Ухвала суду № 127866140, 02.06.2025, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Слобідський районнийсуд містаХаркова

Номер провадження № 1-в/641/137/2025 Справа № 641/6950/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2025 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слобідського районного суду міста Харкова клопотання заступника начальника слідчого управління ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_4 про уточнення вироку суду від 04 жовтня 2019 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, не працюючого, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в силу ст. 89 КК України не судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Заступник начальника слідчого управління ГУНП в Харківській області полковник поліції ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про вирішення питання щодо долі речових доказів у кримінальному провадженні № 12018220000000892 від 16.08.2018 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України.

В обгрунтуванні листа зазначає, що вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04.10.2019 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 191 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн. без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Проте долю речових доказів, не було вирішено. Відповідно до рапорту слідчого відділу СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_8 , постанови про визнання речових доказів та квитанції, продовжують зберігатись речові докази по кримінальному провадженню № 12018220000000892 доля яких не вирішена судом.

Прокурор в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, в зв`язку з тим, що матеріали кримінального провадження не містять ані постанови про визнання речових доказів, ані ухвали про арешт майна, ані будь яких інших матеріалів, які б вказували на наявність речових доказів.

У судове засідання представник СУ ГУНП в Харківській області не з`явився, повідомлявся своєчасно та належним чином.

Згідно ч. 5ст. 539 КПК Українинеприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, заслухавши думку прокурора та дослідивши матеріали клопотання, встановив наступне.

Відповідно дост. 537 КПК України, суд, має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку. До питань про будьякі сумніви і суперечності, що виникають при виконанні вироку, які належить вирішувати суду, що ухвалив вирок відносяться питання про долю речових доказів і документів, якщо їх не вирішено вироком суду. Заяв в порядкуст. 537 КПК Українидо суду не надходила.

Згідно вимог ст. 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням прокурора, засудженого, інших осіб, у випадках, встановлених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 534 КПК України, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає безумовному виконанню.

Питання щодо речових доказів судом вирішується в порядку ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 2ст. 100 КПК Україниречовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04.10.2019 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 191 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн. без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

У вказеному вище вироку доля речових доказів вирішена не була.

У листі заступника начальника слідчого управління ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_9 зазначено, що відповідно до рапорту слідчого відділу СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_8 , постанови про визнання речових доказів та квитанції, продовжують зберігатись речові докази по кримінальному провадженню № 12018220000000892 доля яких не вирішена судом

Разом з тим, до листа не додана відповідна постанова про визнання вилученого майна речовим доказом у кримінальній справі, а також відповідне процесуальне рішення про накладення арешту на таке майно.

Відтак, за наявності означених недоліків, враховуючи те, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які документи, на підставі яких можна встановити долю речових доказів, вирішити питання про долю речового доказу неможливо.

Вирішуючи питання щодо процесуального рішення, яке має бути прийнято судом, суд керується таким.

Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 02.09.2020 по справі № 0306/7567/12, коли нормами кримінально-процесуального закону відповідну ситуацію прямо не передбачено, є необхідним та можливим застосування аналогії права. Зазначена можливість встановлена частиною 6статті 9 КПК, згідно з якою коли положення цьогоКодексуне регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються встановлені частиною першоюстатті 7 КПКзагальні засади кримінального провадження. Однією з таких засад є законність, що включає обов`язок суду, як і інших органів державної влади, неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу та інших актів законодавства.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК, суд повертає обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Ураховуючи наведене, суд повертає клопотання як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості на його підставі об`єктивно з`ясувати обставини справи і постановити законне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення по суті клопотання у встановлений законодавством строк.

Одночасно суд роз`яснює, що повернення клопотання не перешкоджає повторному зверненню з клопотанням до суду.

Керуючись ст. 100, 395, 537, 539 КПК Українисуд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання заступника начальника слідчого управління ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_4 про вирішення питання щодо долі речових доказів у кримінальному провадженні № 12018220000000892 від 16.08.2018 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України - повернути особі, яка його подала, а саме до Слідчого управління ГУНП в Харківській області

Ухвала оскарженню не підлягає.

Cуддя- ОСОБА_1