Ухвала суду № 127852225, 20.05.2025, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/10956/25

Провадження по справі № 1-кс/522/3327/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

20 травня 2025 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025163520000261 від 14.04.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

14.04.2025 СВ відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ЄРДР № 12025163520000261 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Далі 15.05.2025, старшим слідчим СВ відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , з метою виявлення, вилучення та збереження речових доказів проведено невідкладний обшук офісу № 757, який розташований на 7 поверсі ТЦ «Галерея Афіни», за адресою: Грецька площа, буд № , в ході якого було виявлено та в подальшому вилучено:

- 1 (одну) купюру номіналом 100 доларів США, із номером купюри FK77408613), яку вилучено в сейф-пакет НПУ № RIC2280575;

- 16 (шіснадцять) ідентичних імітаційних засобів у вигляді купюр номіналом 100 доларів США, із ідентичним номером купюри на кожній АВ25311903, які вилучено в сейф-пакет НПУ RIC 2280574;

- Паспорт гр. України № НОМЕР_1 , виданий на ім`я ОСОБА_6 , 07.10.2000 та закордонний паспорт НОМЕР_2 виданий на ім`я ОСОБА_6 , які вилучено в сейф-пакет RIC 2280576;

- Ноутбук т/м «Lenovo Legion s/n MP2H15JH», який вилучено в сейф-пакет NPU 2067550;

- Ноутбук т/м «Lenovo», серії JVHFC1, який вилучено в сейф-пакет NPU 2067550;

- Печатки які відображають « ОСОБА_7 3521212048», « ОСОБА_8 , 3183416417», «сіменвей 45373273», які вилучено в сейф-пакет НПУ RIC 2280577;

- морські документації з сертифікатами з сертифікатами, які вилучено до сейф-пакету NPU 2062850;

- 5 (п`ять) свідоцтв виданих на ім`я ОСОБА_9 , два свідоцтва на ім`я ОСОБА_10 , диплом на ім`я ОСОБА_10 , сертифікат на ім`я ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , два свідоцтва видані на ім`я ОСОБА_20 , диплом виданий на ім`я ОСОБА_12 , сертифікат на ім`я ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , посвідчення судноводія, які поміщено в сейф-пакет RIC 2280591;

- Документи видані на ім`я ОСОБА_23 на 5 арк, ОСОБА_24 , на 5 арк, ОСОБА_25 , на 5 арк, ОСОБА_26 , на 20 арк, ОСОБА_27 , на 9 арк, ОСОБА_28 на 15 арк, всі зазначені документи вилучено в сейф-пакет NPU 2067551;

- Папку синього кольору в якій міститься свідоцтва моряків, яку разом із вміситимем вилучено в сейф-пакет NPU 2062849;

- Папку синього кольору в якій міститься свідоцтва моряків, яку разом із вміситимем вилучено в сейф-пакет NPU 2062851;

- Папку зеленого кольору в якій містяться документи на ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , які вилучено в сейф-пакет NPU 2062852;

- Три блокноти які містять чорнові записи, та які вилучено в сейф-пакет RIC 2280590;

- Свідоцтво видане на ім`я ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , медична книжка на ім`я ОСОБА_38 , чотири свідоцтва на ім`я ОСОБА_9 , послужна книжка моряка видана на ім`я ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , посвідчення особи моряка на ОСОБА_25 , ОСОБА_41 , атестат виданий на ім`я ОСОБА_6 , всі зазначені документи вилучено в сейф-пакет RIC 2280589;

- Папка жовтого кольору в якій містяться морські документи, яку разом із вмістимим вилучено в сейф-пакет NPU 2062853;

- Папка блакитного кольору та папка синього кольору в яких містяться морські документи, які разом із вмістимим документами вилучено в сейф-пакет NPU 2062854;

- Мобільний телефон т/м «НОМІ», ІМЕІ: НОМЕР_3 , із сім-карткою мобільного оператора лайф із абоненським номером НОМЕР_4 , мобільний телефон т/м «НОМІ», ІМЕІ: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 , без сім-картки, мобільний телефон т/м «Samsung», в копусі фіолетового кольору ІМЕІ: НОМЕР_7 , в чохлі червоного кольору, які вилучено в сейф-пакет RIC2280588;

- Системний блок т/м «GRESSO», серійний номер якого DJC705BR500221, який запаковано в чорний пакет та опечатано;

- Системний блок чорного кольору, який запаковано в чорний пакет та опечатано;

- Грошові кошти в сумі 114 100 гривень, а саме 93 (дев`яносто три) купюри номіналом 500 гривень, 65 (шістдесят п`ять) купюр номіналом 1000 гривень, 13 (тринадцять) купюр номіналом 200 гривень, які поміщено до сейф-пакету НПУ RIC2280587;

- Грошові кошти в сумі 410 євро, а саме 4 купюри номіналом 100 євро із номерами купюр (ЕА4831246432, RA0318664536, WA3142276975, RC0389791012,) та дві купюри номіналом 5 євро із номерами купюр (VCО288414378, ZD4735847065), які вилучено в сейф-пакет RIC 2280584;

- Грошові кошти в сумі 2900 доларів США, а саме 29 купюр номіналом 100 доларів США із номерами купюр (PB43530513, PB44781276, PB44781275, PB4478121274, PB44781273, PB44781285, QD03532247, MB40910620, QB33013048, PH21964526, PK59712338, PL48571462, PK23651443, PK23651442, PK23651906, PK23651441, PD08993679, QB60470682, PK23651414, PA45991183, PI95296646, DG10046634, KF92056468, LD67307120, PI95296675, HE927505533,

MF40129986, KL72966812, KB04727503), які вилучено в сейф-пакет RIC2280585.

- Грошові кошти в сумі 265 доларів США, а саме 3 (три) купюри номіналом 50 доларів США із номерами купюр (PG31029417, JG07066220, PK60429442), 6 (шість) купюр номіналом 10 доларів США, із номерами купюр (PF85807823, NL59293400, JB44914937, PA26119837, NG26445130, PB81629320), 11 купюр номіналом 5 доларів США, із номерами купюр (MK42272361, PG55862228, PG55860056, PH41678059, PB75467213, QD75627571, MD84846204, MB44532668, QD75627565, MF86306775, QA19927323), які вилучено в сейф-пакет RIC 2280585;

- Мобільний телефон марки «ТЕСNO SPARK 6 GO» IMEI: НОМЕР_8 , IMEI 2 : НОМЕР_9 , який вилучено до сейф пакету RIC 2280583.

- Ключ чорного кольору на якому відображено логотип марки «Хюндай», разом із брелком.

Вказані речі та документи було оглянуто та визнано речовим доказом та можуть підлягати конфіскації майна.

А тому, слідчий звернувся до суду з клопотаннями про накладення арешту на зазначене майно.

Позиція учасників судового розгляду.

Прокурор в судовому засіданні повністю підтримала клопотання слідчого, просила задовольнити вимоги клопотання, повідомила суду, що необхідність накладення арешту на вилучене майно є забезпечення збереження речових доказів та конфіскація майна.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти накладення арешту на майно, вказавши, що у сторони обвинувачення були відсутні підстави проводити обшук у невідкладному порядку за ст. 233 КПК України, окрім цього адвокат зазначає, що в клопотанні про арешт відсутня мета накладення арешту. Під час обшуку були вилучені особисті грошові кошти ОСОБА_7 у сумі 114100 грн, 410 Євро, 2900 доларів США, які на думку сторони захисту не були об`єктом неправомірної вигоди у рамках цього кримінального провадження, зазначені грошові кошти ОСОБА_7 були набуті законним шляхом, оскільки остання продала сімейний автомобіль, що підтверджується відповідним договором в додатку « Дія». Окрім цього, з приводу вилучених мобільних телефонів, адвокат також заперечував, оскільки в клопотанні слідчого не зазначено взагалі що вони необхідні органу досудового розслідування для проведення експертного дослідження, чи що вони були отримані злочинним шляхом, а також вважає що слідчим могли бути оглянуті вказані мобільні пристрої та повернуті власнику.

Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думки учасників кримінального провадження, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Мотиви слідчого судді.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову. стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Одночасно при розгляді зазначеного клопотання у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Положення зазначеної вище норми КПК України узгоджуються зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.

Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Водночас, приписами ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна, як доказ в кримінальному провадженні, 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння ...; 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна; 4) розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень ст. 170 Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку необхідності збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.5 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

З матеріалів клопотання слідчого встановлено, що в провадженні ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025163520000261 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Санкція ч.3 ст. 369-2 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.

15.05.2025 в ході проведення невідкладного обшуку офісу № 757, який розташований на 7 поверсі ТЦ «Галерея Афіни», за адресою: Грецька площа, буд № , було виявлено та вилучено майно, серед якого грошові кошти, документи, печатки та мобільні телефони.

16.05.2025 ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України за кваліфікуючими ознаками: одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що є достатньо підстав вважати, майно, вилучене 15.05.2025 під час проведення обшуку, а саме грошові кошти, мобільні телефони, комп`ютерна техніка, документи можуть містити відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України, тому мають значення речових доказів у кримінальному провадженні.

Щодо доводів адвоката з приводу необґрунтованості мети арешту майна.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Норма-дефініція речових доказів (стаття 98 КПК) щодо критеріїв (умов) визнання матеріальних об`єктів речовими доказами (були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин) з одного боку дійсно, сформульована в категоричній формі, і ці умови мають бути дотримані для визнання тих чи інших речей речовими доказами. У той же час слід зважати на стадію кримінального провадження. На стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з`ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування - це процес пізнання обставин подій минулого, пов`язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння.

Системний аналіз норм КПК та практики ЄСПЛ дозволяє прийти до висновку, що КПК оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо. Стандарти «достатніх підстав (доказів)» використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчими суддями (судом) (статті 157, 163, частина 5 статті 234, 260 та інші статті КПК), так і слідчими, прокурорами (статті 134, 271, 276 КПК та інші).

З огляду на положення частини 3 статті 170 КПК арешт майна на підставі пункту 1 частини 2 статті 170 КПК (тобто з метою забезпечення збереження речових доказів) передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав» вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.

Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють можливу приналежність до його вчинення в якості знаряддя або матеріального об`єкту, що містить певне відображення або інформацію про злочин), тобто наділяють її саму можливістю виконувати функцію доказу у кримінальному провадженні, і вони є достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для можливого використання в процесі доказування стороною обвинувачення в подальшому.

При цьому, набуття тими чи іншими речами матеріального світу статусу речового доказу не пов`язується з постановленням процесуального рішення про визнання їх речовими доказами, а нерозривно пов`язується з наявністю об`єктних ознак зв`язку з кримінальним правопорушенням.

Відповідно до положень Глави 17 КПК України, винесення слідчим чи прокурором постанови про визнання певної речі речовим доказом не є необхідною умовою для прийняття слідчим суддею рішення про арешт майна, зокрема й у разі накладення арешту з підстави, передбаченої п.1 ч.2 ст.170 КПК України.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.10.2024 у справі № 686/1900/14-к, згідно з якою КПК України не передбачає обов`язковості винесення слідчим чи прокурором окремих постанов про визнання речовими доказами.

З наданих пояснень сторін у кримінальному провадженні встановлено, що у невідкладному порядку був проведений обшук за місцем роботи ОСОБА_7 , після проведення якого були вилучені документи, мобільні телефони, грошові кошти.

Слідчий суддя звертає увагу, що ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, яке пов`язано із одержанням неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення службовими особами Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства в Україні, а також службовими особами Державної кваліфікаційної комісії моряків, які уповноважені на виконання функцій держави за видачу робочих дипломів моряків, сертифікатів від навчально-тренажерних закладів (НТЗ), висновки медичної комісії при Державній службі морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства в України.

Саме тому, вилучені документи (свідоцтва, морської документації), комп`ютерна техніка, мобільні телефони, грошові кошти за сукупністю ознак та обставин вчинення інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення відповідають ознакам речових доказів, про що прокурор повідомила в судовому засіданні як чітку мету накладення арешту.

Разом з цим, з пояснень учасників кримінального провадження в судовому засіданні встановлений факт набуття ОСОБА_7 статусу підозрюваної у кримінальному провадженні № 12025163520000261 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а тому другою метою накладення арешту є можлива конфіскація майна як виду покарання за вироком суду.

Щодо доводів адвоката щодо безпідставності вилученні мобільного телефону ОСОБА_7 .

Слідчий суддя враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків (1) коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або (2) якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також (3) якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Як вбачається з протоколу обшуку від 15.05.2025 та пояснень учасників в судовому засіданні, дійсно були вилучені мобільні телефони, комп`ютерна техніка, втім у теперішній час триває копіювання наявної у цих пристроях інформації. Викладені обставини обумовлюють потребу органу досудового розслідування у проведенні детального огляду телефонів, ноутбуків та системних блоків, зокрема, із залученням спеціаліста та використанням спеціальної техніки, що дозволить у повному обсязі дослідити інформацію, яка в них міститься, у тому числі можливо відновити видалену інформацію, якщо мають місце такі обставини.

Таким чином, орган досудового розслідування мав передбачені ч. 2 ст. 168 КПК України підстави для вилучення мобільного телефона.

Щодо доводів адвоката щодо безпідставності вилучення грошових коштів в ОСОБА_7 .

Так, за положеннями ч.5 ст.170 КПК арешт з метою забезпечення конфіскації як виду покарання може бути накладено лише на майно, що належить підозрюваному, обвинуваченому, засудженому або юридичній особі, щодо якої здійснюється провадження.

Слідчий суддя при встановленні належності зазначених грошових коштів підозрюваній виходить з обставин їх виявлення та вилучення за місцем роботи підозрюваної, ненаданням захисником відомостей та належних доказів на підтвердження належності грошових коштів.

Слідчий суддя при цьому зауважує, що при розгляді питання про арешт суд не вправі визначати право власності за будь-якою особою, а спір про належність речей вирішується в порядку цивільного судочинства (постанова ККС ВС від 09 квітня 2020 року у справі №676/2199/19). Натомість, на підставі фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, перевіряються відомості про належність особі майна, щодо якого вирішується питання про арешт.

Адвокатом ОСОБА_4 не надано вагомих доказів на підтвердження права власності на вилучені грошові кошти ОСОБА_7 як таких, що здобуті законним шляхом, так само як і не спростовано факт їх причетності до вказаного кримінального провадження.

Слідчий суддя звертає увагу на той факт, що, як слідує з пояснень прокурора, під час проведення обшуку ОСОБА_7 повідомляла, що грошові кошти їй не належать, а вже під час розгляду клопотання про арешт майна стороною захисту повідомлено, що це є особистими грошовими коштами, які отримані через продаж сімейного автомобілю.

Зазначені суперечливі відомості сприймаються судом як ймовірне штучне створення правових підстав для ухилення від можливої кримінальної відповідальності у виді конфіскації цих грошових коштів у зв`язку із кримінальним правопорушенням, за яке ОСОБА_7 повідомлено про підозру.

Саме тому, надані стороною захисту докази та пояснення у своїй сукупності та у співставленні з поясненнями та доказами, наданими стороною обвинувачення, не є достатньо переконливими, щоб спростувати факт причетності вилучених грошових коштів до вказаного кримінального правопорушення.

А тому, слідчий суддя вважає застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження в частині накладення арешту на грошові кошти на цій стадії досудового розслідування обґрунтованим та виправданим.

КПК України, також окрім мети арешту майна формулює його завдання, якими є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Мета - це те, до чого прагнуть, чого хочуть досягти, очікуваний кінцевий результат, то завдання - це конкретні проблеми, які потрібно вирішити задля досягнення мети

Інакше кажучи, завдання є засобом досягнення мети. Слід погодитися, що розв`язання завдань, що стоять перед кримінальним судочинством, обумовлює досягнення його цілей.

Намагаючись досягти мети як кінцевий результат діяльності необхідно виконати низку конкретних завдань. Вирішення завдання є етапом на шляху досягнення мети, Саме тому, як встановлено законодавцем, завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Дослідивши матеріали клопотання та заслухавши думку учасників в судовому засіданні слідчий суддя дійшов висновку, що метою арешту майна збереження речових доказів та конфіскація майна, а завданням арешту зазначеного майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Усталена практика ЄСПЛ свідчить, що правомірність втручання у здійснення права власності з боку держави оцінюється з урахуванням того, що таке втручання повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»). Поняття загального (суспільного) інтересу, якому слугувало втручання у право власності під час кримінального провадження, ЄСПЛ пов`язує із видом застосованого заходу обмеження або позбавлення права власності та використовує його у тісному взаємозв`язку з поняттям правомірної мети застосування відповідного заходу. У п. 188 рішення ЄСПЛ по справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) вказано, що накладення арешту на речові докази може бути необхідним в інтересах належного відправлення судочинства, що є легітимною метою в «загальних інтересах» суспільства.

Зважаючи на те, що у кримінальному провадженні проводяться першочергові слідчі дії, вважаю за необхідне на даному етапі досудового розслідування необхідно накласти арешт на вказане в клопотанні майно з метою дослідження вказаних речових доказів та можливої конфіскації майна як виду покарання.

Слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер.

Тимчасовий характер арешту майна обумовлений наявністю правового механізму, передбаченого ст. 174 КПК України, за яким арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

За таких обставин клопотання слідчого є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 167-173, 376 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на майно, що вилучене 15.05.2025 старшим слідчим СВ відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції № 1 ОСОБА_5 , в ході проведення обшуку офісу № 757, який розташований на 7 поверсі ТЦ «Галерея Афіни», за адресою: Грецька площа, буд № , в ході якого було виявлено та в подальшому вилучено:

- 1 (одну) купюру номіналом 100 доларів США, із номером купюри FK77408613), яку вилучено в сейф-пакет НПУ № RIC2280575;

- 16 (шіснадцять) ідентичних імітаційних засобів у вигляді купюр номіналом 100 доларів США, із ідентичним номером купюри на кожній АВ25311903, які вилучено в сейф-пакет НПУ RIC 2280574;

- Паспорт гр. України № НОМЕР_1 , виданий на ім`я ОСОБА_6 , 07.10.2000 та закордонний паспорт НОМЕР_2 виданий на ім`я ОСОБА_6 , які вилучено в сейф-пакет RIC 2280576;

- Ноутбук т/м «Lenovo Legion s/n MP2H15JH», який вилучено в сейф-пакет NPU 2067550;

- Ноутбук т/м «Lenovo», серії JVHFC1, який вилучено в сейф-пакет NPU 2067550;

- Печатки які відображають « ОСОБА_7 3521212048», « ОСОБА_8 , 3183416417», «сіменвей 45373273», які вилучено в сейф-пакет НПУ RIC 2280577;

- морські документації з сертифікатами, які вилучено до сейф-пакету NPU 2062850;

- 5 (п`ять) свідоцтв, виданих на ім`я ОСОБА_9 , два свідоцтва на ім`я ОСОБА_10 , диплом на ім`я ОСОБА_10 , сертифікат на ім`я ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , два свідоцтва видані на ім`я ОСОБА_20 , диплом виданий на ім`я ОСОБА_12 , сертифікат на ім`я ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , посвідчення судноводія, які поміщено в сейф-пакет RIC 2280591;

- Документи, видані на ім`я ОСОБА_23 на 5 арк, ОСОБА_24 , на 5 арк, ОСОБА_25 , на 5 арк, ОСОБА_26 , на 20 арк, ОСОБА_27 , на 9 арк, ОСОБА_28 на 15 арк, всі зазначені документи вилучено в сейф-пакет NPU 2067551;

- Папку синього кольору, в якій міститься свідоцтва моряків, яку разом із вмістимим вилучено в сейф-пакету NPU 2062849;

- Папку синього кольору, в якій міститься свідоцтва моряків, яку разом із вмістимим вилучено в сейф-пакеті NPU 2062851;

- Папку зеленого кольору, в якій містяться документи на ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , які вилучено в сейф-пакет NPU 2062852;

- Три блокноти, які містять чорнові записи та які вилучено в сейф-пакет RIC 2280590;

- Свідоцтво, видане на ім`я ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , медична книжка на ім`я ОСОБА_38 , чотири свідоцтва на ім`я ОСОБА_9 , послужна книжка моряка, видана на ім`я ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , посвідчення особи моряка на ОСОБА_25 , ОСОБА_41 , атестат, виданий на ім`я ОСОБА_6 , всі зазначені документи вилучено в сейф-пакет RIC 2280589;

- Папка жовтого кольору в якій містяться морські документи, яку разом із вмістимим вилучено в сейф-пакет NPU 2062853;

- Папка блакитного кольору та папка синього кольору в яких містяться морські документи, які разом із вмістимими документами вилучено в сейф-пакет NPU 2062854;

- Мобільний телефон т/м «НОМІ», ІМЕІ: НОМЕР_3 , із сім-карткою мобільного оператора лайф із абоненським номером НОМЕР_4 , мобільний телефон т/м «НОМІ», ІМЕІ: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 , без сім-картки, мобільний телефон т/м «Samsung», в копусі фіолетового кольору ІМЕІ: НОМЕР_7 , в чохлі червоного кольору, які вилучено в сейф-пакет RIC2280588;

- Системний блок т/м «GRESSO», серійний номер якого DJC705BR500221, який запаковано в чорний пакет та опечатано;

- Системний блок чорного кольору, який запаковано в чорний пакет та опечатано;

- Грошові кошти в сумі 114 100 гривень, а саме 93 (дев`яносто три) купюри номіналом 500 гривень, 65 (шістдесят п`ять) купюр номіналом 1000 гривень, 13 (тринадцять) купюр номіналом 200 гривень, які поміщено до сейф-пакету НПУ RIC2280587;

- Грошові кошти в сумі 410 євро, а саме 4 купюри номіналом 100 євро із номерами купюр (ЕА4831246432, RA0318664536, WA3142276975, RC0389791012) та дві купюри номіналом 5 євро із номерами купюр (VCО288414378, ZD4735847065), які вилучено в сейф-пакет RIC 2280584;

- Грошові кошти в сумі 2900 доларів США, а саме 29 купюр номіналом 100 доларів США із номерами купюр (PB43530513, PB44781276, PB44781275, PB4478121274, PB44781273, PB44781285, QD03532247, MB40910620, QB33013048, PH21964526, PK59712338, PL48571462, PK23651443, PK23651442, PK23651906, PK23651441, PD08993679, QB60470682, PK23651414, PA45991183, PI95296646, DG10046634, KF92056468, LD67307120, PI95296675, HE927505533,MF40129986, KL72966812, KB04727503), які вилучено в сейф-пакет RIC2280585.

- Грошові кошти в сумі 265 доларів США, а саме 3 (три) купюри номіналом 50 доларів США із номерами купюр (PG31029417, JG07066220, PK60429442), 6 (шість) купюр номіналом 10 доларів США, із номерами купюр (PF85807823, NL59293400, JB44914937, PA26119837, NG26445130, PB81629320), 11 купюр номіналом 5 доларів США, із номерами купюр (MK42272361, PG55862228, PG55860056, PH41678059, PB75467213, QD75627571, MD84846204, MB44532668, QD75627565, MF86306775, QA19927323), які вилучено в сейф-пакет RIC 2280585;

- Мобільний телефон марки «ТЕСNO SPARK 6 GO» IMEI: НОМЕР_8 , IMEI 2: НОМЕР_9 , який вилучено до сейф пакету RIC 2280583.

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СВ відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 або інших слідчих з групи у вказаному кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали слідчого судді буде складено та проголошено 22.05.2025 о 16:00 годині в залі суду №131.

Слідчий суддя ОСОБА_42