споживачу згідно з показниками засобів обліку. У разі відсутності таких технічних засобів облік холодної води тимчасово здійснюється розрахунковим шляхом згідно з установленими нормами. Показання будинкових засобів обліку знімаються представником виконавця один раз на місяць у присутності представника споживача.

Для контролю витрати води у споживачів, які не мають засобів обліку, а також для перевірки показників встановлених засобів обліку виконавець встановлює на вводах технічні засоби, що внесені до державного реєстру засобів вимірювальної техніки, показання яких є підставою для розрахунків до встановлення споживачем засобу обліку. Вимірювання виконують цілодобово упродовж двох тижнів у характерні для обсягів водоспоживання періоди (літо, зима, періоди відсутності подавання гарячої води тощо) (пункт 1.5 Договору).

Кількість стічних вод (водовідведення), що надходять до каналізації, визначається за кількістю води, що надходить з комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показаннями засобу обліку, а при відсутності по нормах споживання (пункт 1.7 Договору).

Споживач, для узгодження акта про кількість отриманих послуг направляє свого представника для складання та підписання акту, у відділ Водозбуту КП "Кривбасводоканал" не пізніше 25 числа кожного місяця (у лютому 23 числа). Якщо представник не прибув в зазначений час, або необґрунтовано відмовився від підписання акту, виконавець на підставі даних приладів обліку води або норм споживання складає акт у односторонньому порядку, який є підставою для оплати, та один примірник акта в триденний термін направляє споживачу (пункт 1.8 Договору).

Згідно з пунктом 2.1 Договору тарифи на момент укладання договору затверджені рішенням виконавчого комітету Криворізької міської Ради №370 від 13.07.2005 та №532 від 14.09.2005 і становлять за групами споживачів (за 1 м3 з ПДВ): холодна вода - 0,46 грн.; - водовідведення 0,32 грн.; інші: холодна вода - 1,62 грн.; водовідведення - 1,54 грн.; бюджет: холодна вода - 0,54 грн.; водовідведення - 0,54 грн.

Відповідно до пункту 3.1 Договору розрахунки за надані послуги здійснюються споживачем у грошовій формі протягом п`яти банківських днів після пред`явлення платіжної вимоги, рахунку або квитанції. Можливі інші форми сплати отриманих послуг, які не суперечать діючому законодавству України.

При оформленні платіжного доручення або протоколу на проведення взаємозаліку у графі "призначення платежу" споживач повинен вказати період, за який проводиться оплата, номер, дату рахунку та договору. У разі відсутності у платіжному дорученні або протоколі цих даних, перерахована сума оплати зараховується виконавцем в рахунок попередньої оплати (пункт 3.3 Договору).

Акт звіряння взаємних розрахунків проводиться щомісяця (не пізніше 15 числа останнього квартального місяця) і є письмовою формою визнання боргу. Акт звірки взаємних розрахунків підписується повноваженими на це особами - із сторони виконавця начальник Водозбуту або заступник начальника Водозбуту з бухгалтерського обліку, із сторони споживача голова або бухгалтер (пункт 3.4 Договору).

Відповідно до підпункту 4.2.1 договору споживач зобов`язаний своєчасно, в установлені договором строки, оплачувати послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення відповідно до встановлених тарифів та забезпечити збір платежів.

Споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором за: недотримання вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; несвоєчасне внесення платежів за послуги шляхом сплати пені, штрафу, індексу інфляції; втручання в роботу засобів обліку; порушення зобов`язань, встановлених договором або законодавством (пункт 5.1 Договору).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань, припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (пункт 5.8 Договору).

В пункті 5.9 Договору визначено, що позовна давність до зобов`язань по сплаті отриманих послуг становить п`ять років.

Точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві визначаються актами розмежування балансової належності, які є невід`ємною частиною договору (пункт 6.1 Договору).

Цей договір набирає чинності з 01.01.2006 і діє до 31.12.2006. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду (пункт 9.1 Договору).

Доказів розірвання Договору матеріали справи не містять. Відтак, Договір був чинним протягом спірного періоду.

На виконання умов Договору позивач у період з 01.09.2024 по 31.01.2025 надав відповідачеві послуги з централізованого водопостачання і водовідведення в кількості 5086,00 м3 води та 5086,00 м3 стоків на загальну суму 159 537 грн. 65 коп., що підтверджується, зокрема, актами приймання-передачі послуг з централізованого водопостачання і водовідведення за Договором №194 від 25.01.2006, особовий рахунок №118, копії яких містять в матеріалах справи, а саме:

- від 30.09.2024 за вересень 2024 року, за яким: обсяг води 1001,00 куб. м., обсяг стоків 1001,00 куб. м. (а.с. 18);

- від 31.10.2024 за жовтень 2024 року, за яким: обсяг води 1022,00 куб. м., обсяг стоків 1022,00 куб.м. (а.с. 18);

- від 29.11.2024 за листопад 2024 року, за яким: обсяг води 1016,00 куб. м., обсяг стоків 1016,00 куб. м. (а.с. 18 на звороті);

- від 30.12.2024 за грудень 2024 року, за яким: обсяг води 1029,00 куб. м., обсяг стоків 1029,00 куб. м. (а.с. 18 на звороті);

- від 30.01.2025 за січень 2025 року, за яким: обсяг води 1018,00 куб. м., обсяг стоків 1018,00 куб. м. (а.с. 19).

Зазначені Акти приймання-передачі послуг містять посилання на Договір №194 від 25.01.2025 та підписи сторін скріплені печатками останніх.

Позивачем відповідно до умов Договору виписано рахунки за надані послуги на загальну суму 159 537 грн. 65 коп., копії яких містяться в матеріалах справи, а саме:

- від 30.09.2024 №44482/06/118н на суму 31 399 грн. 37 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 20) (отримано відповідачем 14.10.2024);

- від 30.10.2024 №49648/06/118н на суму 32 058 грн. 09 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 20 на звороті) (отримано відповідачем 27.11.2024);

- від 28.11.2024 №54560/06/118н на суму 31 869 грн. 89 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 21) (отримано відповідачем 17.12.2024);

- від 27.12.2024 №59921/06/118н на суму 32 277 грн. 67 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 21 на звороті) (отримано відповідачем 16.01.2025);

- від 30.01.2025 №2692/06/118н на суму 31 932 грн. 63 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 22) (отримано відповідачем 17.02.2025).

Вищевказані рахунки та акти приймання-передачі послуг з водопостачання і водовідведення за спірний період вручались відповідачеві під підпис з реєстром-попередженням (а.с. 23).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачеві вручалися вимоги щодо сплати заборгованості за надані послуги, а саме:

- від 02.09.2024 №28-20/13449; вручена 09.09.2024 (а.с. 26);

- від 01.20.2024 №28-20/15226; вручена 14.10.2024 (а.с. 27);

- від 01.11.2024 №18-20/17261; вручена 27.11.2024 (а.с. 28);

- від 06.01.2025 №28-20/109; вручена 16.01.2025 (а.с. 24);

- від 03.02.2025 №21-20/2194; вручена 25.02.2025 (а.с. 25);

Сторонами складено та підписано Акт звірки №118 від 30.01.2025 за договором №194 від 25.01.2006 станом на 01.02.2025, відповідно до якого заборгованість складає 319 712 грн. 37 коп. (а.с. 32).

Позивач стверджує, що належним чином виконав свої зобов`язання за Договором з надання послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, натомість відповідач взяті на себе зобов`язання з оплати не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем за Договором за період з 01.09.2024 по 31.01.2025 складає 159 537 грн. 65 коп., позивачем також здійснено нарахування пені в розмірі 7 389 грн. 04 коп., 3% річних в розмірі 800 грн. 91 коп. та інфляційні нарахування в розмірі 2 660 грн. 32 коп., що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між сторонами, внаслідок укладання Договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 25.01.2006 №194 виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України та спеціальних законів - Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань відповідно до статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а згідно з нормами статті 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з нормами статті 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об`єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги".

Так, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (частина 1 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до норм статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.

Статтею 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Виконавцями комунальних послуг, зокрема, є: щодо послуг з централізованого водопостачання - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; щодо послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення.

Частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.1 Договору визначено, що розрахунки за надані послуги здійснюються споживачем у грошовій формі протягом п`яти банківських днів після пред`явлення платіжної вимоги, рахунку або квитанції.

Отже, строк оплати за надані за Договором послуги є таким, що настав, а саме:

- за рахунком від 30.09.2024 №44482/06/118н - 21.10.2024 (отримано відповідачем 14.10.2024 + 5 банківських днів);

- за рахунком від 30.10.2024 №49648/06/118н - 04.12.2024 (отримано відповідачем 27.11.2024 + 5 банківських днів);

- за рахунком від 28.11.2024 №54560/06/118н - 24.12.2024 (отримано відповідачем 17.12.2024 + 5 банківських днів);

- за рахунком від 27.12.2024 №59921/06/118н - 23.01.2025 (отримано відповідачем 16.01.2025 + 5 банківських днів);

- за рахунком від 30.01.2025 №2692/06/118н - 24.02.2025 (отримано відповідачем 17.02.2025 + 5 банківських днів).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за Договором за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з вересня 2024 по січень 2025 включно складає 159 537 грн. 65 коп. (31 399 грн. 37 коп. + 32 058 грн. 09 коп. + 31 869 грн. 89 коп. + 32 277 грн. 67 коп. + 31 932 грн. 63 коп.).

На час розгляду справи доказів погашення спірної заборгованості відповідачем не надано, матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з вересня 2024 по січень 2025 включно в розмірі 159 537 грн. 65 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо нарахування пені

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно; якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частини 1, 2 статті 550 Цивільного кодексу України).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України).

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України законодавець передбачає застосування штрафних санкцій, у разі якщо їх розмір законом не визначено, у розмірі, визначеному умовами господарського договору, а також надає сторонам право встановлювати різні способи визначення штрафних санкцій, - у відсотковому відношенні до суми зобов`язання (виконаної чи невиконаної його частини) або у певній визначеній грошовій сумі, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Положення частини 6 статті 231 Господарського кодексу України регулюють виключно правовідносини сторін щодо їх відповідальності за невиконання грошових зобов`язань, передбачаючи їх встановлення у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. На відміну від, наприклад, частини другої статті 231 Господарського кодексу України, у частині шостій цієї статті не вказано про застосування штрафної санкції у певному розмірі, а йдеться про спосіб її визначення.

Разом з тим за частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України, як спеціальною нормою, яка регулює відповідальність за порушення строків розрахунків, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також за статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 5.6 Договору при несвоєчасній оплаті споживач зобов`язаний сплатити пеню, за надані послуги на власні потреби і іншим споживачам, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

Як вбачається, позивачем за порушення відповідачем строку сплати за надані за Договором послуги, нараховано пеню в розмірі 7 389 грн. 04 коп. за загальний період з 22.10.2024 по 25.02.2025 включно.

Суд погоджується з наданим розрахунком, вважає його арифметично правильним.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань

Згідно з частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається позивачем здійснено інфляційні нарахування у розмірі 2 660 грн. 32 коп. за загальний період з листопада 2024 по січень 2024 включно, а також нараховано 3% річних в розмірі 800 грн. 91 коп. за загальний період з 22.10.2024 по 25.02.2025 включно.

Суд погоджується з наданими розрахунками, вважає їх арифметично правильними.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 422 грн. 40 коп. - витрат на сплату судового збору.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається, позовна заява у даній справі була подана позивачем до суду в електронній формі через "Електронний суд", отже сума судового збору, яку мав сплатити позивач складає 2 422 грн. 40 коп. Проте позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 3 028 грн. 00 коп., що є більшим, від встановленого законодавством розміру судового збору на 605 грн. 60 коп. (3 028 грн. 00 коп. - 2 422 грн. 40 коп.).

Отже, за клопотанням позивача підлягає поверненню останньому з Державного бюджету судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. (3 028 грн. 00 коп. - 2 422 грн. 40 коп.).

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (50027, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Джохара Дудаєва, буд. 6А; ідентифікаційний код 03341316) до Обслуговуючого кооперативу "Восток-36" (50093, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Лісового, буд. 37; ідентифікаційний код 21909252) про стягнення 170 387 грн. 92 коп. - задовольнити.

2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Восток-36" (50093, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Лісового, буд. 37; ідентифікаційний код 21909252) на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (50027, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Джохара Дудаєва, буд. 6А; ідентифікаційний код 03341316) 159 537 (сто п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот тридцять сім) грн. 65 коп. - заборгованості, 2 660 (дві тисячі шістсот шістдесят) грн. 32 коп. - інфляційних нарахувань, 800 (вісімсот) грн. 91 коп. - 3% річних, 7 389 (сім тисяч триста вісімдесят дев`ять) грн. 04 коп. - пені та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. - витрат на сплату судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

04.06.2025