Рішення № 127861879, 26.05.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.05.2025 Справа № 910/10448/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Рєпкіної Ю.Є., розглянувши у порядку загального позовного провадження

позовну заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія сонця» (25014, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вулиця Заміська, будинок 2а; ідентифікаційний код 38758526)

до

Державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27; ідентифікаційний код 43068454)

про стягнення 48 500 526,99 грн,

Представники:

від позивача: Сидоренко Є.О.;

від відповідача: Подобєд О.В.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергія сонця» (далі - ТОВ «Енергія сонця»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Державного підприємства «Гарантований покупець» (далі - ДП «Гарантований покупець»/відповідач) про стягнення 48 500 526,99 грн, у тому числі: 41 959 082,83 грн - основного боргу, 1 834 707,01 грн - 3% річних та 4 706 737,15 грн - інфляційних втрат, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором №14450/01 від 29.11.2017.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 29.08.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 23.09.2024.

17.09.2024 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ДП «Гарантований покупець» заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що виконання зобов`язання перед позивачем за розрахунковий період з вересня по грудень 2022 року та з лютого по липень, вересень, жовтень 2023 року не настало, оскільки НЕК «Укренерго» не сплатило послугу за договором від 26.06.2019 № 0414-09051/52/01 про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Більше того, наявні підстави для зменшення розміру позовних вимог на суму 10 299 505,71 грн з огляду на положення постанови НКРЕКП від 03.04.2024 № 652, якою було внесено зміни до абзацу 3 підпункту 13 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 322, оскільки у позивача існує заборгованість перед відповідачем у вигляді неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії. Крім того, відповідач зазначає про помилкове обчислення 3% річних та інфляційних втрат, та одночасно просить суд зменшити розмір нарахованих 3 % річних до 1 грн.

19.09.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій ТОВ «Енергія сонця» просить суд стягнути з ДП «Гарантований покупець» борг у розмірі 47 825 113,06 грн, 3% річних у сумі 1 834 331,54 грн, інфляційні втрати у розмірі 4 706 737,15 грн, а також всі судові витрати покласти на відповідача. Також позивачем подано заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

23.09.2024 відклав підготовче засідання на 04.11.2024.

31.10.2024 через систему «Електронний суд» від позивача вдруге надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій ТОВ «Енергія сонця» просить суд стягнути з ДП «Гарантований покупець» борг у розмірі 46 081 756,67 грн, 3% річних у сумі 1 834 331,54 грн, інфляційні втрати у розмірі 4 706 737,15 грн, всі судові витрати покласти на відповідача, при цьому, повернути ТОВ «Енергія сонця» судовий збір у розмірі 36 287,19 грн. Позивачем також подано заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

04.11.2024 у підготовчому засіданні суд протокольною ухвалою прийняв до розгляду заяви про зменшення розміру позовних вимог, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 09.12.2024.

07.12.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 2 919 755,59 грн за відсутністю предмету спору.

09.12.2024 у судовому засіданні позивач подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої внаслідок допущеної помилки просить суд вважати вірним розмір основного боргу відповідача станом на 09.12.2024 у сумі 39 540 311,70 грн.

09.12.2024 суд прийняв до розгляду заяву позивача щодо описки у сумі основного боргу та оголосив перерву в судовому засіданні до 10.02.2025.

10.02.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 4 682 146,97 грн у зв`язку із відсутністю предмету спору.

10.02.2025 у судовому засіданні з огляду на уточнення позивачем розміру заявлених до стягнення грошових вимог, помилки позивача при розрахунку заявлених до стягнення сум, а також періодичні часткові оплати відповідачем спірної заборгованості під час судового провадження, суд протокольною ухвалою зобов`язав сторін здійснити звірку взаємних розрахунків за договором №14450/01 від 29.11.2017 та надати суду відповідний акт, складений за наслідками такої звірки.

Суд оголосив перерву в судовому засіданні до 10.03.2025.

28.02.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу.

10.03.2025 судове засідання не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Бондарчук В.В. у відпустці.

Господарський суд міста Києва ухвалами від 13.03.2025 повідомив сторін про призначення судового засідання з розгляду справи по суті на 07.04.2025.

01.04.2025 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Енергія сонця» надійшло два клопотання про долучення до матеріалів справи доказів часткової оплати ДП «Гарантований покупець» заявлених до стягнення грошових коштів.

04.04.2025 через систему «Електронний суд» представник ТОВ «Енергія сонця» подав заяву про проведення засідання без його участі та письмові пояснення щодо виявлених помилок при розрахунку заборгованості відповідача, в яких зазначає, що станом на 04.04.2025 борг відповідача перед позивачем складає 33 810 458,20 грн.

07.04.2025 суд повторно зобов`язав сторін у строк до 29.04.2025 здійснити звірку взаємних розрахунків за договором №14450/01 від 29.11.2017 та надати суду відповідний акт, складений за наслідками проведеної звірки взаємних розрахунків, внаслідок чого оголосив перерву у судовому засіданні до 19.05.2025.

07.04.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 546 725,07 грн у зв`язку із відсутністю предмету спору.

01.05.2025 через систему «Електронний суд» представник ТОВ «Енергія сонця» подав письмові пояснення, в яких повідомляє суд про неможливість надати суду акт звірки взаємних розрахунків між ТОВ «Енергія сонця» та ДП «Гарантований покупець» за договором №14450/01 від 29.11.2017, оскільки звернення позивача до відповідача із пропозицією провести таку звірку залишена останнім без реагування.

17.05.2025 через систему «Електронний суд» представник ТОВ «Енергія сонця» подав заяву про проведення судового засідання без його участі.

19.05.2025 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 26.05.2025.

26.05.2025 у судове засідання з`явилися представники позивача та відповідача.

Зокрема, у судовому засіданні представник ТОВ «Енергія сонця» подав заяву про долучення до матеріалів справи складеного між сторонами акту звірки взаємних розрахунків за договором №14450/01 від 29.11.2017, при цьому зазначив, що заборгованість відповідача станом на 26.05.2025 складає 33 810 458,20 грн, водночас, позовні вимоги підтримує в частині стягнення основного боргу у розмірі 39 540 311,70 грн, 3% річних у сумі 1 834 331,54 грн та інфляційних втрат у розмірі 4 706 737,15 грн.

Представник ДП «Гарантований покупець» у судовому засіданні не заперечував щодо наявного основного боргу у сумі 33 810 458,20 грн, при цьому, проти задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат заперечував із підстав, викладених у відзиві на позов.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.11.2017 між Державним підприємством «Енергоринок» (далі - ДПЕ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергія сонця» (далі - ВАД) укладено договір №14450/01, відповідно до якого ВАД зобов`язується продавати, а ДПЕ зобов`язується купувати електроенергію, вироблену ВАД, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.

05.07.2019 між Державним підприємством «Енергоринок» (далі - ДПЕ), Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергія сонця» (далі - виробник за «зеленим» тарифом) та Державним підприємством «Гарантований покупець» (далі - гарантований покупець) укладено додаткову угоду №414/01 до договору від 29.11.2017 №14450/01, в якій сторони дійшли згоди в преамбулі договору слова «Державне підприємство «Енергоринок» замінити на слова «Державне підприємство «Гарантований покупець».

У п. 2 додаткової угоди №414/01 до договору від 29.11.2017 №14450/01, сторони дійшли згоди статті 1-10 договору замінити статтями 1-8 в новій редакції.

У подальшому, між позивачем та відповідачем підписувалися додаткові угоди, якими вносились зміни та доповнення до договору №14450/01 від 29.11.2017, зокрема: №1226/01 від 11.12.2019, №990/01/20 від 31.03.2020, №390/01/21 від 11.02.2021, №2104/07/23 від 15.06.2023, №947/07/24 від 26.01.2024.

Отже, відповідно до п. 1.1 договору в редакції додаткової угоди №990/01/20 від 31.03.2020, за цим договором продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року № 641 (далі - Порядок №641), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).

За змістом п. 2.1 договору в редакції додаткової угоди №990/01/20 від 31.03.2020, сторони визнають свої зобов`язання згідно із законами України «Про ринок електричної енергії», «Про альтернативні джерела енергії», Порядком, Порядком продажу електричної енергії споживачами, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307, Правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №308, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього договору.

Купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється за умови членства продавця за «зеленим» тарифом у балансуючій групі гарантованого покупця (п. 2.2 договору в редакції додаткової угоди №990/01/20 від 31.03.2020).

Згідно із п. 2.3 договору в редакції додаткової угоди №990/01/20 від 31.03.2020, продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за «зеленим» тарифом за встановленим йому «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

За умовами п. 2.4 договору в редакції додаткової угоди №990/01/20 від 31.03.2020, продавець за «зеленим» тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за «зеленим» тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за «зеленим» тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України.

Відповідно до п. 2.5 договору в редакції додаткової угоди №990/01/20 від 31.03.2020, вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Згідно із п. 3.1 договору в редакції додаткової угоди №990/01/20 від 31.03.2020, обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Відповідно до п. 3.2 договору в редакції додаткової угоди №990/01/20 від 31.03.2020, розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ.

Пунктом 3.3. договору в редакції додаткової угоди №990/01/20 від 31.03.2020, оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим тарифом» у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Згодом, у пункті 3.3 договору в редакції додаткової угоди №390/01/21 від 11.02.2021 сторони погодили, що оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за «зеленим» тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

У відповідності до положень п. 4.5. договору в редакції додаткових угод №990/01/20 від 31.03.2020 та №390/01/21 від 11.02.2021, гарантований покупець зобов`язаний: купувати у продавця за «зеленим» тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за «зеленим» тарифом електричну енергію; розраховувати розмір частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавця за «зеленим» тарифом відповідно до глави 9 Порядку.

У жовтні 2021 року та у період з лютого 2022 року по грудень 2023 включно, ТОВ «Енергія сонця» продало відповідачу електричну енергію на загальну суму 133 946 782,86 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами купівлі-продажу електроенергії, зокрема:

за жовтень 2021 року на суму 6 719 115,89 грн;

за лютий 2022 року на суму 3 023 738,50 грн;

за березень 2022 року на суму 3 544 623,05 грн та на суму 8 615,21 грн (акт коригування від 30.09.2022);

за квітень 2022 року на суму 4 567 366,13 грн;

за травень 2022 року на суму 6 708 816,64 грн;

за червень 2022 року на суму 6 049 961,81 грн;

за липень 2022 року на суму 8 036 701,32 грн;

за серпень 2022 року на суму 7 100 835,80 грн;

за вересень 2022 року на суму 4 699 786,40 грн;

за жовтень 2022 року на суму 5 474 095,20 грн;

за листопад 2022 року на суму 1 756 225,80 грн;

за грудень 2022 року на суму 1 235 741,22 грн;

за січень 2023 року на суму 1 489 023,80 грн;

за лютий 2023 року на суму 4 087 990,88 грн;

за березень 2023 року на суму 2 742 721,70 грн;

за квітень 2023 року на суму 3 588 263,29 грн;

за травень 2023 року на суму 9 177 370,70 грн;

за червень 2023 року на суму 10 754 755,75 грн;

за липень 2023 року на суму 10 688 008,39 грн;

за серпень 2023 року на суму 11 504 593,55 грн;

за вересень 2023 року на суму 10 415 005,00 грн;

за жовтень 2023 року на суму 7 005 158,10 грн;

за листопада 2023 року на суму 2 434 931,20 грн;

за грудень 2023 року на суму 1 133 337,53 грн.

Так, 09.09.2022 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою № 1117 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець», зокрема, у жовтні 2021 року та у лютому - червні 2022 року.

20.09.2022 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою №1190 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у липні 2022 року.

14.03.2023 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою №473 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у серпні 2022 року.

30.04.2024 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою №858 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у січні, лютому та липні - вересні 2023 року.

08.05.2024 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою №896 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у грудні 2022 року, у березні-червні 2023 року та у листопаді- грудні 2023 року.

15.05.2024 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою №946 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у вересні-листопаді 2022 року та у жовтні 2023 року.

Як стверджує позивач, а відповідач не заперечує, ДП «Гарантований покупець» за куплену у жовтні 2021 року та у період з лютого 2022 року по грудень 2023 включно електричну енергію розрахувалося частково, внаслідок чого у відповідача станом на день розгляду цієї справи по суті утворилась заборгованість у розмірі 33 810 458,20 грн.

Відтак, у зв`язку із неналежним виконанням ДП «Гарантований покупець» зобов`язань за договором №14450/01 від 29.11.2017 (з урахуванням внесених до нього змін та доповнень), ТОВ «Енергія сонця» звернулося до суду з цим позовом (з урахуванням заяв про зменшення розміру позовних вимог), про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 39 540 311,70 грн, 3% річних у сумі 1 834 331,54 грн та інфляційних втрат у розмірі 4 706 737,15 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору №14450/01 від 29.11.2017 з урахуванням додаткових угод №1226/01 від 11.12.2019, №990/01/20 від 31.03.2020, №390/01/21 від 11.02.2021, №2104/07/23 від 15.06.2023, між сторонами згідно із пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

За змістом ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (ч.ч. 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 4-5 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» гарантований покупець зобов`язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п`ятої статті 71 цього Закону. Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за зеленим тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Так, за умовами п. 3.3. договору в редакції додаткової угоди №990/01/20 від 31.03.2020, оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим тарифом» у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Також, пунктом 3.3 договору в редакції додаткової угоди №390/01/21 від 11.02.2021 встановлено, що оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за «зеленим» тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Судом вище встановлено, що у жовтні 2021 року та у період з лютого 2022 року по грудень 2023 включно, ТОВ «Енергія сонця» продало відповідачу електричну енергію на загальну суму 133 946 782,86 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами купівлі-продажу електроенергії.

З огляду на те, що розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у жовтні 2021 року, у лютому - червні 2022 року, у липні 2022 року та у серпні 2022 року затверджено постановами Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1117 від 09.09.2022, №1190 від 20.09.2022 та №473 від 14.03.2023, відповідно оплата відпущеної електричної енергії за вказаний період здійснюється відповідно до Порядку №641 в редакції, яка діяла до 26.01.2024.

При цьому, оскільки розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у січні, лютому та липні - вересні 2023 року, у грудні 2022 року, у березні-червні 2023 року та у листопаді, грудні 2023 року, у вересні-листопаді 2022 року та у жовтні 2023 року затверджено постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №858 від 30.04.2024, №896 від 08.05.2024 та №946 від 15.05.2024, відповідно оплата відпущеної електричної енергії за вказаний період здійснюється відповідно до Порядку №641 в редакції від 26.01.2024.

Так, відповідно до п. 10.4 глави 10 Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом в редакції до 26.01.2024, після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

Разом із тим, згідно із пунктом 11.4 Порядку № 641 в редакції від 26.01.2024, Гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці. При визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за «зеленим» тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до Договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

Таким чином, строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду, сторони, в тому числі, керуючись принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги НКРЕКП).

Оскільки спірні правовідносини між позивачем та відповідачем щодо остаточного розрахунку виникають не з моменту підписання між сторонами акта купівлі-продажу, електроенергії, а саме з події, яка має неминуче настати - затвердження вартості послуги НКРЕКП, то до затвердження рішення регулятора щодо розміру вартості послуги у відповідному місяці у гарантованого покупця не виникає зобов`язання з остаточного розрахунку за електроенергію.

Отже, як зазначено судом вище, у жовтні 2021 року та у період з лютого 2022 року по грудень 2023 включно, ТОВ «Енергія сонця» продало відповідачу електричну енергію на загальну суму 133 946 782,86 грн, проте ДП «Гарантований покупець» здійснило часткову оплату за отриману електричну енергію, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 33 810 458,20 грн, що не заперечувалось сторонами у судовому засіданні.

Таким чином, заборгованість ДП «Гарантований покупець» перед ТОВ «Енергія сонця» станом на день прийняття рішення у цій справі складає 33 810 458,20 грн.

При цьому, суд не погоджується із доводами ДП «Гарантований покупець» щодо наявності підстав для зменшення суми боргу на існуючу суму заборгованості позивача перед відповідачем за послуги з неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення, оскільки таке право згідно абзацу 3 підпункту 13 пункту 1 постанови № 332 відповідачем не реалізовано, а докази зустрічного зарахування не надано сторонами.

Щодо доводів відповідача про те, що виконання зобов`язань ДП «Гарантований покупець» перед позивачем за розрахункові місяці з вересня по грудень 2022 року та з лютого по липень, вересень, жовтень 2023 не настало внаслідок несплати послуг НЕК "Укренерго", суд зазначає таке.

Відповідно до абзацу 2 п. 11.4 Порядку №641 (в редакції з 26.01.2024) при визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за «зеленим» тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до Договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

Отже, вказаний пункт 11.4 Порядку не містить положень про те, що у випадку неотримання коштів гарантованим покупцем від ОСП, строк виконання остаточного розрахунку гарантованого покупця з продавцем за "зеленим" тарифом не настає чи відкладається на строк до моменту надходження коштів.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частиною першою статті 96 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Ураховуючи викладене та зміст абзацу 2 п. 11.4 Порядку №641, суд дійшов висновку, що строк виконання зобов`язання відповідача перед позивачем зі 100% оплати за поставлену електричну енергію за періоди, в тому числі, вересень-грудень 2022 року, а також за лютий-липень, вересень, жовтень 2023 року є таким, що настав.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Енергія сонця» в частині стягнення основного боргу у розмірі 33 810 458,20 грн, що має наслідком часткове задоволення цієї вимоги.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1 834 331,54 грн та інфляційні втрати у сумі 4 706 737,15 грн.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, і встановив, що позивачем допущено арифметичні помилки при їх обчисленні, при цьому, заявлений їх розмір не перевищує сум, обчислених судом.

Урахувавши наведене, а також встановивши факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання за договором, з огляду на ненадання відповідачем власного контррозрахунку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних у розмірі 1 834 331,54 грн та інфляційних втрат у сумі 4 706 737,15 грн.

Щодо клопотання відповідача про зменшення 3% річних, суд зазначає таке.

Згідно із ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому належить взяти до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому, інфляційні втрати та відсотки річних не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, у зв`язку з знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та користування цими коштами (правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, від 22.02.2022 у справі № 924/441/20).

Так, у постанові Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зокрема зазначено, що стягнення інфляційних і процентів річних, передбачених ч. 2 ст.625 ЦК України, є способом компенсації майнових втрат кредитора, а не способом відшкодування шкоди.

Водночас, у постанові Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №924/441/20 суд звертав увагу на необхідність врахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та зазначав, що "виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання."

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Ураховуючи встановлені у цій справі обставини та судову практику, що склалася в аналогічних правовідносинах, суд вважає необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню клопотання відповідача, оскільки, обставини очевидної неспівмірності заявленої до стягнення суми процентів річних відсутні, при цьому, відповідачем не доведено суду наявність будь-яких виключних (надзвичайних) обставин, які вплинули на несвоєчасне виконання зобов`язань за договором.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Щодо клопотання ТОВ «Енергія сонця» про повернення частини сплаченого судового збору з Державного бюджету України, суд зазначає таке.

За змістом частини 2 статті 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Як встановлено судом, сплачений ТОВ «Енергія сонця» судовий збір у сумі 727 538,10 грн, зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України.

Таким чином, приймаючи до уваги заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, які прийняті судом до розгляду, а також, ураховуючи заяву ТОВ «Енергія сонця» про повернення частини судового збору, суд дійшов висновку про повернення ТОВ «Енергія сонця» із Державного бюджету України частини сплаченого судового збору у розмірі 36 287,19 грн.

Керуючись статтями 129, 231, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія сонця» задовольнити частково.

Стягнути із Державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія сонця» (25014, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вулиця Заміська, будинок 2а; ідентифікаційний код 38758526) 33 810 458 (тридцять три мільйони вісімсот десять тисяч чотириста п`ятдесят вісім) грн 20 коп. - основного боргу, 4 706 737 (чотири мільйони сімсот шість тисяч сімсот тридцять сім) грн 15 коп. - інфляційних втрат, 1 834 331 (один мільйон вісімсот тридцять чотири тисячі триста тридцять одну) грн 54 коп. - 3% річних та 605 272 (шістсот п`ять тисяч двісті сімдесят дві) грн 90 коп. - судового збору.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергія сонця» (25014, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вулиця Заміська, будинок 2а; ідентифікаційний код 38758526) з Державного бюджету України частину судового збору у розмірі 36 287 (тридцять шість тисяч двісті вісімдесят сім) грн 19 коп., сплаченого згідно платіжної інструкцї №389 від 09.08.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повний текст рішення складено: 04.06.2025.

Суддя Віта БОНДАРЧУК