Рішення № 127895925, 28.02.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 139/483/19-ц

пр. 2-1673/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: Григоренко І.В.,

при секретарі: Андрієнко І.І.,

за участю:

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про визнання зобов`язання за кредитним договором та визнання іпотечного договору припиненими, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області з позовом до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (далі - відповідач, АТ «КБ «Приватбанк»), в якому просить визнати зобов`язання позивача перед відповідачем за кредитним договором № VIUWGL02021216 від 27.02.2007 року припиненим; визнати зобов`язання за договором іпотеки від 28.02.2007 року, укладеним між позивачем та відповідачем припиненим, та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 27.02.2007 року між АТ «КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № VIUWGL02021216 від 27.02.2007 року (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого Банк надав ОСОБА_1 грошові кошти шляхом: надання через касу на строк до 25.02.2027 року у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 9 790,00 доларів США зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,84% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і комісії за розрахунково-касове обслуговування в розмірі 0,04% від суми виданого кредиту щомісяця в Період сплати. На виконання Кредитного договору № VIUWGL02021216 від 27.02.2007 року між АТ «КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки від 28.02.2007 року № 188 (надалі - Іпотечний договір від 28.02.2007 року № 188), яким забезпечено зобов`язання позичальника щодо погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування грошовими коштами, пені за несвоєчасну сплату процентів, а також відшкодування збитків у зв`язку з порушенням умов кредитного договору. Згідно п. 35.3. Іпотечного договору від 28.02.2007 року № 188, ОСОБА_1 передала в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме: житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами під номером АДРЕСА_1 . Рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 29.10.2015 року у справі № 139/786/15-ц позов АТ «КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № VIUWGL02021216 від 27.02.2007 року задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «КБ «Приватбанк» суму боргу у розмірі 9 161,99 доларів США, яке вона виконує. 01.09.2016 року приватним нотаріусом Бєлая О.М. було зареєстровано право власності на житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 за АТ «КБ «Приватбанк». Вважає, що кредитор скористався своїм правом та задовольнив забезпечені іпотекою вимоги до боржника шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Одночасне стягнення суми боргу з боржника та звернення стягнення на предмет іпотеки, у рахунок погашення зазначеного боргу, призводить до стягнення на користь кредитора однієї і тієї самої суми заборгованості. За такої ситуації відбувається фактичне подвоєння суми заборгованості, яка належить до виплати кредитору. Таким чином, одночасне звернення стягнення заборгованості зі зверненням стягнення на предмет іпотеки є неправильним.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2019 року, справу було передано судді Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області Тучинській Н.В.

Ухвалою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 23.05.2019 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про визнання зобов`язання за кредитним договором та визнання іпотечного договору припиненими, передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2019 року, справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.06.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

19.12.2019 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.12.2019 року в порядку загального позовного провадження відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про визнання зобов`язання за кредитним договором та визнання іпотечного договору припиненими та підготовче засідання у справі призначено на 17.09.2020 року.

24.07.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - адвоката Куценко О.В. надійшов відзив на позовну заяві, згідно якого представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову, оскільки, наявність самого судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором за наведеними вище положення законодавства не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника і припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством. Банк набув право вимоги до позивача за укладеним Кредитним договором та реалізував це право вимоги, звернувсь до суду; ухвалене рішення про стягнення на користь Банку заборгованості не виконано. Звернувши стягнення на предмет іпотеки, Банк реалізував своє право надане Законом про іпотеку, Іпотечним договором від 28.02.2007 року № 188. Тобто, застосування кредитором іншого законного способу для захисту свого порушеного та не поновленого боржником належним чином права не є подвійним стягнення заборгованості. Аналогічна правова позиція була викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2018 року у справі № 921/107/15-г/16 (провадження № 12-117гс18).

10.08.2020 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Майструк Н.Р. надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.09.2020 року, у зв`язку із неявкою учасників справи, відповідно п. 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 21.01.2020 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.09.2020 року клопотання представника позивача про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про визнання зобов`язання за кредитним договором та визнання іпотечного договору припиненими в режимі відеоконференції, задоволено; ухвалено проводити розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про визнання зобов`язання за кредитним договором та визнання іпотечного договору припиненими, призначений на 21.01.2021 року, в режимі відеоконференції з Мурованокуриловецьким районним судом Вінницької області.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.01.2021 року, у зв`язку із неявкою учасників справи, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 18.05.2021 року.

28.01.2021 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Майструк Н.Р. надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.01.2021 року у задоволенні клопотання представника позивача про проведення підготовчого засідання у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про визнання зобов`язання за кредитним договором та визнання іпотечного договору припиненими в режимі відеоконференції відмовлено.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.05.2021 року, у зв`язку із неявкою учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час і місце підготовчого засідання, відповідно п. 1 ч. 2 ст. 198 ЦПК України, та п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 20.09.2021 року.

17.09.2021 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Майструк Н.Р. надійшла заява про розгляд підготовчого засідання за відсутності позивача та його представника.

20.09.2021 року справу знято зі складу, у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному, та підготовче засідання призначено на 10.02.2022 року.

10.02.2022 року справу знято зі складу, у зв`язку із перебуванням головуючого судді на онлайн підготовці суддів, яка організована Національною школою суддів України за місцем роботи, та підготовче засідання призначено на 04.07.2022 року.

29.06.2022 року на електрону пошту Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - адвоката Пац Є.О. надійшло клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 04.07.2022 року, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.07.2022 року у задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Пац Є.О., про проведення підготовчого засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про визнання зобов`язання за кредитним договором та визнання іпотечного договору припиненими, у режимі відеоконференції відмовлено.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.07.2022 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про визнання зобов`язання за кредитним договором та визнання іпотечного договору припиненими, та справу призначено до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 24.10.2022 року.

19.10.2022 року на електрону пошту Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - адвоката Пац Є.О. надійшло клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 24.10.2022 року, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.10.2022 року у задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Пац Є.О., про проведення судового засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про визнання зобов`язання за кредитним договором та визнання іпотечного договору припиненими, у режимі відеоконференції відмовлено.

24.10.2022 року справу знято зі складу, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у м. Києві, та судове засідання призначено на 28.02.2023 року.

22.02.2023 року на електрону пошту Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - адвоката Пац Є.О. надійшло клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 28.02.2023 року, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.02.2023 року у задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Пац Є.О., про проведення судового засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про визнання зобов`язання за кредитним договором та визнання іпотечного договору припиненими, у режимі відеоконференції відмовлено.

В судове засідання 28.02.2023 року учасники справи не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином, в тому числі, з використанням засобів мобільного зв`язку, електронною поштою та шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади України.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи, а позивача суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Суд встановив, що 27.02.2007 року між АТ «КБ «Приватбанк» (далі - Банк) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) було укладено кредитний договір № VIUWGL02021216 від 27.02.2007 року (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого, Банк зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти шляхом: надання готівкою через касу на строк до 25.02.2027 року включно, у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 9 790,00 доларів США, на наступні цілі: купівля нерухомості у сумі 8 800,00 доларів США, а також у розмірі 9 790,00 доларів США на сплату страхових платежів зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,84% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і комісії за розрахунково-касове обслуговування в розмірі 0,04% від суми виданого кредиту щомісяця в Період сплати (п.1.1 Кредитного договору) (а. с. 6 - 9).

Згідно п. 1.3 Кредитного договору, забезпеченням виконання Позичальником зобов`язань за даним Договором виступає іпотека житлового будинку з надвірними будівлями, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , а також всі інші види застави, іпотеки, поруки й т.п, надані Банком з метою забезпечення зобов`язань за даним Договором.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним кредитним договором, 28.02.2007 року між АТ «КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Мурованокуриловецького районного нотаріального округу Вінницької області Доля Т.І., зареєстрований в реєстрі за № 188 (далі - Іпотечний договір від 28.02.2007 року № 188), предметом якого є житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами під номером АДРЕСА_1 (а. с. 10 - 12).

Відповідно до п. 18.10 Іпотечного договору від 28.02.2007 року № 188, у разі звернення стягнення на предмет іпотеки згідно п. 18.8 цього Договору Іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмету іпотеки свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи відсотки за винагороду та інші платежі, відшкодування збитків, неустойки, витрати на утримання Предмету іпотеки, а також на здійснення забезпечених іпотекою вимог.

Як визначено у п. 30 Іпотечного договору від 28.02.2007 року № 188, термін дії договору - до повного виконання Іпотекодавцем зобов`язань за Кредитним договором та всіма додатковими угодами до нього, що можуть бути укладенні.

Пунктом 35.5 Іпотечного договору від 28.02.2007 року № 188, сторони визначили, що вартість предмета іпотеки складає 55 550,00 грн.

Рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 29.10.2015 року у справі № 139/786/15-ц позов АТ «КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № VIUWGL02021216 від 27.02.2007 року задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «КБ «Приватбанк» суму боргу у розмірі 9 161,99 доларів США, що за курсом НБУ станом на день винесення цього рішення складає 209 685,80 грн. Рішення набрало законної сили 10.11.2015 року (а. с. 13 - 16).

Відповідно до довідки, виданої Головним державним виконавцем Мурованокуриловецького районного відділу ДВС ГТУ юстиції у Вінницькій області Каландей Р.Б. № 2250 від 16.04.2019 року, в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 02.12.2015 року по виконанню виконавчого листа № 139/786/15-ц, виданого 10.11.2015 року Мурованокуриловецьким районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «КБ «Приватбанк» боргу в сумі 212 716,09 грн. в період часу з вересня 2016 року по 16.04.2019 року, стягнено боргу в сумі 27 106, 49 грн. Залишок боргу станом на 16.04.2019 року становить 178 096,45 грн. (а. с. 17).

Як визначено у ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних , житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Як визначено у ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписами статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; чинне законодавство (частина перша статті 598, статті 599 - 601, 604 - 609 ЦК України) не пов`язує припинення зобов`язання з прийняттям судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною першою статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частиною першою статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»).

Іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (ст. 17 Закону України «Про іпотеку»).

Відповідне регулювання наведено також у статті 593 ЦК України.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Отже, законодавством передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 921/107/15-ц/16 (провадження № 12-117гс18) та від 19 травня 2020 року у справі № 361/7543/17 (провадження № 14-546цс19) зазначено, що: «наявність самого судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором за наведеними вище положеннями законодавства не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника і припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством. Схожі правові висновки виклав Верховний Суд України у постановах від 3 лютого 2016 року у справі № 22-ц/796/716/2014 (провадження № 6-1080цс15) та від 9 вересня 2014 року у справі № 922/3658/13 (провадження № 3-71гс14)».

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилається на те, що рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 29.10.2015 року стягнуто з неї на користь Банку заборгованість за кредитним договором, яке вона виконує. Проте, 01.09.2016 року приватним нотаріусом було зареєстровано право власності на предмет іпотеки за АТ «КБ «Приватбанк», тому вважає, що відбувається фактичне подвоєння суми заборгованості, яка належить для виплати кредиторові.

Отже, наявність самого судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором за наведеними вище положеннями законодавства не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника і припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством.

При цьому, рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 29.10.2015 року ОСОБА_1 не виконано.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем не надано належних, достатніх та допустимих доказів в обґрунтування позовних вимог. Відтак, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки суд відмовляє в задоволені позову, правові підстави для розподілу судових витрат у вигляді судового збору відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 3, 7, 17, 33 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 11, 16, 526, 546, 575, 593, 598, 610, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 15, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 274-279, 352-355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про визнання зобов`язання за кредитним договором та визнання іпотечного договору припиненими - відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк», 01001, м. Київ, вул.. М. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 14.03.2023 року.

Суддя І.В. Григоренко