Постанова № 12788, 15.06.2006, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16

тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"15" червня 2006 р. Справа № 291/7-06

12 год. 10 хв. м. Київ, вул. Комінтерну, 16

(зал судових засідань №205)

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Бабенка К.А. при секретарі Лялюк І.З. розглянув матеріали справи

за позовом Державного міжнародного аеропорту „Бориспіль”, м. Бориспіль

до Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Київ

про скасування та визнання нечинним рішення Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 05.04.2006р. №112 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 27680 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Чорноштан О.Г. (дов. б/н від 02.06.2006р.);

від відповідача: Сушицька Ю.В. (дов. №20-07-06 від 11.01.2006р.).

Суть спору:

до господарського суду Київської області звернувся Державний міжнародний аеропорт „Бориспіль”, м. Бориспіль з позовною заявою до Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Київ про скасування та визнання нечинним рішення Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 05.04.2006р. №112 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 27680 грн.

Ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі від 05.06.2006р. її розгляд призначено на 15.06.2006р. (а.с. 1).

В судовому засіданні, яке відбулось 15.06.2006р. позивач уточнив позовні вимоги та просить визнати рішення Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 05.04.2006р. №112 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 27680 грн. протиправним та скасувати його. Відповідач позовні вимоги не визнає та просить в їх задоволенні відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

встановив:

Київським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (відповідачем у справі) у період 13.03.2006р. –22.03.2006р. проведено документальну ревізію надходження, обліку та витрачання коштів Державним міжнародним аеропортом „Бориспіль”, за наслідками якої 22.03.2006р. складено відповідний Акт (а.с. 5-8).

Відповідно до п. п. 2, 3 висновку зазначеного Акту, на підставі ст. 30 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” №2240-ІІІ від 18.01.2001р. (далі –Закон №2240-ІІІ) за порушення порядку витрачання страхових коштів накладено штраф в сумі 85,47 грн. та за несвоєчасну сплату страхових внесків нараховано пені і штрафу в сумі 307 грн. та 27680 грн. відповідно.

На підставі зазначеного Акту, позивачем 05.04.2006р. прийнято Рішення „Про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (ф.4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” №112 (далі –Рішення), яким нараховано за актами ревізій: 307 грн. пені, не прийнято до зарахування витрат в сумі 170,93 грн. та стягнуто з позивача 27765,47 грн. штрафу, який складається з 85,47 грн. –за порушення порядку витрачання страхових коштів та 27680 грн. –за несвоєчасну сплату страхових внесків.

Як вбачається з зазначеного Рішення, відповідачем при його прийнятті застосовано ст. 30 Закону та визначено суму штрафних санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків в розмірі 50% належної до сплати суми страхових внесків.

Дійсно, відповідно до частини першої ст. 30 Закону №2240-ІІІ страхувальник-роботодавець несе відповідальність за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. За порушення строку реєстрації страхувальника як платника страхових внесків або несвоєчасність сплати страхових внесків на нього накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який минув з дня, коли страхувальник повинен був зареєструватися. Тобто, зазначеною статтею встановлено порядок нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків.

Проте, згідно преамбули Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000 року з внесеними до нього змінами Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №550-IV від 20.02.2003р. (далі –Закон України №2181-ІІІ), цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Відповідно п. п. 2.1.3 п. 2.1 ст. 2 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000р. з внесеними до нього Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №550-IV від 20.02.2003р. змінами, контролюючими органами є органи фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування –стосовно внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у межах компетенції цих органів, встановленої законом.

З огляду на наведені вище норми Закону України №2181-ІІІ з моменту набрання чинності Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №550-IV від 20.02.2003р., тобто після 26.03.2003 року, не сплачені в строк страхові внески до фондів загальнообов’язкового соціального страхування підпадають під ознаки податкового боргу в розумінні п. 1.3 ст. 1 цього Закону, а на погашення зобов’язань зі сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та на порядок нарахування штрафних санкцій за їх несвоєчасну сплату поширюється дія Закону України №2181-ІІІ, що збігається з Практикою Вищого господарського суду України, зокрема з його Постановою від 08.02.2005р. у справі №16/2343.

Відповідно до п. 17.1 ст. 17 Закону України №2181-ІІІ штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею. А згідно п. 17.1.7 цієї статті, при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання платник податку зобов’язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Тобто, зазначеним Законом законодавець врегулював порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб зі сплати страхових внесків на загальнобов’язкове державне соціальне страхування, нарахування пені та штрафних санкцій.

Як передбачено п. 6 Прикінцевих положень Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №550-IV від 20.02.2003р., яким внесено до встановленого Законом №2181-ІІІ від 21.12.2000р. порядку погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів) внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Кабінет Міністрів України зобов’язано протягом 30 календарних днів від дня набрання чинності цим Законом подати Верховній Раді України пропозиції щодо внесення змін до законів України, які випливають із цього Закону.

В зв’язку з тим, що Верховною Радою України не були внесені зміни до Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” №2240-ІІІ щодо порядку нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків, в законодавстві виникла колізія. Крім того, відповідно до п. п. 4.4.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України №2181-ІІІ у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. В зв’язку з чим, господарський суд дійшов висновку, про застосування до спірних правовідносин правових норм Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000р. з внесеними до нього змінами Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №550-IV від 20.02.2003р., які пом’якшують відповідальність суб’єкта господарювання.

Тому, Київське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, застосувавши при прийнятті оспорюваного Рішення ст. 30 Закону України №2240-ІІІ та стягнувши з позивача 27680 грн. штрафу за несвоєчасну сплату страхових внесків, порушило норми Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000р. з внесеними до нього змінами Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №550-IV від 20.02.2003р.

Відповідно до ст. 19 Конституції України від 28.06.1996р. №254к/96-ВР органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до п. 2 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/35 від 26.01.2000 року „Про деякі питання вирішення спорів, пов’язаних з визнанням недійсним актів державних та інших органів” підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Враховуючи те, що оскарженим Рішенням порушено право позивача на застосування правомірної відповідальності, невідповідність зазначеного Рішення Закону №2181-ІІІ та беручи до уваги наведене, господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача повністю, визнає протиправним Рішення Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності „Про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (ф.4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” №112 від 05.04.2006р. в частині стягнення з позивача 27680 грн. штрафу за несвоєчасну сплату страхових внесків і скасовує його в цій частині.

Відповідно до частини першої ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тому, суд стягує з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України від 28.06.1996р. №254к/96-ВР; п. п. 2.1.3 п. 2.1 ст. 2, п. п. 4.4.1 п. 4.1 ст. 4, п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000 року; частиною четвертою ст. 94, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

постановив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності „Про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (ф.4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” №112 від 05.04.2006р. в частині стягнення з Державного міжнародного аеропорту „Бориспіль” 27680 грн. штрафу за несвоєчасну сплату страхових внесків.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного міжнародного аеропорту „Бориспіль” (ЗКПО 20572069) –судові витрати, а саме судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп.

Дану Постанову може бути оскаржено у 10-денний термін або у 20-денний термін після подання в 10-денний термін заяви про апеляційне оскарження.

Дана Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного терміну на подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги у разі їх не подання або після закінчення 20-денного терміну після подання заяви про апеляційне оскарження у випадку неподання апеляційної скарги, або після закінчення апеляційного розгляду скарги і залишення її без задоволення, а Постанови суду –без змін.

Суддя Бабенко К. А.