Рішення № 127874770, 27.05.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2025 року Справа № 640/16666/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОлійника В. М. за участі секретаря судового засіданняВасіної Н.В. за участі: представника позивача Павликівскього В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо невчинення дій, передбачених ст.ст.39 та 40 Закону України «Про виконавче провадження»;

зобов`язати Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) невідкладно винести постанову про закінчення виконавчого провадження №64649113, на підставі пункту 4 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» та вжити всіх заходів, передбачених частиною 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що в Шевченківському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) перебуває виконавче провадження №64649113 про стягнення коштів з уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Віейбі Банк» (код за ЄДРПОУ 19017842) на користь Шевченківський РВ ДВС у м. Києві.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03 вересня 2020 року №1627 з 07 вересня 2020 року відкликано повноваження ліквідатора публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» делеговані Луньо Іллі Вікторовичу рішенням виконавчої дирекції Фонду від 22 червня 2020 року №1175 «Про деякі питання здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі БАНК», згідно до якого, управління майном (активами) ПАТ «ВіЕйБі БАНК» та задоволення вимог його кредиторів здійснюється Фондом безпосередньо на час існування обставин, що унеможливлюють здійснення продажу майна (активів) банку та задоволення вимог кредиторів.

03 червня 2021 року на адресу Шевченківського РВ ДВС у м.Києві направлено заяву від 02.06.2021 року №112-60-175/21 про закінчення виконавчого провадження №64649113 на підставі пункту 4 частини 1 статі 39 Закону України «Про виконавче провадження» та вжиття всіх заходів, передбачених частиною 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Однак, державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не вчинено дій щодо вилучення запису про боржника з Єдиного реєстру боржників та щодо закінчення виконавчого провадження №64649113, з огляду на що публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вважає протиправною бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо невчинення дій, передбачених ст.ст.39 та 40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з чим представник позивача звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року, адміністративну справу №640/16666/21 передано на розгляд судді Олійнику В.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року прийнято до провадження справу №640/16666/21 за позовом публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у порядку визначеному статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року в справі №640/16666/21 визначено подальший розгляд адміністративної справи №640/16666/21 за позовом публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено дату підготовчого засідання.

23 квітня 2025 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов відзив на позовну заяву вх.№21183/25, в якому представник відповідача з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.

На виконанні в Шевченківському ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) перебувало виконавче провадження № 62403350 з примусового виконання виконавчого листа №300/2571/19 виданого 12.05.2020 Івано-Франківським окружним адміністративним судом, про зобов`язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "ВіЕйБі Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського вкладу №854823/2014 від 13.10.2014 року та за Договором банківського вкладу на вимогу "Для виплат" №26206080302976 від 13.10.2014.

24 червня 2020 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої направлено боржнику для виконання, стягувачу до відома за поштовими адресами зазначеними у виконавчому документі.

24 червня 2020 року державним виконавцем винесено постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 18892 грн. та про витрати виконавчого провадження, у розмірі 195,30 грн.

28 грудня 2020 року на адресу відділу надійшла заява Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" про фактичне виконання рішення суду та документ який підтверджує виконання рішення суду, однак виконавчий збір у розмірі 18892 грн., витрати виконавчого провадження у розмірі 195,30 грн. боржником при цьому не сплачено.

25 лютого 2021 року державним виконавцем, керуючись вимогами пункту 9 частини 1 статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, виконавчий збір у розмірі 18892 грн., винесено в окреме виконавче провадження №64924116.

26 лютого 2021 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64649113 з примусового виконання постанови Шевченківського РВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) №62403350 від 24.06.2020 про стягнення з Уповноваженої особи ФГВФО по ліквідації ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на користь держави виконавчого збору.

Копію постанови про відкриття виконавчого провадження направлено боржнику для виконання за поштовою адресою зазначеною у виконавчому документі.

Згідно статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Згідно вимог частини 9 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно частини 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Відповідно до частини 3 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини 1 статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

З урахуванням викладеного, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року заяву представника публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про участь Павликівського Володимира Івановича в судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено та визначено провести судове засідання по адміністративній справі №640/16666/21 за позовом публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії о 11 годині 50 хвилин 08 травня 2025 року в режимі відеоконференції в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49089, м.Дніпро, вул.Академіка Янгеля 4, у залі судового засідання №4.

Останнє судове засідання по справі відбулося 27 травня 2025 року об 11 годині 50 хвилин.

У судовому засіданні представник позивача, який брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримав позовні вимоги, просив задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача в судове засіданні не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, із заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

На виконанні в Шевченківському ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) перебувало виконавче провадження № 62403350 з примусового виконання виконавчого листа №300/2571/19, виданого 12.05.2020 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом, про зобов`язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "ВіЕйБі Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського вкладу №854823/2014 від 13.10.2014 року та за Договором банківського вкладу на вимогу "Для виплат" №26206080302976 від 13.10.2014.

24 червня 2020 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої направлено боржнику для виконання, стягувачу до відома за поштовими адресами зазначеними у виконавчому документі.

24 червня 2020 року державним виконавцем винесено постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 18892 грн. та про витрати виконавчого провадження, у розмірі 195,30 грн.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03 вересня 2020 року №1627 з 07 вересня 2020 року відкликано повноваження ліквідатора публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» делеговані Луньо Іллі Вікторовичу рішенням виконавчої дирекції Фонду від 22 червня 2020 року №1175 «Про деякі питання здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі БАНК», згідно до якого, управління майном (активами) ПАТ «ВіЕйБі БАНК» та задоволення вимог його кредиторів здійснюється Фондом безпосередньо на час існування обставин, що унеможливлюють здійснення продажу майна (активів) банку та задоволення вимог кредиторів.

28 грудня 2020 року на адресу відділу надійшла заява Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" про фактичне виконання рішення суду та документ, який підтверджує виконання рішення суду, однак, виконавчий збір у розмірі 18892 грн., витрати виконавчого провадження у розмірі 195,30 грн. боржником при цьому не сплачено.

25 лютого 2021 року державним виконавцем, керуючись вимогами пункту 9 частини 1 статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, виконавчий збір у розмірі 18892 грн. винесено в окреме виконавче провадження №64924116.

26 лютого 2021 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64649113 з примусового виконання постанови Шевченківського РВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) № 62403350 від 24.06.2020 про стягнення з Уповноваженої особи ФГВФО по ліквідації ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на користь держави виконавчого збору.

03 червня 2021 року на адресу Шевченківського РВ ДВС у м.Києві позивачем направлено заяву від 02.06.2021 року №112-60-175/21 про закінчення виконавчого провадження №64649113 на підставі пункту 4 частини 1 статі 39 Закону України «Про виконавче провадження» та вжиття всіх заходів, передбачених частиною 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Однак державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не вчинено дій щодо вилучення запису про боржника з Єдиного реєстру боржників та щодо закінчення виконавчого провадження №64649113, з огляду на що публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вважає протиправною бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо невчинення дій, передбачених ст.ст.39 та 40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з чим представник позивача звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статі 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 5 статті 55 Конституції України, кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У силу положень частини 1 статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

За частиною 1 статті 3 Закону №1404-VIII завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

За пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (частина 5 статті 26 Закону №1404-VIII ).

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частинами 1 та 2 статті 27 Закону №1404-VІІІ встановлено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому державний виконавець зобов`язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.

Згідно з частиною 4 статті 27 Закону №1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Згідно з частиною 5 статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.

Судом з матеріалів справи вбачається, що на виконанні в Шевченківському ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) перебувало виконавче провадження № 62403350 з примусового виконання виконавчого листа №300/2571/19, виданого 12.05.2020 Івано-Франківським окружним адміністративним судом, про зобов`язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "ВіЕйБі Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського вкладу №854823/2014 від 13.10.2014 року та за Договором банківського вкладу на вимогу "Для виплат" №26206080302976 від 13.10.2014.

24 червня 2020 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої направлено боржнику для виконання, стягувачу до відома за поштовими адресами зазначеними у виконавчому документі.

24 червня 2020 року державним виконавцем винесено постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 18892 грн. та про витрати виконавчого провадження, у розмірі 195,30 грн.

28 грудня 2020 року на адресу відділу надійшла заява Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" про фактичне виконання рішення суду та документ, який підтверджує виконання рішення суду, однак, виконавчий збір у розмірі 18892 грн., витрати виконавчого провадження у розмірі 195,30 грн. боржником при цьому не сплачено.

Верховний Суд у постановах від 28.04.2020 у справі № 480/3452/19, від 26.06.2020 у справі №360/3324/19 , від 23.12.2020 у справі №620/334/20 звертав увагу на те, що стягнення виконавчого збору зумовлюється лише фактом початку примусового виконання (відкриттям виконавчого провадження) та не ставиться у залежність від фактично вчинених дій щодо примусового виконання.

Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження.

При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця. Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.

Пунктом 20 розділу III Інструкції встановлено, що повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 37 Закону №1404-VIII.

Крім того, законодавством допускається стягнення виконавчого збору залежно від фактично стягнутої з боржника суми боргу на момент закінчення виконавчого провадження.

Згідно з частиною 1 статті 31 Закону України від 02 червня 2016 року №1403-VIII "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода.

Відповідно до частини 2 статті 31 Закону №1403-VIII винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.

Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється, зокрема, у вигляді відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 31 Закону №1403-VIII).

Згідно з частиною 4 статті 31 Закону №1403-VIII основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Частиною 5 статті 31 Закону №1403-VIII встановлено, що якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Порядок і розміри визначають механізм виплати винагород державним виконавцям, а також розміри винагород державних виконавців і основної винагороди приватного виконавця.

Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2016 року №643.

При цьому, частиною 3 статті 45 Закону №1403-VIII визначено, що основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

Прийняття постанови про стягнення з боржника основної винагороди разом із постановою про відкриття виконавчого провадження є обов`язком, а не правом приватного виконавця, що відповідає вимогам частини сьомої статті 31 Закону №1403-VIII.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові 26.10.2023 у справі №640/20265/19.

Норми Закону №1404-VIII (у редакції Закону №2475-VIII) не встановлюють залежності між прийняттям постанови про стягнення виконавчого збору та обставинами вчинення державним виконавцем дій по здійсненню примусового стягнення з боржника в межах виконавчого провадження, оскільки законодавчо прямо визначається обов`язок державного виконавця прийняти постанову про стягнення виконавчого збору одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження. Більше того, на це вказує і та обставина, що розмір виконавчого збору законодавчо поставлений у залежність від суми, що підлягає примусовому стягненню, а не від суми, яка є фактично стягнутою в межах виконавчого провадження.

Вказана позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20 березня 2024 року в справі №520/7410/23.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника.

За приписами частини 1 статті 40 Закону №1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини 1 статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини 1 статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Положеннями частини 3 статті 40 Закону №1404-VIII на державного виконавця покладено обов`язок у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа винести постанову про стягнення виконавчого збору, яка виконується в порядку, встановленому цим Законом.

Аналогічні норми містить абзац 4 пункту 8 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5.

Частина 1 статті 45 Закону №1404-VIII передбачає, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута з боржника.

Пункт 21 розділу III Інструкції встановлює, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону №1404-VIII, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 вказаного Закону.

Судом встановлено, що на підставі Постанови правління НБУ № 188 від 19.03.2015 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 року № 63 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ВІЕЙБІ Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації банку та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03 вересня 2020 року №1627 з 07 вересня 2020 року відкликано повноваження ліквідатора публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» делеговані Луньо Іллі Вікторовичу рішенням виконавчої дирекції Фонду від 22 червня 2020 року №1175 «Про деякі питання здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі БАНК», згідно до якого, управління майном (активами) ПАТ «ВіЕйБі БАНК» та задоволення вимог його кредиторів здійснюється Фондом безпосередньо на час існування обставин, що унеможливлюють здійснення продажу майна (активів) банку та задоволення вимог кредиторів.

25 лютого 2021 року державним виконавцем, керуючись вимогами пункту 9 частини 1 статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, виконавчий збір у розмірі 18892 грн. винесено в окреме виконавче провадження №64924116.

26 лютого 2021 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64649113 з примусового виконання постанови Шевченківського РВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) №62403350 від 24.06.2020 року про стягнення з Уповноваженої особи ФГВФО по ліквідації ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на користь держави виконавчого збору.

З урахуванням викладеного, враховуючи вимоги пункту 4 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до яких виконавче провадження підлягає закінченню у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника, суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправною бездіяльності Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо невчинення дій, передбачених ст.39 та ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні №64649113, і, як наслідок, необхідності поновлення порушеного права шляхом зобов`язання Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) прийняти постанову про закінчення виконавчого провадження №64649113 на підставі пункту 4 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» та вжити всіх заходів, передбачених частиною 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення адміністративного позову публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 2270,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №1961 від 30 червня 2021 року.

А отже, суд приходить до висновку про стягнення на користь публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 19017842) за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 34967593) судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль копійок).

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо невчинення дій, передбачених ст.39 та ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні №64649113.

Зобов`язати Шевченківський відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) прийняти постанову про закінчення виконавчого провадження №64649113 на підставі пункту 4 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» та вжити всіх заходів, передбачених частиною 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 19017842) за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 34967593) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення суду складений 04 червня 2025 року.

Суддя В.М. Олійник