Ухвала суду № 127892784, 04.06.2025, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/3055/25

Провадження № 2-аво/357/19/25

У Х В А Л А

04 червня 2025 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Б. І. розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду № 6 в м. Біла Церква без учасників справи заяву представника відповідача про виправлення описки в рішенні суду від 23 травня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Рішенням від 23 травня 2025 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду для оскарження постанови серії АВ № 00003237 від 28.11.2024, постанови серії АВ № 00003425 від 06.12.2024 та постанови серії АВ № 00003437 від 06.12.2024. Адміністративний позов задоволено та скасовано постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 від 28.11.2024 р. серії АВ № 00003237, від 06.12.2024 р. серії АВ № 00003425, від 06.12.2024 р. серії АВ № 00003437, винесені Державною службою України з безпеки на транспорті за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення закрити. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1816,80 грн.

Судом 03.06.2025 р. за вх.№31007 отримано заяву, в якій представник відповідача Коломієць В.О. просила виправити описку, допущену в рішенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.05.2025 у справі №357/3055/25 за позовом ОСОБА_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження по справі. Перший та другий абзац описової частини, а також резулятивну частину рішення викласти в такій редакції: «постанова серії АВ № 00003237 від 28.11.2024

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов до висновку про наявність законних підстав для задоволення заяви про виправлення описки, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 253 КАС України, суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З аналізу вищевказаних положень процесуального закону вбачається, що призначення судового засідання для вирішення питання про виправлення описки є ініціативою суду.

За таких обставин, суд вважає можливим вирішити питання про виправлення описки без повідомлення учасників справи, оскільки допущена описка не впливає на суть постановленого рішення та для її виправлення не встановлено необхідності заслуховування доводів учасників справи.

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Описки - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу ( помилка у правописі, розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.

Виходячи з позиції Верховного Суду України, суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.

Як наголосив Верховний Суд в ухвалі від 18.01.2018 у справі № 925/1076/16, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), які мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту рішення).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що допущена описка в рішенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, впливає на можливість його реалізації, а її виправлення не змінює рішення та не впливає на його суть іншим чином, тому необхідно виправити описку, а саме вважати вірним серію та номер постанови «АВ № 00003237 від 28.11.2024» замість помилково вказаного «АВ № 00003727 від 28.11.2024».

На підставі викладеного, керуючись ст. 253 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Заяву представника відповідача про виправлення описки в рішенні суду, - задовольнити.

Виправити описку у рішенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2025 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, а саме вважати вірним серію та номер постанови «АВ № 00003237 від 28.11.2024».

Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяБ. І. Кошель