Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/2949/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду 29.01.2025 року надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2019, 2020 та 2021 роки, починаючи з 26.08.2022;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2019, 2020 та 2021 роки, починаючи з 26.08.2022.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2025 року справу №420/2949/25 передано на розгляд судді Харченко Ю.В.
03.03.2025 року керівником апарату Одеського окружного адміністративного суду прийнято розпорядження №41 «Про призначення повторного автоматизованого розподілу матеріалів судової справи» відповідно до якого з метою дотримання передбаченого Кодексом адміністративного судочинства України строку розгляду адміністративної справи, відповідно до п.9 ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України; п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02 квітня 2015 року (із змінами і доповненнями); п.13 та п.14 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському окружному адміністративному суді, затверджених рішенням Зборів суддів Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 № 22, на підставі заяви представника позивача щодо перерозподілу справи № 420/2949/25 та службової записки відповідальної особи за ведення табеля обліку робочого часу КИСИЛІВСЬКОЇ Алли, що підтверджує перебування судді ХАРЧЕНКО Юлії на лікарняному станом на 03 березня 2025 року, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №420/2949/25.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 року справу №420/2949/25 передано на розгляд судді Вовченко О.А.
Ухвалою судді Вовченко О.А. від 10.03.2025 року позов залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
14.03.2025 року від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позову, разом із заявою про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою від 26 березня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в частині позовних вимог про перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2019, 2020 та 2021 роки за період з 29.08.2022 року по 28.07.2024 року (включно) - повернуто позивачеві. Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в частині позовних вимог про перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2019, 2020 та 2021 роки, починаючи з 29.07.2024 року. Відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог в адміністративному позові зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області та з 2018 року отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ. 26.08.2022 позивачка звернулася до відповідача із заявою про переведення її з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2003 №1058-ІV. На підставі вказаної заяви позивача було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV. Листом ГУ ПФУ в Одеській області від 25.12.20241500-0308-8/197675 позивача повідомлено про те, що для розрахунку пенсії за віком застосовано показник середньої заробітної плати в розмірі 6186,32 грн. На думку відповідача, правових підстав для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки немає, а тому пенсія, призначена згідно із Законом № 1058-IV, обчислена відповідно до вимог чинного пенсійного законодавства. Відповідач вчинив протиправні дії, які полягають у відмові здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2019, 2020 та 2021 роки, починаючи з 26.08.2022, а тому позивач звернувся до суду із даним позовом.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 11.04.2025 року (Вхід. №ЕС/34850/25) до суду надійшов відзив на позовну заяву, де зазначено, що Головне управління позовні вимоги вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Головним управлінням здійснювалося переведення позивача на пенсію за віком на умовах передбачених Законом № 1058-IV, а не первинне призначення. Первинне призначення пенсії позивачу було здійснено у 2018 році, а переведення 26.08.2022. При переведені з одно виду пенсії на інший застосуванню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, а тому розраховуючи пенсію позивача за віком, Головне управління вірно застосувало показник середньої заробітної плати за 2014-2016 з урахуванням індексації, як це передбачено ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-IV. Головне управління не порушувало прав, свобод та інтересів позивача, а діяло лише на підставі норм чинного законодавства України. Відсутні законні підстави для зобов`язання Головного управління призначити Позивачу пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2019-2021 роки, оскільки позивач звертався не за призначенням пенсії, а із заявою про переведення з одного виду пенсії на інших, а вказаний показник середньої заробітної плати застосовується лише при первинному призначенні пенсії. Позовна вимога позивача щодо зобов`язання Головного управління призначити позивачу пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2019-2021 роки, також не підлягає задоволенню з підстав, що судом не може прийматись відповідне рішення, оскільки це є втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади та буде виходити за межі завдань адміністративного судочинства.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, відзивом на позовну заяву, дослідивши обставини, якими обґрунтовано позовні вимоги і заперечення та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 19.07.2018 року отримувала пенсію за вислугу років як працівник охорони здоров`я у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується протоколом Любашівського об`єднаного УПФУ Одеської області № 362 від 24.07.2018 року. Загальний страховий стаж (повний) позивачки визначено 38 років 1 місяць 28 днів, стаж працівника охорони здоров`я 29 роки 9 місяців 27 днів.
26.08.2022 року ОСОБА_1 подала до Головного управління ПФУ в Одеській області заяву про перехід на пенсію за віком. Заява зареєстрована 26.08.2022 року за № 657.
Рішенням Любашівського об`єднаного управління ПФУ № 951300118368 від 01.09.2022 року призначено пенсію ОСОБА_1 за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 26.08.2022 року. Страховий стаж (повний) позивачки визначено 40 років 5 місяців 8 днів.
При проведенні розрахунку пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 26.08.2022 року пенсійним органом враховано позивачці середній заробіток за 2 попередні роки: 2016-2017 роки 3764,40 грн, що підтверджено розрахунком з пенсійної справи позивачки.
25 грудня 2024 року в листі № 1500-0308-8/197675, Головне управління ПФУ в Одеській області повідомило представника позивача, що « 3 26.08.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , переведено з пенсії за вислугою років на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі-Закон): Розмір пенсії з 26.08.2022 складав 3350,94 грн. Одночасно повідомляємо, що при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 застосовано показник середньої заробітної плати у розмірі 6186,32 грн. (3764,40 грн. за 2014, 2015, 2016 роки х 1,17 x 1,11 x 1,11 x 1,14). (а.с. 9зв.).
Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплати пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, представник позивача звернувся з позовною заявою до суду.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Приписами Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) (в редакції станом на момент призначення позивачці пенсії за вислугу років) право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров`я та соціального
забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
В ч. 3 ст. 4 Закону № 1058-IV визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV (далі Закон № 1058-ІV) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно з положеннями статті 9 Закону №1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Відповідно до ст. 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
В ч. 2 ст. 40 Закону №1058-ІV передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+Кз3+...+Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Зі змісту зазначених положень вбачається, що ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV регламентований порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший вид. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії за цим же законом є незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
З досліджених матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 19.07.2018 року отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та з 26.08.2022 року позивачці за її заявою Любашівським об`єднаним управлінням ПФУ призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.
Приписами Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІI, передбачено інші підстави та порядок призначення пенсії в порівнянні з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону №1058-ІV, встановлено, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу вищевикладених норм вбачається, що приписами ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Відтак, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №876/5312/17 зазначено, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV.
Судом встановлено, що позивачці з 19.07.2018 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII. При цьому, в подальшому з 26.08.2022 року за її заявою Любашівським об`єднаним управлінням ПФУ призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV
Отже позивачка зверталася до відповідача із заявою про призначення іншої пенсії (за віком) за іншим законом, а саме Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» .
Тому, при прийнятті рішення № 951300118368 від 01.09.2022 року про призначення позивачці пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV необхідно було застосовувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням цієї пенсії, тобто за 2019-2021 роки, оскільки позивачка набула право на призначення іншої пенсії за іншим Законом.
Аналогічний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 р. у справі № 400/293/19.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відмовляючи позивачці у обчисленні пенсії за віком згідно з ч. 2 статті 40 Закону №1058-IV з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020, 2021 роки, відповідачем помилково ототожнене поняття «переведення на інший вид пенсії» та «призначення пенсії», внаслідок чого в розрахунку пенсії з 26.08.2022 року відповідачем неправомірно враховані показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні (2016-2017 роки) не за той період, як це має бути для пенсії, яка призначена вперше відповідно до Закону №1058-IV.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що при обчисленні позивачці пенсії за віком у 2022 році на підставі норм Закону №1058-IV пенсійний орган мав врахувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням цієї пенсії, тобто, за 2019-2021 роки. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.01.2019 у справі №577/2457/17 щодо аналогічних правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначені норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
При цьому належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивачки, відповідач під час розгляду справи не надав.
Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, та для ефективного захисту прав позивачки, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 9 КАС України суд приходить до висновку про протиправну бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не застосування при призначенні з 26 серпня 2022 року пенсії за віком ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки.
Щодо позовної вимоги зобов`язального характеру, то остання підлягає задоволенню шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 29 липня 2024 року із застосуванням показника середньої заробітної плати отриманої в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2019-2021 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи задоволення позову, суд дійшов висновку що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 968,96 грн., сплачений згідно квитанції від 11.01.2025 (а.с.8).
Керуючись вимогами ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не застосування при призначенні з 26 серпня 2022 року пенсії за віком ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати в Україні за 2019-2021 роки.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 29 липня 2024 року із застосуванням показника середньої заробітної плати отриманої в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2019-2021 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 968,96 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, (вул. Канатна, 83 м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385).
Суддя О.А. Вовченко
Судове рішення № 127877863, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 04.06.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/2949/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: