Рішення № 127851371, 19.05.2025, Збаразький районний суд Тернопільської області

Справа № 598/525/25

провадження № 2/598/378/2025

РІШЕННЯ

іменем України

"19" травня 2025 р. Збаразький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Гудими І.В.

секретаря Жиляк Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Збаражі цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

До суду звернулося ТОВ «Споживчий центр» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 08.11.2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №08.11.2023-100003105, згідно якого відповідачу надано кредитні кошти у сумі 6000 грн., строком на 42 дні. Відповідач не виконала належним чином взяті на себе зобов`язання та не здійснювала щомісячні погашення по кредиту, процентам за користування кредитом. Оскільки відповідач істотно порушує умови угоди та не виконує взяті на себе зобов`язання, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість, яка становить 10302,05 гривень та витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 гривень.

Відповідно до ухвали Збаразького районного суду Тернопільської області від 20 березня 2025 року відкрито провадження у даній справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін.

01.04.2025 року на адресу суду від представника відповідача Поліщук Ю.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона визнала позов частково, погодившись із вимогами позивача в частині основного боргу у розмірі 6000,00 грн.. Водночас представник заперечила проти стягнення нарахованих відсотків у сумі 3402,05 грн. та комісії у сумі 900,00 грн., посилаючись на положення пункту 18 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, згідно з якими у період дії воєнного стану не допускається нарахування штрафів, пені, процентів та інших платежів за кредитами, виданими споживачам. (а.с.36-37).

У відповідь на поданий відзив 11.04.2025 року представник позивача адвокат Павленко Д.О. подав письмову відповідь, у якій вказав, що кредитний договір №08.11.2023-100003105 було укладено 08.11.2023 року в електронній формі шляхом приєднання, що підтверджується належними доказами зокрема, електронною заявою, лог-файлом доступу до вебсайту, копією SMS-повідомлення про код підтвердження та іншими документами. У відповідь акцентовано, що відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір має таку ж юридичну силу, як і паперовий, а електронна ідентифікація (через мобільний номер) була достатньою та правомірною. Також зазначив, що кошти були зараховані на особистий рахунок відповідача, номер якого зазначено у договорі, і ці обставини підтверджуються роздруківками платіжних документів та внутрішніми обліковими даними компанії. Щодо спірної комісії, навів положення Закону України «Про споживче кредитування» та умови договору, де чітко передбачено обов`язок позичальника сплатити комісію у фіксованому розмірі 15% від суми кредиту, та вказав, що така умова була погоджена відповідачем при підписанні договору. Таким чином, позивач просив суд відхилити заперечення відповідача, визнати доводи відзиву необґрунтованими та задовольнити позов у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду від нього надійшла заява, в якій просить проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явилися, хоча про час, день та місце розгляду справи були належним чином повідомлені. Не повідомили сторона відповідача і про причини своєї неявки в судові засідання.

Відповідно до ухвали Збаразького районного суду Тернопільської області від 19 травня 2025 року вирішено проводити заочний розгляд даної цивільної справи.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши здобуті під час судового засідання докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому суд виходив із наступного.

Так, 08.11.2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №08.11.2023-100003105 за яким позивач надав відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 6000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом, строком на 42 днів. Процентна ставка становить 1,35% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Проценти розраховуються шляхом множення кредиту/залишку кредиту на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді. Дані обставини знайшли своє підтвердження паспортом споживчого кредиту (а.с.17-18), підтвердженням укладення кредитного договору (а.с.11), заявкою (а.с.11-12), пропозицією про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти) (а.с.13-15), таблицею обчислення загальної вартості кредиту (а.с.16), додатком до анкети позичальника (а.с.16-17).

Згідно п. 3.1. Договору кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти.

Пунктом 3.2. встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п. 4.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника.

Згідно п. 4.3. договору днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу день зарахування коштів на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця.

Відповідно до п. 6.1. договору позичальник зобов`язався використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів за користування шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: повернення кредиту, сплата Процентів - до дати, вказаній у Заявці, яка є невідємною частиною даної оферти.

Відповідачем 08.11.2023 року електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором підписано пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту, паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), чим підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 6000,00 грн., а отже акцептовано умови договору.

ТОВ «Споживчий центр» виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 6000 грн.. В свою чергу відповідач (позичальник) порушив виконання умов вищевказаного кредитного договору, у зв`язку з чим виникла заборгованість на загальну суму 10302,05 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000 грн., по процентах в розмірі 3402,05 грн., по комісії 900 грн.. Дана обставина знайшла своє підтвердження довідкою розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором №08.11.2023-100003105 від 08.11.2023 року за період з 08.11.2023 року по 19.12.2023 року (а.с.9), квитанцією LIQPAY від 08.11.2023 року про видачу 6000 грн. за договором №08.11.2023-100003105 (а.с.10).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість усіх заявлених позовних вимог, що ОСОБА_1 не виконала взяті на себе зобов`язання щодо умов вищевказаного кредитного договору №08.11.2023-100003105 від 08.11.2023 року, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі, а тому слід стягнути з ОСОБА_1 в користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість по кредитному договору на загальну суму 10302,05 грн., в тому числі: 6000 грн. заборгованості за тілом кредиту; 3402,05 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом; 900 грн. - комісії.

Посилання відповідача щодо недопустимості нарахування процентів та комісії у період дії воєнного стану судом до уваги не беруться, оскільки вони є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства. Так, положення пункту 18 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України стосуються зупинення нарахування штрафних санкцій, процентів та інших платежів у випадку прострочення виконання зобов`язання, а не взагалі забороняють справляння процентів та комісії, передбачених умовами договору, за період фактичного користування кредитом.

У даному випадку нарахування процентів у розмірі 3402,05 грн. та комісії в сумі 900,00 грн. здійснено за період дії кредитного договору, у межах строку повернення кредиту, тобто в межах дії зобов`язання, належним чином погодженого сторонами. Крім того, відповідач, підписавши електронну заявку та приєднавшись до публічної оферти, акцептувала всі умови договору, у тому числі й щодо комісії та процентної ставки. Вказані платежі не є штрафними санкціями, а є основними умовами договору про споживчий кредит.

Таким чином, суд не знаходить підстав для визнання нарахування процентів та комісії незаконним або таким, що суперечить положенням законодавства.

Також відповідно до ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача в користь позивача 2422,40 гривень сплаченого судового збору. При цьому суд приймає до уваги копію платіжної інструкції №СЦ00007447 від 13.03.2025 року про сплату судового збору (а.с.5).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 610, 1054 ЦК України, ст.ст. 19, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 280, 281, 284, 352, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце поживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження вул.Саксаганського, буд.133-А м.Київ, 01032, ЄРДПОУ 37356833) 10302 (десять тисяч триста дві) гривні 05 копійок заборгованості за кредитним договором №08.11.2023-100003105 від 08.11.2023 року.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце поживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження вул.Саксаганського, буд.133-А м.Київ, 01032, ЄРДПОУ 37356833) 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок сплаченого судового збору.

Вказане заочне рішення суду може бути переглянуте Збаразьким районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, яку слід подати до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дане рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 19 травня 2025 року.

СУДДЯ Ігор ГУДИМА