Рішення № 127884085, 27.05.2025, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 495/10144/24

№ провадження 2/495/604/2025

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

27 травня 2025 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Дарій О.М.

справа № 495/10144/24

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському Одеської області цивільну справу за позовом АТ «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

11.11.2024представник позивачаАТ «Таскомбанк»звернувся досуду зпозовом до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором,просить судстягнути звідповідача ОСОБА_1 на його користь суму заборгованості у розмірі 110344, 12 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 49486, 74 грн; заборгованості за процентами 60857, 38 грн; витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Стислий виклад позиції позивача

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30 вересня 2021 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 підписано заяву-анкету № 886596 щодо приєднання до публічної пропозиції банку на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank».

ОСОБА_1 з 30 вересня 2021 року є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , який відкритий до Заяви № 886596 з номером Кредитного договору № 002/11861459-SP.

Підписавши зазначену заяву, відповідач підтвердив, що перед підписанням цієї Заяви анкети він ознайомився з Публічною пропозицією разом з додатками, в т.ч, але не виключно, Тарифами, Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, Паспортом споживчого кредиту, що розміщені на сайті Банку та Лендинговій сторінці, посилання на примірник якої разом з додатками він отримав в Мобільному додатку «Sportbank», і з якою він повністю згоден, зміст розуміє, положення якої зобов`язався неухильно дотримуватися.

Відповідачу було надано послугу Кредитування рахунку та встановлено кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (шо складає 100000 грн), а саме надані кредитні кошти в сумі 50000, 00 грн.

Кредитні кошти відповідачу було надано у спосіб, зазначений в Кредитному договорі, що підтверджується відповідною Випискою, отже Кредитодавець свої обов`язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі.

В подальшому відповідач перестав виконувати умови Кредитного договору в повній мірі, а саме, перестав сплачувати заборгованість по кредиту та процентах.

Як наслідок,станом на30.10.2024року заборгованістьза Заявою договором№002/11861459-SPвід 30вересня 2021року становить110344,12грн,в т.ч.:заборгованість за тілом кредиту у розмірі 49 486, 74 грн; заборгованості за процентами 60 857, 38 грн.

Саме з огляду на вищезазначені обставини позивач і вимушений звернутися із позовом до суду.

06 грудня 2024 року відповідачем наданий відзив на позовні вимоги позивача, відповідно до якого просить суд позовні вимоги позивача задовольнити частково, а саме: в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту у розмірі 49486, 74 грн, в іншій частині позовних вимог відмовити, зазначаючи, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме цю Публічну пропозицію він розумів та ознайомився і погодився з нею, підписуючи заяву-анкету про приєднання, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані йому умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про оплату відсотків: за користування кредитними коштами, не можуть розцінюватися як стандартна: (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Надану позивачем Публічну пропозицію, з огляду на її мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Одночасно зазначає, що Публічна пропозиція, яка містяться в матеріалах даної справи не містить його підпису, він її взагалі не підписував та не був з нею ознайомлений, тому і не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між ним та позивачем

30.09.2021 року шляхом підписання заяви-анкети.

Отже відсутні підстави вважати, що він та позивач обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ «Таскомбанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Така правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-

131щс19).

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги позивача АТ «Таскомбанк» в частині стягнення з нього процентів за Заявою-договором №002/11861459-SP від 30.09.2021 року у розмірі 60857,38 грн - не підлягають задоволенню.

Заяви, клопотанні, інші процесуальні дії у справі

15 листопада 2024 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області відкрито загальне позовне провадження по справі.

28 лютого 2025 року ухвалою суду підготовче провадження було закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив суд розглянути справу за відсутності позивача, на заочний розгляд справи згодний.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Судова повістка повернулась до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Матеріали справи містять відзив відповідача на позовні вимоги позивача.

Враховуючи зазначені обставини справи, суд вважає за можливим розглянути справу за відсутність сторін, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом

Проаналізувавши матеріали справи, ретельно дослідивши надані докази, суд дійшов до наступного.

30 вересня 2021 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 укладено договір шляхом підписання анкети-заяви № 886596 про приєднання до Публічної пропозиції АТ«ТАСКОМБАНК» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту Sportbank.

У даній заяві анкеті зазначені персональні дані ОСОБА_1 , натомість будь-яких інших відомостей, в тому числі щодо умов видачі кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами, сплати неустойки тощо, анкета-заява не містить.

ОСОБА_1 з 30 вересня 2021 року є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , який відкритий до Заяви № 886596 з номером Кредитного договору № 002/11861459-SP.

Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору № 002/11861459-SP від 30 вересня 2021 року, станом на 30 жовтня 2024 року утворилася заборгованість у розмірі 110 344, 12 грн, в т.ч.: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 49 486, 74 грн; заборгованості за процентами 60 857, 38 грн.

Факт користування ОСОБА_1 грошовими коштами підтверджується також випискою по особовому рахунку за період з 30 вересня 2021 року по 30 жовтня 2024 року.

Нормативне обґрунтування. Оцінка аргументів сторін, висновки суду

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст.3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Так, судом встановлено, що заява анкета № 886596 щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» від 30.09.2021 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладена в електронному вигляді та відповідачем підписана з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. (а.с. 7-10)

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє АТ «ТАСКОМБАНК».

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Банк, пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості за договором, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками.

Однак у заяві-анкеті від 30 вересня 2021 року № 886596 процентна ставка не зазначена.

Позивач, обґрунтовуючи право нарахування відсотків, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості станом на 30.10.2024 за кредитним договором, посилався на умови публічної пропозиції (оферти) на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» і Тарифи та умови обслуговування фізичних осіб в АТ «ТАСКОМБАНК» при наданні банківських послуг щодо карткового продукту «Sportbank», як невід`ємну частину кредитного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цю Публічну пропозицію розумів відповідач та ознайомився і погодився з нею, підписуючи заяву про приєднання, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Аналіз викладеного свідчить про неможливість застосування до вказаних правовідносин правил ч. 1 ст. 634 ЦК України, оскільки умови та правила обслуговування фізичних осіб в АТ«ТАСКОМБАНК» при наданні банківських послуг, могли неодноразово змінюватися самим АТ «ТАСКОМБАНК» з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду з вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Тарифи та умови обслуговування фізичних осіб в АТ «ТАСКОМБАНК» при наданні банківських послуг у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Крім того, дана публічна пропозиція і Тарифи та умови обслуговування фізичних осіб в АТ «ТАСКОМБАНК» при наданні банківських послуг щодо карткового продукту «Sportbank» не містять підпису відповідача.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, надані банком тарифи та умови обслуговування фізичних осіб при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 03липня 2019 року у справі № 342/180/17, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже підстав для стягнення відсотків, нарахованих в розмірі встановленому тарифами та умовами обслуговування фізичних осіб при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів не вбачається, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.

За таких обставин, вимоги АТ «ТАСКОМБАНК» підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту (в т.ч. прострочена) станом на 30.10.2024 у розмірі 49486, 74 грн.

Вирішення питання щодо судових витрат

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з частковою обґрунтованістю позовних вимог вимоги щодо стягнення з відповідача суми судового збору на користь позивача підлягають частковому задоволенню, прапорційно розміру задоволених вимог у загальному розмірі 1086, 28 грн, що вираховується наступним чином: 110344, 12 грн /заявлені позовні вимоги/: 49486, 74 /задоволені позовні вимоги/= 2,23; 2422, 40/ сума сплаченого судового збору/: 2,23=1086, 28 грн.

Керуючись ст. ст. 530, 549, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 83, 263, 264, 265, 354 ЦПК України , суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву АТ «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнутиз ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» заборгованість за тілом кредиту у розмірі 49486, 74 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» витрати, пов`язані з оплатою судового збору в розмірі 1086, 28 грн.

В іншій частині позовних вимог АТ «Таскомбанк» відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство "ТАСКОМБАНК", ЄДРПОУ: 09806443, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Симона Петлюри, 30.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 04 червня 2025 року.

Суддя: