Ухвала суду № 127886196, 04.06.2025, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 179/787/25

провадження № 2-з/179/6/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2025 року с-ще Магдалинівка

Суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Кравченко О.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення цивільного позову ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Стрілець», треті особи: ОСОБА_2 , Державний реєстратор виконавчого комітету Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Николаєва Марина Володимирівна, про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

29 травня 2025 року до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Стрілець», треті особи: ОСОБА_2 , Державний реєстратор виконавчого комітету Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Николаєва Марина Володимирівна, про витребування майна з чужого незаконного володіння.

02 червня 2025 року до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення вказаного позову.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивач посилається на те, що предметом спору є земельні ділянки: площею 4,91 га, кадастровий номер 1222382500:02:002:1054, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Жданівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області; площею 5,85 га, кадастровий номер 1222382500:02:002:1055, з аналогічним цільовим призначенням та місцем розташування.

Позов подано з метою поновлення права користування зазначеними ділянками, що знаходяться у незаконному володінні СФГ «СТРІЛЕЦЬ», яке на момент подання позову зареєстровано орендарем на підставі сумнівних договорів від 15.05.2023.

У ході розгляду судової справи №179/657/19, предметом якої також були спірні земельні ділянки, неодноразово здійснювались реєстраційні дії, спрямовані на зміну власника та орендаря земельних ділянок, у тому числі державними реєстраторами з інших районів області. Такі дії використовувалися з метою затягування розгляду справи, введення суду в оману щодо правового статусу сторін та передачі прав користування земельними ділянками іншим особам у період розгляду спору.

Ці обставини вже мали негативні наслідки: перешкоджали ефективному та своєчасному розгляду справи; ускладнювали встановлення фактичних обставин справи та правового статусу осіб; створили реальну загрозу втрат об`єкта спору та унеможливлення поновлення порушених прав.

Вважає, що наявний реальний ризик вчинення подібних реєстраційних дій у період розгляду цієї справи, зокрема: зміни чи припинення зареєстрованого права оренди; повторної передачі земельної ділянки іншим суб`єктам; обтяження земель правами третіх осіб або розірвання/укладення нових правочинів щодо них.

Таким чином, зважаючи на те, що наразі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно орендарем спірної земельної ділянки значиться не позивач, а інші особи, яким незаконно були передані земельні ділянки, ці особи можуть вільно та на власний розсуд здійснювати правомочності володіння та користування земельними ділянками, зокрема, здійснювати поділ, передавати ї в суборенду іншим особам, що призведе до безконтрольного розширення коли осіб, які можуть претендувати на користування земельними ділянкам, що не лише утруднить, але й зробить неможливим виконання рішення суду по цій справі.

Отже, незастосування заходів забезпечення позову в даному випадку неминуче призведе до появи нових обставин, які ускладнюватимуть відновлення прав позивача т зумовлять необхідність вчинення додаткових заходів для захисту порушених прав.

На підставі наведеного, ОСОБА_1 просить суд:

1. Забезпечити позов шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо таких земельних ділянок:

- земельна ділянка площею 4,91 га, кадастровий номер 1222382500:02:002:1054;

- земельна ділянка площею 5,85 га, кадастровий номер 1222382500:02:002:1055.

2. Заборонити державним реєстраторам (в тому числі ДП «НАІС») вносити будь-які зміни до відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо зазначених земельних ділянок, зокрема: зміну або припинення зареєстрованого права; реєстрацію нових правочинів; внесення записів про нових орендарів, обтяження чи обмеження.

3. Надіслати ухвалу про забезпечення позову до ДП «Національні інформаційні системи» для її технічного виконання у Реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про її часткове задоволення з наступних підстав.

У частині другій статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 2, 4 ч. 1ст.150ЦПК Українипозов забезпечується забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Таким чином, при розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Окрім того, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір з приводу права користування (оренди) земельними ділянками щодо якої позивач просить застосувати забезпечувальні заходи.

Відповідно до вимог позовної заяви позивач просить суд:

1. Витребувати з незаконного володіння Селянського (фермерського) господарства «СТРІЛЕЦЬ» на користь ОСОБА_1 земельні ділянки:

- земельну ділянку площею 4,91 га, кадастровий номер 1222382500:02:002:1054, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Жданівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області;

- земельну ділянку площею 5,85 га, кадастровий номер 1222382500:02:002:1055, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Жданівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області;

2. Скасувати реєстраційні дії та запис в Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно №51999670 від 26.09.2023, вчинений Державним реєстратором Николаєвою Мариною Володимирівною, виконавчий комітет Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, щодо реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1222382500:02:002:1054 за СФГ «СТРІЛЕЦЬ».

3. Скасувати реєстраційні дії та запис в Єдиному реєстрі речових прав на неруоме майно №52000342 від 26.09.2023, вчинений Державним реєстратором Нколаєвою Мариною Володимирівною, Виконавчий комітет Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, щодо реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1222382500:02:002:1055 за СФГ «СТРІЛЕЦЬ».

З огляду на викладені обставини, якими ОСОБА_1 обґрунтовує свої позовні вимоги, його звернення до суду направлено на відновлення порушеного, на думку позивача, права титульного володільця (орендаря) земельних ділянок на володіння та користування вказаними земельними ділянками.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що реалізація землекористувачем або власниками права розпорядження спірними земельними ділянками до вирішення судом спору по суті може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення заявлених ОСОБА_1 вимог з точки зору відновлення його прав.

Разом з тим, позивач просить суд забезпечити позов шляхом заборони вчинення буд-яких реєстраційних дій та внесення будь-яких змін до відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зокрема: зміну або припинення зареєстрованого права; реєстрацію нових правочинів; внесення записів про нових орендарів, обтяження чи обмеження, що є неспівмірним із заявленими позовними вимогами.

Оскільки спір між сторонами стосується саме права оренди земельних ділянок, то суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача про забезпечення позову частково, та заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, нотаріусам та будь-яким іншим особам, які відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії та вносити зміни до відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо речового права оренди земельних ділянок.

Такий вид забезпечення позову є тимчасовим заходом на час розгляду справи, який обмежує реєстрацію відповідного речового права оренди вказаних земельних ділянок.

Оскільки спір виник лише щодо права оренди земельних ділянок, тому такий захід забезпечення позову відповідає принципу співмірності, і не призведе до невиправданого обмеження майнових прав сторін.

Захід забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти певні дії входить до переліку видів забезпечення позову, передбачених ст.150 ЦПК України і відповідає предмету позову у даній справі та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища між сторонами.

Суд вважає, що зазначені заходи забезпечення позову відповідають позовним вимогам, та є співмірними з тими негативними наслідками, які можуть настати в наслідок невжиття заходів забезпечення позову.

Суд також звертає увагу на те, що основною метою діяльності ДП «НАІС» є створення, розробка, підтримка, супроводження, удосконалення, модернізація та технічне супроводження Єдиних та Державних реєстрів, автоматизованих систем, баз даних та інших інформаційних систем, функції з адміністрування, супроводження, забезпечення функціонування та підтримки роботи яких покладено на ДП "НАІС".

Державні реєстратори, уповноважені на здійснення реєстраційних дій, працюють в ЄДР та інших державних реєстрах. Вони використовують програмне забезпечення, розроблене ДП «НАІС», для вчинення реєстраційних дій.

Отже ДП «НАІС» не здійснює реєстраційні дії, а тому заборона ДП «НАІС» внесення будь-яких змін до відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо спірних земельних ділянок є недоцільною.

Враховуючи наведене, заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч. 8 ст.153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Стосовно заходів зустрічного забезпечення, суд зазначає про наступне.

Згідно з ч. 1ст.154 ЦПК Українисуд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Перелік випадків у яких, суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення визначений ч. 3ст.154 ЦПК Українита є вичерпним.

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом (ч. 4ст.154 ЦПК України).

Враховуючи те, що обраний заявником спосіб забезпечення позову не спричинить не відновлюваної шкоди відповідачу чи третім особам, а також відсутність обставин визначених ч. 3ст.154 ЦПК України, суд приходить до висновку про те, що відсутні підстави для зустрічного забезпечення.

За правилами статті 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Керуючись ст.ст.149-153, 260 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення цивільного позову задовольнити частково.

Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, нотаріусам та будь-яким іншим особам, які відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії та вносити зміни до відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо речового права оренди земельних ділянок:

- кадастровий номер 1222382500:02:002:1054, площею 4,91 га;

- кадастровий номер 1222382500:02:002:1055, площею 5,85 га.

У задоволенні інших вимог заяви відмовити.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи у порядку вимог ст.158 ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя О.Ю.Кравченко