Рішення № 127857128, 03.06.2025, Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 371/317/25

Номер провадження № 2/371/416/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2025 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кириленко М.О.

за участю секретаря судового засідання Петренко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Миронівка Київської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, який обґрунтовує наступним:

08 січня 2022 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний Договір №103419250 в електронній формі. Відповідно до п.2.1 Кредитного договору, кредитні кошти надаються ТОВ «МІЛОАН» позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав проект цього кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст.641,644 ЦК Українина укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

16.07.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №16072024 у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників, у тому числі по кредитному договору №103419250.

Відповідно до Реєстру боржників від 16 липня 2024 року до Договору факторингу №16072024 від 16.07.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в розмірі 25000, 00 грн, з яких: 10000, 00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13100, 00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 1 900, 00 грн. - заборгованість за комісією.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №103419250 в розмірі 25000, 00 грн.

Також, 09 лютого 2022 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №74849743.

Згідно з п. 1 договору позики позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, і сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Підписанням договору позики відповідач підтвердив, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуг, що передбаченост.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також погодився, що до моменту підписання договору позики вивчив договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщеними на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення договору йому зрозумілі. Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.mycredit.ua. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст.641,644 ЦК Українина укладення договору позики та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

14.06.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників, у тому числі по кредитному договору №74849743.

Відповідно до Реєстру боржників №11 від 27.10.2023 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.07.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в розмірі 10975, 00 грн, з яких: - 6250, 00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 4725, 00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Договором позики №78849743 в розмірі 10975, 00 грн.

Оскільки по теперішній час відповідач грошові кошти не повернув, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів. Тому просить суд задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача суми заборгованості.

Ухвалою суду від 10.03.2025 відкрито провадження по справі та справу призначено до судового розгляду в спрощеному порядку з викликом сторін.

08.04.2025 на електронну адресу суду в системі «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ющенко О.О. надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач вважає правомірними позовні вимоги в розмірі 10000, 00 грн за кредитним договором №103419250 та в розмірі 6250, 00 грн за договором позики №74849743, що є заборгованостями по цим договорам. ОСОБА_1 мобілізований до лав Збройних Сил України та проходив військову службу в період з 13.04.2022 по 30.12.2024, а тому вважає вимога позивача щодо сплати штрафних санкцій є незаконною та не підлягає стягненню. Щодо позовної вимоги в частині стягнення відсотків за користування кредитом та комісії, представник відповідача вказала про те, що вказані нарахування за користування кредитом є додатковим видом відповідальності, за які стягнення не передбачено укладеними правочинами. При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови кредитування були узгодженні з відповідачем. В зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні стягненні заборгованості за відсотками та комісією. Крім того, представник відповідача зазначає, що по кредитному договору №103419250 сплив строк позовної давності, що є підставою для відмови у позові.

В судове засідання представник позивача не з`явився, заявою просив розглянути справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягав, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Ющенко О.О. в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься його відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. 3ст. 211 ЦПК України,учасник справимає правозаявити клопотанняпро розглядсправи зайого відсутності.

Передбаченихч. 2 ст. 223 ЦПК Українипідстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено. Судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Щодо заборгованостівідповідача заДоговором проспоживчий кредит№103419250від 08.01.2022, судом встановлено, що 08.01.2022 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №103419250, згідно умов якого відповідач отримав кредит в сумі 10 000, 00 грн. зі строком користування на 30 днів до 07.02.2022 (термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом). Комісія за надання кредиту - 1900, 00 грн.; проценти за користування кредитом - 5100, 00 грн; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом - 5, 00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом; тип процентної ставки - фіксована (а.с. 8-12).

Відповідно до п.2.1. кредитного договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (а.с. 8).

Згідно п.1.1. кредитного договору, кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, надати позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором (а.с. 8).

Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби (п.6.1. Договору) (а.с. 11).

Приймаючи пропозицію Товариства про укладення цього кредитного договору Позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами Договору (Правила, Паспорт споживчого кредиту та Графік платежів), (п.6.3. Договору).

Такі ж умови кредитного договору узгоджені у паспорті споживчого кредиту (а.с. 13).

Згідно зп. 7.1 кредитного договорувін набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань (а.с. 11зв.).

Також сторонами були підписані графік платежів до кредитного договору №103419250 від 08.01.2022 (а.с. 12зв.).

08.01.2022 ТОВ «МІЛОАН» перерахувало грошові кошти ОСОБА_1 в розмірі 10000, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням 37808239, де в графі Призначення платежу зазначено «кошти згідно договору 103419250» (а.с. 14).

16.07.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладений договір факторингу №16072024, відповідно до умов якого, ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» право вимоги від відповідача кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, право на одержання яких належить ТОВ «МІЛОАН», а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло право вимоги грошових коштів за кредитним договором від відповідача (а.с. 16-18).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 16.07.2024 до Договору факторингу №16072024 від 16.07.2024 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 25000, 00 грн, з яких: 10 000, 00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13100, 00 грн - сума заборгованості за відсотками, 1 900, 00 грн - комісія (а.с.19).

Як вбачається з відомості про щоденні нарахування та погашення ТОВ «МІЛОАН» за кредитним договором №103419250 від 08.01.2022, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором не погашена (а.с.20).

Щодо заборгованостівідповідача заДоговором позики(ануїтет)від 09.02.2022, судом встановлено, що 09.02.2022 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір Позики (ануїтет) №74849743 на умовах строковості, зворотності, платності (а.с. 28-30).

Відповідно до Договору позики сума позики складала 6250, 00 грн, строк 64 днів, процентна ставка 1,6% (фіксована) (а.с. 28-30).

Також, ОСОБА_1 підписано Додаток №1 до Договору позикиТаблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.30 зв).

14.06.2021 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників (а.с. 31-32).

28.07.2021 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» укладено Додаткову угоду №2 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року (а.с. 33).

27.10.2023 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» укладено Додаткову угоду №12 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року (а.с. 34).

Відповідно витягу з Реєстру боржників №11 від 27.10.2023 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 10975, 00 грн., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 6250, 00 грн, сума заборгованості за відсотками - 4725, 00 грн (а.с. 36).

Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» за період з 27.10.2023 по 31.01.2025 за договором позики №74849743 від 09.02.2022, станом на 31.01.2025 заборгованість відповідачем за вказаним кредитним договором не погашена, залишок заборгованості складає 10975, 00 грн (а.с. 37).

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 13.04.2022 на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 призваний в Збройні Сили України (а.с.125-128).

21.11.2023 ОСОБА_1 видано посвідчення НОМЕР_2 , що підтверджується копією посвідчення (а.с. 129).

Згідно з п. 1 ч. 2ст. 11 ЦК Українипідставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ч.1ст. 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1ст. 628 ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положеньст.638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2ст.639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2статті 639 ЦК Українипередбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

За змістом частини першоїстатті 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Уст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до п.6 ч.1ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію»визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 , від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20, від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20.

Отже, на підтвердження існування договірних відносин між сторонами у справі було надано Договір про споживчий кредит №100829322 від 09.08.2023 року та Договір позики №76786114 від 14.08.2023 року, які були підписанні ОСОБА_1 за допомогою електронних підписів одноразовими ідентифікаторами.

Судом встановлено, що договір між сторонами укладено в електронному вигляді. Відповідач через особистий кабінет на веб-сайті кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого кредитор надіслав відповідачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору. Без здійснення зазначених вище дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами.

Таким чином, вищевказані договори свідчать про те, що ОСОБА_1 умови цілком зрозумів та своїм підписом письмово підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні при його укладенні, у виборі контрагента та умов договору.

Кредитні договори відповідачем у судовому порядку не оспорювалися та не визнані недійсними.

Відповідно дост. 1046 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За приписами частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першоюстатті 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 599 ЦК Українипередбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правиламистатті 525 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК Українивизначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК Українивизначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.

Згідно з частинами першою та другоюстатті 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ізст. 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскількистаттею 629 ЦК Українивстановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору.

Відповідно до п. 1 ч. 1статті 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Статтею 514 ЦК Українипередбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК Українивизначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положеньстатті 517 ЦК Українипервісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно дост. 1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).

Судом установлено, що ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» право вимоги до ряду боржників, в тому числі і до відповідача. Договір факторингу є дійсним та чинним, відомостей про те, що він оскаржувався в судовому порядку відсутні.

Відтак, суд погоджується з тим, що до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», як до нового кредитора, перейшли права вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаними кредитними договорами.

Всупереч умовам кредитних договорів, відповідач не виконав свого зобов`язання та не здійснив платежів для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», ні на рахунки попередніх кредиторів.

Отже, ф0акт надання позичальнику грошових коштів первісними кредиторами підтверджується сукупністю наявних у справі доказів, зокрема самими кредитними договорами, які є дійсними в силустатті 204 ЦК України.

Щодо доводів представника відповідача про неправомірність заборгованості за цими кредитними договорами, то слід зазначити наступне.

Аргумент відповідача щодо незаконності нарахування комісії та нарахування процентів за Договором про споживчий кредит №103419250 від 08.01.2022 є помилковим.

Відповідно допункту 4 частини першої статті 1 ЗаконуУкраїни «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно зчастиною другою статті 8 ЗаконуУкраїни «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку (фінансової установи) встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Виходячи з наведених положень Закону та роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосуванняст. 11 ЗаконуУкраїни «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача, зокрема і в судовому порядку.

Пунктом 1.5.1. договору визначено, що комісія за надання кредиту: 1 900, 00 грн, яка нараховується за ставкою 19,00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Як вбачається зі змісту договору від 08.01.2022 відповідач погодив комісію «за надання кредиту» в розмірі 1900, 00 грн, а тому підстави для відмови у задоволення вимоги про стягнення такої комісії відсутні.

Так, умовами кредитного договору визначена сума кредиту 10 000, 00 грн (п.1.2 договору), який надається строком на 30 днів з 08.01.2022 і завершується 07.02.2022 (п.п. 1.3, 1.4. договору).

Пунктом 1.5.2. договору визначено проценти за користування кредитом - 5100, 00 грн, які нараховуються за ставкою 1,70 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Пунктом 1.6. договору визначена стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Пунктом 1.7. договору визначено Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2,2.3 цього Договору.

Пунктом 2.2.2. договору встановлено, що нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування.

Відповідно до пункту 2.2.3. договору, проценти нараховуються за стандартною ставкою, що визначена п. 1.5.3. договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій та з інших причин визначена в п. 1.5.2. процентна ставка запропонована позичальнику протягом пільгового періоду зі знижкою і є меншою за стандартну ставку, встановлену п. 1.5.3 договору. Якщо визначена п. 1.5.2. процентна ставка є нижчою від стандартної ставки, то після завершення пільгового періоду, з урахуванням пролонгацій проценти протягом поточного періоду продовжують нараховуватись за стандартною ставкою згідно п. 1.5.3. договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється.

Пунктом 4.2 вказаного договору визначено, що у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгації та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування, має право нарахувати проценти за стандартною ставкою передбаченою п. 1.5.3. договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбаченихстаттею 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні частини 2статті 625 ЦК України, на рівні стандартної ставки, передбаченої п. 1.5.3. договору. Обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.

Додаток №1 до договору про споживчий кредит №103419250 від 08.01.2022 містить графік платежів за договором про споживчий кредит, в якому визначено кількість та розмір платежів, періодичність внесення.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання по погашенню заборгованості за Договором про споживчий кредит №103419250 від 08.01.2022 в розмірі 25000, 00 грн, тому дана заборгованість підлягає стягненню з відповідача, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо доводів захисника, що ОСОБА_1 відноситься до категорії осіб, які мають пільги, встановлені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Суд вважає необхідним зазначити, що Верховний Суду постановівід 4 вересня 2024 року у справі №426/4264/19 зробив висновок про те, що на пільги щодо ненарахування процентів за користування кредитом відповідно допункту 15 статті 14 ЗаконуУкраїни «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» мають право лише позичальники військовослужбовці, які були мобілізовані.

Документами, які надають мобілізованому позичальнику право на звільнення від нарахування процентів за користування кредитом, є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

ОСОБА_1 надав судукопію військовогоквитка серіїНОМЕР_1від 11.07.2022та копіюпосвідчення Учасникабойових дій№ НОМЕР_3 від 21.11.2023.Однак звказаних доказівне вбачається,що ОСОБА_1 є війсьвовослужбовцем, який був мобілізований. Отже, на відповідача не розповсюджується пільга, яка передбаченапунктом 15 статті 14 ЗаконуУкраїни «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Стосовно заборгованості за Договором позики №74849743 від 09.02.2022 в розмірі 10 975, 00 грн, суд вважає, що доводи позивача, щодо нарахування відсотків за користування кредитними коштами за договором позики підлягають зменшенню виходячи з наступного.

Статтею 251 ЦК Українивстановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно достатті 252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом частини першоїстатті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першоюстатті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українимає бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Як вбачається з розрахунку загальної заборгованості, наданий позивачем, нарахування заборгованості вказане станом на 31.01.2025 та становить 4725, 00 грн.

Тоді як строк дії позики у Договорі №74849743 від 09.02.2022 встановлено сторонами договору на 64 днів до 13.04.2022 включно.

Враховуючи, що позивачем нараховані відсотки за користуванням кредитними коштами за межами строку кредитування, задоволення вимог позивача в частині стягнення нарахованих відсотків за користування кредитом після 13.04.2025 є необґрунтованими.

Доказів того, що строк кредитування був продовжений за згодою сторін у встановленому порядку, або що відповідач вчинив дії в особистому кабінеті для продовження кредитування, суду не надано. Водночас, автоматичне продовження строку кредитування шляхом лише продовження користування кредитом, та без ініціативи для цього позичальника, суд не може розцінювати як встановлення сторонами конкретного строку кредитування, а тому слід виходити зі строку кредитування, погодженого сторонами у договорі (30 днів).

Таким чином, розмір відсотків становить 4449, 12 грн за період з 09.02.2022 по 13.04.2022, відповідно до Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит №74849743 від 09.02.2022.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про те, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання по погашенню заборгованості за Договором позики №74849743 від 09.02.2022, внаслідок чого кредитна заборгованість становить 10 699, 00 грн, яка складається з 6250, 00 грн - заборгованості за основною сумою боргу, 4449, 12 грн - заборгованості за відсотками, тому дана заборгованість підлягає стягненню з відповідача, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо доводів представника відповідача про застосування строку позовної давності до кредитного договору №103419250.

Вирішуючи питання про застосування строків позовної давності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування таких наслідків з таких підстав.

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

В даній справі встановлено, що договір про споживчий кредит №103419250 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 був укладений 08.01.2022 зі строком кредитування на 30 днів, тобто до 07.02.2022.

Відповідно до п. 2.2.2. Договору, нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування з урахуванням особливостей передбачених п. 2.2.3 Договору.

Отже, судом встановлено, що право на позов щодо стягнення суми заборгованості за кредитом виникло у позивача саме з 07.02.2022 (строк дії договору), і відповідно саме з даної дати починає перебіг строку позовної давності щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України був встановлений карантин, який неодноразово продовжувався та з 01 липня 2023 року скасований.

Разом з тим, згідно п.12 «Прикінцевих та перехідних положень»Цивільного кодексу Українипідчас дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями257,258,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Також відповідно до п.19 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України вперіод дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями257-259,362,559,681,728,786,1293цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан неодноразово продовжувався і діє по цей час.

Отже, строки позовної давності позивачем не були пропущені, а доводи представника відповідача про сплив строку позовної давності є безпідставними, а тому суд не вбачає правових підстав для застосування строку позовної давності.

Крім того, відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (99,2%) в сумі 3003, 78 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,89,263-265,279 ЦПК України, ст.ст.526,530,625,1050,1054 ЦК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимогиТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯЗ ПОВЕРНЕННЯБОРГІВ» до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30) суму заборгованості за Договором про споживчий кредит №103419250 від 08.01.2022 в розмірі 25 000, 00 грн та за Договором позики (ануїтет) №74849743 від 09.02.2022 в розмірі 10 699, 12 грн, а всього 35699, 12 (тридцять п`ять тисяч шістсот дев`яносто дев`ять грн дванадцять коп.) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯЗ ПОВЕРНЕННЯБОРГІВ» (ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) понесені судові витрати в сумі 3003, 78 гривень.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області.

Повне рішення складено 03.06.2025.

Суддя М.О. Кириленко