Ухвала суду № 127856820, 02.06.2025, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/6259/25

Провадження № 2/357/3489/25

У Х В А Л А

"02" червня 2025 р. Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого Кошель Б. І.

при секретарі Нізовій А. Р.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду №6 в м. Біла Церква Київської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської окружної прокуратури, третя особа: Ужгородська районна державна нотаріальна контора про звільнення майна з-під арешту, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Ужгородської окружної прокуратури, третя особа: Ужгородська районна державна нотаріальна контора про звільнення майна з-під арешту.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2025 року головуючим суддею визначено суддю Кошеля Б.І. та матеріали передані для розгляду.

Ухвалою судді від 06 травня 2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02 червня 2025 року о 09:40 год.

Сторони в підготовче засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача адвокат Большаков Д.К. подав суду заяву, яка булла зареєстрована канцелярією суду 02.06.2025 р. за вх.№30694, в якій просив розгляд справи проводити у відсутності позивача та представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує протии винесення заочного рішення.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування підготовчого засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється через неявку всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам чинного цивільно-процесуального законодавства, з наступних підстав.

Нормами статей 175 та 177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст.175ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму ВССУ України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 за № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» визначено, що у резолютивній частині рішення у цій категорії справ суду належить зазначати, зокрема, конкретне майно, з якого знімається арешт.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимогу про зняття арешту з усього нерухомого майна померлого ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), накладного на підставі постанови про накладення заборони б/н від 25.12.2007 року Ужгородської міжрайонної прокуратури Закарпатської області та вилучити запис обтяження за реєстраційним номером 6453527 зареєстрований 24.01.2008 року Ужгородською районною державною нотаріальною конторою з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Водночас, приписами ч.2 ст.30 ЦПК України визначено, що позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходження цього майна або основної його частини.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 дійшла висновку, що виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №416487030 від 05.03.2025 року, яка була долучена до позовної заяви вбачається, що померлому ОСОБА_2 на праві власності належало: - закінчений будівництвом об`єкт автозаправка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3022603632140; - земельна ділянка кадастровий №3220187401:01:005:0215 площею 0,075 га; - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна: 6555150.

Тобто, до складу нерухомого майно, з якого позивач просить зняти арешт, належить декілька об`єктів, які розташовані у різних районах Київської області.

Як роз`яснено у Постанові Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» якщо майно розташоване або знаходиться у різних районах міста чи в різних містах, то позов пред`являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини майна, вартість якої перевищує вартість тих, що знаходяться в інших районах чи місцевостях.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.

Разом з цим, оскільки позивачем не надано до суду звітів про оцінку майна, з якого просить зняти арешт, суд позбавлений можливості перевірити підсудність вказаної справи.

Крім того, недотримання правил юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст. 378 ч. 1 ЦПК України).

З урахуванням наведеного, позивачу необхідно надати відомості про ринкову вартість об`єктів нерухомого майна з приводу яких виник спір щодо зняття арешту.

Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до ч. 12 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Відповідно до ч. 13 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 187 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Ужгородської окружної прокуратури, третя особа: Ужгородська районна державна нотаріальна контора про звільнення майна з-під арешту, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених вище недоліків у строк який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Б. І. Кошель