Рішення № 127865458, 04.06.2025, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 456/785/25

Провадження № 2-а/352/22/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2025 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої Гриньків Д.В.,

секретар судового засідання Івасів В.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

І. Короткий зміст позовних вимог.

07.02.2025 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 21.01.2025 року о 04:34 год. інспектором ВП №2 (м. Миколаїв) Стрийського РУП ГУНП у Львівській області Дворніковим І.В. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №3902152 від 21.01.2025 року, відповідно до якої на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУПАП. Вважає постанову протиправною та такою, що підлягає до скасуванню, оскільки позивач не вчиняв вказане правопорушення, а інспектором належним чином не були з`ясовано чи було вчинене таке правопорушення та чи наявна у ньому вина позивача.

ІІ. Стислий виклад позиції учасників справи.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити. Позивач пояснив, що 21.01.2025 року о 04:34 год він їхав трасою з Івано-Франківська через Стрий-Мукачево в Ужгород. При в`їзді в Львівську область в с. Лисовичі перед смт. Моршин облаштований блокпост, перед яким встановлений знак з правої сторони «Обмеження швидкості 5 км», а нижче знак «Стоп-контроль». Позивач виконав вимоги знаків, зменшив швидкість до 5 км/год та на 5 секунд зупинився біля знаку «Стоп-контроль», при цьому зазначив, що в цю ніч був густий туман. При в`їзді на блокпост посеред траси стояли двоє поліцейських, один з яких подав позивачу знак рукою на зупинку справа. Позивач зупинився та запитав поліцейського про причину зупинки, на що поліцейській відповів, що позивач порушує комендантську годину, в подальшому повідомив, що позивач не зупинився перед знаком «Стоп-контроль». Позивач зазначив, що у поліцейських немає доказів такого порушення, на що вони як доказ надали запис з відеокамери відеоспостереження, де через густий туман не було видно як транспортний засіб позивача зупинявся біля знаку «Стоп-контроль». Звернув увагу суду на те, що біля вказаного знаку була відсутня (затерта) стоп-лінія. Інспектором поліції була винесена оскаржувана постанова в якій зазначено про порушення вимог дорожнього знаку 3.41 «Контроль», який, на думку позивача був встановлений з порушенням ПДР України та ДСТУ 4100:2021. Тому вважає, що викладене вище є неналежною організацією дорожнього руху та не може бути підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Представник відповідача Головного управління національної поліції у Львівській області в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи через підсистему «Електронний суд».

ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17.02.2025 року адміністративну справу передано за підсудністю до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області.

Ухвалою судді від 26.03.2025 року постановлено позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Ухвалою судді від 07.04.2025 року постановлено відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 з посади судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області на підставі розпорядження керівника апарату призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №456/785/25.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2025 року справу №456/785/25 було передано на розгляд судді Гриньків Д.В.

Ухвалою судді постановлено прийняти до провадження адміністративну справу №456/785/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою від 13.05.2025 року постановлено замінити первісного відповідача в адміністративній справі №456/785/25 - Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції на належного відповідача - Головне управління Національної поліції у Львівській області.

Ухвалою суду від 22.05.2025 року витребувано докази у відповідача.

IV. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3902152 від 21.01.2025 року, яка винесена інспектором відділення поліції №2 (м. Миколаїв) Стрийського районного управління поліції ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції Дворніковим І.В., 21.01.2025 року о 04:26:01 год. в с. Лисовичі по вул. Грушевського водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, порушив вимогу дорожнього знаку 3.41 стоп контроль, чим порушив п. 8.4 в ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.

V. Мотиви з яких виходить суд та норми права.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, КУпАП, Правилами дорожнього руху України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно із ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (даліКУпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В свою чергу, згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Зазначена норма встановлює обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.

Статтею 72 КАС Українипередбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача.

Зазначена норма вказує на те, що саме на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок по доведенні правомірності своїх дій/рішень. При цьому суб`єкт владних повноважень при винесенні постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності має чітко дотриматися вимог КУПАП.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП розгляд справ про правопорушення, передбачені зокрема ч. 2 ст. 122 цього Кодексу, покладено на органи внутрішніх справ (Національну поліцію). Від імені органів внутрішніх справ (Національної поліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені працівники підрозділів патрульної служби Національної поліції, які мають спеціальні звання.

Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАПу випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимогстатті 283 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1-3 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями) (даліПДР України).

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з пунктом 1.3. ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п. 8.4.вПДРУкраїни дорожні знаки(додаток 1) поділяються на групи: заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність зa перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Із вищенаведеного слідує, що у розумінні ПДР України притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАПза порушення п. 8.4.в ПДР України можливе лише у разі встановлення невиконання водієм транспортного засобу вимог заборонного знаку « 3.41 Стоп-контроль», що підтверджується належними і допустимими доказами.

Пунктом 24постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»роз`яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями283,284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Проте, в оскаржуваній постанові не наведено жодного доказу винуватості позивача у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті122 КУпАП.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

VІ.Висновки суду.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.

Як встановлено судом, фактично єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті122 КУпАП, є постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 3902152 від 21.01.2025 року.

Суд зазначає, що вказана постанова серії ЕНА № 3902152 від 21.01.2025 року не є достатнім доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті122 КУпАП, оскількиостання є предметом спору між сторонами та не може розглядатися, як доказ, за відсутності інших доказів на підтвердження обставин, вказаних упостанові.

За вимогами ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Оскількипозивач проти вчинення адміністративного правопорушення заперечував, саме відповідач зобов`язаний подати докази на спростування таких заперечень.

Однак, будь-яких інших доказів, зокрема тих, що витребував суд, що свідчили б про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті122 КУпАП, відповідачем не надано.

При цьому, суд зазначає, що складення постанови з дотриманням вимогстатті 283 КУпАПне є достатнім доказом підтвердження вчиненого особою правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова за своєю правовою природою є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Наведений висновок узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17.

Лише фіксація вчинення адміністративного правопорушення позивача підтверджує правомірність накладення відповідачем адміністративного стягнення та буде вважатися належним доказом по справі, однак в цій справі відсутні будь-які відеозаписи чи фотофіксація правопорушення, а, отже, неможливо встановити, що позивачем справді було порушеноПДР.

Візуальне спостереження за дотриманнямПДРпрацівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Отже, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3902152 від 21.01.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, слід скасувати, асправу про адміністративне правопорушеннязакрити.

VІІ .Розподіл судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 605,60 грн. згідно квитанції від АТ КБ Приватбанк від 04.04.2025 року.

Таким чином відповідно до положень частини 1 статті 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 605,60 грн.

На підставі наведеного, ст. 122,245,247,251,252,258,280,283,286,289,292,293 КУпАП, керуючись ст.ст.2,5-13,72,73,77,132,139,162,241-247,255,257,262,286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3902152 від 21.01.2025 року,- скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити.

Стягнути зарахунок бюджетнихасигнувань із Головногоуправління Національноїполіції уЛьвівській областіна користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 605 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

відповідач: Головне управління Національної поліції Львівській області, вул. Перфецького, 19, м. Львів, 79053, ЄДРПОУ: 40108833.

Рішення складене в повному обсязі 04.06.2025 року.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.