Рішення № 127874766, 02.06.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2025 рокуСправа №160/7945/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до 1-Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, 2-Головного управління Пенсійногог фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним і скасування рішення, визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до 1- Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, 2- Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просить:

скасувати рішення № 047250023555 від 24.01.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2;

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного, управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи з 16.01.2003 по 22.02.2017;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи з 16.01.2003 по 22.02.2017;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 20.12.2024, призначити та виплатити ОСОБА_1 з 20.11.2024 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернувся із заявою і документами в підтвердження стажу про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, проте Головним Управлінням Пенсійного фонду протиправно відмовлено у призначенні пенсії, не зарахувавши до пільгового стажу певних періодів роботи позивача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі №160/7945/25 призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства Українизазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

За ч. 5ст. 262 КАС Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

11.04.2025 надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Відповідач-2 не визнає позовні вимоги і заперечує проти їх задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Тобто, період пільгового стажу з 21.08.1992 окрім пільгової довідки підтверджується матеріалами проведеної атестації робочого місця.

Оскільки згідно із записами трудової книжки ОСОБА_1 працював в цеху рекультивації ВАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат», а в наказах про результати атестації від 17.11.2004 №399, від 15.11.2010 №ОД-1144 цех рекультивації відсутній, період роботи з 16.01.2003 по 22.02.2017 не підтверджений матеріалами атестації робочих місць та не підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надало.

Відповідач-1 про розгляд справи був повідомлений належним чином, шляхом доставлення 24.03.2024 до його електронного кабінету ухвали суду, що підтверджується довідкою Дніпропетровського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа.

За правилами ч. 3 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 20.12.2024 із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 і документами звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

За принципом екстериторіальності заява позивача розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 24.01.2025 №047250023555 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список №2).

Відмовляючи у призначенні пенсії Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зазначило, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці засписком № 2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівники, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах, призначаються із зменшенням пенсійного віку чоловікам на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Встановлено, що вік заявника на дату звернення становить 55 років 1 місяць 1 день.

Стаж роботи за Списком №2 становить 8 років 4 місяці 20 днів.

За результатами повторного розгляду документів доданих до заяви, до стажу роботи за Списком №2 не зараховано періоди роботи з 16.01.2003 по 31.12.2015, із шкідливими і важкими умовами праці згідно довідки від 18.12.2024 за №164-07/17, оскільки в наказах про результати атестації від 17.11.2004 №399, від 15.11.2010 №ОД-1144 відсутній цех рекультивації.

Позивач вважає рішення відповідача-2, протиправним, таким, що порушує конституційне право особи на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції Українигарантовано право громадянам на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел ,визначеніЗаконом України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»(Закон №1058).

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці засписком № 2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівники, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах, призначаються із зменшенням пенсійного віку чоловікам на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Статтею 62 закону України «Про пенсійне забезпечення»встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 N 58 затверджена Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників (Інструкція №58).

До трудової книжки вносяться, зокрема:

відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження;

відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення (п. 2.2.ІІнструкції №58).

За вимогами пунктів 2.3., 2.4.Інструкції №58записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - удень звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення (п. 2.14 Інструкції №58).

Відповідачем-2 до пільгового стажу позивача не зараховані періоди: з 16.01.2003 по 22.02.2017.

Із записів копії трудової книжки НОМЕР_1 від 23.05.1990 вбачається, що ОСОБА_1

08.10.2001 був переведений в Шевченківський кар`єр помічником машиніста екскаватора 5 розряду відповідно до наказу №830 від 08.10.2001 (запис №13);

25.09.2006 переведений в цех рекультивації помічником машиніста екскаватора 5 розряду відповідно до наказу№696 від 25.09.2006 (запис №16);

15.01.2007 переведений машиністом екскаватор 6 розряду цеху рекультивації відповідно до наказу №32 від 15.01.2007 (запис №17);

27.04.2013 переведений в Шевченківський кар`єр машиністом екскаватора 6 розряду відповідно до наказу №ПП-542 від 24.04.2013 (запис №22);

22.02.2017 звільнений за власним бажанням у зв`язку з переїздом до іншого міста відповідно до наказу №103 (запис №25).

Трудова книжка також містить записи про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації по Списку №2 помічника машиніста відповідно до наказу №457 від 17.11.1999, машиніста екскаватора цеха рекультивації відповідно до наказу№399а від 17.11.2004, відповідно до наказу №1144 від 15.11.2010, відповідно до наказу №ОД-1144 від 15.11.2010, відповідно до наказу №ОД -8546448-1633 від 16.11.2015.

Позивачем також надана довідка Акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» про підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №164-07/71 від 18.12.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 працював повний робочий день в Шевченківському кар`єрі , в цеху рекультивації, в цеху рекультивації Запорізького кар`єру і за період з 16.01.2003 по 31.12.2015 (11р. 9 міс. 3 дн.) виконував видобуток марганцевої руди відкритим способом за професією, посадою помічник машиніста екскаватора, машиніст екскаватора, що передбачена Списком 2, розділ І підрозділ 1.1 а) код КП-8111 постанови КМУ №36 від 16.01.2003.

Підстава для видачі: контрольні табеля з обліку робочого часу за 2003-2015 роки, особиста картка форми П-2, класифікатор ДК003-2010. Атестація робочого місця атестовано: наказ №219 від 17.08.1994, наказ №457 від 17.11.1999, наказ №399а від 17.11.2004, наказ №ОД-1144, від 15.11.2010, наказ №ОД-8546448-1633 від 16.11.2015, наказ №30-1158963670/1089 від 10.11.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (Порядок №637).

Відповідно до п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Приписами п. 3 Порядку №637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації, з метою визначення права на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16.05.2019 року у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 року у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 року у справі №446/656/17, від 21.05.2020 року у справі №550/927/17, від 10.12.2020 року у справі №372/403/17, від 29.03.2023 у справі №360/4129/20.

Копія трудової книжки, яка є первинним джерелом інформації про стаж позивача і підтверджує його роботу у спірний період.

Діючим законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед іншими відомостями.

При цьому, порушення порядку заповнення трудової книжки не може бути підставою для відмови у зарахуванні спірних періодів позивачу.

Суд звертає увагу на п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників», якою передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо пенсійного забезпечення.

Щодо відмови відповідача-2 зарахувати спірні періоди роботи позивача до пільгового стажу у зв`язкуз тим, що в наказах про результати атестації відсутній цех рекультивації, то суд зазначає наступне.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 ( Порядок № 442) і розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 (Методичні рекомендації).

Частиною 2 п. 4 Порядку № 442 встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Згідноп.4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці № 41 від 01.09.1992 р., періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Зміст вищезазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

Таким чином, законодавцем покладений обов`язок своєчасного та якісного проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому не проведення або несвоєчасне та неякісне проведення з вини керівників підприємств атестації не може позбавити позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно достатті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Тобто, навіть не проведення або своєчасність проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівників і не може позбавити їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах.

За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16 не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

До того ж як встановлено судом вище, робоче місце позивача було атестоване.

До Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 розділу І Гірничі роботи підрозділу 1. Відкриті гірничі роботи та роботи на поверхні підп. 1.1а включені зокрема роботи, професії , посади:

1.1а а) робітники кар`єрів, розрізів, копалень, гідравлік, драг, промивальних приладів.

Роботи на поверхні шахт, рудників і дренажних шахт.

Роботи на промислових майданчиках будівництва шахт, рудників, розрізів, кар`єрів, копалень, драг, метрополітенів, тунелів, підземних каналів та інших підземних споруд. Гірничі роботи з рекультивації земель, буріння технічних свердловин, профілактики та гасіння підземних пожеж, пожеж на териконах і породних відвалах. Буровибухові роботи.

1.1а машиністи екскаваторів.

При цьому постанова не містить в собі посилання на зазначення конкретного цеху, а тому підстава Головного управління Пенсійного фонду про відсутність у наказах про результати атестації цеху рекультивації є безпідставною.

Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області безпідставно не зараховано до пільгового стажу позивача за Списком №2 періодів роботи з 16.01.2003 по 22.02.2017 та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії.

Суд зазначає, що права позивача були порушені рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, а тому позовні вимоги в частині визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зобов`язати його зарахувати позивачу стаж і повторно розглянути заяву про призначення пенсії не підлягають задоволенню.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не здійснювало розгляд заяви позивача і не приймало за результатом її розгляду рішення по суті, а тому не є належним відповідачем у справі.

Не підлягають задоволенню і позовні вимоги визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, оскільки встановлено, що права позивача були порушені конкретним рішенням Головного управління, а не діями.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській областіпризначити та виплатитипенсію, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Засіб правового захисту, що передбачений зазначеною статтею повинен бути ефективним як узаконі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно із Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнято Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження- це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визнавати повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", призначення, розрахунок, нарахування та виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України, тобто, в даному випадку відповідач має виключну компетенцію щодо призначення позивачу пенсії.

На час розгляду справи пенсія позивачу ще не призначена. Призначення пенсії зазакономвіднесено до компетенції відповідних управлінь Пенсійного фонду України. Суд не має права перебирати на себе функції органів пенсійного фонду щодо призначення пенсії, тому відсутні підстави для зобов`язання відповідача призначити пенсію за віком, отже, підстав для задоволення позовних вимог в цій частині немає.

Суд зазначає, що зобов`язавши відповідача-2 зарахувати періоди роботи позивача до страхового стажу, суд не може зобов`язати призначити і виплатити пенсію, оскільки саме на пенсійний орган покладено обов`язок обрахування стажу роботи особи та встановлення всіх необхідних умов для призначення пенсії.

Вказані вимоги є передчасними, оскільки вказаним діям передує належний розгляд заяви про призначення пенсії.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні цієї частини позовних вимог.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч. 3ст. 139 КАС Українипри частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду із даним позовом було сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн., що підтверджується квитанцієюдо платіжної інструкції на переказ готівки №137від 07.03.2025.

Суд, керуючись положеннями ст.139 КАС України, враховуючи часткове задоволення позову вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь позивача судовий збір у сумі 605,60 грн.

Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до 1-Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), 2- Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м.Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018, код ЄДРПОУ 20551088) про визнання протиправним і скасування рішення, визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення № 047250023555 від 24.01.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018, код ЄДРПОУ 20551088) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи з 16.01.2003 по 22.02.2017.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м.Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018, код ЄДРПОУ 20551088) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 20.12.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 , з урахуванням висновків суду.

В решті позовних вимог -відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018, код ЄДРПОУ 20551088) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати з оплати судового збору у сумі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбаченістаттею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона