Рішення № 127876046, 03.06.2025, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2025 р. справа № 300/5934/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Окуневич Михайло Валентинович, (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання протиправною відмову щодо ненарахування та невиплати пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України Про внесення змін і доповнень до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №230/96-ВР та індексації пенсії за 2023 та 2024 роки, зобов`язання здійснити перерахунок пенсії відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96- ВР, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та дорахувати індексацію пенсії за 2023 та 2024 роки у розмірі її фактичного нарахування, без обмеження максимальним розміром індексації, з урахуванням виплачених.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та отримує пенсію по інвалідності, розраховану на умовахЗакону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". На думку представника позивача, ОСОБА_1 має право на одержання пенсії як інвалід ІІІ групи у розмірі не нижчому за 6 мінімальних пенсій за віком після набрання чинностіРішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(II)/2021, яким визнано такою, що не відповідаєКонституції України(є неконституційною), частину третю статті 54 Закону УкраїниПро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофиу редакціїЗакону України від 28.12.2014 №76-VIIIПро внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України. Проте, відповідачем виплачується позивачу пенсія у розмірі меншому за 6 мінімальних пенсій за віком. Крім того, відповідачем не обчислено позивачу індексацію пенсії за 2023 та 2024 роки. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду 05.08.2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 КАС України.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 19.08.2024. Проти заявлених позовних вимог заперечив та просив суд в задоволенні позову відмовити, вказавши що розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими: для I групи інвалідності6 000 гривень; для II групи інвалідності4 800 гривень; для III групи інвалідності3 700 гривень; для дітей з інвалідністю3 700 гривень. Також зазначену правову норму доповнено частинами четвертою та п`ятою, а саме:Розміри пенсії, передбачені частиною 3 цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців 2 і 3 частини 2 статті 42 Закону УкраїниПро загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Крім того, пенсію позивача проіндексовано із дотриманням норм чинного законодавства України. Відтак, вимоги позивача заявлені у позовній заяві є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти позову, встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Івано-Франківській області та отримує пенсію, як особа з інвалідністю ІІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до Закону України«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 29.08.2019 (а.с.7).

13.06.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії з 01.06.2024 відповідно доРішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, статті 54 Закону УкраїниПро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофиу редакції Закону УкраїниПро внесення змін і доповнень до Закону УкраїниПро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи№230/96-ВР, у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та виплачувати пенсію у розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком та виплати індексацію пенсії (а.с.15-17).

За результатами розгляду звернення, відповідач, згідно листа від 08.07.2024 №6140-7854/Г-02/8-0900/24, повідомив позивача про відсутність підстав для задоволення його заяви, оскільки чинним законодавством не передбачено виплату пенсії для осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, зокрема по ІII групі інвалідності 6 мінімальних пенсій за віком. Вказано, що індексація виплачена згідно законодавства (а.с.14).

Вважаючи вищенаведену відмову відповідача протиправною та такою, що порушує право на належне пенсійне забезпечення, позивач звернулася до суду з відповідними позовними вимогами.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи правову норму, яку слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Так, Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території, визначеніЗаконом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII від 28.02.1991.

За змістомстатті 1 Закону №796-XII, цей нормативно-правовий акт спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.

Державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується на принципах, зокрема соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пенсійне забезпечення осіб, які віднесені до І категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовано положеннямистатті 54 Закону №796-XII, яка неодноразово зазнавала змін.

Так, відповідно достатті 54 Закону №796-XIIу редакції Закону УкраїниПро внесення змін і доповнень до Закону УкраїниПро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофивід 06.06.1996 №230/96-ВР (даліЗакон №230/96-ВР), пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством (ч. 1 ст. 54 у редакціїЗакону №230/96-ВР від 06.06.1996).

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців (частина 2 статті 54 у редакціїЗакону №230/96-ВР від 06.06.1996).

Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону УкраїниПро пенсійне забезпеченнявід 05.11.1991 № 1788-XII (частина 3 статті 54 у редакціїЗакону №230/96-ВР від 06.06.1996).

В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам3 мінімальних пенсій за віком (частина 4 статті 54 у редакціїЗакону №230/96-ВР від 06.06.1996).

Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 5 ст. 54 у редакціїЗакону №230/96-ВР від 06.06.1996).

Законом УкраїниПро внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів Українивід 28.12.2014 №76-VIII (даліЗакон №76-VIII),статтю 54 Закону №796-XIIвикладено в новій редакції, згідно з якою пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством (частина 1 статті 54Закону №76-VIII).

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців (частина 2 статті 54Закону №76-VIII).

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань (частина 3 статті 54Закону №76-VIII).

Конституційний Суд України в Рішенні від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 дійшов висновку, що положення частини третьоїстатті 54 Закону №796-ХІІв редакціїЗакону №76-VIIIне відповідаютьКонституції України(є неконституційними) та встановив, що громадяни України, на яких поширюється діястатті 54 Закону №796-ХІІ, мають право на відшкодування шкоди, якої вони зазнали внаслідок дії частини третьоїстатті 54 цього Законув редакціїЗакону №76-VIII. З метою реального поновлення у правах громадян України, на яких поширюється діястатті 54 Закону №796-ХІІ, Конституційний Суд України вважав, що держава зобов`язана розробити порядок (юридичний механізм) відшкодування шкоди, якої вони зазнали внаслідок діїстатті 54 Закону №796-ХІІу редакціїЗакону №76-VIII.

Частинами 1 та 2статті 152 Конституції Українивизначено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідаютьКонституції Україниабо якщо була порушена встановленаКонституцією Українипроцедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічні за змістом положення містяться в частині 1 статті 91 Закону УкраїниПро Конституційний Суд Українивід 13.07.2017 №2136-VIII (даліЗакон №2136-VIII).

Порядок виконання рішень та висновків Конституційного Суду України регламентовано положеннямистатті 97 Закону №2136-VIII, відповідно до частини першої якої Конституційний Суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання, а також зобов`язати відповідні державні органи забезпечити контроль за виконанням рішення, додержанням висновку.

Керуючись зазначеними нормамиЗакону №2136-VIII,Конституційний Суд України Рішенням від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 встановив строк втрати чинності нормою закону, що визнана неконституційною, а саме через три місяці з дня ухвалення рішення, тобто із 07.07.2021.

На виконанняРішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 Верховною Радою України прийнятий Закон УкраїниПро внесення змін до Закону УкраїниПро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофищодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осібвід 29.06.2021 №1584-IX (даліЗакон №1584-ІХ), яким внесено зміни доЗакону №796-ХІІ, в тому числі в частині визначення розміру пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Так, за змістом частини 3статті 54 Закону №796-ХІІ(в редакціїЗакону №1584-ІХ) розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими: для I групи інвалідності6 000 гривень; для II групи інвалідності4 800 гривень; для III групи інвалідності3 700 гривень; для дітей з інвалідністю3 700 гривень.

Таким чином,статтею 54 Закону №796-ХІІв редакціїЗакону №1584-ІХвизначені розміри пенсій, які є нижчими, аніж ті, що були встановлені зазначеною статтею в редакціїЗакону №230/96-ВР, у зв`язку з чим суд зазначає таке.

Частиною 3статті 3 Конституції Українивизначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно достатті 48 Конституції Україникожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Зазначені положення Основного Закону України зобов`язують державу створити ефективну систему соціального захисту різних категорій осіб, яка сприяла б узгодженню рівня їхнього життя з реалізацією права на достатній життєвий рівень для них та їхніх сімей шляхом надання відповідного соціального забезпечення.

Держава, виходячи з існуючих фінансово-економічних можливостей, має право вирішувати соціальні питання на власний розсуд. Тобто, у разі значного погіршення фінансово-економічної ситуації, виникнення умов воєнного або надзвичайного стану, необхідності забезпечення національної безпеки України, модернізації системи соціального захисту тощо держава може здійснити відповідний перерозподіл своїх видатків з метою збереження справедливого балансу між інтересами особи та суспільства. Проте держава не може вдаватися до обмежень, що порушують сутність конституційних соціальних прав осіб, яка безпосередньо пов`язана з обов`язком держави за будь-яких обставин забезпечувати достатні умови життя, сумісні з людською гідністю.

Статтею 16 Конституції Українивизначено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

За змістомстатті 50 Конституції Україникожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

УРішенні від 17.07.2018 №6-р/2018 Конституційний Суд Українизауважив, щоскасування пільг, компенсацій та гарантій не відповідає конституційному обов`язку держави, передбаченому устатті 16 Конституції України, щодо осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому пільги, компенсації та гарантії є такими, що захищеніКонституцією Українивід негативних наслідків для цієї категорії осіб при внесенні змін до законодавства України(абзац п`ятий пункту 4 мотивувальної частини).

Статтею 54 Закону №796-ХІІу редакціїЗакону №230/96-ВРзаконодавець, ураховуючи спеціальний юридичний статус осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, на реалізацію положеньстатті 16 Конституції Україниустановив у Законі УкраїниПро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофисаме мінімальні розміри державної пенсії для осіб із інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою як гарантію їх соціального захисту.

ПокладенняКонституцією Українина державу обов`язку захищати осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, вказує на особливий статус таких осіб у контексті їх соціального захисту та охорони здоров`я, що зумовлює їх посилений соціальний захист.

У Рішенні від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 Конституційний Суд України, здійснивши порівняльний аналіз частини четвертоїстатті 54 Закону №796-ХІІу редакціїЗакону №230/96-ВРта пунктів 11, 12 Порядку КМУ №1210, дійшов висновку, що Кабінет Міністрів України визначив істотно менші мінімальні розміри державної пенсії особам, на яких поширюється діястатті 54 Закону №796-ХІІ, ніж їх було гарантовано на законодавчому рівні частиною четвертою зазначеної статті у редакціїЗакону №230/96-ВРта зазначив, що приписи статей3,16,50 Конституції Україниу їх взаємозв`язку зобов`язують державу за будь-яких обставин забезпечити особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, посилений соціальний захист, реалізацію їх права на відшкодування завданої шкоди здоров`ю.

У цьому рішенні Конституційний Суд України також вказав на те, що держава може змінювати законодавче регулювання у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, проте в разі зміни такого регулювання вона не повинна вдаватися до обмежень, що порушують сутність їх індивідуальних прав, а досягнутий рівень соціального захисту має бути збережено.

Проте, держава в особі Кабінету Міністрів України визначила у Порядку КМУ №1210 мінімальні розміри державної пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах істотно менших, ніж їх було гарантованоЗаконом №796-ХІІу редакціїЗакону №230/96-ВР, знівелювавши саму сутність визначених статтями3,16,50 Конституції Україниправ та гарантій, що фактично є недодержанням державою свого позитивного обов`язку забезпечувати цю категорію осіб гарантованим рівнем соціального захисту.

Також, у зазначеному Рішенні Конституційний Суд України вказав, що соціальні зобов`язання держави перед громадянами, які втратили здоров`я внаслідок того, що держава свого часу зобов`язала їх взяти участь у подоланні наслідків аварії на Чорнобильській АЕСкатастрофи планетарного масштабу, та які зазнали інвалідності внаслідок таких дій, а також перед особами з інвалідністю з числа потерпілих від цієї катастрофи не мають залежати від фінансових можливостей держави та її економічного становища.

Крім цього, Конституційний Суд України у Рішенні від 03.04.2024 №4-р(І)/2024 дійшов висновку, що пенсія за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначається особам виходячи з імперативних вимогКонституції Українияк особлива форма відшкодування завданої їм шкоди та є такою, що не може бути скасованою чи зменшеною, поставленою в залежність від наявних фінансових ресурсів чи будь-яких інших обставин. Скасування, обмеження або зменшення пенсії для осіб з інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призведе до порушення сутнісного змісту конституційних засад, якими людське життя та здоров`я визнано найвищими соціальними цінностями. Частиною третьоюстатті 54 Закону №796-ХІІвкотре порушено належний рівень соціального захисту та засадничий обов`язок держави щодо відшкодування завданої шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що не відповідає частині першій статті 3, частині другій статті 8, статті 16, частині третій статті 22, частині першій статті 46, частині першійстатті 50 Конституції України.

У цьому Рішенні Конституційний Суд України за результатом аналізу статей3,16,50 Конституції України, свого Рішення від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 констатував, щоВерховна Рада України Законом №1584-IXповторно запровадила правове регулювання з тим самим недоліком, а саме визначила у частині третійстатті 54 Закону №796-ХІІмінімальні розміри державної пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах менших, ніж їх було гарантовано положеннями зазначеногозаконув редакціїЗакону №230/96-ВР.

Беручи до уваги зазначені висновки Конституційного Суду, незважаючи на те, що формально законодавець виконавРішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 (щодо внесення відповідних змін доЗакону №796-ХІІу частині надання повноважень уряду визначати розміри пенсій для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи), проте встановленістаттею 54 Закону №796-ХІІ(в редакціїЗакону №1584-IX) нові розміри пенсій є суттєво меншими, аніж їх було гарантованоЗаконом №796-ХІІу редакціїЗакону №230/96-ВР.

Врахувавши зазначене, прийняттяЗакону №1584-IXне призвело, всуперечРішенню Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, до встановлення мінімальних гарантій у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

ОскількиКонституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституціїі в усіх необхідних випадках застосовувати Конституціюяк акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватися наКонституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Пряме застосування Конституціїу поєднанні з принципом її верховенства над іншими правовими актами неминуче передбачає правомочність судів відмовитися від застосування будь-якого правового акта, який вони визначають як неконституційний в цілому або в частині.

Як уже зазначено судом вище, у пункті 3 резолютивної частиниРішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 приписано Верховній Раді України протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення привести нормативне регулювання, встановленестаттею 54 Закону №796-ХІІу редакціїЗакону №76-VIIIщодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність ізКонституцією Українита цим Рішенням.

Конституційний Суд України окремо зауважив, що у разі не приведення нормативного регулювання, встановленогостаттею 54 Закону №796-ХІІу редакціїЗакону №76-VIIIщодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність ізКонституцією Українита цим рішенням через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення,застосуванню підлягатиме частина четвертастатті 54 Закону № 796-XIIу редакціїЗакону № 230/96-ВР.

Враховуючи, що внесенимиЗаконом №1584-IXзмінами достатті 54 Закону №796-XIIвстановлено менші розміри пенсії, аніж ті, які було передбачено зазначеною статтею в редакціїЗакону №230/96-ВР, законодавець вчергове порушив право на належний рівень соціального захисту та засадничий обов`язок держави щодо відшкодування завданої шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв`язку з чим до спірних правовідносин у цій справі слід застосувати нормиЗакону №796-XIIу редакціїЗакону №230/96-ВР.

За наведених обставин, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду в постанові від 10.12.2024 по справі №240/1121/24 не знайшла підстав для відступлення від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 17.04.2024 по справі №460/20412/23, від 12.05.2024 по справі №400/12117/21, від 10.09.2024 по справі №240/34675/23, від 11.09.2024 по справах №240/590/24, №240/739/24, від 12.09.2024 по справі №240/1024/24, від 02.10.2024 по справах від №400/5534/23, №240/955/24, №240/1092/24, №240/1067/24, №240/34883/23.

Відтак, з метою запобігання порушення права позивача на належну йому пенсію та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав, суд вважає необхідним визнати протиправною відмову щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України Про внесення змін і доповнень до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №230/96-ВР та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести ОСОБА_1 з 01.07.2024 перерахунок та виплату пенсії, передбаченої статтею 54 Закону УкраїниПро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, визначених законами України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Серед іншого, в прохальній частині позовної заяви позивач просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити згаданий перерахунок і виплату пенсії із виплатою індексації пенсії за 2023 та 2024 роки у розмірі її фактичного нарахування, без обмеження максимальним розміром індексації.

Суд зазначає, що право на захист це суб`єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (ст.55 Конституції України).

Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.

Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.

Відповідно до частини 1статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

У зв`язку із викладеним, суд звертає увагу на те, що виплата пенсії позивачу з обмеження максимальним розміром та її індексація - не є спірним у правовідносинах, що досліджуються у даній справі, а матеріали справи не містять доказів того, що відповідач після проведеного перерахунку застосує менший розмір пенсії позивача та відмовить у нарахуванні індексації та відсутні підстави вважати, що відповідачем будуть протиправно застосовані такі обмеження у майбутньому, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.

Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню частково.

У зв`язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір", а доказів понесення ним будь-яких інших витрат, пов`язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову щодо ненарахування та невиплати пенсії ОСОБА_1 згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України Про внесення змін і доповнень до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №230/96-ВР.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок основної пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 01.07.2024 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96- ВР, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 );

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців 15, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя Микитин Н.М.