Рішення № 127856673, 03.06.2025, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/1852/25

Провадження № 2/345/1000/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.06.2025 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кулаєць Б.О.,

секретаря судового засідання Мельник І.Я.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Калуш цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Калуської міської ради про визнання права власності на спадкове майно,

з участю позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки ОСОБА_2 ,

представника відповідача Заболотної Г.В.,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін:

ОСОБА_1 звернулася до суду вищевказаним позовом, в якому просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом право власності в цілому на будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_3 ,, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свою позовну заяву мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 , який до дня смерті постійно проживав і був зареєстрований в АДРЕСА_1 .

10 жовтня 2008 року від імені ОСОБА_3 секретарем Сівко- Калуської сільській раді по реєстру № 212 посвідчувався заповіт, відповідно до якого усе належне майно ОСОБА_3 заповів їй.

06 березня 2025 року вона звернулась до нотаріальної контори з питанням оформлення спадщини, однак, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно померлого у зв?язку з відсутністю правовстановлюючого документа на майно. Ця обставина змушує її звертатись в суд з позовом, так як у випадку відсутності спадкоємців чи неприйняття ним спадщини, спадщина переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Вона не заявляла відмови від спадкового майна.

Представник відповідача подав до суд відзив, в якому зазначив, що проти задоволення позовних вимог заперечує.

Свій відзив мотивує тим, що в постанові Верховного Суду від 28.04.2022 у справі № 359/9695/17 зазначається, що право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці. Права спадкоємців щодо самочинно збудованого майна визначаються судом відповідно до положень ст. 376 та ст. 1218 ЦК, за змістом яких у разі здійснення спадкодавцем самочинного будівництва до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання, тощо, які були використані в процесі цього будівництва (постанова Верховного Суду від 28.04.2022 у справі № 359/9695/17, провадження № 61-18743св20). Верховний Суд у постанові від 15.04.2020 у справі № 307/3957/14-ц висловив правову позицію, що самочинно збудоване нерухоме майно не є об?єктом права власності, а тому не може бути предметом поділу. Участь особи у проведенні ремонтних робіт, поліпшенні житлового будинку та інших приміщень надає право вимагати не визнання права власності, а відшкодування витрат на будівництво (постанова Верховного Суду, провадження № 61-43540св18).

Представник позивачки подала до суду відповідь на відзив, в якій зазначила, що не зрозумілим є посилання відповідача на положення, які регулюють перехід права власності на майно спадкодавця, яким було здійснено самочинне будівництво.

20 січня 2025 року позивачкою ОСОБА_1 було виготовлено технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , у якому відсутній штамп «самочинне будівництво». Копія такого технічного паспорта теж додана до матеріалів справи, і відповідач мав можливість з нею ознайомитись. В такому випадку, не проаналізувавши належним чином отримані копії документів по справі за позовом ОСОБА_1 до Калуської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, відповідач безпідставно заперечив щодо його задоволення.

Позивачка та її представник адвокат Коваленко О.В. у підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримали, додатково просили долучити документи, на підставі яких батько позивачки здійснив у 1967 році будівництво майна, яке є спадковим, а відповідно такі документи спростовують припущення предствника відповідача, що вказане у позовній заяві майно є самочинним будівництвом. Просили позов задоволити.

Представник відповідача у підготовчому судовому засіданні після долучення стороною позивача доказів на підтвердження факту будівництва померлим ОСОБА_3 спадкового житлового будинку з господарськими спорудами у встановленому законом порядку, позов визнала, не заперечила щодо задоволення позовних вимог.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

ухвалою суду від 25.04.2025 відкрито провадження у справі, призначено відкрите підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження, встановлено відповідачу строк п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позов.

07.05.2025 представник відповідача подав до суд відзив, в якому зазначив, що проти задоволення позовних вимог заперечує (а.с. 28-31).

30.05.2025 представник позивачки подала до суду відповідь на відзив.

03.06.2025 представник позивачки подала до суду заяву про долучення доказів.

Відповідно до ч. 4 ст.206ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з ч. 3 ст.200ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу (ч. 4 ст. 200 ЦПК України).

Враховуючи, що представник відповідача позов визнала, визнання нею позову не суперечить інтересам сторін, тому суд приймає визнання позову та приходить до висновку про можливість ухвалення рішення про задоволення позову.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвами про смерть серії НОМЕР_1 від 08.04.2025 та № НОМЕР_2 від 20.10.2009 відповідно (а.с. 7, 8).

Відповідно до заповіту від 10.10.2008, посвідченого секретарем Сівко-Калуської сільської ради, зареєстрованого в реєстрі за № 212, ОСОБА_3 усе майно, що буде належати йому на день його смерті, де б воно не було і з чого не складалося, а також все те, на що він за законом буде мати право, заповів ОСОБА_1 (а.с. 4).

Згідно з витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 79668278 від 09.01.2025 нотаріусом Лесик В.Б. було зареєстровано спадкову справу № 73490887 після смерті ОСОБА_3 (а.с. 9).

Листом приватного нотаріуса Лесик В.Б. № 254/02-14 від 06.03.2025 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на майно (а.с. 3).

З виписки № 3 від 16.01.2025 з погосподарської книги № 2 Сівка-Калуської сільської ради села Сівка-Калуська, яка зберігається в Сівка-Калуському старостинському окрузі Калуської міської ради Івано-Франківської області, за 2006-2010 роки, ст.39, номер об?єкта погосподарського обліку 133, виданої старостою Сівко-Калуського старостинського округу, встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 побудований в 1967 році та належав ОСОБА_3 ; в користуванні перебувають земельні ділянки загальною площею 1,30 га. Інформація щодо видачі свідоцтва про право власності на майно в Сівка-Калуському старостинському окрузі відсутня (а.с. 5).

Згідно з випискою від 20.05.1965 з рішення правління колгоспу «Ленінська зоря» с. Кропивник від 12.06.1964 ОСОБА_3 виділено площу під будівництво житлового будинку в місцевості на пустині біля ОСОБА_5 , а відповідно до свідоцтва № НОМЕР_3 на забудову садиби в сільських населених пунктах Української РСР на підставі вказаного рішення ОСОБА_3 надано дозвіл на будівництво на виділеній земельній ділянці в с. Сівка-Калуська житлового будинку та господарських споруд. Початок будівництва - 25.05.1965, завершення - 25.05.1968.

На спадковий будинок за адресою АДРЕСА_1 виготовлений технічний паспорт від 20.01.2025, згідно з яким вказаний будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами побудований у 1967 році (а.с. 10-19), а його інвентаризаційна вартість станом на 20.01.2025 становить 161843,00 грн., що підтверджується довідкою № 5610 від 20.01.2025, виданою ФОП ОСОБА_6 (а.с. 6).

Таким чином між сторонами виник спір з приводу визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 .

Оцінка суду:

дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст.16ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст.392ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

З правового висновку Верховного Суду України, який міститься у постанові Судової палати у цивільних справах від 18 лютого 2015 р. у справі № 6-244цс14, встановлено, що за правилами статті 392ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Згідно зі ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина на домоволодіння по АДРЕСА_1 .

Згідно зі ст.1220ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Статтями 1217 та 1223 цього Кодексу встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Як вбачається зі ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за законом чи за заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Крім позивачки, інших спадкоємців, які б звернулись до нотаріуса зі заявою про прийняття спадщини в порядку ст. 1269 ЦК України, та спадкоємців, передбачених ст. 1261 ЦК України, які претендують на обов`язкову частку в спадщині, передбачену ст. 1241 ЦК України, а також проживаючих із спадкодавцем однією сім`єю без укладення шлюбу, немає. Спадковий договір від імені спадкодавця не укладався.

Як визначено ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

За таких обставин, враховуючи, що позивачка є спадкоємцем за заповітом, яка звернулася до нотаріуса зі заявою про прийняття спадщини та від спадкового майна не відмовлялася, у відповідача відсутні заперечення щодо позовної заяви, а також беручи до уваги те, що позивачка не може оформити свої спадкові права через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, суд приходить до висновку, що є достатні підстави для задоволення позовної заяви та визнання за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного ст.ст. 16, 392, 1217, 1220, 1223, 1241, 1261, 1268, 1269, 1270, 1296 ЦК України, ст.ст. 13, 81 ЦПК України, керуючись ст.ст. 200, 206, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до Калуської міської ради про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме: будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , жителька АДРЕСА_1 .

Відповідач: Калуська міська рада, вул. І.Франка, 1 м. Калуш Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 33578261.

Повний текст судового рішення виготовлений 04.06.2025.

Суддя: