Рішення № 127848236, 03.06.2025, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/8593/24

Провадження 2/465/1089/25

РІШЕННЯ

Іменем України

03.06.2025 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Кузь В.Я.

за участю секретаря судового засідання Гайдучок І.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів державної допомоги, виплаченої надміру,-

встановив:

Позивач звернувсяв судз позовноюзаявою до ОСОБА_1 про стягнення коштів державної допомоги, виплаченої надміру.Позовні вимогиобгрунтовує тим,що відповідно до заяви відповідача від 11.08.2023 йому надавалася допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам на період з 01.08.2023 до 30.11.2023 як такому, що взятий на облік як внутрішньо переміщена особа з міста Запоріжжя, що підтверджується відповідною довідкою. Зазначає, що допомога призначається відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332. В результаті проведеної спеціалістами Франківського відділу соціального захисту перевірки верифікації, наданої Міністерством фінансів України, встановлено, що відповідач неправомірно отримав допомогу за період з 01.08.2023 до 30.11.2023. Зокрема, відповідно до листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної Прикордонної Служби України від 16.01.2024 №260309-201, відповідач в"їхав на територію України 10.08.2023 через пункт пропуску "Краківець", тобто до призначення позивачем допомоги він, відповідач, перебував за кордоном та виїхав за кордон 14.08.2023 через пункт пропуску "Рава - Руська" і станом на час подання позовної заяви не повернувся на територію України. Таким чином, допомога за період з 01.08.2023 по 30.11.2023 в розмірі 12 000,00 грн. виплачена неправомірно по вині заявника, яку позивач просить стягнути з віповідача в судовому порядку.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду, розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Ч.8 цієї статті визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

У відповідності до вимог п.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З витягу з реєстру територіальної громади від 11.08.2023 №2023/006274173 вбачається, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

11.08.2023 взятий на облік як внутрішньо переміщена особа за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою від 11.08.2023 №1330-5002904061 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

11.08.2023 ОСОБА_1 звернувся до Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, яка надавалася відповідачу на період з 01.08.2023 по 30.11.2023.

Рішенням № 51330-45760361-2023-1 від 17.08.2023 про призначення допомоги переміщеним особам на проживання, ОСОБА_1 призначено допомогу переміщеним особам на проживання у розмірі 3 000 , 00 гривень.

Згідно відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної Прикордонної Служби України від 17.01.2024 №19-3710/18/24-Вих встановлено, що відповідач в`їхав на територію України 10.08.2023 через пункт пропуску "Краківець" та виїхав з території України 14.08.2023 через пункт пропуску "Рава - Руська", тобто до подання заяви 11.08.2023 відповідач перебував на території України менше 15 робочих днів, та не повернувся станом на час подання позовної заяви, а отже перебував за кордоном більше ніж тридцять календарних днів.

Рішенням начальника Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради М. Подоляк від 22 серпня 2024 №44 про утримання надміру виплачених сум допомог встановлено, що в ОСОБА_1 наявна переплата допомоги в розмірі 12 000,00 грн., що утворилася за період з 01.08.2023 по 30.11.2023.

Дана обставина також підтверджена відповідною довідкою від 14.10.2024 №260309-1760.

Грошова допомога призначається відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332 (надалі - Порядок).

Відповідно до абзацу 2 п.1 Порядку, грошова допомога призначається для забезпечення соціальної підтримки внутрішньо переміщеним осіб із числа незахищених верств населення та стимулювання до працевлаштування внутрішньо переміщених осіб працездатного віку.

Відповідно до абзаців 1, 2 п.8 Порядку, внутрішньо переміщеній особі, яка перебувала за кордоном і яка вперше звертається за призначенням допомоги виплата призначається відповідно до пунктів 2-4 цього Порядку на підставі заяви, особисто поданої не раніше ніж через 15 робочих днів після повернення в Україну, та за умови відповідності особи критеріям, зазначеним у пунктах 7, 71 і 8 цього Порядку.

Нарахування та виплата допомоги уповноваженій особі або отримувачу припиняється та більше не призначається/поновлюється починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому стало відомо щодо її повернення до покинутого місця проживання, або з місяця виїзду за кордон на постійне проживання, або з місяця, що настає за місяцем, у якому строк перебування за кордоном перевищує 30 календарних днів підряд чи 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, або 60 та 90 календарних днів відповідно, в разі прийняття рішення про збільшення зазначеного строку за наявності обґрунтованих причин.

Пунктом 6 Порядку визначено, якщо отримувач або уповноважена особа повернувся до покинутого місця проживання, виїхав на тимчасове чи постійне місце проживання за кордон або перебуває за кордоном більш як 30 календарних днів підряд чи більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, він зобов`язаний повідомити про такі обставини органу соціального захисту населення/уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради/центру надання адміністративних послуг за місцем перебування на обліку або надіслати заяву з використанням засобів поштового/електронного зв`язку (за технічної можливості з накладенням кваліфікованого електронного підпису або використанням засобів електронної ідентифікації з високим або середнім рівнем довіри відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги").

За наявності технічної можливості отримувач допомоги за наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків подає повідомлення пре відмову від допомоги засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).

Нарахування та виплата допомоги отримувачу припиняється починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому стало відомо щодо його повернення до покинутого місця проживання, або з місяця виїзду за кордон на постійне місце проживання, або з місяця, що настає за місяцем, у якому строк перебування за кордоном перевищує 30 календарних днів підряд чи більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, або 60 та 90 календарних днів відповідно, в разі прийняття рішення про збільшення зазначеного строку за наявності обґрунтованих причин.

Пунктом 9 Порядку визначено, що уповноважена особа зобов`язана протягом 14 календарних днів після виникнення змін, які впливають на визначення права на отримання допомоги, поштового/електронного проінформувати про це засобами зв`язку (за технічної можливості накладенням електронного підпису або використанням засобів електронної ідентифікації з високим або середнім рівнем довіри відповідно до вимогЗакону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги") орган соціального захисту населення, уповноважену особу виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центр надання адміністративних послуг.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 в`їхав на територію України 10.08.2023 через пункт пропуску "Краківець", а із заявою про надання допомоги останній звернувся до Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради 11.08.2023, тобто раніше ніж через 15 робочих днів після повернення в Україну.

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 виїхав з території України 14.08.2023 через пункт пропуску "Рава - Руська" та станом на час подачі позовної заяви не повернувся, а отже перебував за кордоном більше ніж тридцять календарних днів.

Дані обставини свідчать про те, що відповідач у справі не мав права на отримання допомоги з 01.08.2023 по 30.11.2023 та був зобов"язаний повідомити Франківський відділ соціального захисту про в`їзд на територію України 10.08.2023 та щодо свого виїзду за межі України з 14.08.2023, або скасувати призначення допомоги за допомогою мобільного додатку Порталу Дія (Дія).

З метою досудового врегулювання даного спору, позивачем 22.08.2024 відповідачу скероване повідомлення про повернення надмірно виплачених коштів у сумі 12 000 гривень. Проте, дане повідомлення було залишене відповідачем без виконання.

Пунктом 29 Порядку визначено, що у разі неправомірного або повторного отримання внутрішньо переміщеною особою допомоги на проживання за певний період суми виплаченої допомоги повертаються особою добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення.

Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надмірне перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30 робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/електронного зв`язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості)/ засобами мобільного зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки орган соціального захисту населення вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку.

Кошти надміру перерахованої (виплаченої) допомоги повертаються отримувачами та банками на не бюджетні рахунки органів соціального захисту населення, відкриті в Казначействі.

Згідно з ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ч.1 ст.1213 ЦК України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Відтак, відповідач знав про обставини, що можуть вплинути на отримання допомоги та не повідомив позивача про них, що є зловживанням з його боку.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає аргументи позивача обгрунтованими та такими, що підтверджені належними та достатніми доказами у справі, оскільки такі не спростовані відповідачем.

Для спростування доводів позову відповідач жодних належних і допустимих доказів в спростування позовних вимог, визначених законом, суду не представив, відзиву на позовну заяву не подав.

В матеріалах справи відсутні будь - які докази, які свідчать про те, що позивачу повернені грошові кошти, як і відсутні докази, що позивачем безпідставно заявлені позовні вимоги, щодо їх повернення.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача коштів, сплачених надміру.

Відповідно до ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В абзаці 4 п.2 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зістатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 «Проніна проти України (Pronina v. Ukraine)», § 23).

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викаденого, керуючись ст. ст. 3, 10, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263, 265, 274 - 279 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів державної допомоги, виплаченої надміру - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання як ВПО: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (м. Львів, вул. Генерала Чупринки, буд.85, код ЄДРПОУ 26144908) кошти, надміру виплачені за призначеною допомогою на проживання внутрішньо переміщеним особам в розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання як ВПО: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (м. Львів, вул. Генерала Чупринки, буд.85, код ЄДРПОУ 26144908) судові витрати на оплату судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: Франківський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, юридична адреса: м. Львів, вул. Генерала Чупринки, буд.85, код ЄДРПОУ 26144908;

Відповідач: ОСОБА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

Суддя В. Кузь