Рішення № 127861780, 15.05.2025, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/179/25

№2/930/382/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.05.2025 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді Алєксєєнка В.М.

при секретарі: Загребельного О.С.

за участю позивача: ОСОБА_1

представника позивача - адвоката: Шеремет А.С.

представника третьої особи за довіреністю: Юхневич Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей Райгородської сільської ради, про позбавлення батьківських прав, встановлення опікуна/піклувальника та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

20.01.2025 р. до Немирівського районного суду Вінницької області надійшла вищевказана позовна заява, відповідно до якої позивачка просить суд постановити рішення про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо синів - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; постановити рішення про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо синів - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; призначити ОСОБА_1 піклувальником племінника ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; призначити ОСОБА_1 опікуном племінника ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно з кожного на утримання дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позову позивачка вказує, що вона є рідною сестрою відповідача ОСОБА_2 .. З 05 жовтня 2024 р. діти її рідного брата - її племінники - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 фактично проживають у неї. Вона фактично здійснюю за ними догляд, створила у своєму житлі відповідні умови для навчання та виховання дітей. До того як хлопці потрапили до неї, у 2021 р. їхні батьки здали їх в інтернат, бабуся хлопців - мама позивачки у 2022 р. забрала їх жити до себе. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла та з цього дня позивачка забрала дітей до себе та вони живуть у неї.

Батьки дітей - ОСОБА_2 та його колишня дружина, ОСОБА_3 , не відвідують своїх дітей, вихованням та утриманням синів не займаються і не бажають займатися, фактично самоусунилися від виконання своїх батьківських обов?язків, не піклуються про фізичний та духовний розвиток дітей, не цікавляться їх здоров?ям, не виявляють інтересу до внутрішнього світу синів, не забезпечують їх харчув анням та медичним доглядом, лікуванням дітей. Матір та батько свідомо нехтують своїми обов?язками. Таке відношення негативно позначається на становленні та самоствердженні дітей як особистостей та спричиняє душевні страждання.

Позивачка вказує, що на даний час створила належні умови проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Під час обстеження умов проживання дітей комісією Райгородської сільської ради 29.10.24 р. встановлено, що створено належні умови для проживання та розвитку дітей, які проживають разом з тіткою. Позивачка сама займається вихованням та доглядом племінників. Умови проживання відповідають загальноприйнятним нормам. В кімнатах чисто, затишно, відсутні неприємні запахи. Є всі необхідні меблі та побутова техніка, облаштовано ванну кімнату, у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є окремі ліжка, є стіл для занять, діти забезпечені шкільним та канцелярським приладдям, одяг дітей відповідає віку та сезону. Дані обставини підтверджуються двома актами обстеження умов проживання.

15.11.24 р. відбулося засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Райгородської сільської ради, на якому були присутні батьки дітей, які не навели прикладу, що вони щось подарували дітям чи придбали. Школу, де навчаються сини, не відвідували. Батько ніде не працює, матір проживає у м. Києві, влаштовує своє особисте життя, дітьми не цікавиться. На запитання про надання висновку про доцільність позбавлення їх батьківських прав відповіли, що вони не заперечують, надали письмові згоди матері від 11.11.24 р. та батька від 15.11.24 р. про позбавлення батьківських прав відносно своїх синів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Виконавчий комітет Райгородської сільської ради як орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно їх дітей, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Всі вищезазначені обставини підтверджуються висновком про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 відносно їх дітей, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Райгородської сільської ради.

Служба у справах дітей Райгородської сільської ради зробила висновок від 22.11.2024 р. про доцільність бути опікуном/піклувальником ОСОБА_1 над неповнолітнім племінником, ОСОБА_4 та малолітнім племінником, ОСОБА_5 ..

Позивачка є рідною тіткою дітей, заміжня, виховую своїх дітей - ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_8 .. Вона та її чоловік - ОСОБА_11 на території України в розшуку не перебувають, не мають судимостей, до кримінальної відповідальності не притягувались. Згідно з медичними висновками по стан здоров`я, позивачка не має протипоказань для влаштування в її сім?ю дітей. Позивачка є домогосподаркою, утримує господарство, за 2024 рік сума її річного доходу - 120000 грн.. Чоловік позивачки, ОСОБА_11 мобілізований до лав ЗСУ, також отримує заробітну плату. Позивачка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 . Будинок житловою площею 50 кв.м., яка складається з трьох кімнат, веранди, коридору. В кімнатах проведено ремонт, чисто. Є достатньо меблів та побутової техніки. В будинку пічне опалення, в дворі криниця. Утримують підсобне господарство: свині, птиця, кролі, обробляють земельну ділянку 0,4 га.

Позивачка вважає, що є законні підстави для позбавлення відповідачів батьківських прав щодо їх дітей - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Вважає, що вона може бути призначена піклувальником над неповнолітнім племінником ОСОБА_4 та опікуном над малолітнім племінником ОСОБА_5 .

Оскільки батьки дітей добровільно не надають позивачці матеріальної допомоги на утримання дітей, їх стан здоров?я нормальний для працездатності, а вона потребує матеріальної допомоги, тому вважає за необхідне просити суд стягнути з батьків дітей аліменти на її користь на утримання дітей. Інших непрацездатних осіб на утриманні батьків дітей немає.

Ухвалою від 23.01.2025 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Розпорядженням керівника апарату суду від 27.02.2025 року № 115 призначений повторний автоматизований розподіл судової справи №930/179/25 у зв`язку із звільненням з посади судді ОСОБА_12 , відповідно до п.2.3.49, п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями в провадження судді Немирівського районного суду Вінницької області Алєксєєнка В.М. надійшла цивільна справа № 930/179/25.

Ухвалою від 05.03.2025 року суддею Немирівського районного суду Вінницької області Алєксєєнко В.М. прийнято до свого провадження цивільну справу № 930/179/25 та призначено підготовче судове засідання.

15.05.2025 року ухвалою суду закрито підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду по суті.

Позивачка та її представник адвокат Шеремета А.С. в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити. Посилалися на наявність підстав для позбавлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, надіслали заяви про визнання позову та просили справу розглянути без їх участі.

Представник третьої особи, Служби у справах дітей Райгородської сільської ради, в судовому засіданні, позов підтримувала, підтвердила доцільність позбавлення відповідачів батьківських прав.

Суд, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що пред`явлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають двох спільних дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстрація актового запису про народження якого вчинена виконавчим комітетом Коржівської сільської ради Немирівського району Вінницької області, актовий запис № 3 від 08.10.2013 року та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстрація актового запису про народження якого вчинена Коржівською сільською радою Немирівського району, актовий запис № 2 від 09.06.2010 року.

Висновком комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Райгородської сільської ради підтверджується доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відносно їх дітей, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На засіданні комісії 15.11.2024 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не навели жодного прикладу, що за останній час вони подарували чи придбали дітям. Школу, де навчаються сини, не відвідували. Батько ніде не працює, матір проживає у м.Києві, влаштовує своє особисте життя, дітьми не цікавиться. На запитання про надання висновку про доцільність позбавлення їх батьківських прав відповіли: заперечень не мають. Додавались письмові згоди матері від 11.11.2024 року та батька від 15.11.2024 року, про позбавлення батьківських прав відносно їх синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2..

Рішенням виконавчого комітету Райгородської сільської ради №147 від 18.11.2024 року затверджено висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відносно їх дітей, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Висновком служби у справах дітей Райгородської сільської ради №01-12/162 від 22.11.2024 року підтверджується доцільність бути опікуном/піклувальником позивачки ОСОБА_1 над неповнолітнім племінником ОСОБА_4 та малолітнім племінником ОСОБА_5 .. В результаті попередньої роботи з`ясувалось, що вік, вид занять, стан здоров`я, житлові умови позивачки ОСОБА_1 відповідають вимогам, які передбачені чинним законодавством до кандидатів в опікуни/піклувальники.

Актами обстеження умов проживання від 29.10.2024 р. встановлено, що у помешканні ОСОБА_1 створені належні умови для безпечного проживання та виховання дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (ратифікована Україною 27.02.1991), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Хант проти України» від 07.12.2006 та рішенні у справі «Олссон проти Швеції» від 27.02.1992 зазначив, що «…між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага, і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків».

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Частинами 1-3 статті 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини , піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

У відповідності до ст.ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 164 СК України, у випадку ухилення матері, батька дитини від виконання своїх обов`язків по її вихованню, відмови забрати дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявлення щодо неї батьківського піклування, вони можуть бути позбавленні судом батьківських прав.

В розумінні п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 №3, який узгоджується з нормами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування обов`язками.

Позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей, про що зазначено в п. 15 вказаної постанови.

Таким чином, з аналізу зазначених вище положень закону та роз`яснень Пленуму Верховного Суду України слідує, що позбавлення батьківських прав можливе лише у разі винної поведінки відповідача, свідомого нехтування ним своїми обов`язками, при цьому докази, які б свідчили про ухилення відповідача від виконання обов`язків щодо виховання дитини мають бути безспірними.

При вирішенні справи суд також приймає до уваги положення принципу 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю Організації Об`єднаних Націй від 20.11.1959, відповідно до якого малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена зі своїми батьками.

Таким чином, у ході судового розгляду знайшов підтвердження факт неналежного виконання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських обов`язків, який виражається у їх пасивній поведінці по відношенню до дітей, відсутності з їх боку піклування про фізичний і духовний розвиток дітей, не прийняття участі в житті та вихованні дітей. При цьому така поведінка ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на переконання суду, є свідомою.

Однак, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідачів на передбачене ст. 169 СК України їх право на поновлення батьківських прав в судовому порядку після зміни їх поведінки як особи, позбавленої батьківських прав, обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав з переосмисленням їх ставлення до дитини.

Опіка і піклування є особливою формою державної турботи про малолітніх (до 14 років) та неповнолітніх дітей (з 14 до 18 років), що встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування (ст. 243 СК України).

Згідно ст.ст. 55, 58 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки. Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Відповідно до ч.3. ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Згідно зі ст. 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою згодою.

Позивачка по справі приходиться дітям найближчим родичем, а саме рідною тіткою.

Отже, оскільки, судом вирішено питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , суд дійшов висновку про встановлення піклування над малолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та опіки над неповнолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які позбавлені батьківського піклування, та призначити піклувальником та опікуном позивачку ОСОБА_1 ..

Керуючись ч.ч. 2,3 ст. 166 СК України встановлено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Кожній дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, що зобов`язані забезпечувати обоє батьків.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Окрім того згідно з ч. 2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

З урахуванням встановлених вище обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та необхідність стягнення з відповідачів аліментів на утримання дітей.

При цьому, з урахуванням положень ст. 182 СК України та обставин, встановлених в ході розгляду справи, суд приходить до висновку, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є фізично здоровими особами в працездатному віці, зобов`язані утримувати своїх дітей, не дивлячись на фактичну відмову від них, доказів протилежного суду не надано, тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення зі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно з кожного, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

В порядку п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст. 55, 58, 60, 63 ЦК України, ст.ст. 7, 150, 155, 164, 166, 169, 180-182, 243 СК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) батьківських прав щодо синів - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

Позбавити ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) батьківських прав щодо синів - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

Призначити ОСОБА_1 піклувальником племінника ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Призначити ОСОБА_1 опікуном племінника ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно з кожного на утримання дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: В.М. Алєксєєнко