Рішення № 127848240, 03.06.2025, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/8596/24

Провадження 2/465/1100/25

РІШЕННЯ

Іменем України

03.06.2025 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Кузь В.Я.

за участю секретаря судового засідання Гайдучок І.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів державної допомоги, виплаченої надміру,-

встановив:

Позивач звернувсяв судз позовноюзаявою до ОСОБА_1 про стягнення коштів державної допомоги, виплаченої надміру.Позовні вимогиобгрунтовує тим,що відповідно до заяви відповідачки від 28.04.2022 їй надавалася допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам на період з 01.03.2022 до 30.09.2022 та з 01.11.2022 до 31.03.2023. Зазначає, що відповідачка перебуває на обліку у Франківському відділу соціального захисту з січня2016року, як внутрішньо переміщена особа з міста Лисичанська. В жовтні2017року виплату щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014№505 їй було припинено, оскільки з переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, вилучено м. Лисичанськ. Допомога призначається відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022№332 (надалі - Порядок №332). В результаті проведеної спеціалістами Національної соціальної сервісної служби у Львівській області перевірки, наданих відповідачкою даних, встановлено, що відповідачка неправомірно отримала допомогу за періоди з 01.03.2022до 30.09.2022та з 01.11.2022до 31.03.2023. Відповідно до Порядку (в редакції чинній на момент призначення), допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня2022року отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014№505. Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого2022року, крім осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі житлово-комунальних послуг, та осіб, які повторно перемістилися з тимчасово окупованої російською федерацією території України, територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, після 24 лютого2022року. Відповідно до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери без участі 04.12.2022Міністерством соціальної політики України відповідачці було призначено допомогу, яка призначена автоматично як нове звернення та виплачено допомогу з 01.03.2022до 30.09.2022, тобто за попередній період та з 01.11.2022до 31.03.2023. Згідно з Актом про проведення перевірки дотримання вимог законодавства під час надання соціальної підтримки, соціальних послуг та стосовно дотримання прав дітей, складеного Головним управління Національної соціальної сервісної служби у Львівській області від 08.12.2023№43 встановлено неправомірне нарахування допомоги внутрішньо переміщеним особам до 24 лютого2022р. у регіонах, що не включені до переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, що призвело до неправомірного отримання державних коштів по особових справах, в тому числі і відповідачки. Таким чином, допомога за період з з 01.03.2022до 30.09.2022та з 01.11.2022до 31.03.2023 в розмірі 24 000,00 грн. виплачена неправомірно по вині заявниці, яку позивач просить стягнути з віповідачки в судовому порядку.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду, розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Ч.8 цієї статті визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

У відзиві на позовну заяву представник відповідачки - адвокат Матлашевський В.Л. просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог за безпідставністю, позовну заяву вважає незаконною, упередженою, голослівною, а позовні вимоги не доведені. Зазначає, що відповідачка, не будучи обізнаною в нормативних актах, якими врегульовані нарахування та виплата соціальної допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, в квітні2022року, після масштабного вторгнення рф в Україну, звернулась за консультацією до спеціалістів Франківського відділу соціального захисту, де отримала консультацію, що їй має нараховуватись і виплачуватись така соціальна допомога і тільки після цього звернулась офіційно із заявою про нарахування і виплати соціальної допомоги. Таким чином, вина в тому, що відповідачці було нараховано і виплачено 24000 гривень, які в дальшому позивач відніс до надмірно сплачених, не відповідачки, а самого позивача. ???Відповідно до ст.1215ЦК України, не підлягають поверненню безпідставно набуті допомоги, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Оскільки відповідач не знала про обставини, що можуть вплинути на отримання щомісячної допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, кошти у розмірі 24 000 грн. поверненню відповідачкою позивачу не підлягають, як набуті за достатньої правової підстави. В матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що надмірне нарахування і виплата коштів соціальної допомоги відбулись з вини відповідача, будь-яких допустимих і достатніх доказів позивачем не надано, тобто дана заява позивача є голослівною і не може бути покладена у мотивувальну частину рішення.

У відповіді на відзив представниця позивача зазначає, що відзив на позовну заяву є необгрунтованим та таким, що не підлягає розгляду. Вказує на те, що відповідачка, усвідомлюючи, що не має права на допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам 28.04.2022 звернулась до Франківського відділу соціального захисту із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01.03.2022, спеціалістами якого відповідачці скеровано повідомлення про відмову у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам від 16.05.2022. Проте, оскільки відповідно до п. 10 Порядку (чинного на момент призначення допомоги, тобто 28.04.2022) Міністерство соціальної політики України, як головний розпорядник коштів, враховуючи численні скарги ОСОБА_1 , включило виплату допомоги внутрішньо переміщеним особам відповідачу з 01.03.2022 у списки на виплату, про що Франківський відділ соціального захисту дізнався 21.06.2022, коли у програмному забезпеченні «Єдина інформаційна система соціальної сфери, держателем якої теж є Міністерством соціальної політики України, з`явилось рішення про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 21.06.2022 №2081 та виплату з 01.03.2022 до 30.06.2022. Допомогу внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 було виплачено до 30.09.2022 у розмірі по 2000,00 грн щомісяця. 01.10.2022 Франківським відділом соціального захисту прийнято рішення про припинення допомоги відповідачці з 01.10.2022. За наслідками повторного звернення відповідачки 28.11.2022 відповідачу аналогічно призначено допомогу як нове звернення та виплачено допомогу з 01.03.2022 до 30.09.2022, тобто за попередній період та з 01.11.2022 до 31.03.2023. У подальшому допомога внутрішньо переміщеним особам виплачувалась з 01.11.2022 до 31.03.2023 щомісячно у розмірі 2000,00 грн. В подальшому відповідачка неодноразово зверталася із заявами та скаргами про надання їй допомоги, в тому числі і на урядову гарячу лінію. 01.11.2023 на адресу Франківського відділу соціального захисту надійшов лист із Апарату Верховної Ради України від 01.11.2023 №09/06-2023/240466 про скерування на розгляд звернення ОСОБА_1 08.12.2023 спеціалістами Головного управління Національної соціальної сервісної служби у Львівській області була проведена позапланова перевірка, в тому числі і за заявою відповідачки, щодо дотримання вимог законодавства щодо правомірності призначення та виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеній ОСОБА_1 . В результаті проведеної перевірки, наданих даних відповідачем, встановлено, що відповідач неправомірно отримала допомогу за періоди з 01.03.2022 до 30.09.2022 та з 01.11.2022 до 31.03.2023 на загальну суму 26 000 грн. Згідно з Актом про проведення перевірки дотримання вимог законодавства під час надання соціальної підтримки, соціальних послуг та стосовно дотримання прав дітей, складеного Головним управління Національної соціальної сервісної служби у Львівській області від 08.12.2023 №43 встановлено неправомірне нарахування допомоги внутрішньо переміщеним особи до 24 лютого 2022 р. у регіонах, що не включені до переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «є Підтримка». Також зобов`язано Франківський відділ соціального захисту вжити заходів щодо повернення надмірно виплачених коштів допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Зазначає, що відповідачка свідомо подавала заяви про надання їй допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам 28.04.2022 та 28.11.2022, хоча свідомо знала, що не має права на отримання допомоги, зверталась із скаргами на спеціалістів Франківського відділу соціального захисту щодо не призначення їй вищезазначеної допомоги, а також звернулась до Головного управління Нацсоцслужби у Львівській області щодо перевірки підставності припинення їй зазначеної допомоги.

У відповідності до вимог п.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З копії паспорту серії НОМЕР_1 вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

23.02.2017 взята на облік як внутрішньо переміщена особа за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою від 23 лютого 2017 року №0000124403 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Згідно рішення начальника Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради В. Максимюка від 05.10.2017, відповідачці ОСОБА_1 припинено виплату допомоги як переміщеній особі на проживання з підстав, того, що м. Лисичанськ, в якому зареєтрована відповідачка, відсутніє у Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року №1085.

Грошова допомога призначається відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332 (надалі - Порядок).

Відповідно до абзацу 2 п.1 Порядку, грошова допомога призначається для забезпечення соціальної підтримки внутрішньо переміщеним особам із числа незахищених верств населення та стимулювання до працевлаштування внутрішньо переміщених осіб працездатного віку.

28.04.2022 ОСОБА_1 звернулася до Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Рішенням № 2081 від 21.06.2022 про призначення допомоги переміщеним особам на проживання, ОСОБА_1 призначено допомогу переміщеним особам на проживання з 01.03.2022 по 30.06.2022 у розмірі 2 000 , 00 гривень.

На підставі рішення Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 01.10.2022 відповідачці припинено виплату допомоги.

З електронних відомостей Єдиної інформаційної системи соціальної сфери вбачається, що відповідачці 04.12.2022 автоматично призначено допомогу з 01.03.2022 до 30.09.2022, тобто за попередній період та з 01.11.2022 до 31.03.2023.

Відповідно до Порядку №332 (в редакції чинній на момент призначення) допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 року отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505.

Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 року, крім осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі житлово-комунальних послуг, та осіб, які повторно перемістилися з тимчасово окупованої російською федерацією території України, територій, на яких ведуть бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, після 24 лютого 2022 року.

Листами від 09.08.2023, 11.10.2023, 25.10.2023 та рішенням від 12.10.2023 Франківським відділом соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради відповідачці роз`яснено підстави відмови ОСОБА_1 у призначенні допомоги внутрішньо переміщеним особам.

25.10.2023 відповідачкою подано звернення Міністру з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Міністру соціальної політики України, Національній соціальній сервісній службі України, Комітету Верховної ради України з питань соціальної політики, телебаченню "Національний телемарафон" щодо відмови нарахування та припинення їй виплати допомоги як внутрішньо переміщеній особі.

З звернення вбачається, що таке зареєстроване у Франківському відділі соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради 25.10.2023 за №260309-7589.

Відповідно до акту проведення перевірки дотримання вимог законодавства під час надання соціальної підтримки, соціальних послуг та стосовно дотримання прав дітей №43 від 08 грудня 2023, така перевірка проведена Головним управлінням Національної соціальної сервісної служби у Львівській області, в тому числі за зверненням відповідчки з питання отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Згідно акту встановлено, що відповідачкою неправомірно отримано державні кошти у вигляді допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово - комунальних послуг за період з березня 2022 року по березень 2023 року на загальну суму 26 000, 00 грн.

Зважаючи на вищенаведене, суд вважає встановленим, що позивачем у справі доведено обгрунтованість заявлених позовних вимог, що підтверджується наявними в справі долученими письмовими доказами.

Судом встановлено що відповідачка ОСОБА_1 , будучи внутрішньо переміщеною сообою до 24 лютого 2022 року, тобто до повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, неправомірно отримала допомогу для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово - комунальних послуг за період з 01.03.2022 до 30.09.2022, тобто за попередній період та з 01.11.2022 до 31.03.2023 в розмірі 26 000, 00 грн.

В матеріалах судової справи відсутні будь - які докази того, що саме безпосередньо з умисної вини позивача відповідачці виплачено кошти, як на цьому наголошує представник відповідачки.

При цьому, суд враховує те, що стороною відповідача акт перевірки, проведеної в тому числі за заявою самої відповідачки, не оскаржувався, та незгоду з відомостями, які містяться в акті відповідачка не висловлювала.

З метою досудового врегулювання даного спору, позивачем відповідачці неодноразово скеровувалися повідомлення про повернення надмірно виплачених коштів у сумі 26 000 гривень. Проте, дане повідомлення було залишене відповідачкою без виконання.

Пунктом 29 Порядку визначено, що у разі неправомірного або повторного отримання внутрішньо переміщеною особою допомоги на проживання за певний період суми виплаченої допомоги повертаються особою добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення.

Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надмірно перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30 робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/електронного зв`язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості)/ засобами мобільного зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки орган соціального захисту населення вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку.

Кошти надміру перерахованої (виплаченої) допомоги повертаються отримувачами та банками на не бюджетні рахунки органів соціального захисту населення, відкриті в Казначействі.

Згідно з ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ч.1 ст.1213 ЦК України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Відтак, відповідачка знала про обставини, що можуть вплинути на отримання допомоги та не повідомила позивача про них, що є зловживанням з її боку.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає аргументи позивача обгрунтованими та такими, що підтверджені належними та достатніми доказами у справі, оскільки такі не спростовані відповідачкою.

Для спростування доводів позову відповідачка жодних належних і допустимих доказів в спростування позовних вимог, визначених законом, суду не представила.

В матеріалах справи відсутні будь - які докази, які свідчать про те, що позивачу повернені грошові кошти, як і відсутні докази, що позивачем безпідставно заявлені позовні вимоги, щодо їх повернення.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідачки коштів, сплачених надміру.

Відповідно до ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В абзаці 4 п.2 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зістатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 «Проніна проти України (Pronina v. Ukraine)», § 23).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викаденого, керуючись ст. ст. 3, 10, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263, 265, 274 - 279 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів державної допомоги, виплаченої надміру - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання як ВПО: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (м. Львів, вул. Генерала Чупринки, буд.85, код ЄДРПОУ 26144908) кошти, надміру виплачені за призначеною допомогою на проживання внутрішньо переміщеним особам в розмірі 24 000 (двадцять чотири тисячі) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання як ВПО: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (м. Львів, вул. Генерала Чупринки, буд.85, код ЄДРПОУ 26144908) судові витрати на оплату судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: Франківський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, юридична адреса: м. Львів, вул. Генерала Чупринки, буд.85, код ЄДРПОУ 26144908;

Відповідач: ОСОБА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя В. Кузь